пошук  
версія для друку
24.09.2018 | ХПГ-інформ

Законопроект 2033а як мірило справедливості. 20 справ засуджених довічно за сумнівними вироками (ПРЕС-РЕЛІЗ)

   

24 вересня в інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція «Законопроект 2033а як мірило справедливості. 20 справ засуджених довічно за сумнівними вироками».

Законопроект № 2033а називають ще «законопроектом останньої надії», тому що для осіб, засуджених до позбавлення волі, в тому числі й довічно, за радянським КПК, не існує жодної національної процедури, жодного шансу на перегляд рішення справедливим судом. Не зважаючи на те, що ці особи засуджені апеляційним судом як першою інстанцією без права на оскарження вироку в апеляційному порядку, перегляд справи в апеляційній інстанції відбувався в ВСУ. Ми демонстрували приклади засуджених за кримінальним процесом 1960 року, в основу обвинувачення яких були покладені визнання, отримані під тортурами, від яких особи в суді відмовилися, проте суд взяв ці свідчення до уваги, врахував їх як докази і послався на них у своєму рішенні. З ухваленням в 2012 році нового КПК такі дії стали неможливі.

7 липня 2010 року ВРУ прийняла Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у ході так званої «малої судової реформи» – попри критичні зауваження з боку національних і міжнародних експертів. Надзвичайно сильним ударом по судовій системі України стало позбавлення Верховного Суду його головної компетенції, вищого суду України, були створені вищі спеціалізовані суди, а також ВСУ був позбавлений можливості перегляду кримінальних справ у порядку виключного провадження. Мова йде про перегляд справ у разі порушень матеріального та процесуального права – фабрикації матеріалів, підтасовки доказів. В подальшому в рамках законодавчих змін існування вищих спеціалізованих судів було припинене, проте Верховному Суду повноваження на перегляд кримінальних справ у порядку виключного провадження повернені не були.

Дев’ятий рік юристи і правозахисники намагаються ініціювати на законодавчому рівні можливість виправлення судових помилок і реалізації права засуджених на справедливий суд. За прикладом сусідньої Польщі був запропонований механізм звернення до Високого суду в разі реальних сумнівів щодо справедливості судового рішення через інститут Омбудсмена. Ця ідея була втілена в законопроекті № 2107, який був зареєстрований у парламенті, проте не був підтриманий правозахисниками через часові обмеження для звернення засуджених до Омбудсмена в тексті законопроекту, і залишився на стадії реєстрації.

Спільно з експертами Реанімаційного пакету реформ був розроблений Законопроект 2033а, що спрямований на запровадження спеціального юридичного механізму як надзвичайного порядку перегляду вироків у кримінальних справах, в яких особи, засуджені без належної доказової бази й досі відбувають покарання, що матиме тимчасовий характер, дасть шанс свавільно засудженим боротися за справедливість!

Нагадаємо, що проект Закону України № 2033а 10 лютого 2017 отримав схвальний ВИСНОВОК ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРАТУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА РАДИ ЄВРОПИ: «У Висновку розглядаються пропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу України, якими планується впровадити спеціально створену надзвичайну правову базу для виправлення окремих системних та інших значних недоліків, впроваджених до української системи кримінальної юстиції в минулому. Об’єкт пропонованих змін відповідає європейським стандартам». Проте після голосування в першому читанні і за основу четвертий рік законопроект перебуває в парламенті в стадії підготовки до другого читанні і в цілому, отримав схвальні висновки профільного Комітету. В рамках лобіювання Законопроекту № 2033а експерти ХПГ дослідили 8 справ засуджених довічно за радянським КПК в редакції 1960 року судовими рішеннями, що викликають розумний сумнів щодо своєї справедливості.

Для того, щоби продемонструвати глибину проблеми, триває дослідження 20 справ засуджених довічно за сумнівними судовими рішеннями. Ось імена в’язнів: Олександр Рафальський, Володимир Панасенко, Максим Орлов, Станіслав Левенець, Мераб Суслов, В’ячеслав Полішко, Любов Кушинська, Іван Покотило, Ігор Вовкодав, Рашидбек Ісаков, Микола Слівоцький, Максим Дяченко, Віталій Лаппо, Дмитро Калій, Олександр Ніколаєнко, Михайло Юрів, Володимир Зякун, Олександр Ощепков, Євген Тимченко, Олександр Бахмач, Віктор Щетка. Останній, як і Олександр Рафальський, Андрій Сорока та багато інших померли, не дочекавшись справедливого судового рішення.

Керівник громадської приймальні УГСПЛ адвокат Олег Левицький багато років працює на захист засудженого довічно Володимира Панасенка, власне переконаний в невинуватості Панасенка, але нічого не може вдіяти. Ця справа не має аналогів в Україні. Адвокат використав всі можливі інструменти правового захисту, звертався до правоохоронних органів, до національних судів, у тому числі й до Конституційного суду з конституційною скаргою, до Європейського суду з прав людини.

Проте навіть в тих справах, у яких засуджені довічно отримали рішення ЄСПЛ на свою користь, українська Феміда не квапиться ухвалювати виправдальні рішення.

Олександр Яременко засуджений довічно звернувся до ЄСПЛ і отримав 12 червня 2008 року рішення ЄСПЛ на свою користь. Проте ВСУ під час розгляду справи Яременка в наслідок рішення ЄСПЛне скасував вирок суду, а виключив з частини звинувачення посилання на докази, отриманні під тортурами. 30 квітня 2015 року ЄСПЛ ухвалив рішення Яременко 2. У наслідок цього рішення ЄСПЛ скасував рішення всіх судів і спрямував справу на новий судовий розгляд. Інформації про виправдання Яременка немає.15.11.2012 року ЄСПЛ ухвалив рішення на користь засудженого довічно Віктора Замфереско. Вже типовими слали порушення ст. 3 Конвеції (катування) в поєднанні з порушенням статті 6 (право на справедливий суд). ВСУ вироки всіх судів скасував і спрямував справу на новий судовий розгляд. Невідомо, які домовленості були в рамках цього процесу, але Замфереско отримав 15 років позбавлення волі замість довічного і замість виправдального вироку.25.02.2016 року ЄСПЛ ухвали рішення Зякун проти України, визнавши застосування до Володимира Зякуна тортур з метою отримання зізнання для фабрикації матеріалів кримінальної справи. Верховний Суд рішення всіх судів скасував. Також засудженому був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Проте справа по суті слухається дуже повільно – затягується, відкладається. Чи закінчиться виправладьним вироком, не відомо.

13.10.2016 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі Тимченко проти України, визнавши порушення ст.ст. 3, 6 Конвенції. Верховний Суд скасував усі рішення та направив справу до Сумського районного суду. Євген Тимченко вимагає виправдання, проте суд вже третій рік не в змозі ухвалити рішення, у той час, коли Євген Тимченко перебуває під вартою.

Нагадаємо що в нашій країні виправдальних вироків у 20–60 разів менше ніж в Великій Британії або США. Саме перегляд справ свавільно засуджених стане справжнім мірилом справедливості.

Відеозапис прес-конференції можна подивитися тут.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном »»

2018.10.19 | Андрій

Доброго часу доби!rnНе вже Ви тішете себе ілюзіями,що зміни до законодавства вирішить проблему?....без зміни свідомості представників феміди....rnНа даний час,законодавство і конституція дозволяють виправляти помилки минулого....але кому це потрібно....rnТак само буде працювати 2033а.rnНеобхідна спеціальна комісія,яка розбере кожну справу.rnХоч це і не зовсім правильно,проте це єдиний вихід з правового бєзпідєлу.rn

При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори