пошук  
версія для друку
26.10.2018

«Як позбутися радянщини в українських в’язницях» (ПРЕС-РЕЛІЗ)

   

26 жовтня 2018 року в приміщенні інформаційного агентства «Главком» відбулася прес-конференція на тему: «Як позбутися радянщини в українських в’язницях».

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, пояснив, що ще за часів комуністичного правління Юрія Андропова, в рамках компанії боротьби «з організованою злочинністю і корупцією» в Кримінальний кодекс була введена стаття 183-3 для спеціального суб’єкту – осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі з санкцією покарання до 5 років позбавлення волі за злісне невиконання законних вимог адміністрації кримінально-виправних трудових закладів.

Після здобуття незалежності Україною в 2001 році був ухвалений новий Кримінальний кодекс України, який містить у собі концептуально прогресивні новели з точки зору дотримання прав людини в порівнянні з репресивним Кримінальним законом радянщини. Одною з засад кримінального кодексу є чіткий перелік кримінально караних діянь, що підпадають під дію цього закону.

Притому незрозуміло, в який спосіб до нового Кримінального кодексу перекочувала майже без змін андроповська репресивна норма у вигляді статті 391 КК України з санкцією до 3 років позбавлення волі для осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, за непоголене обличчя, зміну без дозволу адміністрації спального ліжка, нетактовну поведінку і таке інше. Юридичною мовою це називається дисциплінарна преюдиція – кримінальне покарання за дисциплінарний проступок. Для прикладу, цю норму можна порівняти з порушенням правил дорожнього руху, коли порушник неодноразово піддавався дисциплінарному стягненню за перехід дороги на червоне світло, а потім ще отримав покарання з санкцією до трьох років позбавлення волі.

Правозахисники, провівши дослідження практичного застосування статті 391 КК України, дійшли висновку, що ця норма застосовується адміністрацією виправних закладів як інструмент тиску і маніпулювання засудженими, вимагання певних дій або матеріального збагачення. Є низка прикладів кримінальної розправи з боку персоналу виправних закладів з додатковим покаранням до 3 років позбавлення волі за принципову позицію засуджених у захисті своїх прав і законних інтересів, відбуваються переслідування за скарги засуджених в компетентні органи на дії (бездіяльність) персоналу виправних установ.

Нагадаємо, що вже була спроба ухвалити подібний законопроект – три роки тому був зареєстрований законопроект № 2708, за який парламент так і не проголосував.

Єгор Соболєв, народний депутат України, співавтор законопроекту № 9228, зазначив, що в часи декомунізації, руйнування комуністичної спадщини, повалення ідолів така радянська норма, як стаття 391 КК України, є просто несумісною з державною позицією євроінтеграції і декомунізації.

Михайло Серебряков, менеджер урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», нагадав, що 19 жовтня 2018 року за ініціативи експертів Реанімаційного пакету реформ і Харківської правозахисної групи в парламенті зареєстрований Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вилучення статті 391 Кримінального кодексу України) № 9228.

За 8 років 800 засудженим додали 1–3 роки тюрми за неприбирання камер та інші дисциплінарні проступки.

Ні, ця статистика – не з хронік Радянського Союзу, нинішньої Росії чи Північної Кореї. Це Середньовіччя відбувається в Україні, просто зараз і саме завдяки цій статті 391. Сотні людей досі сидять за ґратами не за справжні злочини, а за дисциплінарні правопорушення. Всі пострадянські країни відмовилися від цієї практики, навіть Росія. Всі, крім України.

Зворотній бік – ще «кращий». Ініціювати слідство за ст. 391 і довести справу до вироку тюремні адміністрації легко можуть проти будь-якого з 50 тисяч в’язнів. Уявляєте, які це можливості?! Звідси «ростуть» ноги підпільних підприємств у колоніях, чорні бухгалтерії та шикарні маєтки тюремного начальства.

Законопроект № 9228 має лише один рядок – нарешті, скасувати статтю 391. Не повірите, але в мене особисто, моїх колег з «Разом проти корупції», «Реанімаційного Пакету Реформ» (РПР) та Харківської правозахисної групи рік пішов тільки на те, щоб його зареєструвати. Зараз – 20 народних депутатів на чолі з Оксаною Білозір рухатимуть його в парламенті до переможного кінця!

Для України цей законопроект – тест на європейськість.

За додатковою інформацією просимо звертатися до Андрія Діденка, координатора програм ХПГ: .

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори