пошук  
версія для друку
30.10.2018 | Яна Смелянська

Викрадення людини в ОРДЛО. Родина побоюється, що бойовики могли знищити чоловіка

Роман та Олександр Сагайдаки
   

Вже більше чотирьох років в окупованих частинах Донецької та Луганської областей викрадення мирних жителів стало чимось звичним. На жаль.

Користувачі інтернет-простору перестали сприймати інформацію про насильницькі, незаконні затримання і зникнення мирних громадян в ОРДЛО, як щось страшне або надприроднє. Все частіше цю статистику сприймають лише як новину.

Але Донбас і окуповані території диктують свою реальність ...

Згідно з інформацією правоохоронних органів, заяви про викрадення людей надходять як з боку не окупованих бойовиками міст, так і з підконтрольних їм територій.

Викрадають в основному чоловіків, причому як на вулицях, так і з власних квартир. У ОРДЛО таких випадків фіксується на порядок більше.

Наявність особистого автомобіля або заможних родичів - це достатня умова для «МГБ ЛДНР», щоб оголосити жителя окупованої території «агентом СБУ» і на невизначений термін укласти його в підвал.

Найчастіше родичі жертв дізнаються про долю близької людини через досить тривалий час або ніколи.

Співробітники Харківської правозахисної групи щомісяця фіксують в середньому від трьох до семи випадків викрадення громадян на окупованих територіях Донбасу.

За нашими даними тільки протягом літа 2017 року на окупованому Донбасі були викрадені 15 осіб, шестеро з них - вбиті. Часто жертвами стають таксисти, вантажники при КПВВ, матеріально заможні (на думку «МГБ») громадяни або ті, хто готовий свою позицію про «тамтешню владу» висловлювати відкрито.

ОРДЛО - це безперервна низка трагедій. 

15 жовтня близько 10:30 в окупованому Сорокино (колишній Краснодон) Луганської області викрали 58-річного Олександра Сагайдака. Чоловік в цей час перебував вдома сам.

Сім’я потерпілого вже півтора року живе в страху і постійному стресі. Саме з того дня, як стало відомо про викрадення їх молодшого сина Романа представниками «МГБ».

Фабула історії викрадення Олександра Сагайдака, так само, як і його сина Романа, більш, ніж стандартна для ОРДЛО.

З інтерв’ю з Анною Сластніковою, дочкою викраденого Олександра Сагайдака і сестрою Романа Сагайдака:

«Папа був вдома один. Розмовляв по телефону з дівчиною мого молодшого брата А*. Вона пізніше повідомила мені і мамі про те, що трапилося.

А* розповіла, що батько в ході бесіди сказав, що неподалік від подвір’я батьків на вулиці припаркувався автомобіль, червоний Volkswagen. Батька стривожило, що припаркований автомобіль стоїть без руху вже досить тривалий час, проте з нього ніхто не виходить.

Батько сказав А*, що піде подивитися, чи не сталося щось з водієм, а пізніше передзвонить їй. Але не передзвонив. І більше не відповідав на її дзвінки.

А* зрозуміла, що щось трапилося і поїхала до моїх батьків. Біля будинку вона побачила той самий червоний Volkswagen, який швидко поїхав з місця, як тільки дівчина стала наближатися до нього. Телефон батька залишився на столі в будинку, двері будинку були незамкнені.

Батька забрали на цьому Volkswagenе. Якісь люди (один в них був у формі поліції окупантів), заштовхали тата в салон, попередньо натягнувши йому на голову мішок. Також було і з Романом півтора роки тому. Тільки в центрі багатолюдного Луганська.

Ми знайшли випадкових свідків того, як мого тата викрадали. Але відкрито ці люди, природно, бояться говорити. І це логічно... Всі бояться за своє життя. Бо дійсно небезпечно говорити правду там…

Моя мама в той день була на черговому «судовому засіданні» по сфабрикованій терористами (вибачте, я не можу по-іншому називати цих людей) справі проти мого молодшого брата, якого звинувачують в «шпигунстві на користь України» і підготовці терактів на території «ЛНР».

Коли мама дізналася, що батька викрали, її забрала «швидка допомога». Зараз вона проходить лікування в кардіологічному відділенні міської лікарні".

Анна в нашому інтерв’ю говорить про те, що викрадення батька прямо пов’язане зі «справою» її брата Романа.

Швидше за все, викравши батька, бойовики хочуть таким чином впливати на психіку Романа і змусити його дати визнавальні покази проти себе по злочинам, яких молодший Сагайдак не здійснював.

«Доказів провини мого брата в чому-небудь окупанти не можуть знайти, але і звільняти його, не поспішають.

За півтора роки полону брату міняли кваліфікацію злочинів декілька разів. Якщо не помиляюся, то аж 5 разів.

За той час, що Рома знаходиться в полоні, бойовики у моєї родини «віджали» все, що тільки можна було: рухоме і нерухоме майно, обладнання, на якому працював Рома, коштовності, вимагали дуже великі суми грошей (і батьки змушені були платити, бо хотіли бачити свого сина поза підвалу, у рідному будинку).

Вся наша родина бореться за звільнення Романа. Він є в списках на обмін полоненими в Антитерористичному центрі СБУ. Але домогтися його звільнення нам поки не вдається.

Моя мама, була на всіх «засіданнях суду» по справі Романа і говорить про те, що на останнє «засідання» свідки (їх всього кілька людей, які на стороні Романа), прийшли на суд із синцями.

Після «засідання» вони говорили, що напередодні суду, їх заштовхали в машину, надівши на голови мішки, відвезли подалі від житла і побили, наказавши свідчити відтепер тільки проти Романа.

Моя родина виснажена. Морально і психічно. Ці півтора року боротьби за звільнення брата... і тут знову така біда... Якщо у терористів була мета знищіти всю мою родину психічно, то вони її досягли… Зараз ми навіть не знаємо, чи живий мій батько. Про Романа після викрадення не було відомо ані чого протягом місяця.

Але я не здамся. І буду боротися до того самого дня, коли зможу обійняти Рому і тата. Просто, поки що, я не знаю, у які двері ще треба стукати, щоб допомогти татові і братові».

Про долю Олександра Сагайдака невідомо нічого вже протягом двох тижнів. Живий він, чи ні, не знає ніхто.

Але найжахливіше в цій історії те, що вона не поодинока, а носить масовий характер. Ще гірше те, що механізму допомоги таким сім’ям, як Сагайдаки немає. Ні з боку України, ні з боку міжнародної спільноти. Люди залишаються в застінках, а сім’ї жертв залишаються наодинці зі своєю трагедією.

Більш докладніше про історію з викраденням Романа Сагайдака ТУТ.

Більше інформації про насильницькі злочини в результаті збройного конфлікту на Донбасі ТУТ.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори