пошук  
версія для друку
08.11.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 190 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.09.2018 – 07.09.2018

   

Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 8 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, достроковим припинення повноважень народного депутата тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0197 від 04.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар.

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар була учинена 20 березня 2018 р. в м. Доха. Очікується, що ратифікація Угоди створить правову основу для подальшого розвитку сприятливого інвестиційного клімату, надасть можливість іноземним інвесторам використовувати міжнародно-правові механізми захисту інвестицій, що значно знизить можливість виникнення некомерційних ризиків, збільшить обсяги іноземних інвестицій, зробить значний внесок у забезпечення макроекономічної стабільності української економіки.

Незважаючи на позитивні висновку ГНЕУ та профільного Комітету у закордонних справах, проект не був прийнятий 03.10.2018.

Проект 0198 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА.

Угоду про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА було вчинено 16.06.2009 в м. Чолпон-Ата, Іссик-Куль, Киргизька Республіка для вдосконалення нормативно-правової бази, поліпшення умов здійснення перевезень у регіоні країн – учасниць міжнародного транспортного коридору Європа – Кавказ – Азія, а також спрощення процедур виконання мультимодальних перевезень. Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між країнами ТРАСЕКА та дає можливість отримати певні переваги над іншими державами в забезпеченні цього виду перевезень, що матиме позитивний вплив на підвищення конкурентоспроможності транспортної системи України, сприятиме розвитку транзитного потенціалу та збільшенню експорту транспортних послуг України. Для приєднання до Угоди слід здійснити внутрішні процедури та передати відповідні документи до Республіки Азербайджан, яка виступає депозитарієм цієї Угоди.

Проект 0199 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Протоколом вносяться зміни та доповнення до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, вчиненої 27 листопада 1996 року у м. Анкара. Основна увага в Протоколі зосереджена на уточненні: визначень термінів «резидент Договірної Держави», «дивіденди», «роялті»; порядку оподаткування прибутків, одержаних підприємством Договірної Держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден, дорожнього або залізничного транспорту у міжнародних перевезеннях; порядку оподаткування доходів, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження акцій або інших прав; порядку оподаткування винагороди, одержуваної у зв’язку з роботою за наймом, що здійснюється на борту судна, човна, літака, дорожнього або залізничного транспортного засобу, що експлуатується підприємством Договірної Держави; положень щодо усунення подвійного оподаткування тощо. Також Протокол містить ряд новел, зокрема нові статті до Угоди, а саме ст. 26 «Обмін інформацією» та 26-а «Допомога у стягненні податків».

Проект 0200 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про внесення змін до Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частини.

Угода між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про внесення змін до Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частин була укладена 5 жовтня 2017 р. Уточнюються загальні положення Преамбули Угоди, а також назва бригади та порядок її задіяння у міжнародних операціях.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9036 від 03.09.2018 (Президент України) про внесення змін до статутів Збройних Сил України.

Проект запроваджує стройове вітання «Слава Україні» та відповідь «Героям слава», а також звернення «товариш (пане)».

Проект був схвально зустрінутий і в Збройних Силах, і суспільством. 04.10.2018 закон прийнято за основу і в цілому і невдовзі підписано Президентом України до Дня захисника.

Проект 9041 від 04.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України.

Пропонується з розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та зі статті 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» виключити положення про те, що особливості припинення юридичних осіб, що перебувають на тимчасово окупованій території, визначаються Кабінетом Міністрів України та діють до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території. Натомість з розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується виключити положення про те, що припинення управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчих дирекцій відділень цього Фонду, а також їх відокремлених підрозділів на тимчасово окупованій території, території проведення антитерористичної операції здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, після прийняття ним відповідного рішення. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що ці пропозиції пов’язані з тим, що усі названі положення вже врегульовані законодавчо. Це беззаперечно так, однак більшість цих положень не враховують фактичний стан війни в Україні та окупацію її території. За таких обставин посилатися на загальне законодавство, скасовуючи положення спеціального, досить дивно. На жаль, ніяких пояснень щодо існуючої практики не наводиться і так видається, що уряд просто бажає скасувати вимогу до себе зробити цю роботу і залишити особливу ситуацію фактично неврегульованою спеціальним законодавством.

Окремо слід зупинитися на поширеній останнім часом практиці давати урядовим проектам назви, які не дають зрозуміти зміст цих проектів.

Проект 9046 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації громадян України, які працюють в міжнародних організаціях.

Пропонується установити, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян України, що працюють за квотою України у міжнародних організаціях, членом яких є Україна, та громадян України, які є посадовими особами представництв міжнародних організацій в Україні, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Проект 9069 від 07.09.2018 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та в районі проведення антитерористичної операції.

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом передбачається тимчасово встановити мораторій на звернення стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), зокрема в районі проведення антитерористичної операції; на період дії мораторію зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи товариства за такими зобов’язаннями.

Фактично проект є суто уточнюючим, де формула «на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» заміняється на «на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

Вже 18.10.2018 проект прийнято як закон за основу та в цілому. Станом на 06.11.2018 інформація про підписання закону Президентом України на сайті Верховної Ради України відсутня.

Ідеологічні питання

Проект 9037 від 03.09.2018 (Президент України) про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору).

Пропонується ряд взаємопов’язаних змін до Конституції України: абзац п’ятий преамбули після слів «громадянської злагоди на землі України» доповнити словами «та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України»; пункт 5 частини першої статті 85, присвяченої повноваженням Верховної Ради України, викласти в такій редакції: «5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;. статтю 102, присвячену статусу Президента України, доповнити частиною третьою такого змісту: «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; статтю 116, присвячену повноваженням Кабінету Міністрів України, доповнити пунктом 1-1 такого змісту: «1-1) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Також пропонується виключити пункт 14 розділу XV «Перехідні положення» щодо можливості використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Автори цього огляду підтримують стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору і з розумінням ставляться до ідеї закріплення його в Конституції України. Втім, з суто юридичних позицій в Основному Законі варто закріплювати постійні статусні ознаки (наприклад, ту саму «європейську ідентичність Українського народу»), а не мету політичного курсу, яка має досягнута у середньостроковій перспективі, а тому має обмежений у часі характер. До того ж такий стратегічний курс мав би знайти відображення насамперед у статтях 17 і 18 Конституції України, присвячених питанням оборони, національної безпеки і зовнішньої політики. Але, як видається, ініціатор проекту свідомо уникнув пропозицій щодо внесення змін до розділу «Загальні засади», які потребують винесення на всеукраїнський референдум. Така позиція видається занадто прагматичною.

Проект Постанови 9040 від 04.09.2018 (Гончаренко О. О.) про Заяву Верховної Ради України до Норвезького Нобелівського комітету щодо висунення кандидатури Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру.

Суть проекту повністю викладена в його назві. Постанову було прийнято 18.09.2018.

Проект 9068 від 07.09.2018 (Сюмар В. П.) про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері.

Основна пропозиція проекту полягає в забороні «трансляції висловів, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, якщо така трансляція переслідує мету розпалювання ворожнечі та ненависті» та «розповсюдження термінології, що суперечить Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», якщо таке розповсюдження переслідує мету розпалювання ворожнечі та ненависті». За вчинення таких порушень. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має стягувати штраф, незалежно від застосування до порушника санкцій у вигляді попередження. Певне місце у проекті приділено розміру згаданих та інших штрафів в інформаційній сфері.

З юридичного боку проект видається вкрай невдалим. Зокрема, посилання на обов’язкову мету «розпалювання ворожнечі та ненависті» потребує певної конкретизації, а крім того, на практиці довести наявність такої мети дуже важко. Ряд положень проекту не містить належної юридичної визначеності. На ці та деякі інші недоліки проекту слушно звертають увагу експерти ГНЕУ, які рекомендують повернути його на доопрацювання.

Проект Постанови 9070 від 07.09.2018 (Бурбак М. Ю.) про відзначення 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану.

15 лютого 2019 року минає 30-років з дня виведення військ з Афганістану. З метою вшанування мужності і звитяги військовослужбовців та забезпечення збереження пам’яті героїв, які загинули у Афганістані, пропонується відзначити на державному рівні 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану.

Дещо сумнівною видається сама назва проекту, адже вшануванню підлягає не факт виведення військ, а пам’ять щодо загиблих військових та цивільних осіб Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані під час війни в Афганістані 1979–1989 рр.

Проект Постанови 9071 від 07.09.2018 (Подоляк І. І.) про відзначення на державному рівні 75-ої річниці початку примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини в 1944–1951 рр. (у 2019 році).

Як стверджують ініціатори проекту, у 2019 році виповнюється 75 років від початку здійснення комуністичними режимами Радянського Союзу і Польщі т. зв. обміну населенням, в перебігу якого були виселені близько півтора мільйона осіб української, польської та інших національностей з місць їх постійного проживання на українсько-польському пограниччі, здебільшого примусово. Жертвами переселенсько-депортаційних акцій 1944–1951 рр. стали, зокрема, понад сімсот тисяч українців Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини – земель, що опинилися на захід від «лінії Керзона» (т. зв. Закерзоння). Підставою для початку переселень стала підписана 9 вересня 1944 року «Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». Пропонується відзначити на державному рівні цю дату через покладення обов’язку забезпечити це відзначення на Кабінет Міністрів України з конкретним дорученням затвердити план відповідних заходів. В преамбулі проекту і пояснювальній записці до нього є важливе застереження: «важливо пам’ятати про справжніх винуватців трагедії переселенців і депортованих – комуністичні режими Радянського Союзу і Польщі, не обтяжуючи колективною відповідальністю сучасні держави та народи».

Відносини між владними суб’єктами

Проект 9029 від 03.09.2018 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про рекламу» щодо обмеження обсягів платної реклами у засобах масової інформації.

Пропонується частину першу статті 13 «Реклама на телебаченні і радіо» про те, що «На  телебаченні час мовлення, відведений  на рекламу і телепродаж, не може перевищувати 15 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення» доповнити абзацом такого змісту: «Телеорганізація має право продати кожному кандидату та політичній партії протягом строку ведення передвиборної агітації не більше 60 хвилин ефірного часу сукупно, а протягом однієї астрономічної доби – не більше і не менше 2,5 хвилин, які надаються одним відрізком. Забороняється надавати ефірний час кандидатам, що включені до виборчого списку політичних партій та кандидатам від політичних партій в одномандатних округах». Аналогічне положення пропонується додати до частини другої «На радіо час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 20 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення»: «Радіоорганізація має право продати кожному кандидату та політичній партії протягом строку ведення передвиборної агітації не більше 60 хвилин ефірного часу сукупно, а протягом однієї астрономічної доби – не більше і не менше 2,5 хвилин, які надаються одним відрізком. Забороняється надавати ефірний час кандидатам, що включені до виборчого списку політичних партій та кандидатам від політичних партій в одномандатних округах».

Питання є по суті виключно політичним.

Проект 9031 від 03.09.2018 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо уточнення деяких питань місцевого самоврядування.

Ряд положень проекту мають загалом декларативний характер, зокрема запровадження посилань на акти, на підставі яких Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, а також запровадження переліку принципів, на основі яких здійснюється місцеве самоврядування в столиці. Пропонується закріпити, що первинним суб’єктом місцевого  самоврядування  у столиці, основним носієм його функцій і повноважень є  територіальна громада міста Києва. Визначаються додаткові вимоги до Статуту територіальної громади міста Києва, який обов’язково має передбачати: правові засади та систему місцевого самоврядування у місті Києві; права та обов’язки територіальної громади міста Києва; правовий статус органів самоорганізації населення; форми безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Києва та інші альтернативні форми участі членів громади; права, обов’язки, етику поведінки та відповідальність органів та посадових осіб міста Києва; матеріально-фінансову основу місцевого самоврядування територіальної громади міста Києва; особливості здійснення місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини міста Києва; стратегію та основні напрямки розвитку міста; відносини територіальної громади міста Києва та її органів і посадових осіб з іншими суб’єктами. Пропонується доповнити компетенцію Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації повноваженнями затверджувати містобудівну документацію за результатами громадських слухань, проведених районною радою у відповідному районі, та розглядати питання та пропозиції за результатами проведених громадських слухань з питань охорони здоров’я, освіти, благоустрою, житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування, соціальної політики, транспортної інфраструктури, екології, спорту, культури та приймати рішення за результатами слухань. Окремо слід зупинитися на змінах до статті 10-1 «Київська міська державна адміністрація» якими пропонується скасувати чинну частину другу статі про те, що «Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України», а натомість визначити, що: адміністрацію міста Києва очолює Київський міський голова. Він же приймає Положення про Адміністрацію міста Києва, у якому, зокрема, зазначає структуру, штатний розпис та чисельність працівників Адміністрації міста Києва. При цьому норма статті першої про те, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, не скасовується.

Загалом зміни видаються неоднозначними і дискусійними, а в частині запровадження Адміністрації міста Києва такими, що не відповідають законам та Конституції України.

Проект 9074 від 07.09.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо розблокування реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади.

У проекті пропонується доповнити статтю 1 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» новим абзацом, згідно з яким на відносини, що регулюються цим Законом, не поширюється дія законодавства про всеукраїнський та місцеві референдуми. Також передбачається внесення до статей 7 та 8 змін, які виключають проведення місцевого референдуму з усіх етапів процедури добровільного об’єднання територіальних громад. Необхідність таких змін ініціатор проекту пояснює позицією Центральної виборчої комісії, яка зазначає відсутність правової визначеності щодо наслідків визнання неконституційним Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року № 5475-VI (згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2018 від 26 квітня 2018 року) і відповідно блокує призначення в установленому законом порядку Комісією перших і додаткових місцевих виборів без проведення місцевого референдуму щодо підтримки добровільного об’єднання територіальних громад, добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади.

Аргументи ініціатора проекту, як видається, переважно заслуговують на увагу.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9033 від 03.09.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки створення нових робочих місць на підприємствах гірничої (гірничо-добувної) промисловості.

У повній відповідності до назви, пропонується внести зміни щодо посилення соціального забезпечення працівників гірничої (гірничо-добувної) промисловості. Зокрема в новій значно розширеній редакції пропонується викласти статтю 9 «Державна підтримка гірничих підприємств» Гірничого закону України, передбачивши в ній таке: Державна підтримка гірничих підприємств є особливою формою підтримки державою гірничої (гірничо-добувної) промисловості, яка спрямована на створення сприятливих умов для збільшення обсягів виробництва продукції, вдосконалення і модернізацію матеріально-технічної бази, залучення вітчизняних та інвестицій, створення нових робочих місць, поліпшення загальних результатів фінансово-економічної діяльності таких підприємств. Державна підтримка гірничих підприємств може здійснюватися за рахунок коштів: відповідної бюджетної програми для компенсації відсотків за кредитами банків та інших фінансових установ, залученими гірничими підприємствами, у тому числі для створення нових робочих місць, часткового покриття витрат із собівартості готової продукції, компенсації вартості енергоносіїв; Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Державного фонду регіонального розвитку; іноземних та вітчизняних інвесторів, спрямованих на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів, що передбачають створення нових робочих місць, у тому числі під державні гарантії. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізації державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, на підставі пропозицій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щорічно формує державне замовлення на видобуток і постачання вугілля для вітчизняних підприємств з метою вироблення електроенергії, задоволення потреб населення і бюджетних установ, пов’язаних з теплопостачанням і забезпеченням гарячою водою. Обсяги державної підтримки гірничих підприємств визначаються Державним бюджетом України на поточний рік та кошторисом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У Законі України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» пропонується віднести до числа соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» також і «стимулювання роботодавців – підприємств гірничої (гірничо-добувної) промисловості, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних, відповідно до статті 9 Гірничого Закону України» і статті 2-1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Остання названа стаття є новелою, називається «Державна підтримка створення нових робочих місць» і в ній, зокрема, пропонується передбачити, що у Державному бюджеті України на відповідний рік і кошторисі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття передбачаються кошти для компенсації витрат роботодавців на створення нових робочих місць, у тому числі за кредитами банків та інших фінансових установ. Нормативи витрат роботодавців на створення таких робочих місць і порядок проведення компенсації відповідних витрат визначаються відповідно Кабінетом Міністрів України і правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Аналогічно й у доповненнях до статті 24-1 «Заходи сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб» Закону України «Про зайнятість населення» пропонується зазначити, що до заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, належить зокрема й «компенсація витрат роботодавців – підприємств гірничої (гірничо-добувної) промисловості, спрямованих на створення нових робочих місць і працевлаштування безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб відповідно статті 2-1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Проект містить в собі певні цілком позитивні положення, однак запропоновані механізми, особливо механізм бюджетних компенсацій, видаються недостатньо прозорими, що потенційно може створити значні корупційні ризики, які повністю нівелюють усі соціальні позитивні ініціативи проекту.

Проект 9032 від 03.09.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відносин у сфері пенсійного забезпечення).

Багато в чому є елементом тих пропозицій, які висунуті в попередньому проекті. У Розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується пункт 2 викласти в новій редакції: «Пенсії за віком, призначені на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначені відповідно до частин першої і другої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, виплачуються за рахунок підвищеного розміру єдиного внеску, який направляється до солідарної системи. У разі недостатності вказаних коштів, їх фінансування на суму, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України». Також розділ пропонується доповнити пунктом 2-4 такого змісту: За рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону фінансуються витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників і в металургії, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України». Далі пропонується доповнити статтю 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» частиною 14-1 такого змісту: Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці та інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підвищується на: 1) 15 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску за осіб, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (крім тих, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України); 2) 7 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску за осіб, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць та інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (крім тих, які працюють у сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України). Сума єдиного внеску, зазначеного в цій частині, спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Проект 9049 від 05.09.2018 (Бондар М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення державної підтримки у вугільній галузі.

Пропонується у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» подовжити до 1 січня 2022 року строк мораторію, під час якого підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, а також забороняється порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств. Наразі строк мораторію встановлений до 1 січня 2019 року. Відповідно у Законі України «Про виконавче провадження» пропонується зазначити, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі наявності підстав, передбачених названою статтею 1.

Проект 9044 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку відшкодування шкоди, завданої громадянинові правоохоронними органами або судом відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

У проекті пропонується внести зміни до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до яких встановлюється право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного затримання, порушення розумних строків досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також визначено, що шкода, завдана громадянину внаслідок порушення розумних строків досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, не відшкодовується у разі, якщо таке порушення було спричинено внаслідок умисних дій такої особи чи її захисника, представника, законного представника. А у статті 2 цього Закону передбачається розширення переліку правових підстав, за наявності яких в особи виникає відповідне право на відшкодування шкоди, а саме: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного затримання, незаконного застосування адміністративного стягнення у вигляді арешту, встановлення факту порушення розумних строків досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження, а також у разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевищує строк призначеного судом покарання та у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення та визнання особи, яка під час досудового розслідування чи судового розгляду трималася під вартою, винною у вчинені злочину, за який застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України є необґрунтованим. У відповідність  до запропонованих змін приводяться також стаття 4 цього Закону та стаття 1176 Цивільного кодексу України

Загальна спрямованість проекту не викликає заперечень, предметом обговорення, як видається, можуть бути лише найдоцільніші редакції запропонованих змін.

Проект 9045 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій, пов’язаних із поєднанням сімейних і трудових обов’язків.

Дуже важливий і багатогранний проект. Передусім пропонується зрівняти в правах батьків та матерів, які мають дітей. Здебільшого це відбувається поширенням чинних пільг щодо жінок на усіх працівників незалежно від статі. Також ряд положень поширені на батьків, які мають повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Натомість виключається така пільгова група, як «жінки, що мають дітей віком до трьох років», яка прирівнювалася до вагітних жінок щодо робіт у нічний час та надурочних робіт. Ця група саме скасована, а не замінена пільгами для батьків незалежно від статі. Такий підхід видається дещо спірним. Інші зміни стосуються давно назрілої реформи із скасування обмеження праці жінок на роботах у нічний час. Положення скасовані повністю, незалежно від видів робіт. Також уточнюються положення щодо надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Усі зміни запроваджуються до Кодексу законів про працю України та в належних місцях дублюються змінами до Закону України «Про відпустки».

Загалом проект викликає позитивну реакцію, хоча деякі моменти є вельми дискусійними і потребують належної критики та можливого уточнення, як то скасування пільг жінкам, що мають дітей віком до трьох років, не приділення жодної уваги тому, як надаються пільги батьку та матері, які перебувають в розлучені. Не зупиняється проект і на проблемі вітчимів і мачух, які не є батьками чи опікунами, але фактично виконують такі функції тощо.

Проект 9047 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статей 1 та 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Головні зміни зводяться до того, що уточнюються строки, передбачені названою ст. 25 «Заходи впливу та стягнення», а саме зазначається, що у разі, коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Також змінюються строки щодо розгляду скарги на вимогу про сплату єдиного внеску. Пропонується за загальним правилом чинний строк у 30 календарних днів скоротити до 20, але одночасно надати право керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу доходів і зборів прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платнику єдиного внеску до закінчення строку.

З огляду на існуючу в Україні бюрократичні практику постійного довільного подовження будь-яких строків керівництвом, фактично слід говорити про більш ніж подвоєння чинного в законодавстві строку відведеного для розгляду скарги на вимогу про сплату єдиного внеску. Такі ініціативи є вкрай сумнівними і лише віддаляють державу від створення сприятливого податкового клімату.

Проект 9048 від 05.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Черговий проект спрямований на заміну в законодавстві слів «інвалід», «дитина-інвалід» на «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» тощо. Цей проект передбачає внесення з мін до 11 законодавчих актів.

Слід зазначити, що в парламенті зареєстровано вже досить значна кількість проектів подібного змісту і, як видається, слід не подавати дедалі нові, а на основі одного з комітетів створити робочу групу, яка б об’єднала усі ініціативи і, крім того, створила повний перелік законодавчих актів, які слід відповідним чином уточнити. Чинна ж ситуація з поданням все нових проектів видається цілковито неправильною і такою, що лише ускладнює ефективну роботу парламенту. Крім того, маємо звернути увагу, що цей проект продовжує згубну практику подання урядових проектів із цілковито неінформативною назвою.

Проект 9054 від 06.09.2018 (Курячий М. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України.

В проекті пропонується змінити в Податковому кодексі України порядок обчислення мінімального розміру доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості. Наразі діє формула «оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку», яку пропонується замінити на «середньоринкову вартість об’єктів нерухомості». Середньоринкова вартість об’єктів нерухомості визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відповідні зміни пропонується внести і до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З однієї сторони, проект має призвести до зменшення видатків з боку громадян. Однак з іншої – лишається невизначеним, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, буде визначати середньоринкову вартість об’єктів нерухомості. За таких умов можливі як безпідставні перебільшення, так і значні заниження середньоринкової вартості об’єктів нерухомості, створюватимуться відповідні корупційні ризики.

Проект 9066 від 07.09.2018 (Ричкова Т. Б.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання пільг на санітарно-курортне лікування без урахування сукупного доходу сім’ї).

Пропонується скасувати положення абзацу другого пункту 3 статті 11 «Право військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу» названого закону щодо того, що «Пільги, передбачені першим реченням абзацу першого цього пункту, надаються військовослужбовцям та членам їх сімей за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 9028 від 03.09.2018 (Тетерук А. А.) про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України (щодо ввезення, виготовлення, придбання, зберігання, завантаження, надання доступу, збуту і розповсюдження порнографічних предметів).

Пропонується уточнити назву статті, викласти її так: «Ввезення, виготовлення, придбання, зберігання, завантаження, надання доступу, збут і розповсюдження порнографічних предметів». Відповідно, пропонується частину четверту статті (щодо предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію) поширити на придбання, завантаження файлів, зберігання, надання доступу до таких творів, зображень, предметів без мети збуту. Також робиться примітка про те, що у цій статті під завантаженням файлів слід розуміти перенесення (отримання) файлів або інформації іншого вигляду з віддаленого комп’ютера (веб-сайту, ftp-сайту, серверу пошти тощо) на комп’ютер користувача.

Проект викликає принципові заперечення суто з технічної точки зору, адже фактично встановлює відповідальність не за певні дії, а за сам факт завантаження. Слід зазначити, що способи переміщення масивів інформації в мережі Інтернет далеко не завжди дають змогу належно ознайомитися з її змістом до моменту завантаження і «предмети порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію» можуть бути завантажені разом з цілковито дозволеними матеріалами. Окремо слід згадати проблему спам-реклами та спам-розсилок, які фактично загружають на комп’ютер користувача певні масиви даних без його бажання. Тому навіть не враховуючи можливу корупційну складову, пропонована редакція статті уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності особи без наявності вини як такої, що є неприпустимим.

Проект 9030 від 03.09.2018 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до статті 286 Кримінального кодексу України щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

Пропонується у названій статті 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» посилити санкції за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого або загибель кількох осіб. Зокрема, окрім збільшення максимальних строків ув’язнення,  пропонується скасувати положення про те, що позбавлення права керувати транспортними засобами може бути застосоване на строк до трьох років. Також пропонується запровадити додаткове покарання у формі конфіскації майна.

Автори цих оглядів неодноразово звертали увагу на те, що самі лише посилення санкцій не мають особливого стримуючого ефекту і ведуть скоріш до більшої зухвалості винних, зокрема до скоєння більш тяжких злочинів, адже різниця в санкціях стає не принциповою. Що ж стосується додаткових покарань, то в запропонованій редакції вони є неналежними: слід було б визначити межі строку позбавлення права керувати транспортними засобами, як у спеціальній, так і у загальній частинах КК України, а рівно й зазначити про конфіскацію якого майна йде мова. Злочин не належить до числа майнових, а отже, загальні правила конфіскації не мають бути тут застосовані.

Проект 9055 від 06.09.2018 (Президент України) про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Згідно з пояснювальною запискою проект у контексті нещодавніх змін до Конституції України спрямований на забезпечення інституційної спроможності адвокатури, ефективне здійснення її функцій, розширення професійних прав та гарантій адвокатів, підвищення професійних стандартів здійснення адвокатської діяльності, а також на надання стороні захисту рівних можливостей та процесуальних прав із стороною обвинувачення. Для цього передбачається викласти Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у новій редакції, а також внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нова редакція передбачає такі розділи: I. Загальні положення; II. Набуття права на здійснення адвокатської діяльності. Організаційні форми адвокатської діяльності; III. Адвокатська діяльність та її гарантії. Права і обов’язки адвоката; IV. Адвокатська діяльність та інші види діяльності; V. Договір про надання правничої допомоги; VI. Зупинення та припинення права на здійснення адвокатської діяльності; VII. Дисциплінарна відповідальність адвоката; VIII. Адвокатське самоврядування; IX. Фінансове забезпечення адвокатського самоврядування; X. Здійснення в Україні адвокатської діяльностііноземним адвокатом. Особливості статусу іноземного адвоката; XIПрикінцеві та перехідні положення. Особливостями проекту задекларовано розширення професійних прав адвокатів та закріплення додаткових гарантій адвокатської діяльності; впорядкування доступу до професії, зниження корупційних ризиків; визначення змісту принципу «уникнення конфлікту інтересів»; розширення видів адвокатської діяльності; визначення меж (не)сумісництва адвокатської діяльності із іншими видами діяльності, різниці між статусом адвоката та здійсненням адвокатської діяльності; забезпечення пропорційності дисциплінарної відповідальності адвоката; забезпечення об’єктивного розгляду дисциплінарних справ щодо адвоката; ефективне функціонування адвокатського самоврядування на принципах децентралізації в рамках єдиної національної асоціації адвокатів України; прозоре фінансування діяльності органів адвокатського самоврядування. Обсяг проекту (96 сторінок, 75 статей і 18 розлогих пунктів прикінцевих та перехідних положень) не дає змоги конкретно проаналізувати його положення. Звернемо увагу лише на те, що у проекті пропонується закріпити за адвокатами такі професійні права додатково до наданих чинним законодавством: участь у будь-яких слідчих або процесуальних діях, у яких має право брати участь клієнт; безперешкодний доступ до приміщень судів у робочий час та у час проведення судового засідання у справі, в якій бере участь клієнт адвоката, а також до приміщень судів, органів прокуратури, поліції, Міністерства внутрішніх справ України, правоохоронних органів, установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань, органів державної влади у будь-який час, якщо в цих приміщеннях перебуває клієнт; ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів, у тому числі Єдиного реєстру досудового розслідування, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та автоматизованої системи документообігу суду; не розкривати адвокатську таємницю навіть за наявності дозволу клієнта; використання не заборонених технічних засобів без будь-якого дозволу посадових осіб або суду. Закріплений також ряд нових гарантій адвокатської діяльності, зокрема, заборона огляду та обшуку у зв’язку із адвокатською діяльністю; заборона збору інформації про спілкування між адвокатом (помічником адвоката) і клієнтом, адвокатом і помічником адвоката тощо.

Проект викликав жваву дискусію серед адвокатів, у ЗМІ та експертному середовищі. Окрім прихильників проекту, виявилося чимало його противників, які звертають увагу на суперечливість багатьох положень проекту, недостатню послідовність і радикальність запропонованих змін, закріплення важелів недемократичного впливу на діяльність адвокатури. За таких умов проект потребує неформального, дуже зваженого і неквапливого парламентського обговорення.

Культура та освіта

Проект Постанови 9043 від 05.09.2018 (Луценко І. С.) про підготовку та відзначення у 2019 році 25-річчя від дня заснування Національного університету «Острозька академія» як наступника першого вищого навчального закладу України та Східної Європи – Острозької слов’яно-греко-латинської академії.

Пропонується утворити Організаційний комітет і затвердити план заходів з підготовки та відзначення у 2019 році 25-річчя від дня заснування Національного університету «Острозька академія» як наступника першого вищого навчального закладу України та Східної Європи – Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Окремо зазначається, що враховуючи історичне значення Національного університету «Острозька академія» як наступника першого закладу вищої освіти в Україні, значну роль у підготовці висококваліфікованих фахівців та формуванні високосвідомих громадян, особливості географічного розташування як віддаленого від столиці та обласних центрів, рекомендувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови «Про порядок формування державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 15.04.2013 року № 306, додавши окремим пунктом норму про мінімальний обсяг держзамовлення для Національного університету «Острозька академія», який Мінекономрозвитку має щорічно враховувати при формуванні загального обсягу держзамовлення.

Сучасному Національному університету «Острозька академія» виповнюється 25 років, дата поважна, але за законодавством державні святкування починаються після 50 років діяльності юридичної особи. Це не слід змішувати з майбутніми заходами щодо історичної Острозької слов’яно-греко-латинської академії, яка досить скоро, за вісім років, святкуватиме своє 450-річчя. Пропозиції ж щодо державного замовлення взагалі мало стосуються ювілеїв і більше схожі на лобіювання приватного інтересу.

Проект Постанови 9050 від 05.09.2018 (Юринець О. В.) про відзначення 150-річчя з дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького (17 листопада 2019 року).

17 листопада 2019 року виповнюється 150 років від дня народження Праведника Народів Світу, Архимандрита монахів Студитського уставу Української Греко-Католицької Церкви та католицького екзарха Росії та Сибіру блаженного священномученика Климентія Шептицького. Враховуючи важливість постаті о. Климентія Шептицького у відродженні української монашої традиції, збереженні Української Греко-Католицької Церкви у 30–40-х рр. ХХ ст. та героїчну поставу під час Голокосту, пропонується у 2019 році урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя з дня його народження. Проект містить доволі розлогі пропозиції щодо святкування, зокрема: видання спадщини Климентія Шептицького та її популяризацію; проведення на базі вищих навчальних закладів наукових конференцій, круглих столів, присвячених життю та діяльності Климентія Шептицького; здійснення заходів зі збереження та реставрації об’єктів, пов’язаних з його діяльністю, встановлення на них пам’ятних дощок тощо.

Загалом відзначення ювілеїв, пов’язаних із особами духовного звання, не належить до державних функцій, однак в царині просвітницької та культурної діяльності о. Климентію Шептицькому цілком може бути надана відповідна шана.

Проект 9053 від 06.09.2018 (Савченко Н. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо виконання державних гарантій стосовно умов навчання студентів.

У Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» пропонується зазначити, що матеріальне забезпечення, включаючи стипендії, учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати. Порядок виплати надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також підвищених стипендій для окремих категорій молоді встановлюється Кабінетом Міністрів України. У Законі України «Про вищу освіту» пропонується встановити, що студенти, що навчаються за кошти державного або місцевого бюджету, мають право на безоплатне державне медичне страхування. Порядок його здійснення і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Ці ж особи мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством протягом всього часу навчання. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу має забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної та заочної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати з розрахунку на одну особу на місяць. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів ступеня молодшого бакалавра не може бути меншим, ніж дві третини розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку на одну особу на місяць. Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Академічну стипендію отримують студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати у навчанні. До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам (курсантам), зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання. Особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності, за рішенням вченої ради вищого навчального закладу можуть призначатися персональні стипендії. Також пропонується внести зміни до Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо відповідних гарантій для таких категорій осіб, зокрема щодо додатково фінансового їх забезпечення.

Цілком зрозумілі ініціативи, які однак не містять належної аргументації в частині джерел фінансування таких видатків.

Проект Постанови 9072 від 07.09.2018 (Ляшко О. В.) про відзначення 200-річчя з дня заснування Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

18 січня 2019 року, на думку ініціаторів проекту, виповнюється 200 років з дня заснування Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка – вищого навчального закладу третього рівня акредитації у місті Кременець Тернопільської області. Враховуючи вагомий внесок Академії у розвиток гуманітарної науки та виховання молоді, з огляду на важливість події для розвитку української державності, науки та історії, пропонується у 2019 році урочисто відзначити на державному рівні названий ювілей. Серед пропозицій, зокрема, передбачається відзначити нагородами співробітників Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка; надати розпорядження місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування розробити план заходів до відзначення; підготувати та провести з нагоди 200-річчя з дня заснування Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка урочистості, що включатимуть також і нагородження співробітників на місцевому рівні тощо.

Аргументація щодо покладення дати реорганізації Волинської гімназії в Волинський ліцей в основу святкування ювілею є доволі сумнівною, оскільки навіть на сайті закладу дається декілька інших можливих дат. Тим не менш, сам заклад без сумніву заслуговує на вшанування його історії.

Охорона здоров’я

Проект 9056 від 06.09.2018 (Юринець О. В.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва тютюнових виробів.

Проектом пропонується запровадити заборону виробництва, продажу та імпорту з метою продажу на території України тютюнових виробів, тютюнових виробів для електричного нагрівання, рідин для електронних сигарет чи інших нікотиновмісних виробів, до складу яких входять амоній, аміак чи сечовина самостійно чи в будь-яких сполуках чи поєднаннях.

Проект 9057 від 06.09.2018 (Юринець О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування тютюнових виробів.

Пропонується запровадити підвищені розміри акцизного податку на тютюнові вироби, а саме зазначити, що при визначенні податкового зобов’язання на тютюнові вироби за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтра, цигарки), 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) сума акцизного податку не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом, збільшеного на собівартість виробництва 1000 штук тютюнових виробів, що становить 150 гривень 00 копійок помноженого на 1,2 та збільшеного на 5% від максимальної роздрібної ціни відповідного тютюнового виробу, задекларованої його виробником чи імпортером. У разі недотримання виробником чи імпортером цієї формули, для визначення податкового зобов’язання із сплати акцизного податку такого виробника чи імпортера застосовується коефіцієнт 1,3.

Проект 9058 від 06.09.2018 (Юринець О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання обігу та вживання електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання.

Відносно великий за обсягом проект, яким пропонується запровадити додаткові обмеження як щодо продажу, так і щодо вживання тютюнових виробів, електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання. Зокрема, у статі 15-2 «Обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» пропонується фактично прирівняти вживання тютюнових виробів, електронних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання до вживання алкоголю. Забороняється вживання тютюнових виробів, електронних сигарет та тютюнових виробів для електричного нагрівання: у закладах охорони здоров’я, крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях; на зупинках транспорту; у підземних переходах; у закладах культури тощо. Втім, більшість змін все ж стосується поширення значної частини положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» на електронні сигарети і тютюнових виробів для електричного нагрівання.

Проект 9059 від 06.09.2018 (Кіт А. Б.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування окремих тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.

Пропонується зазначити, що до підакцизних товарів належать рідини для електронних сигарет, у складі яких міститься нікотин (у тому числі рідини, призначені для наповнення картриджів, заправних контейнерів, резервуарів електронних сигарет тощо) і, відповідно, запровадити на них ставки акцизу, мінімальний розмір акцизного зобов’язання, розмір податку тощо.

Проект 9060 від 06.09.2018 (Кіт А. Б.) про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо оподаткування імпорту окремих тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.

Уточнює положення щодо ввезення сигарет та ставки мита щодо різних видів тютюнових виробів, зокрема та рідин для електронних сигарет.

Проект 9073 від 07.09.2018 (Кіт А. Б.) про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» щодо заборони тютюнових виробів з характерним смаком чи запахом.

Пропонується заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю, та імпорт для реалізації на території України сигарет з фільтром з характерним запахом, а також сигарет з фільтром, що містять ароматизатори в будь-якому з їхніх компонентів, таких як фільтри, упаковка, капсули або будь-які технічні особливості, які дозволяють модифікацію запаху або смаку зазначених тютюнових виробів або інтенсивності їх диму або які посилаються на смак, запах, будь-які ароматизатори або інші добавки або на їх відсутність. І відповідно запроваджуються штрафні санкції.

Фактично пояснення ініціатив зводиться до вказівки на те, що наявність у вільному продажі сигарет з характерним запахом чи смаком (в незалежності від способу його виникнення ти технологічного принципу виробництва такої сигарети) збільшує кількість курців серед малолітнього та молодого віку втричі.

Проект 9065 від 06.09.2018 (Павелко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення шкідливого впливу на здоров’я молоді від вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів і посилення відповідальності за порушення у цій сфері.

Змінами до статті 15-3 «Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» пропонується запровадити заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у місцях торгівлі, що розміщені менше ніж за 200 метрів від будівель, в яких розташовуються заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), позашкільної, фахової передвищої, спеціалізованої освіти всіх типів і форм власності, якщо площа таких місць торгів становить менше 40 квадратних метрів. В тому ж законі розмір штрафу за порушення названої статті 15-3 пропонує збільшити у 73 рази! (з 6,8 тисяч до 500 тисяч гривень). У тридцять разів пропонується збільшити мінімальні та максимальні розміри штрафу, передбачені статтею 156 «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також пропонується докорінно змінити статтю 180. Якщо наразі вона передбачає відповідальність за «доведення неповнолітнього до стану сп’яніння», то згідно з проектом караним є: «придбання для особи, що не досягла 18 років, пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів, схиляння такої особи до вживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів». А Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 304-1 «Втягнення неповнолітніх в антисоціальну діяльність», якою встановити відповідальність за «неодноразове втягнення неповнолітніх в розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та вживання тютюнових виробів».

Беззаперечно, слід протидіяти надмірному вживанню алкоголю та поширенню вживання тютюнових виробів, однак така протидія має бути реалістичною. Достатньо зазначити, що не багато знайдеться навіть у такому великому, як Київ, місті місць, які перебувають на відстані більш ніж за 200 метрів від будівель, в яких розташовуються заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), позашкільної, фахової передвищої, спеціалізованої освіти всіх типів і форм власності. За таких вимог відбувається не захист громадян, а лобіювання інтересів великих супермаркетів. Ще більш нереалістичними та вкрай сумнівними видаються пропоновані зміни до КУпАП та КК України. Найважливіше, що нові склади протиправних діянь буде практично неможливо довести.

Проект 9062 від 06.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

У проекті йдеться про те, щоб виключити з текстів Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про рекламу» та відповідного переліку, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» приписи, які передбачають можливість  зайняття народною медициною (цілительством) на підставі спеціального дозвільного документу. При цьому йдеться, наскільки можна зрозуміти, про заборону відповідної діяльності загалом, а не про закріплення можливості її здійснення без будь-яких дозвільних документів. Така ініціатива аргументується переважно тим, що вона передбачена програмою діяльності Уряду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695, а також тим, що «Наявність спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) у фізичної особи – підприємця, який володіє народними методами лікування, не дає гарантії захистити конституційні права громадян. Крім того, проходження навчання з основ медичних знань особою, яка не має спеціальної медичної освіти, не дає можливості якісно та своєчасно надавати медичну допомогу пацієнтам».

Пропозиція видається доволі дискусійною. Загалом ідея запровадити заборону народної медицини є вкрай сумнівною з огляду на те, що неможливо заборонити те, чим постійно користуються люди в повсякденному житті (хоча б ті ж відвари з трав і трав’яні чаї). Якщо замість цілителів і знахарок виникнуть і будуть рекламуватися послуги з надання консультацій щодо безмедикаментозного покращення здоров’я, суті проблеми це не змінить і безпеки для здоров’я громадян більше не стане. Набагато важливіше не запроваджувати формальні заборони, які можливо обійти, а проводити і посилювати інформаційно-роз’яснювальну роботу, а також сприяти доступності медицини. Звертає на себе увагу також абсолютно неінформативна назва проекту, що вже неоднаково відзначено щодо урядових проектів в цьому огляді.

Проекти з інших питань

Проект 9034 від 03.09.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків.

Основні пропозиції пов’язані із запровадженням банківських сертифікатів, які визначаються як цінні папери, що підтверджують суму вимоги до банку, яка дорівнює номінальній вартості відповідного цінного паперу, і права власника банківського сертифіката на одержання зі спливом встановленого строку номінальної вартості банківського сертифіката та процентів (якщо виплата процентів передбачена банківським сертифікатом), у банку, який його випустив. Банківський сертифікат є іменним емісійним цінним папером, що випускається на певний строк виключно у бездокументарній формі.

По своїй природі пропоновані сертифікати є різновидом векселя. Також слід взяти до уваги, що пропонований засіб може бути застосований для конвертування внесків та депозитів у такі сертифікати. З огляду на критичну ситуацію в банківському секторі, закриття багатьох банків, націоналізацію одного з найбільших банків тощо, запровадження такого різновиду цінних паперів може призвести до їх використання недобросовісними особами з метою ошукати клієнтів. Зокрема, слід зазначити, що проект не містить положень щодо порядку спадкування іменного сертифіката, а рівно й не прописані умови звернення власника банківського сертифіката до банківської установи, яка видала сертифікат за грошима до завершення кінцевого терміну, зазначеного в сертифікаті. З огляду на це, проект видається щонайменше дискусійним і потребує прискіпливої уваги з боку спеціалістів, зокрема і Національного Банку України та органів та організацій, відповідальних за захист прав вкладників.

Проект 9035 від 03.09.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.

Системний проект обсягом понад 200 сторінок. Він передбачає викладення Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у новій редакції, а саме, а у вигляді Закону України «Про ринки капіталу», а також зміни до ще більш ніж 50 законодавчих актів. Враховуючи такі обсяги проекту, докладний огляд його в межах даного огляду видається неможливим. Крім того, слід зазначити, що проект значною мірою дублює положення інших проектів, зокрема раніше поданого тими ж народними обранцями проекту 7055від 01.09.2017 (Демчак Р. Є.) про ринки капіталу та регульовані ринки (див. Бюлетень № 140), який не був прийнятий на засіданні 03.07.2018 і, своєю чергою, є розвитком більш раннього проекту 6303 від 06.04.2017 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (див. Бюлетень № 119). Також радимо звернути увагу на зауваження ГНЕУ до проекту.

Проект 9039 від 04.09.2018 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо генерального проектувальника ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Пропонується в названому законі закріпити положення про генерального проектувальника ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами. Перший визначається як «постачальник, який утворений та провадить свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, що визначений замовником будівництва в установленому законом порядку для виконання функцій, пов’язаних з проектуванням ядерної установки та об’єкта, призначеного для  поводження з радіоактивними відходами, та несе відповідальність за якість виконаних  робіт і  наданих  послуг». Генеральний проектувальник виконує роботи, пов’язані з проектуванням ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснює розроблення проекту, авторський нагляд під час будівництва установки чи об’єкта, проектне супроводження на усіх етапах їх життєвого циклу. До генерального проектувальника висувається ряд вимог, які закріплюються в новій статті 34-1 названого закону. Зазначається, що з метою збереження архіву документації в разі ліквідації або перепрофілювання генерального проектувальника за рішенням уповноважених органів управління або внаслідок визнання банкрутом, архів документації, пов’язаної із проектуванням ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, авторським наглядом під час будівництва установки чи об’єкта, проектного супроводження на усіх етапах їх життєвого циклу оформлюється відповідно до вимог Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» і передається замовнику будівництва для подальшого використання в роботі. Генеральний проектувальник має право, якщо інше не встановлено договором із замовником будівництва, залучати до виконання робіт з проектування ядерної установки чи об’єкта, призначеного для  поводження з радіоактивними відходами, інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником будівництва за результат їхньої роботи.

Сфера відносин пов’язана із проектуванням ядерної установки та об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, є доволі складною. Вона вимагає дуже ретельного контролю, але слід утримуватися і від зарегульованості, яка веде до посилення корупційних ризиків. Загалом проект досить цікавий і з помітною увагу до важливих деталей.

Проект 9042 від 04.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Усі зміни стосуються статті 8 названого закону, де з частини третьої пропонується вилучити згадки про «сертифікат  відповідності» та «підтвердження відповідності», а також доповнити статтю новою частиною такого змісту: «Відкрита або конфіденційна інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом або яка належить до державних інформаційних ресурсів, може оброблятись у системі без застосування комплексної системи захисту інформації, але за умови підтвердження відповідності системи вимогам із захисту інформації. Відповідність системи вимогам із захисту інформації вважається підтвердженою у разі виконання сукупності таких умов: наявності дійсного документу, що підтверджує відповідність системи управління інформаційною безпекою, що застосовується при обробці інформації в системі, вимогам стандарту ISO/IEC 27001 (ДСТУ ISO/IEC 27001), виданого національним чи іноземним органом з оцінки відповідності, акредитованим національним органом України з акредитації чи іноземним органом з акредитації, який є стороною багатосторонньої угоди про визнання Міжнародного форуму з акредитації (International Accreditation Forum) та/або Європейської кооперації з акредитації (European Co-operation for Accreditation), відповідно до стандарту ISO/IEC 17021 (ДСТУ ISO/IEC 17021); використання для захисту інформації в системі засобів з підтвердженою відповідністю у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації; розташування усіх елементів системи на контрольованих Україною територіях».

Проект 9061 від 06.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо метрології та метрологічної діяльності.

Пропонується у Законі України «Про теплопостачання» уточнити визначення «прилад обліку теплової енергії», а положення статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» щодо повірки приладів обліку привести у відповідність до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Із Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» пропонується вилучити пункт 4 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», оскільки зазначений пункт суперечить вимогам статті 45 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Проект 9063 від 06.09.2018 (Ляшко О.В.) «Рейдерству СТОП!» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав власників майна шляхом аудіо та відео-фіксації процесу проведення нотаріальних дій).

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та ін. Основна новела полягає в запровадженні нової процедури укладання деяких правочинів, яка передбачає «обов’язкове та повне фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів процесу укладання (посвідчення) правочинів». До числа таких правочинів пропонують віднести: відчуження учасником товариства частки у статутному капіталі; відчуження акціонером публічного акціонерного товариства належних йому акцій; купівлю-продаж земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна; купівлі-продажу цінних паперів; вчинення виконавчих написів на документах, що встановлюють заборгованість; видання довіреності, якщо правочин, для укладення якого вона видається, підлягає нотаріальному посвідченню; оренда земельної ділянки у фізичної особи (крім випадків, коли орендодавцем виступає фізична особа-підприємець). Зазначена процедура передбачає обов’язкове представлення сторін правочину із пред’явленням документу, що їх ідентифікує, та обов’язкове внесення матеріалів звуко- та відеофіксації укладання (посвідчення) правочинів до Державного реєстру прав. Окремо пропонується встановити заборону на вчинення правочинів нотаріусом, предметом яких є земельні ділянки, корпоративні права та/або нерухоме майно, без забезпечення повного фіксування процесу укладання (посвідчення) правочину за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів та відповідальність за порушення цієї норми (анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю).

Ідея проекту заслуговує на увагу. Окрім переваг, зазначених ініціатором проекту, його реалізація також сприятиме забезпеченню виконанню вимоги щодо безготівкової форми розрахунків при укладанні правочинів. Водночас послуги нотаріусів стануть помітно дорожчими. Клієнтам доведеться нести додаткові витрати і у зв’язку з внесенням матеріалів звуко- та відеофіксації укладання (посвідчення) правочинів до Державного реєстру прав. Проте проект не містить належних розрахунків щодо ресурсів, які потрібні для його реалізації, зокрема облаштування каналів зв’язку для ефективного передавання значних масивів матеріалів звуко- та відеофіксації, обладнання серверів Державного реєстру прав тощо. Без таких обрахунків неможливо оцінити реальні потреби коштів і реалістичність реалізації проекту.

Проект 9067 від 07.09.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо уточнення окремих положень з питань банківського нагляду.

Пропонуються досить значні та різносторонні зміни і уточнення. Головні з них стосуються надання Національному банку України у межах безвиїзного нагляду права уповноважувати службовця (службовців) Національного банку України на здійснення нагляду за діяльністю банку. Уповноважений службовець Національного банку України має право: вільного доступу у робочий час до всіх приміщень банку; вільного доступу до інформації банку щодо його діяльності і щодо проведення ним будь-яких операцій, а також всіх документів банку, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, як у паперовому так і у електронному вигляді; вільного доступу до систем автоматизації банківських операцій; вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України; бути присутнім на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради, правління та комітетів банку. Керівники банку зобов’язані забезпечити уповноваженому службовцю Національного банку України вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку, доступ у режимі перегляду до усіх інформаційних систем банку та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також забезпечити надання інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, в тому числі щодо проведення банком будь-яких операцій. Банк зобов’язаний завчасно, в порядку та у спосіб, передбачений нормативними актами Національно банку України, інформувати уповноваженого службовця Національного банку України про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради, правління та комітетів банку з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та створити умови для його участі у таких засіданнях. Зазначається, що керівники банку зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим Національним банком України особам доступ у режимі перегляду до усіх інформаційних систем банку, необхідних для проведення перевірок, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності банку. Керівники банку зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим Національним банком України особам інформації, копій документів, у тому числі тієї (тих), що зберігається (ються) в інформаційних системах банку, у порядку, встановленому Національним банком України. Уповноважені Національним банком України особи мають право одержувати від банку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності банку, а також вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Такі пропозиції є доволі радикальними і питання про їх відповідність статусу Національного банку є досить дискусійними.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори