пошук  
версія для друку
27.11.2018 | Ганна Овдієнко, Володимир Глущенко, Олена Річко

Моніторинговий візит до Софіївської виправної колонії № 45

Софіївська виправна колонія № 45
   

22 листопада 2018 року моніторингова група ХПГ завітала до Софіївської виправної колонії № 45.

Софіївська виправна колонія № 45 є установою середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які визнані інвалідами 1-ї або 2-ї групи і потребують постійного медичного нагляду і реабілітації.

Установа розташована у с. Макорти, на межі між Софіївським та П’ятихатським районами Дніпропетровської області. Планове наповнення установи – 1202 чоловіків, на момент візиту моніторів фактично відбували покарання 246 чоловіків.

Медична допомога

Як зазначалося вище, Софіївська ВК № 45 – це установа із особливим статусом. При ній функціонує міжобласна багатопрофільна лікарня, де й перебуває більша частина позбавлених волі осіб з інвалідністю.

Приміщення лікарні являє собою триповерхову будівлю. Засуджених тримають у палатах по три–десять чоловік. Рівень безпеки в лікарні – середній, тобто засуджені можуть самостійно пересуватися коридорами й не обмежені простором однієї палати.

Перше, що спадає в око при візиті до лікарні – холод. Особливо холодно в коридорах, так що мерзнуть ноги та руки. В палатах трохи тепліше, але за вимірюваннями моніторингової групи, температура не перевищує 16 градусів за Цельсієм. Більшість хворих лежить, замотавшись у ковдри, або ходить у куртках. Батареї в палатах ледь теплі.

Таку ситуацію адміністрація пояснює тим, що опалення забезпечується за рахунок власної котельні і, мабуть, діє режим економії. Однак, як монітори виявили пізніше, в житловій зоні установи тепло, зокрема, у відділеннях температура підіймається до 20 градусів Цельсія, що є досить комфортним. Чому холодно у лікарні, якщо тепло у жилій зоні та інших приміщеннях, ніхто пояснити моніторинговій групі так і не зміг.

На території лікарні є спеціальне приміщення для прийому їжі, що включає приміщення для приготування та зберігання власних продуктів із холодильником та плитою, а також невелику їдальню. Їжу для лежачих хворих розвозять по палатах днювальні.

Моніторингова група поспілкувалася з усіма хворими. Більшість з них лежить тут із хронічними захворюваннями серця, суглобів, травмами тощо. Є й такі, що слабують на тяжкі хвороби, такі як туберкульоз, численні інсульти чи ВІЛ пізніх стадій. А проте, звільнення засуджених за хворобою у порядку Кримінального кодексу України на разі неможливе. За словами адміністрації, ЛКК, тобто спеціалізована комісія, що має проводити оцінку стану здоров’я засуджених, відсутня. Тому підготувати необхідні документи до суду не є можливо.

Натомість, у багатопрофільній лікарні працюють тільки два лікарі – терапевт та інфекціоніст. Враховуючи, що на її базі функціонує неврологічне та хірургічне відділення, виникає закономірне питання: яким чином призначається лікування для відповідних хворих, якщо не має спеціалістів? За словами старшої медсестри, яка і супроводжувала моніторингову групу, таке лікування призначає лікар-терапевт, яка нібито раніше працювала хірургом. Невропатологом чи неврологом вона не працювала ніколи, тож виникає питання, чи має вона належні знання для лікування хворих?

Старша медсестра також повідомила, що на сьогодні нарікань на поставки медичних препаратів немає. Ліків вистачає. Та й самі засуджені говорили, що лікування проводиться. Водночас, один із засуджених поскаржився моніторам, що йому невчасно роблять перев’язки (а то й взагалі не роблять). Він вимушений робити їх сам. Адміністрація такі факти заперечувала.

Колонія обладнана необхідним інвентарем – милицями та візками для осіб, які не можуть самостійно пересуватися. При цьому більшість хворих засуджених пересуваються самостійно на превелику силу, тому з ними працюють помічники. Такими помічниками є інші засуджені, які можуть за станом здоров’я виконувати таку роботу. Однак, за словами засуджених, більшість із них до обов’язків ставиться зневажливо. Це підтверджує і адміністрація, кажучи, що поки лікарня не була відділена від установи, вони могли якось забезпечити дисципліну днювальних, але тепер вони не мають компетенції для такого впливу.

Умови, створені для осіб з інвалідністю

Особливе питання складають умови, які створені для осіб з інвалідністю. Перш за все треба наголосити, що більша частина з них (але не всі) перебувають у лікарні. Менша – проживає на території колонії у жилій зоні. Ті, що проживають у звичайних жилих корпусах, мають зазвичай більш високий процент збереженої працездатності. Деякі з них навіть погоджуються працювати.

У колонії створені пандуси для переміщення осіб на візках. Хоча, такі пандуси є далеко не в усіх приміщеннях. За словами адміністрації, зі східців хворих зносять інші засуджені, які також допомагають їм митися у банні дні. Засуджені також можуть у будь-який час попросити вивезти їх на прогулянку. У це не дуже віриться, адже під час візиту монітори не побачили жодного засудженого на прогулянці. Навіть більше – ми не зустріли жодного днювального. Та й самі засуджені скаржилися на те, що до них не докличешся з найлегшими потребами. Зокрема, велику проблему складає відправка листів.

Один із засуджених поскаржився нам на те, що йому не допомагають одягатися, хоча він сам цього зробити не може. Зокрема, він не може застібнути ґудзики. Коли він через це почав носити не формений одяг, то його відправили до дисциплінарного ізолятору.

Однак монітори при цьому мають підкреслити явно позитивне явище – на момент візиту у ДІЗО установи не було жодної особи.

Засуджені у лікарні вживають їжу у відділеннях та не виходять для цього до їдальні. Засуджені, що відбувають покарання у жилій частині, вживають їжу у їдальні. Тим з них, хто пересувається на милицях, доступ туди може бути обмежений через наявність великої кількості східців в усіх приміщеннях.

Хворі засуджені, що потребують сторонньої допомоги, приймають душ у бані у спеціальній кабінці, яка обладнана місцем для них та для особи, яка допомагає. Туалетні кімнати в одному (але не в усіх) відділеннях обладнані спеціальними поручнями. Для того, щоб потрапити у кабінку, засуджений має підтягнутися на руках та перелізти на спеціальний стілець. Це не завжди просто навіть для фізично здорової людини, наскільки ж це важко робити особам з інвалідністю?

Харчування

У Софіївській ВК № 45, внаслідок її особливого статусу, багато засуджених потребують дієтичного харчування. На сьогоднішній момент в установі діє 4 норми харчування. Частина засуджених приймає їжу безпосередньо у лікарні, але більшість харчується у їдальні.

В їдальні на момент візиту були наявні мило та рушники. Водопостачання працювало.

В установі функціонує власна пекарня, де щодня випікають свіжий хліб для всієї установи. При цьому пекар працює зміну у 12 годин. За це заробітна плата складала 1400 гривень. Піч для випікання хлібу є твердопаливною. У приміщенні, де вона міститься, приємно пахне свіжовипеченим хлібом та дровами.

У день візиту моніторингової групи до установи на вечерю була риба. Засуджені також стверджували, що їм дають м’ясо (курятину), а також інші продукти за дієтами – сир, масло, молоко, яйця.

На кухні засуджені працюють у спеціальному одязі, однак моніторинговій групі адміністрація халати не запропонувала. Крім того, у приміщенні холодного цеху монітори також знайшли групу «добровільних помічників», що чистили картоплю. Вони також були без форменого одягу. У приміщенні була встановлена машина для чищення картоплі, але по факту засуджені чистили її вручну, стверджуючи, що так краще.

В овочесховищі установи монітори виявили великі запаси картоплі. За словами адміністрації, було куплено більше 20 тон. Крім того, монітори бачили запаси цибулі, капусти, консервовані продукти. Все – на вигляд – якісне та свіже.

Житлова зона

Житлова зона поділена на локальні сектори, всі вони відремонтовані, але в частині зроблений косметичний ремонт, в іншій частині – капітальний.

Спальні кімнати у жилих секторах достатньо великі. На сьогодні в кожній з них проживає від 15 до 30 засуджених, тож більшість ліжок пустує. Тому простору дуже багато. У приміщеннях тепло, незважаючи на те, що на момент візиту були відкриті вікна для провітрювання.

У спальних кімнатах є кулери із питною водою.

На території тих секторів, де зроблено капітальний ремонт, кімнати для прийому їжі обладнані пічками та холодильниками. У кожного засудженого є своя шафа для посуду. У тих секторах, де капітальний ремонт не проводився, наявні лише шафи для особистих речей.

Туалетні кімнати у відремонтованих відділеннях обкладені новим кафелем, чисті. Кабінки туалетів високі, що забезпечує право на приватність. У секторах без капітального ремонту кабінки взагалі не мали дверцят, що є порушенням права на приватність.

На момент візиту моніторів у частині приміщень якраз тривав ремонт. Зокрема, він тривав у туалетних кімнатах одного з секторів.

На території кожного сектора також облаштовані кімнати для відпочинку засуджених, де вони можуть подивитися телевізор та поспілкуватися.

Банно-пральний комбінат

На день візиту моніторів у банно-пральному комбінаті якраз проводився ремонт. Тому монітори не змогли повністю оцінити якість та належність дотримання прав засуджених. Разом з тим, моніторингова група не може не відмітити, що проведення ремонтних робіт – це явно позитивне явище.

У душових кабінах виділене окреме місце для приймання гігієнічних процедур особами з інвалідністю.

Також установа нещодавно купила велику пральну машину. Її якраз уводять в експлуатацію.

Промислова зона

На промисловій зоні установи працюють усього лише 8 засуджених. Така мала кількість обумовлена особливим положенням установи – більшість із засуджених задіяні на створенні умов для засуджених осіб з інвалідністю. Інша ж частина сама слабує на тяжкі хвороби, а тому не може бути задіяна на роботі.

Виробництво в установі швацьке. Засуджені отримують заробітну плату залежно від норм виробітки. Зазвичай шиють рукавиці. За словами засуджених, заробітна плата 1000–1200 гривень. Однак, як нам анонімно повідомили засуджені телефоном, насправді заробітна плата значно нижча, а то й взагалі її не платять. Багато засуджених на ділі не працює на виробництві, а їхню заробітну плату забирає адміністрація. На виробництві вони лише оформлені. Засуджених, які працювали в інших установах, але відмовляються тут, часто примушують до роботи психологічним тиском.

Крамниця

На території установи розташована крамниця. Ціни у ній близькі до ринкових або ринкові. Представлена достатня кількість популярних серед засуджених товарів: чай, кава, сигарети. За словами продавниці, засуджені мають можливість робити замовлення окремих товарів. Також ті хворі, що не можуть самотужки дістатися до крамниці, можуть передавати свої побажання через днювальних або медичний персонал.

Крамниця обладнана пандусом, який на вигляд має належну ширину та кут нахилу для безперешкодного руху.

Освіта

На території установи функціонує вечірня школа для засуджених. На момент візиту у школі навчалися 70 осіб. Жодна з осіб не навчалася у вищому навчальному закладі та й взагалі, за словами адміністрації, рівень знань засуджених не надто високий. На жаль, монітори не змогли бути присутніми під час уроку, бо приїхали вже після закінчення навчання у цей день. Проте, вони оглянули класи, частина яких обладнана на кшталт лекційних аудиторій в університеті, інша частина схожа на класичні класи у школах.

По закінченню навчання школа видає свідоцтва про освіту державного зразка, в яких не зазначено, що навчальний заклад закінчено при установі виконання покарань.

Професійно-технічного училища при установі немає.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори