пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
18.12.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 194 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.10.2018 – 05.10.2018

   

Надійшло 54 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 17 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, внесенням пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), достроковим припиненням повноважень народних депутатів, призначенням позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0201 від 02.10.2018 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення.

Ключові зміни стосуються запровадження поняття «радянський стаж», яке визначається як період роботи до 1 червня 1991 р. на території колишнього СРСР, за винятком територій України та Литовської Республіки, що зараховується до страхового (трудового) стажу згідно із законодавством кожної зі Сторін. Відповідно, пропонується страховий (трудовий) стаж розділити на періоди страхування та періоди радянського стажу. Пропонується закріпити, що радянський стаж зараховується і пенсія за цей стаж призначається особі компетентною установою тієї Сторони, на території якої накопичено більший страховий (трудовий) стаж. За однакової тривалості страхового (трудового) стажу, накопиченого на території Сторін, радянський стаж зараховує компетентна установа тієї Сторони, в якій особа була застрахована в останній раз. У разі призначення особі пенсії іншого виду або перегляду розміру пенсії при поданні додаткових документів про страховий (трудовий) стаж, накопичений на території Сторін, або про радянський стаж, а також в інших випадках, передбачених законодавством Сторін, компетентна установа, що зараховує радянський стаж, не змінюється. Також робиться застереження про те, що для Литовської Республіки положення цього Договору можуть бути застосовані тією мірою, якою вони не суперечать положенням права Європейського Союзу. У разі виникнення розбіжностей між положеннями цього Договору та права Європейського Союзу на території Литовської Республіки перевага віддається праву Європейського Союзу.

У зв’язку з цим проектом постає питання щодо можливості запровадження поняття «радянський стаж» в українське законодавство.

Проект 0202 від 04.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї.

Угоду вчинено у м. Доха 20 березня 2018 р. трьома мовами. Як зазначається у пояснювальній записці, необхідність укладення цієї Угоди і Протоколу до неї пояснюється тим, що доходи, які виникають в економічних стосунках між резидентами України та Катару, підлягають оподаткуванню у подвійній юрисдикції: по-перше, у державі, в якій одержувач доходу є резидентом, по-друге, у державі, в якій здійснюється діяльність, стосовно якої виникає дохід. Передбачається, що Угода сприятиме, по-перше, уникненню подвійного оподаткування, по-друге, запобіганню ухиленню від сплати податків і, по-третє, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Ініціатори проекту звертають увагу на те, що це особливо важливо стосовно України, оскільки її чинне податкове законодавство передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх міжнародних угод.

Доволі типовий проект, раніше до парламенту було внесено вже чимало договорів про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням з різними країнами.

Проект 0203 від 04.10.2018 (Президент України) про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро).

Як зазначається у пояснювальній записці, Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором визначає передумови виділення коштів, зокрема загальні умови: задовільне проведення заходів з реалізації домовленостей, досягнутих між Україною та МВФ, а також позитивні результати оцінки ЄС успіхів щодо реалізації переліку узгоджених сторонами структурних реформ. Кредитна Угода між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором визначає технічні аспекти надання позикових коштів. У пояснювальній записці також зазначено, що з урахуванням умов запозичення в рамках попередніх трьох програм макрофінансової допомоги ЄС, відсоткова ставка запозичення на 10–15 років прогнозується як прийнятна (до 2 % річних), однак точний її розмір стане відомим тільки під час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні за тією ж відсотковою ставкою.

Проект має передусім політичний і економічний характер. Прийнятий 08.11.2018 та невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9080-3 від 01.10.2018 (Недава О. А.) про протимінну діяльність в Україні.

Альтернативний проектам 9080 від 13.09.2018 (Найєм М.-М.) про протимінну діяльність (див. Бюлетень № 191),9080-1 від 19.09.2018 (Тетерук А. А.) про протимінну діяльність в Україні (див. Бюлетень № 192) та 9080-2 від 26.09.2018 (Кишкар П. М.) про особливості державної політики у сфері протимінної діяльності (див. Бюлетень № 193).

17.10.2018 було подано доопрацьовану редакцію проекту. Втім, невдовзі проект було відхилено у зв’язку з прийняттям проекту 9080-1. Власне проект дуже подібний до зазначеного проекту 9080-1, але із виключенням з нього положень щодо акредитації операторів протимінної діяльності. Як видається, такий підхід є дещо продуктивнішим, але підтримки парламентарів він не дістав.

Проект 9141 від 01.10.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо відновлення гарантій соціального захисту військовослужбовців).

Проектом пропонується внести дві зміни. Перша, це запровадження застереження щодо гарантій соціального захисту військовослужбовців: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей на період дії цього контракту зберігаються пільги, гарантії та компенсації, передбачені законодавством, що діяло на момент укладання контракту, якщо чинним законодавством у період дії контракту зменшено обсяги та розміри таких пільг, гарантій та компенсацій. Також пропонується скасувати положення про те, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Якщо перша із запропонованих ініціатив є цілковито належною, то друга будучи правильною по суті, є неналежною по формі і має передбачати конкретні джерела фінансування додаткових витрат.

Проект 9153 від 03.10.2018 (Президент України) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Положення статті 1 «Згідно з цим Законом тимчасово, на строк, що закінчується через один рік з дня набрання чинності Законом України «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі – окремі райони Донецької та Луганської областей)» викласти таким чином: «Згідно з цим Законом тимчасово, з дня набрання ним чинності з урахуванням положень Закону України «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» на строк до 31 грудня 2019 року включно, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі – окремі райони Донецької та Луганської областей)».

Вже наступного дня після внесення проект прийнятий як закон за основу і в цілому. Втім, маємо звернути увагу на зауваження ГНЕУ щодо деяких технічних недоліків проекту.

Проект 9153-1 від 03.10.2018 (Левченко Ю. В.) про відновлення дії Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Проект є мало не єдиним прикладом, коли в пояснювальній записці пояснюється його відмінність від основного проекту: «Президентом України на розгляд Верховної Ради України подано законопроект  реєстраційний номер 9153 «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»», яким фактично продовжується дія особливого порядку  місцевого самоврядування у відповідних регіонах на 1 рік. Даний законопроект є альтернативним до вказаного законопроекту, ним пропонується фактично припинити дію особливого порядку місцевого самоврядування, запровадженого Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областях».

Проект 9154 від 03.10.2018 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо покращення умов пенсійного забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні.

Пропонується поширити положення частини другої статті 32 «Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на осіб, інвалідність яких настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення. Також частину першу статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується поширити на непрацездатних членів сім’ї загиблих (померлих) учасників Революції гідності, посмертно нагороджених державними нагородами України, зазначеними у пункті 1 статті 1 названого закону, які є одержувачами пенсій. У пояснювальній записці зазначається, що нині право на пенсію по інвалідності не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та які і надалі продовжують перебувати на військовій службі. Також зазначається, що члени родин Героїв Небесної Сотні, які є одержувачами дострокових пенсій за віком ( багатодітні матері, матері осіб з інвалідністю, батьки, дружини (чоловіки) загиблих під час Революції Гідності), пенсій за вислугу років (освітяни, працівники охорони здоров’я, військовослужбовці), права на надбавку за особливі заслуги перед Україною до своїх пенсій не мають, бо не досягли пенсійного віку і не є особами з інвалідністю. Відповідно, ініціатори проекту вважають доцільним виправити ці недосконалості законодавства.

Принагідно зауважимо, що нині розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною настільки мізерний, що майже не впливає на матеріальні умови життя пенсіонерів.

Проект 9170 від 05.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» щодо Національного військового меморіального комплексу.

У проекті дається визначення Національного військового меморіального комплексу як спеціально відведеної в установленому законом порядку земельної ділянки, призначеної для організації почесних поховань та перепоховань видатних борців за незалежність України, військовослужбовців, які загинули захищаючи Україну, інших осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Верховних Головнокомандувачів Збройних Сил України, а також дружин або чоловіків зазначених категорій осіб. На Національному військовому меморіальному комплексі в разі, якщо це не суперечить волевиявленню померлого (загиблого), вираженого ним при житті, або в разі відсутності такого волевиявлення – бажанню членів його сім’ї, можуть бути поховані: а) військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; б) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції та операції об’єднаних сил у період їх проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; в) особи, які брали участь у боротьбі за незалежність України у складі органів влади, організацій, структур та формувань, визначених у частині першій статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», зокрема перепоховані з-за кордону; г) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії; ґ) Верховні Головнокомандувачі Збройних Сил України; д) дружини або чоловіки осіб, зазначених у пунктах «а»–«ґ». Не можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному комплексі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Названі обмеження не поширюються на осіб, зазначених у  пунктах «а»–«ґ».

Давно назріла ініціатива. Як видається, такий військовий меморіальний комплекс мав бути створений ще невдовзі після проголошення Незалежності України. Втім, запропонована «люстрація» померлих сформульована доволі суперечливо.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 9142 від 01.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про заяву Верховної Ради України щодо неприпустимості подальшого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.

У заяві зазначається, що останніми роками (2014–2017 рр.) відбулося «шокуюче зростання цін і тарифів на енергоресурси та житлово-комунальні послуги» одночасно із тим, що «реальні наявні доходи населення за вказаний період скоротилися на 26,5%». На думку ініціатора проекту, динаміка наведених в заяві макропоказників об’єктивно характеризує стрімке скорочення платоспроможності українських родин та розширення масштабів їх зубожіння, що вже в найближчій перспективі може спричинити масштабну соціальну катастрофу в українському суспільстві. Відповідно, пропонується від імені Верховної Ради України закликати: а) Кабінет Міністрів України припинити будь які дії, спрямовані на подальше підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення; б) Міжнародний валютний фонд скасувати свої вимоги щодо підвищення цін на природний газ для населення, як умови надання кредитної допомоги Україні.

Проект Постанови 9143 від 01.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про невідкладні заходи щодо стабілізації пенсійної системи та сприяння збалансуванню бюджету Пенсійного фонду України.

У проекті пропонується доручити Кабінету Міністрів України: а) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо: відтермінування запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яке передбачається з 1 січня 2019 року, до моменту формування належних макроекономічних і соціальних умов розвитку держави та досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України; повного звільнення Пенсійного фонду України від невластивих видатків; запровадження механізму погашення та реструктуризації заборгованості платників соціальних внесків перед Пенсійним фондом України; перегляду алгоритму нарахування пенсійних виплат в частині забезпечення більш тісної прив’язки розмірів пенсій до суми сплачених страхових внесків; встановлення і виплати за рахунок коштів Державного бюджету України компенсацій особам, які працювали на посадах, що давали право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», сум внесків, сплачених до солідарної системи за підвищеною ставкою; відновлення обов’язкового щорічного перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески; б) забезпечити організацію проведення зовнішнього аудиту Пенсійного фонду України із залученням провідних міжнародних аудиторів; в) забезпечити організацію розроблення і затвердження плану заходів щодо посилення детінізації зайнятості та соціально-трудових відносин; г) разом з Національною академією наук України підготувати проект Стратегії регулювання трудової міграції з України та подолання її негативних соціально-економічних наслідків з подальшим її затвердженням; д) забезпечити організацію розроблення із залученням Національної академії наук України та затвердження проекту довгострокової Стратегії створення нових робочих місць в Україні з урахування критеріїв гідної праці та завдань прискорення розвитку і цифровізації національної економіки.

Проект Постанови 9144 від 01.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про невідкладні заходи щодо затвердження оновлених наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг та формування на їх основі прожиткового мінімуму.

У проекті зазначається, що у зв’язку з визнанням судами України протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 780 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», Кабінету Міністрів України, зокрема, пропонується доручити таке: 1) невідкладно вжити заходів щодо формування нового складу експертної комісії для проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму; 2) подати у тижневий строк центральним органам виконавчої влади, відповідальним за формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, Мінекономрозвитку пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковими обґрунтуваннями; 3) забезпечити врахування під час формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг, потреб дітей у віці від 6 до 18 років у доступі до послуг освіти, зокрема, доступі до мережі Інтернет та придбанні навчальної літератури; 4) забезпечити невідкладний розгляд і схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для  встановлення  прожиткового мінімуму.

Усі три проекти видаються неприпустимими в контексті розподілу компетенцій між парламентом та урядом. Крім того, по формі і по суті вони, на нашу думку, є відверто популістськими і політично ангажованими.

Проект Постанови 9174 від 05.10.2018 (Лабазюк С. П.) про заходи з відновлення конституційних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З метою поновлення конституційних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист, та на виконання законних вимог учасників масових акцій протесту по всіх регіонах України, пропонується, зокрема, доручити Уряду України: а) проаналізувати хід виконання програми КПКВК 2501200 “Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині ефективності витрачання коштів на реалізацію цієї програми за 2017–2018 роки; б) переглянути та відновити бюджетну програму КПКВК 2301490 “Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; в) відновити бюджетну програму “Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; г) прийняти погоджений з всеукраїнськими громадськими чорнобильськими організаціями проект постанови Кабінету Міністрів України про докорінне поліпшення пенсійного забезпечення осіб, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Захист прав постраждалих є важливою задачею, але парламент є законодавчим органом і має формулювати відповідні загальнообов’язкові норми, а не підміняти собою уряд, надаючи тому директиви щодо управлінських дій.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 9148 від 01.10.2018 (Попов І. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб’єктів декларування).

Метою проекту проголошене закріплення у Законі України «Про запобігання корупції» особливого порядку заповнення та подання декларацій особами, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, займають посади негласних штатних працівників (співробітників) підрозділів (формувань) Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, управління державної охорони, органу доходів і зборів, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, Національного антикорупційного бюро України, що здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну діяльність. Пропонується встановити, що зазначені посадовці на відміну від інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають заповнювати та подавати відповідну декларацію не в електронному, а паперовому вигляді; контроль таких декларацій здійснюватиметься уповноваженими особами відповідних підрозділів органу, в якому працює суб’єкт декларування, а повна перевірка таких декларацій буде проводиться уповноваженим підрозділом Національного агентства з питань запобігання корупції після рішення керівника відповідного державного органу про зміну ступеня секретності та скасування рішення про віднесення інформації щодо такої особи до державної таємниці.

У паперовому вигляді в особливому порядку таким особам пропонується також подавати повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента та про суттєві зміни у майновому стані. Порядок зберігання цих повідомлень та доступу до них має визначатися відповідними органами, де такі суб’єкти займають посади. Також пропонується визначити поняття «момент отримання доходу».

Поділяючи загальну спрямованість проекту, маємо погодитися зі слушними зауваженнями ГНЕУ, що пропозиція передбачити вичерпний перелік органів (структурних підрозділів), особовий склад яких підлягає особливому порядку фінансового контролю, може призвести до обмежувального застосування запропонованої норми. Водночас категорії посадових осіб, розкриття інформації про яких може створити небезпеку для їх життя, не обмежуються перерахованими підрозділами. У проекті також занадто багато контрольних функцій покладається на органи, де працюють суб’єкти декларування. Тому доцільно було б передбачити можливість перевірки декларацій незалежним державним органом, але з дотриманням вимог щодо збереження державної таємниці.

Проект 9149 від 01.10.2018 (Савченко Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення неможливості призначення непрофесійного Генерального прокурора.

Пропонується відновити вимогу про те, що на посаду Генерального прокурора може бути призначена особа яка має саме вищу юридичну освіту.

Хоча питання загалом мало б бути технічним, в реаліях сучасної України воно є виключно політичним і не стосується ефективності роботи прокуратури. Слід додати, що це вже не перший проект такого кшталту.

Проект 9100-1 від 02.10.2018 (Черненко О. М.) про місцеві вибори.

Альтернативний проекту 9100 від 19.09.2018 (Писаренко В. В.) про місцеві вибори (див. Бюлетень № 192). Проект має значний обсяг, навіть на третину більший від основного (275 сторінок), що унеможливлює його належний огляд. Лише короткий огляд головних ініціатив проекту займає в пояснювальній записці 7 сторінок. Втім, у багатьох аспектах основний та альтернативний проекти є схожими, зокрема стосовно запровадження мажоритарної системи виборів депутатів сільських, селищних, районних у місті рад, міських рад міст з кількістю виборців до 90 000 осіб, районних рад і пропорційної системи виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, міських рад міст Києва, Севастополя, міських рад міст – обласних центрів та інших міст з кількістю виборців не менше 90 000 виборців.

Проект 9155 від 03.10.2018 (Лапін І. О.) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції «Академік Вернадський»).

Пропонується не поширювати положення цього закону на товари, роботи і послуги, необхідні для забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Типовий проект щодо виключення конкретних видів закупівель із загального правила. Як видається, важливо було б за досвідом декількох років підготувати уточнення до названого закону та бюджетного законодавства щодо особливих умов закупівель для особливих надзвичайних ситуацій, аби парламент не заспамлювався подібними проектами і в числі реально потрібних виключень не просовувалися суто лобістські проекти і корупційні схеми.

Проект 9166 від 04.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації».

Фактично це нова редакція Закону України «Про національну програму інформатизації». Змін дуже багато і вносяться вони до абсолютної більшості статей. Зазнали редакції і термінологічні положення, і процедурні, і компетенційні. Перелічити усі зміни, навіть основні, в межах цього огляду навряд чи можливо (без опису вони займають у пояснювальній записці 1,5 сторінки). На превеликий жаль, у пояснювальній записці підстави для внесення змін сформульовані вкрай коротко і не інформативно: модернізація та підвищення ефективності організаційно-правових механізмів формування та виконання Національної програми інформатизації.

Проект потребує уваги з боку спеціалістів. З боку юридичної техніки такі ініціативи є загалом не дуже вдалими, адже при внесенні значної кількості змін до акта можливі випадіння певних положень чи їх зайве дублювання у різних редакціях, посилюється небезпека колізій між різними законами. Доцільніше, як видається, було б подати проект нового закону.

Проект 9167 від 04.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Законів України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та «Про державну службу» щодо відрядження до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У статті 8 «Правовий статус працівників Національного агентства» Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» пропонується визначити, що до Національного агентства може бути відряджено тривалістю до одного року працівників інших державних органів, підприємств, установ, організацій (за їх письмовою згодою та за погодженням з їх керівниками) із залишенням їх на службі у відповідних органах, підприємствах, установах, організаціях або з переведенням у штат Національного агентства з метою виконання обов’язків, що вимагають спеціальних знань та навичок. Керівник державної служби державного органу, керівник підприємства, установи, організації, до якого надійшов запит Національного агентства щодо відрядження працівника, після отримання письмової згоди працівника відряджає його до Національного агентства протягом наступного робочого дня з дня надходження запиту або в інший строк, встановлений у ньому. Порядок відрядження до Національного агентства працівників інших державних органів, підприємств, установ, організацій визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідне уточнення робиться і в статті 42 «Службове відрядження» Закону України «Про державну службу».

Оскільки проект містить положення про можливість відрядження тривалістю до одного року працівників підприємств, установ, організацій, слід було б уточнити відповідні положення і в трудовому законодавстві.

Проект 9178 від 05.10.2018 (Федорук М. Т.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо підстав дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради.

Пропонується установити, що повноваження сільської, селищної, міської ради достроково припиняються у разі, якщо відповідна рада прийняла рішення про достроково припинення повноважень сільського, селищного, міського голови. Як зазначається у пояснювальній записці, очевидним є те, що система місцевого самоврядування може ефективно функціонувати та вирішувати питання місцевого значення лише у разі спільної, злагодженої діяльності усіх елементів цієї системи. Тобто, зазначають ініціатори проекту, сільський, селищний, міський голова як головна посадова особа територіальної громади та сільські, селищні, міські ради як представницькі органи місцевого самоврядування мають разом представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, а також у разі неможливості ефективно реалізовувати права та інтереси громад – спільно нести політичну відповідальність.

Питання є вельми дискусійним і таким, що має яскравий політичний характер. Фактично ради позбавляються можливості без несприятливих наслідків для себе висловлювати недовіру головній посадовій особі територіальної громади. Втім, ініціатива є цікавою в контексті сучасних відносин між органами місцевого самоврядування.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9140 від 01.10.2018 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості.

Головною метою проекту проголошено покращення доступу осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення, до нотаріальних та реєстраційних послуг. Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», якими передбачити можливість здійснення нотаріальних та реєстраційних функцій, окрім осіб, згаданих у чинному законодавстві, також «уповноваженими особами органу юстиції». Зокрема,  до Закону України «Про нотаріат» пропонується додати статтю 6-1 такого змісту: «Уповноважена особа органу юстиції – це посадова особа головного управління юстиції, яка має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр),  стаж роботи у Міністерстві юстиції України, Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як два  менше трьох місяців, та вчиняє нотаріальні дії встановлені статтею 361 цього Закону, а також інші дії, відмінні від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Призначення на посаду уповноваженої особи органу юстиції та звільнення з цієї посади здійснюється за погодженням з Міністерством юстиції України...».

Проект викликав суттєві зауваження ГНЕУ, експерти якого слушно зазначили на відсутність реальної необхідності запроваджувати поруч з існуючими (нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, які у разі необхідності виконують відповідні функції) нову категорію посадових осіб з меншими вимогами до кваліфікації, досвіду, умов діяльності тощо. Профільний парламентський Комітет з питань економічної політики зрештою постановив підтримати проект, одним з ініціаторів якого був голова Комітету, але запропонував низку уточнень до нього, зокрема те, що  уповноважена особа органу юстиції буде здійснювати свою діяльність лише в нотаріальних округах, де не має нотаріусів, або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України. Пропонується виключити положення законопроекту щодо надання права уповноваженій особі органу юстиції здійснювати державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, посвідчувати договори купівлі продажу та міни, а також дещо збільшити кваліфікаційні вимоги до таких уповноважених. Утім, навіть з цими поправками проект видається доволі сумнівним.

Проект 9145 від 01.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення розміру допомоги.

Пропонується вдвічі збільшити розміри державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за особами з інвалідністю, які передбачені статтями 2 та 3 названого закону. Також передбачається внести зміни до преамбули Закону, зазначивши, що державна соціальна допомога встановлюється на рівні, не нижчому прожиткового мінімуму.

В парламент за останні чотири роки внесено вже чимало таких і подібних проектів. Як і практично усі попередники, він не містить належної інформації про джерела та способи фінансування запропонованих додаткових витрат.

Проект 9152 від 02.10.2018 (Литвин В. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

У статті 65 «Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується норму «видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій» доповнити словами «та органів місцевого самоврядування».

Аргументація у проекті доволі слабка, але й принципових заперечень він не викликає.

Культура та освіта

Проект Постанови 9150 від 02.10.2018 (Дубневич Я. В.) про відзначення 110-річчя з дня народження видатного українського поета та культурного діяча Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 2019 року).

У проекті зазначається, що 5 жовтня 2019 року виповнюється 110 років від дня народження видатного українського поета, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича. Враховуючи вагомий внесок поета в національну та світову культуру, дієвий вплив його творчості і таланту на збереження та подальший розвиток традицій, звичаїв, мови споконвічної гілки українського народу – Лемківщини, пропонується у вересні – жовтні 2019 року урочисто відзначити на державному рівні названий ювілей. У плані заходів передбачається: проведення у жовтні 2019 року міжнародної наукової конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка; перевидання творів поета; проведення урочистостей у селі Бортятин Мостиського району Львівської області за участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців, делегацій з областей; спорудження пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу, відновлення садиби його батьків і проведення ремонту дороги, яка веде до музею-садиби у с. Бортятин.

Проект Постанови 9173 від 05.10.2018 (Лабазюк С. П.) про створення передумов для застосування дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих кадрів Хмельницької області.

У проекті йдеться про те, що відповідно до вимог статей 22 та 113 Конституції України та з метою створення умов для якісної підготовки конкурентоспроможних робітничих кадрів, здатних задовольнити вимоги загальнодержавного та регіональних ринків праці, забезпечення гнучкості та мобільності організації навчально-виробничого процесу, оновлення змісту освіти шляхом упровадження у професійну підготовку кваліфікованих робітничих кадрів елементів дуальної форми навчання, пропонується доручити Кабінету Міністрів України: 1) прийняти рішення про проведення експерименту регіонального рівня щодо впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників у Хмельницькій області; 2) створити на рівні Хмельницької області робочу групу по впровадженню елементів дуальної освіти в навчально-виробничий процес і по результатам установленому порядку прийняти відповідні рішення; 3) забезпечити методичний супровід експериментальної діяльності регіонального рівня щодо впровадження елементів дуальної освіти у професійну підготовку кваліфікованих робітників у Хмельницькій області; 4) організувати проведення круглих столів, нарад, семінарів за результатами експериментальної діяльності регіонального рівня протягом 2018 року; 5) підготувати заявку на проведення  дослідно-експериментальної дуальної роботи щодо впровадження елементів дуальної форми навчання у Хмельницькій області. Судячи з пояснювальної записки, на жаль, вкрай не інформативної, під дуальною формою навчання слід розуміти можливість підготовки кадрів як за державне замовлення, так і за гроші працедавця. Загалом це єдина позиція, яка там висвітлюється, хоча саме дуальною формою навчання вона і не названа.

Ініціатива видається доволі дискусійною і з відчутним присмаком лобіювання місцевих інтересів.

Проект 9175 від 05.10.2018 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення престижності праці педагогічних працівників).

Пропонується у Законі України «Про оплату праці» норму статті 8 «Сфера державного регулювання оплати праці» про те, що умови розміру оплати праці суддів та членів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, працівників її центрального апарату і територіальних органів визначаються законом, поширити і на педагогічних працівників. Відповідно статтю 61 «Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників» Закону України «Про освіту» пропонується частину п’яту «Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката» замінити таким положенням: «Для підвищення престижності праці держава забезпечує виплату надбавки у розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується відповідним працівником». Крім того, пропонується зняти застереження, що відповідна частина п’ята статті 61 набирає чинності з 1 січня 2019 р.

Традиційно проект не містить вказівки на джерела походження фінансових засобів для його реалізації. Також видається сумнівним ініціатива просто скасувати наприкінці 2018 р. вказівку, що певне положення мало почати діяти з 1 січня 2019 р. У таких умовах слід пояснювати, як це питання має врегульовуватися у час до прийняття такого закону.

Проект Постанови 9176 від 05.10.2018 (Рибак І. П.) про відзначення 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка (4 березня 2019 року).

У проекті зазначається, що 4 березня 2019 року виповнюється 70 років з дня народження Володимира Івасюка – видатного українського композитора і поета, співака, одного із основоположників української естрадної музики, героя України. Враховуючи визначний внесок Володимира Михайловича Івасюка у розвиток та пропагування української культури і мистецтва пропонується відзначити названий ювілей на державному рівні. Пропозиції щодо святкових заходів є традиційними.

Охорона здоров’я

Проект 9146 01.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення ліків для населення.

У проекті пропонується звільнити від оподаткування операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Нині ці операції оподатковуються за ставкою 7%.

Ініціатори проекту сподіваються, що така пропозиція матиме наслідком здешевлення ліків для населення. Втім, як видається, в ціні на ліки визначальне значення має не податкова, а суто «спекулятивна» складова.

Проект 9147 від 01.10.2018 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв.

Пропонується установити, що у рекламі забороняється розповсюджувати інформацію щодо алкогольних напоїв, у тому числі, інформацію щодо знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, окрім реклами на спеціальних виставкових заходах алкогольних напоїв. Відповідно, пропонується виключити статтю 22 «Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби». Водночас робиться таке зауваження в статті 8: «Особливості реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, визначаються Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

Проект 9163 від 04.10.2018 (Шипко А. Ф.) про фінансування охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні.

Важливий за призначенням і великий (55 сторінок) за обсягом проект, належне висвітлення якого в межах цього огляду не видається можливим. Звернемо лише увагу, що згідно з пояснювальною запискою в проекті передбачено впровадження Програми державних гарантій, яка включає в себе Базову програму медичного забезпечення та Програму загальнообов’язкового медичного страхування. Застрахованими особами мають бути всі громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на території України. Страхові внески за працюючих осіб сплачують роботодавці та інші прирівняні до них особи, за непрацюючих – органи місцевого самоврядування. Також передбачається створення системи контролю за наданням та якістю медичних послуг закладами охорони здоров’я через проведення медико-економічного контролю, медико-економічної експертизи та експертизи якості медичної допомоги.

Проект 9164 від 04.10.2018 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов’язаних з проведенням загальнообов’язкового медичного страхування.

Проект системно пов’язаний із проектом 9163 і покликаний реалізувати положення останнього щодо формування і обігу коштів системи загальнообов’язкового медичного страхування та їх оподаткування у всіх суб’єктів страхування.

Проект 9165 від 04.10.2018 (Шипко А. Ф.) про внесення зміни до статті 40 Бюджетного кодексу України щодо встановлення розміру страхового платежу за договором загальнообов’язкового медичного страхування.

Проект складає єдиний пакет з попередніми проектами 9163 та 9164. Пропонується встановити у статті 40 Бюджетного кодексу України, яка визначає предмет регулювання закону про Державний бюджет України, що згаданим законом визначається розмір страхового платежу за договором загальнообов’язкового медичного страхування на відповідний бюджетний період.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 9162 від 04.10.2018 (Бакуменко О. Б.) про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

Проект значною мірою повторює положення однойменного проекту 8171 від 21.03.2018 р. (Бакуменко О. Б.), який не набрав голосів при голосуванні 10.07.2018 р. (див. Бюлетень 168).

Згідно з пояснювальною запискою у проекті пропонується комплексне вирішення питання запровадження основних засад реалізації ефективної державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку. Основні положення законопроекту передбачають закріплення на законодавчому рівні: комплексної візії розвитку державної аграрної політики, що враховує інтереси товаровиробників, та державної політики сільського розвитку, спрямованої на сталий розвиток сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення; ключових пріоритетів державної аграрної політики та політики сільського розвитку, які відповідають національним інтересам та євроінтеграційним зобов’язанням України; запровадження Офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів виробників сільськогосподарської продукції за кордоном; ефективного інструменту поетапної реалізації державної політики – Плану заходів з реалізації основних засад розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, який розроблятиметься на 5 років на виконання закону, а також моніторингу реалізації державної аграрної політики та політики сільського розвитку; запровадження додаткових механізмів контролю за управлянням землями державної власності; створення нових можливостей розвитку господарювання у сільській місцевості; усунення деяких законодавчих перешкод у сфері насінництва і розсадництва.

ГНЕУ, враховуючи збереження багатьох недоліків проекту 8171, висловилося за відправлення нового проекту на доопрацювання, проте профільний Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин з деякими застереженнями підтримав його. Втім, дві спроби (04.12.2018 і 06.12.2018) включити проект до порядку денного не мали успіху.

Проекти з інших питань

Проект 9161 від 04.10.2018 (Береза Ю. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям.

Судячи з пояснювальної записки, проект покликаний унеможливити негативні наслідки того, що єдиним провайдером цифрового наземного ефірного мовлення в Україні є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД». Ініціатори проекту зазначають, що є підстави вважати, що станом на сьогодні, немає жодної об’єктивної інформації про те, резидентами якої країни є реальні кінцеві бенефіціарні власники єдиного в країні загальнонаціонального провайдера цифрового телевізійного наземного ефірного мовлення, й хто насправді є ці фізичні особи. Відповідно до цього, проектом передбачається запровадження низки вимог до засновників, учасників, власників провайдерів програмної послуги загалом, й провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям зокрема, виконання яких дасть змогу забезпечити прозорість структури власності провайдерів програмної послуги й запобігти потенційному протиправному впливу держави-агресора на телерадіоінформаційний простір України. Окрім цього, законопроектом передбачається встановити аналогічні вимоги до операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям. У Законі України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується закріпити, що в Україні забороняється засновувати та брати участь в провайдерах програмної послуги: органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати провайдерів програмної послуги; фізичним і юридичним особам, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги і кінцевим вигодо одержувачам. Для провайдера програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі із загальнонаціональним покриттям законопроектом встановлюються додаткові вимоги, а саме: кінцевим бенефіціарним власником (кінцевими бенефіціарними власниками) провайдера програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі із загальнонаціональним покриттям може бути виключно громадянин України (громадяни України); юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також особам без громадянства забороняється брати участь у провайдері програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі із загальнонаціональним покриттям на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами. Пропонується установити, що недотримання наведених вимог є підставою для відмови у видачі та продовженні ліцензії провайдера програмної послуги, а у разі, якщо недотримання наведених вимог виявлено Національною радою під час дії ліцензії, така ліцензія може бути анульована в судовому порядку за поданням Національної ради. Відповідні вимоги пропонується закріпити і в Законі України «Про телекомунікації».

Концептуально проект є доволі цікавим і заслуговує на увагу з боку спеціалістів, зокрема і зі сторони бізнесу. Втім, як видається, він має значні технічні вади і потребує фахового юридичного редагування.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль