пошук  
версія для друку
21.12.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 198 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.10.2018 – 02.11.2018

   

Надійшло 22 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 5 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 9198-1 від 29.10.2018 (Писаренко В. В.) про мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення.

Альтернативний проекту 9198 від 16.10.2018 (Тимошенко Ю. В.) про мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення (див. Бюлетень № 196).

У проекті з посиланнями на вимоги частини першої статті 13, пунктів 13 та 33 частини першої статті 85 та частини другої статті 113 Конституції України, з метою належного забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу та вжиття невідкладних заходів щодо соціального захисту найвразливіших верств населення в умовах різкого підвищення ціни на природний газ, пропонується: 1. Доручити Кабінету Міністрів України у 6-ти місячний строк з дня опублікування цієї Постанови впровадити Порядок спрямування суб’єктами ринку природного газу власного видобутку на території України виключно для потреб населення (далі – Порядок). 2. Встановити, що газ власного видобутку на території України,  який спрямовується суб’єктами ринку природного газу виключно для потреб населення, реалізується за ціною його собівартості. 3. Запровадити мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення до дня початку роботи Порядку. Рішення Кабінету Міністрів України про день початку роботи Порядку публікується на урядовому веб-порталі та в газеті «Голос України». 4. Встановити, що на період дії мораторію на підвищення ціни на природний газ для потреб населення спожитий у побуті природний газ оплачується населенням за ціною, встановленою постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 22 березня 2017 року № 187 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 838). 5. Доручити Кабінету Міністрів України у 10-ти денний строк з дня опублікування цієї Постанови привести постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 19 жовтня 2018 року № 867 у відповідність до вимог пункту 4 цієї Постанови в частині формування ціни на природний газ для потреб населення на період дії мораторію, встановленого пунктом 3 цієї Постанови.

Проект Постанови 9252 від 01.11.2018 (Бондар В. В.) про проведення аудиту обґрунтованості цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Назва проекту є дуже оманливою, оскільки ключова його ініціатива є такою: Установити, що на період проведення аудиту обґрунтованості цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та вжиття заходів реагування за його результатами, але не менше ніж на два роки, після набрання чинності цією постановою, запроваджується мораторій на підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію. Загалом же проект є черговим набором вимог до уряду здійснити певні дії, зокрема, Кабінету Міністрів України спільно з органами місцевого самоврядування, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, протягом шести місяців після набрання чинності цією постановою організувати та провести аудит фактичних витрат виробників житлово-комунальних послуг щодо їх відповідності плановим витратам, які враховані при формуванні діючих на момент прийняття цієї Постанови цін та тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію. Також уряд уповноважується: за результатами аудиту забезпечити перегляд (зниження) цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію для виробників, у яких фактичні витрати, пов’язані з наданням таких послуг, нижчі за планові витрати, які враховані при формуванні діючих на момент прийняття цієї Постанови цін та тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію; визначити механізми зарахування у платежі майбутніх періодів надміру сплачених споживачами коштів за спожиті житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, якщо за результатами аудиту відповідні ціни і тарифи будуть визнані завищеними; встановити нормативні обмеження на обсяги непрямих (у тому числі адміністративних) витрат виробників та постачальників житлово-комунальних послуг та спожиті у побуті природний газ і електроенергію; забезпечити безумовне виконання зобов’язань України, які вона взяла на себе, приєднавшись до Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати, ратифікованої Верховною Радою України 19.10.2005; під час формування проекту Державного бюджету України на наступний рік, після року, в якому набере чинності ця постанова, передбачити номінальні розміри базових соціальних стандартів (мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму) на рівні, не нижчому за фактичний прожитковий мінімум в Україні та з урахуванням прогнозного показника інфляції.

Обидва проекти є типовими для останнього часу спробами керувати урядом в режимі вказівок, що загалом видається неприпустимим.

Проект Постанови 9257 від 01.11.2018 (Вілкул О. Ю.) про нагальну необхідність перегляду ціни на природний газ з метою зниження ціни на природний газ для населення та виробників теплової енергії (для населення), заслуховування звітів голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та голови правління Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (назва виправлена відповідно до тексту проекту і пояснювальної  записки).

У проекті, виражаючи та захищаючи інтереси українських громадян, беручи до уваги незадовільний стан сфери соціального захисту населення, зважаючи на критичний рівень бідності значної частини населення України, пропонується: 1. Визнати нагальну необхідність перегляду ціни на природний газ для населення з метою зниження ціни на природний газ для населення та виробників теплової енергії (для населення). 2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України переглянути рішення щодо підвищення ціни на природний газ для населення, прийняте на засіданні Кабінету Міністрів України 19 жовтня 2018 року з метою скасування підвищення ціни на природний газ для населення та виробників теплової енергії (для населення). 3. Заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України пленарного тижня 6–9 листопада 2018 року звіт голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо діяльності компанії, стосовно виплати співробітникам компанії премій в особливо великих розмірах, та стану Нафтогазової промисловості України: використання, видобуток, транспортування природного газу – питання формування цін та тарифів на природний газ, використання природного газу населенням, встановлення лічильників газу для його комерційного обліку, реформування ринку енергоносіїв інше. 4. Заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України пленарного тижня 6–9 листопада 2018 року звіт голови правління Акціонерного товариства «Укргазвидобування» щодо діяльності компанії, стану видобутку та собівартості природного газу в Україні.

Загалом проект доволі належний, оскільки він не стільки надає популістські завдання, скільки фіксує стан проблеми та вимагає уваги до неї з боку уряду та керівництва державних компаній. Хоча пряма вказівка на необхідність саме скасування, а не зменшення ціни, проведення певної компенсації тощо видається некоректною.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 9246 від 30.10.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо вимог до місця проживання кандидата в народні депутати України).

Частини другу та третю статті 9 «Право бути обраним» пропонується замінити новою частиною другою такого змісту: Особа вважається такою, що проживає в Україні, якщо її місце проживання зареєстроване в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Тобто, пропонується норми Закону України «Про вибори народних депутатів України» привести у відповідність із Законом України «Про вибори Президента України».

Проект 9251 від 01.11.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації законодавства та визначення переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України).

Великий за обсягом (111 сторінок) проект, який змістовно значно виходить за межі предмету, окресленого в назві. Хоча значна частина змін є суто термінологічними (зміна назв уповноважених органів, виключення слів «стандарт» і заміна новими формулюваннями тощо), дуже багато положень стосуються транспортних засобів, це і новий поділ на категорії, і уточнення права на керування різними категоріями, і багато іншого. Пояснювальна ж записка до проекту є здебільшого занадто загальною.

Проект потребує прискіпливої уваги з боку як спеціалістів, так і широких кіл громадськості, зокрема діючих та потенційних водіїв, адже закріплює дуже багато нововведень порівняно з існуючою ситуацією. Втім, певна критична реакція на проект з боку правозахисних організацій вже є.

Проект 9254 від 01.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Пропонується установити, що інформація Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування може застосовуватися для перевірки належності особи до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Така інформація надається на запит центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги – у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

Проекти 9255 та 9256 від 01.11.2018 (Река А. О.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України та про внесення змін до деяких законів України відповідно.

Проекти не має сенсу розглядати окремо, оскільки вони формують собою одне ціле. Як зазначається у пояснювальній записці, проекти розроблені на додаток до урядового проекту 9084 від 17.09.2018 про внесення змін до Бюджетного кодексу України (22.11.2018 прийнято як закон за основу і в цілому) з метою врахування наданих центральними органами виконавчої влади та обласними держадміністраціями пропозицій щодо внесення змін до Законів України в частині здійснення зовнішніх запозичень обласними радами. Зокрема, до Бюджетного кодексу України пропонується внести уточнення стосовно можливості обслуговування боргу, який виник через запозичення коштів для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення. Також пропонується внести зміни до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» та «Про автомобільні дороги». Зокрема, змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування, в Україні» передбачається включити до переліку питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях обласних рад, прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень і надання гарантій; змінами до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» – визначити, що джерелом доходів територіальних дорожніх фондів можуть бути місцеві зовнішні запозичення, та встановити, що джерелом їх погашення можуть бути кошти субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. У Законі України «Про автомобільні дороги» пропонується надати обласним радам повноваження забезпечення фінансування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування державного значення у разі наявності відповідного рішення обласної ради, в тому числі за рахунок місцевих запозичень, здійснених в порядку та на умовах, визначених Бюджетним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування».

Цікаві ініціативи, які мали б бути розглянуті раніше, ще разом із проектом 9084.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9247 від 30.10.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (щодо припинення структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи).

У нормі частини шостої статті 21 «Документи, що подаються заявником для державної реєстрації структурних утворень політичної партії, що не мають статусу юридичної особи» названого закону про те, що «Для державної реєстрації припинення структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління, передбаченого статутом політичної партії, про саморозпуск або рішення відповідного державного органу про припинення структурного утворення політичної партії» слово «саморозпуск» пропонується замінити словами «припинення структурного утворення політичної партії». У пояснювальній записці звертається увага на те, що на практиці непорозуміння викликає визначення поняття рішення про саморозпуск структурного утворення партії, яке подекуди розглядається як таке, що має бути ухвалене саме органами управління структурного утворення, а не всієї партії. Зазначається, що статут політичної партії може і не передбачати можливості прийняття рішення про припинення структурного утворення його органами управління (загальними зборами, конференцією, радою тощо).

Проект 9259 від 01.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції.

У проекті передбачається посилити відповідальність за порушення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Зокрема пропонується доповнити КУпАП новою статтею 185-14, яка передбачатиме встановлення адміністративної відповідальності за вчинення злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника ДМС під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із запобіганням та протидією нелегальній (незаконній) міграції, іншим порушенням міграційного законодавства; удосконалити диспозиції статей 203-206 КУпАП, якими встановлена адміністративна відповідальність іноземних громадян та українських громадян - фізичних і посадових осіб за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та посилити штрафні санкції за ряд порушень міграційного законодавства; внести зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо вдосконалення визначення приймаючої сторони – осіб, які запрошують чи приймають іноземців в Україні, а також норм стосовно продовження строку перебування іноземців на території України; внести зміни до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо визначення повноважень посадових осіб Державної прикордонної служби України встановлювати термін транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через територію України.

Проект 9205-1 від 31.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім’ям з дітьми.

Формально альтернативний проекту 9205 від 17.10.2018  (Батенко Т. І.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення дієвого механізму надання державної допомоги сім’ям з дітьми (див. Бюлетень № 196), але загалом доволі принципового відрізняється від основного проекту. Пропонується установити, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів із багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачають на це відповідні видатки з місцевих бюджетів. Зазначені органи можуть також забезпечувати пільговий проїзд інших учнів, вихованців, студентів, а також педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів. Одночасно зі статті 13 «Державна допомога сім’ям з дітьми» пропонується виключити таке застереження: Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проект має типову ваду – не подає реальних ініціатив щодо фінансування внесених пропозицій.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 9248 від 30.10.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку залучення експерта з питань права).

Як зазначається у пояснювальній записці, у грудні 2017 року кардинальних змін зазнало процесуальне законодавство України, зокрема, було запроваджено можливість залучити до процесу експерта з питань права. Проте, у законодавстві не визначено, хто може ініціювати залучення експерта з питань права, не конкретизується, яким чином має бути підтверджено його фаховий рівень тощо. Тому у проекті пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, якими, зокрема, конкретизувати вимоги щодо наукового ступеню експерта, закріпивши, що ним може бути особа, яка має науковий ступінь доктора або кандидата юридичних наук (доктора філософії в галузі права). Крім того, передбачено критерії, за якими суд може встановити, що особа є визнаним фахівцем у галузі права: 1) наявність публікацій у фахових виданнях України або іноземних держав, включених до міжнародних наукометричних баз даних, з проблематики, що є предметом розгляду у справі, або з питань, які потребують висновку експерта; 2) навчання, стажування або робота у галузі права в країні, встановлення змісту норм права якої є необхідним; 3) робота у міжнародних організаціях (установах), основним видом діяльності яких є діяльність у галузі права або правозахист. Також пропонується закріпити, що з питань щодо змісту норм іноземного права як експерт з питань права може залучатися адвокат іноземної держави, право якої підлягає дослідженню, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. В цьому разі вимога щодо наукового ступеню не є обов’язковою.

Запропоновані критерії фаховості експерта мають стати предметом широкого обговорення (там, на нашу думку, багато суб’єктивного), але загальна спрямованість проекту заслуговує на підтримку.

Проект 9258 від 01.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пропонується скасувати вимогу прикінцевих положень названого закону про встановлення з 1 січня 2019 року  посадових окладів судді місцевого суду у розмірі 25, а судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У пояснювальній записці фактично неприкрито зазначено, що грошей для такого підвищення немає: Проект розроблено з урахуванням проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019–2021 роки та стратегічних документів держави, в тому числі Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, та з метою забезпечення дотримання визначеного Бюджетним кодексом України принципу обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил. Додається, що прийняття законопроекту сприятиме ефективному та економному витрачанню коштів державного бюджету у 2019 році та дасть змогу спрямувати 2,8 млрд. грн. на вирішення питань соціального захисту, розвитку регіонів та зміцнення обороноздатності країни.

Рішення є політичним і, можливо, частково економічним. Утім, останнім часом уряд постійно обмежує виплати та затримує запровадження ефективних підвищень, чому ж суддям бути виключенням?

Охорона здоров’я та екологія

Проект 9253 від 01.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

У пояснювальній записці зазначається, що із положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, випливає необхідність впровадження в Україні системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – МЗВ). Як зазначається у преамбулі проекту, він визначає правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та спрямований на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Під верифікацією в проекті розуміється діяльність верифікатора, що полягає у перевірці звіту оператора, підготовці та видачі верифікатором за результатами перевірки звіту оператора верифікаційного звіту. Проект містить досить багато нових і вельми специфічних положень. Один опис головних ініціатив у пояснювальній записці займає більше трьох сторінок.

Проект видається досить важливим для контролю за станом екології, але ж запроваджує і додаткові бюрократичні процедури, зокрема додаткову звітність. І саме в цій царині слід звернути увагу на те, що у проекті багато положень є декларативними, а при розкритті процедур не звертається увага на попередження одного з головних корупційних заходів – порушення уповноваженим органом законодавчих вимог до нього, зокрема, що є, ймовірно, найчастішим, не надання відповідних документів у належний строк, що створює ризики господарської та адміністративної відповідальності для господарюючих суб’єктів.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 9245 від 30.10.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збереження лісів та підтримання підприємств лісової галузі).

Пропонується чинну норму «Податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством» замінити такою: «Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством», а також скасувати чинну норму про те, що «Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу». У пояснювальній записці зазначається, що метою і завданнями проекту є усунення подвійного оподаткування використання лісових земель, що сприятиме  впровадженню  політики збереження лісів та підприємств лісової галузі. Підкреслюється, що це своєю чергою буде основою для прозорого сприятливого інвестиційного клімату в зазначеній галузі, для збереження існуючих та створення нових робочих місць, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки та покращенню екологічної ситуації в країні.

Проекти з інших питань

Проект 9249 від 31.10.2018 (Грановський О. М.) про внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» щодо створення природних умов для медичної реабілітації морських ссавців, в тому числі дельфінів.

Пропонується заборонити будь-які дельфінарії, а не лише ті, де немає природної морської води, як зараз. Також зазначається, що дозволяється тимчасове утримання морських ссавців, в тому числі дельфінів, у вольєрах реабілітаційних центрів, які розміщуються в чистих природних акваторіях, що гарантовано захищені від штормів, прибійної хвилі і впливу антропогенного забруднення, які обгороджені пальово-сітчастими стінками, з метою їх медичної реабілітації для повернення у природні  місця існування. Порядок тимчасового утримання морських ссавців, в тому числі дельфінів, у вольєрах реабілітаційних центрів, які розміщуються в чистих природних акваторіях, має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що термін дельфінарій (океанаріум) у законодавстві визначається доволі широко, як комплекс інженерно-технічних споруд і систем для утримання морських ссавців. Відповідно, під цю категорію потрапляють і наукові установи, і медичні реабілітаційні заклади, і ветеринарні. За таких умов ініціативи проекту видаються такими, що ведуть до штучного і абсурдного обмеження контактів з певними видами представників фауни.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори