пошук  
версія для друку
09.01.2019 | Денис Волоха

Невтручання в освіту, або Коли чиновники перестануть відвідувати шкільні лінійки?

   

Одним із принципів освітньої діяльності в Україні є невтручання політичних партій в освітній процес. Але, ледь перетнувши поріг своєї школи, роблячи перші кроки назустріч ласкавим обіймам знань та науки, маленький українець натомість потрапляє до суворої реальності, у якій він вимушений кілька годин стояти під сонцем, слухаючи палкі промови чиновників та політиків. Не надто приємний початок, але найсумніше, що це саме початок. Навіть незважаючи на те, що протягом навчання обличчя людей у костюмах інколи змінюються, пафосні промови про урочистість моменту, перший крок у доросле життя, рідну школу, батьків, «і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь» переслідують юного здобувача середньої освіти аж до закінчення процесу здобування, що виражається в отриманні атестату. І з наближенням до цієї події промови екстенсивно зростають.

Ніхто не знає, що змушує чиновників відвідувати шкільні «лінійки», й поготів – виголошувати однакові промови. А політики не гидують користуватися можливістю купити собі «ефірний час» у шкільній актовій залі, подарувавши школі проектор, занавіски, лавку тощо. Час не стоїть на місці, й ось, успішно оволодівши навчальною програмою та склавши ЗНО, 17-річний Громадянин стоїть на порозі приймальної комісії своєї майбутньої alma mater, переконаний, що дитинство з його особливостями скінчилося, тепер усе серйозно, по-дорослому, не так, як у школі. Але не встигне він отямитись, як наблизиться до ще одного важливого чекпойнта – отримання диплома. Але, от несподіванка, на вручення з’являється Олег Ляшко. І зовсім не через прагнення оволодіти новою для себе галуззю знань, а щоби разом із ректором вручити тобі заслужений документ, звісно ж, не забувши виголосити те, що дипломоотримувачам уже давно відомо.

Отже, зростаючи та розвиваючись, спостерігаючи за розвитком світу, громадянин нашої держави має змогу усвідомлювати, що деяким речам усе ж не властиво змінюватись. Звісно, деякі школи вже відмовилися від шкільних лінійок як явища. Ймовірно, є ректори та директори з нульовою толерантністю до політиків, або просто ті, які виконують закон. Але багато з них – вихованців цієї ж системи, не розуміє дисонансу та апріорі не здатна культивувати усвідомлену потребу в дотриманні Конституції та законів України в навчальному закладі, яким керує.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном »»

2019.01.11 | пурист

Ну, як же ж без нового проектора? А ще, на мою скромну думку, використання англіцизмів на зразок "чекпойнт" не є необхідним.

згорнути вітку

2019.01.12 | Denys

Проектори не є обов’язковою умовою якісної освіти. Є - добре, немає - вчитель і його стиль викладання не змінюються. А ще, проектор - англіцизм. І ваш нікнейм також. Походить від англійського слова pure.

2019.01.14 | пурист

цілком з вами згодний -- щодо проектора як показника якості освіти; мій нікнейм походить від латинського purus, від нього ж походить і англійске pure, слово проектор також від латинського projectio; слово "проектор" давно адаптоване українською мовою, а слова на кшталт "чекпойнт" нові й доволі специфічні, і, на мою скромну думку, необов'язкові, бо навіщо ж щось калькувати, коли маємо своє?

При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори