пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
15.01.2019 | Марко Сировой

Нова регламентація протидії домашньому насильству: п’ять основних нововведень

   

Одинадцятого січня 2019 року набув чинності новий Закон – «Про запобігання домашньому насильству». Він, а також необхідність реалізації положень підписаної ще у 2011, але так і не ратифікованої, Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (відому як Стамбульська конвенція), стали підставами для внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Одразу ж у ЗМІ з’явилися численні повідомлення, що статевий акт в Україні можливий тепер лише за наявності «розписки». Це призвело до того, що соціальні мережі за три дні захлинулися у потоці постів обурення, паніки та напроти – іронічного гумору.

Та чи насправді українці мають привід для хвилювання? Ми проаналізували нові нормативно-правові акти та виділили 5 ключових змін, про які слід знати кожному українцю.

1. Розширення кола осіб, на яких розповсюджується дія Закону

Новий Закон прийшов на зміну Закону 2002 року «Про попередження насильства в сім’ї», дія якого поширювалася лише на членів родини. Цим актом регулюються також відносини не тільки між подружжям і їхніми дітьми, а й між колишнім подружжям, нареченими; особами, що перебувають у громадянському шлюбі; особами, що мають спільних дітей; дідами, бабами, онуками, всиновленими дітьми, опікунами, піклувальниками, пасинками, падчерками, вітчимами, мачухами, братами, сестрами. На таких осіб дія Закону поширюється незалежно від факту спільного проживання.

Також законодавець передбачив відкритий список щодо можливості застосування норм Закону і до інших родичів чи осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Однак, за умови спільного проживання.

2. Нове розуміння сексуального насильства

Збережено градацію домашнього насильства на фізичне, психологічне, економічне і сексуальне. Однак, суттєвих змін зазнало розуміння останнього. Так, якщо раніше сексуальним насиллям вважалося протиправне посягання на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, то відтепер такими є будь-які діяння сексуального характеру, ключовим виступає поняття «згоди». Саме воно стало приводом для розповсюдження фейків про можливість шантажу з боку партнера та необхідності «розписки для сексу».

Однак, у примітці до статті 152 Кримінального кодексу згода визнається добровільною у результаті вільного волевиявлення на вступ у статевий акт чи проведення дій сексуального характеру. Тому не слід боятися шантажу, адже на практиці партнеру буде недостатньо звернутися до суду із заявою, що ним не було надано згоди. І у будь-якому випадку, питання наявності згоди обов’язково розглядатиметься у сукупності з супутніми обставинами та у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства.

3. Нове розуміння зґвалтування

Раніше зґвалтуванням вважалися статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування чи з використанням безпорадного стану потерпілого. Відтепер ознака фізичного насильства не є ключовою. За новими нормами під зґвалтуванням розуміється вчинення дій, пов’язаних із вагінальним, анальним чи оральним проникненням в тіло іншої особи без її згоди. На перший план виходить, як і у випадку з сексуальним насильством, – добровільна згода особа. Сексуальне ж насильство відрізняється від зґвалтування тим, що воно не є пов’язаним із проникненням у тіло партнера. При цьому неважливо, за допомогою статевих органів чи будь-яких інших предметів було здійснено таке діяння.

4. Криміналізація домашнього насильства

Окрім застосування до кривдників відповідно до статті 24 Закону спеціальних заходів (терміновий заборонний припис, обмежувальний припис; взяття на профілактичний облік, направлення на проходження програми для кривдників), домашнє насильство може стати підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Ще з 2018 року у Кримінальному кодексі діє норма, що вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або особи, з якою винний перебуває/перебував у сімейних або близьких відносинах, є обставиною, що обтяжує покарання.

Редакцією ж Кодексу 2019 року було криміналізоване домашнє насилля. Відповідно до статті 126-1, особа притягується до кримінальної відповідальності за умисне систематичне вчинення будь-якої із форм домашнього насильства (психологічного, фізичного, сексуального чи економічного). Притягуватимуться до кримінальної відповідальності й особи, які змушують вступати до шлюбу з іншою особою. Було внесене доповнення у статтю 154 Кодексу. Воно передбачає настання кримінальної відповідальності і за змушування до вступу у статевий акт з іншою особою.

5. Розширення компетенції суб’єктів що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

Більш серйозний підхід до боротьби з домашнім насильством, для його реалізації, вимагає і розширення кола повноважень у відповідальних суб’єктів. Так, поліцейські тепер можуть проникнути у житло з метою термінового припинення домашнього насилля навіть за відсутності мотивованого рішення суду. Окрім того, створюватимуться загальні та спеціальні служби підтримки жертв та спеціалізовані кол-центри. А задля моніторингу ситуації та запобігання виникненню нових випадків насильства дані щодо випадків домашнього насильства вноситимуться у Єдиний державний реєстр.

Паніку геть!

Ми розглянули основні правові новели, які можуть вплинути на сімейне життя кожного з українців. І переконалися, що жодних обмежень прав людини вони не несуть: «секс за підпискою» – не більше, ніж фейк недобросовісних ЗМІ, який радо підхопили соцмережі. Навпаки, ці зміни мають допомогти становленню України як правової держави, сприяти кращому захисту прав людини. Вони спрямовані на запровадження у національному законодавстві Стамбульської конвенції. Її було підписано нашою державою у 2011 році, а також рекомендовано ратифікувати за результатами проходження Універсального періодичного огляду у рамках Ради ООН з прав людини у 2017 році. Окрім того, її учасниками є всі держави-члени ЄС, до стандартів якого прагне наблизитись і Україна.

Закон передбачає залучення ЗМІ для просвітлення суспільства із питань природи домашнього насильства та формування у населення нетерпимості до будь-якої із його форм. Тому, закликаємо журналістів та користувачів соцмереж не розповсюджувати неправдиву, не виривати із контексту і не спотворювати інформацію. Пам’ятайте, що захист прав людини – наш спільний інтерес.

Є побажання і до суб’єктів владних повноважень. Так, введення у нашій державі загальновизнаних стандартів захисту прав людини, які допоможуть запобігати та протидіяти домашньому насильству, – позитивний крок. Однак, для більшої ефективності, слід чіткіше сформулювати поняття «згоди». Також, виходячи із зауважень до закону, наданих Головним юридичним управлінням при Верховній Раді України, необхідно більш системно підійти до визначення понять фізичного й сексуального насильства та усунути протиріччя між повноваженнями суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Це допоможе і уникнути негативних спекуляцій з боку ЗМІ, і діяти у відповідності до принципу правової визначеності, який є одним із наріжних каменів системи права ЄС.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль