пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
16.01.2019 | Марко Сировой

Друге читання законопроекту про захист прав іноземних добровольців

Ілюстраційне фото
   

За повідомленням УНІАН від 14 січня 2019 року, контраверсійний законопроект № 3433 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України) готується до другого читання у Верховній Раді. Проект має на меті легалізувати діяльність іноземних добровольців та спростити процедуру отримання ними українського громадянства. Для її досягнення пропонується внести зміни до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Закону «Про громадянство України».

Найбільше запитань викликає положення щодо впровадження змін до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Передбачається застосування до нерезидентів України, які надавали практичну допомогу підрозділам, що брали участь у проведенні АТО, визначення «особи, що брали участь у захисті територіальної цілісності і недоторканності України». Норма має стати підставою для внесення змін до Закону «Про громадянство», згідно із якими, особи, що підпадають під нову категорію, мають право на спрощену процедуру отримання громадянства України. До такої категорії автори законопроекту пропонують відносити осіб, які безпосередньо перебували на території проведення АТО і:

• надавали інструктаж підрозділам Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України та іншим передбаченим чинним законодавствам військовим формуванням;

• здійснювали волонтерську діяльність у зоні проведення АТО;

• надавали практичну допомогу, що сприяла забезпеченню обороноздатності України;

• здійснювали іншу не заборонену законодавством України діяльність, що сприяла забезпеченню обороноздатності України.

Небезпекою введення таких змін є ризик сприяння міжнародному злочину – найманству. Слід чітко розрізняти поняття найманця та іноземного добровольця. Відштовхуючись від положень І Протоколу до Женевських конвенцій 1977 р., Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989 р. та Кримінального кодексу України можна виділити основні відмінності між ними:

Найманець

Іноземний доброволець

Спеціально завербований в Україні чи за її межами для того, щоб брати на території України чи території інших держав участь у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях

Не був завербованим

Бере участь у збройному конфлікті, керуючись мотивом одержати від сторони конфлікту матеріальну винагороду вищу від тієї, що виплачується комбатантам такого ж рангу і функції,  які входять до особового складу збройних сил даної сторони

Бере участь у збройному конфлікті, виходячи з політичних чи ідеологічних міркувань, і отримує від сторони конфлікту матеріальну винагороду на рівні з комбатантами такого ж рангу і функції,  які входять до особового складу збройних сил даної сторони

Не є ні громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, ні особою, яка постійно на законних підставах проживає на території, яка контролюється стороною, що перебуває у конфлікті

Не є громадянином сторони, на чиєму боці бере участь у збройному конфлікті

Не входить до особового складу збройних сил держави, на території якої здійснюються такі дії

Вступає на службу в армію воюючої сторони і включається в особовий склад збройних сил

Не послані державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлікті, для виконання офіційних обов’язків як особи, яка входить до складу її збройних сил

Надання статусу особи, що брала участь у захисті територіальної цілісності і недоторканності України, можливе за наявності одного із документів: довідки центрального органу виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України (або створені відповідно до чинного законодавства військові формування), довідки командира підрозділу чи рішення суду, що набуло законної сили. Аби уникнути випадків надання такого статусу найманцям необхідно, щоб компетентні органи та посадові особи мали чітку регламентацію перевірки діяльності осіб на відповідність ознакам найманства.

Коректне визначення статусу особи, що брала участь у АТО, є ключовою для реалізації як мети законопроекту, так і завдань правової системи України в цілому. Особи, які реально сприяли зміцненню обороноздатності нашої держави, матимуть можливість для отримання українського громадянства – і, як наслідок, ефективного захисту своїх прав. А найманці – будуть притягнуті до відповідальності. Це, в свою чергу, сприятиме більш ефективній боротьбі із цим видом міжнародного злочину, а також забезпеченню одного із ключових колективних прав людства – права на мир, закріпленому у статуті ООН і в окремій Декларації 1984 р. Тому закликаємо парламентарів звернути особливу увагу на наше зауваження. Адже у разі неуспішної реалізації законопроекту, він може перетворитися на шпарину в законодавстві, яку використовуватимуть винні у найманстві особи для уникнення покарання. Однак, якщо підійти до питання системно і забезпечити ефективну реалізацію його положень відповідно до міжнародних стандартів та вимог національного законодавства, рівень обороноздатності країни покращуватиметься, права людини належним чином забезпечуватимуться, а авторитет України як правової держави – зростатиме.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль