пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
04.02.2019 | Марко Сировой

Чи має місце порушення прав уґорської меншини на Закарпатті? США висловили свою позицію

   

Суперечки між Україною і Уґорщиною з приводу мовного питання почалися ще восени 2017 р. Тоді набрав чинності новий Закон «Про освіту». Відповідно до його положень увесь освітній процес в державних та комунальних закладах має відбуватися українською мовою. А право меншин на навчання рідною мовою має здійснюватися лише у окремо сформованих класах поряд із здобуттям загальної середньої освіти українською. Будапешт вбачив у нових нормах обмеження прав чисельних уґорських громад на Закарпатті – і закликав надати їм можливість здобувати середню освіту повністю рідною мовою.

Нещодавно, 2 лютого, дипломатичне протистояння між Україною і Уґорщиною набуло нового дихання. Як повідомляє УНІАН, проект ліберальних уґорських журналістів Direkt36 опублікував зміст дипломатичної телеграми посла Ласло Сабо від 18 грудня 2018 р., у якій містилися подробиці бесіди заступника Міністра зовнішньої економіки та іноземних справ, Левенте Мадьяра, та вже колишнього (23 січня відбулася відставка) заступника держсекретаря США зі справ Європи та Євразії – Уесса Мітчелла. Представник Сполучених Штатів заявив, що Вашингтон змінив свою думку – і відтепер підтримує уґорську позицію, вбачаючи у оновленому українському законодавстві прецедент для утвердження націоналізму та створення перешкод для забезпечення прав людини. Він також зазначив, що ситуація може несприятливо вплинути на все міжнародне співтовариство, оскільки Україна, яка проходить постреволюційне становлення як правова держава, має стати для світу яскравим прикладом перемоги демократії, попри проблеми, спричинені російською агресією. Тому США підіймали і підійматимуть питання мови перед українськими колегами, сподіваючись, що Київ піде на поступки.

Ситуація є суперечливою й негативною для репутації України та може нести загрозу для забезпечення прав як уґорської меншини, так і української більшості. Ми вирішили проаналізувати положення міжнародно-правових актів та національного законодавства, щоб дізнатися, чи дійсно нова редакція Закону «Про освіту» йде всупереч із стандартами прав людини.

Звернемося до приписів міжнародного права. Принципом рівноправ‘я та права народів (націй) на самовизначення, у відповідності до трактування Декларацією про принципи міжнародного права від 1970 р., закріплено, що народи (нації) мають право вільно обирати вектор свого соціо-культурного розвитку. Держави ж зобов‘язуються поважати їхній вибір та не створювати перешкод. У ст. 27 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 1966 р. міститься розширене трактування цього положення: «У тих країнах, де існують етнічні, релігійні та мовні меншості, особам, які належать до таких меншостей, не може бути відмовлено в праві разом з іншими членами тієї ж групи користуватися своєю культурою, сповідувати свою релігію і виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою». Аналогічні норми містяться і на регіональному рівні: у ЄКПЛ від 1950 р., у Європейській хартії регіональних мов або мовних меншин від 1992 р., у Рамковій конвенції про захист національних меншин від 1995 р. Чи перешкоджає обов‘язок здобувати середню освіту державною мовою праву уґорських громад користуватися культурою чи мовою? Радше ні, оскільки ані спілкування уґорською, ані її вивчення, ані створення уґорських культурних центрів не було заборонено чи обмежено. Можливість отримання освіти рідною мовою також не зникла, а швидше набула нового формату – за допомогою спеціальних класів. Українське законодавство також відбиває у собі вищерозглянуті міжнародно-правові стандарти. Частиною 4 ст. 53 Конституції України гарантується право національних меншин на навчання рідною мовою чи на її вивчення у навчальних закладах або через національні культурні товариства. Порядок же реалізації права має встановлюватися відповідним законом. Тому слід розглядати нову редакцію Закону «Про освіту» не як обмеження, а як модернізовану регламентацію реалізації меншинами своїх прав в контексті розвитку суспільних відносин у регіоні.

Окрім того, Основний Закон містить положення, які дозволяють говорити про те, що введення обов‘язку здобуття освіти українською мовою є не обмеженням, а, навпаки, кроком до кращого забезпечення прав як меншин, так і титульної нації. Так, ст. 21 закріплюється рівність людей у їхніх правах. Навчання українською має втілити задекларовану рівність де-факто, а не тільки на папері. Цей захід спрямований допомогти меншинам краще влитися до українського суспільства. Адже знання державної мови відкриває нові можливості при здобутті освіти, виборі роботи, спілкуванні зі співгромадянами, доступі до культурних надбань. Слід розуміти, що мова є одним із ключів для реалізації всеохоплюючого спектру прав, а особливо, економічних та культурних. Звісно, ця аксіома працює лише при забезпеченні права на використання рідної мови та культури, яке, як ми розглянули раніше, обмежуватися не буде.

Має на меті законодавча новела і захист української мови. Згідно з ч. 2 ст. 10 Конституції, на державу покладено обов‘язок із всебічного розвитку та забезпечення функціонування державної мови. Враховуючи сучасну ситуацію із поширенням уґорського впливу у регіоні в контексті з історичним аспектом (Закарпаття протягом століть знаходилось у складі Австро-Уґорської імперії), протекція української мови є цілком логічним заходом забезпечення прав її носіїв.

В цілому, питання є неоднозначним і суперечливим. Підтвердження тому – гучною реакція була лише з боку Уґорщини,  хоча на території України проживає понад 100 різних меншин. Такий стан справ пояснюється радше політичною, а не правозахисною заінтересованістю сторони. Сподіваємося, що США, попри заяви своїх дипломатів, ґрунтовно поставиться до вирішення проблеми на основі комплексного розгляду причин суперечностей та історичного бекґраунду. Адже безпідставне здійснення тиску на Україну, навіть попри добрі наміри, може нанести серйозної шкоди міжнародному правопорядку – порушити принцип суверенної рівності держав та принцип невтручання у внутрішні справи.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль