пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської Правозахисної Групи
версія для друку
09.02.2019 | Марко Сировой

Конституційний курс євроінтеграції: як має змінитися Україна

   

Сьомого лютого Верховною Радою на конституційному рівні було закріплено норму-ціль на зближення із ЄС та стратегічний план щодо вступ до інтеграційного об‘єднання. Подія має стати важливим кроком для кращого забезпечення, першою чергою, політичних та економічних прав населення. Ми виділили деякі зміни, які повинна запровадити Україна для реалізації нового зовнішньополітичного курсу.

Окрім готовності передати частину суверенних прав наднаціональним органам (цей принцип лежить у основі комунітарного методу Жана Моне – фундаменті правової природи ЄС), Україні слід привести стан внутрішніх справ у відповідності до Копенгагенських критеріїв вступу від 1993 р.: політичних, економічних і законодавчих.


1.Політичні критерії
Членство у ЄС передбачає наявність у державі стабільних демократичних інститутів. Це означає, що формального закріплення верховенства права, демократії та прав людини як найвищої соціальної цінності на конституційному рівні недостатньо. Україна має забезпечити реальне функціонування у суспільстві таких принципів як демократизм, політичний плюралізм, свобода слова і совісті. Вони лежать у основі будь-якої сучасної правової держави.

В Україні ж ситуація значно ускладнюється через перебування нашої держави у стані «гібридної війни» з Росією, яка включає у себе протистояння як у політичному, так і в інформаційному просторах. Проблема полягає у тому, що у діяльності того чи іншого ЗМІ або політика часто важко визначити межу, де закінчується свобода слова і де починається посягання на територіальну цілісність та суверенітет держави. У результаті, маємо негативну оцінку від міжнародних міжурядових організації: Human Rights Watch зафіксували лише за 2018 рік понад 200 порушень у сфері свободи слова в Україні.

Такий стан справ, а також нерозслідувані справи вбивств журналістів й громадських активістів, негативно впливають на репутацію України в очах держав-членів ЄС. Тому перед владою, яка зобов‘язалася реалізувати європейський інтеграційний курс, стоїть задача вирішити проблему – й забезпечити політичний та ідеологічний плюралізм в країні зі збереженням свободи слова. Окрім того, важливо не допустити порушень у відносинах між новоутвореною Православною церквою України та Московським патріархатом, оскільки гарантування свободи совісті також входить до переліку політичних критеріїв.


2. Економічні критерії
Держава-кандидат до вступу має забезпечити належне функціонування ринкової економіки. У аспекті прав людини важливою є вимога щодо підтримки та забезпечення діяльності малого бізнесу. Наразі в Україні існують значні проблеми, адже дрібних підприємців часто «кошмарять» державні інспекції, а фермерські господарства піддаються рейдерським захопленням. Забезпечення жорстких санкцій та розробка процесуального механізму притягнення порушників до відповідальності мають покращити ситуацію – створити життєве середовище для малого бізнесу та вивести його з тіні. 

Окрім того, вимагається встановити вільний доступ до ринку та скасувати перешкоди руху капіталу й робочої сили. Ситуація із цією вимогою є непростою, оскільки вимагає міцної політичної волі. На жаль, дії влади вже пішли усупереч обраному курсу. Так, наприкінці січня у Мінекономрозвитку звернулися до Президента з пропозицією про відновлення ринку купівлі-продажу землі шляхом накладення ним вето на Закон про продовження мораторію на продаж землі. Проте, незважаючи на ґрунтовну економічну та правову аргументації відомства, Президент все одне підписав Закон. Це не тільки не відповідає євроінтеграційним намірам, про які заявляв Голова держави, а й ставить перепони для реалізації населенням низки соціально-економічних прав. Адже лібералізація ринку мала б де-факто гарантувати свободу підприємницької діяльності, а це, за рахунок створення нових робочих місць, сприяло б забезпеченню права кожного на працю. В цілому ж, пожвавлення ринкової активності та економічне зростання є ключовими факторами для забезпечення однієї із фундаментальних потреб людини – права на достатній життєвий рівень

 

3. Законодавчі критерії
Ця вимога означає готовність держави взяти на себе зобов‘язання, які випливають із членства в ЄС, та привести законодавство у відповідність до загальносоюзних актів. З точки зору прав людини наслідком має стати прийняття Хартії основних прав ЄС від 2000 р. Окрім закріплення всього спектру прав і свобод, задля їхнього забезпечення передбачається реформування правосуддя у відповідності з європейськими стандартами. Важливою, щодо вирішення проблем неналежної поведінки поліції й фактів скоєння катувань, має стати і співпраця з Європолом.

Слід також розуміти, що окрім вимог, встановлених Копенгагенськими критеріями, необхідним є забезпечення сприйняття населенням цінностей ЄС. Про цей фундамент часто забувають, говорячи лише про політику та економіку. Але свіжим є приклад Туреччини, яка, попри нещодавнє зближення з Європою, наразі має прохолодні із нею відносини. Однією із фундаментальних причин є культурний дисбаланс між традиціями та світосприйняттям людей західної та східної цивілізацій. В Україні, яка протягом усієї історії перебувала на перетині двох світів, обов‘язок забезпечення культурної інтеграції має покладатися не тільки на державу, а й на інститути громадянського суспільстві. Донесення до населення європейських цінностей – наша спільна відповідальність.

В цілому, запровадження курсу на євроінтеграцію є серйозним викликом для влади, який вимагає подолання значних перешкод. Однак, у перспективі він має надати позитивний імпульс правозабезпечувальній та правоохороній функціям держави.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль