пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
18.02.2019 | Марко Сировой

Хвиля нападів на храми УПЦ МП

   

Кількість конфліктних ситуацій у релігійних правовідносинах збільшилася з початку 2019 року. Основну проблему у січні становила відсутність правових механізмів переходу громад у підпорядкування новоствореної Православної церкви України (ПЦУ). На жаль, навіть прийняття Парламентом Закону №4128, який надав процесу чіткої регламентації, не посприяло зняттю напруження у релігійному житті українців. Ситуація навпаки загострилася: новою загрозою стала хвиля провокаційних нападів на храми Української Православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).

Як повідомило «Радіо Свобода» 17 лютого, у Запоріжжі було здійснено спробу підпалу церковної споруди на території Храму Святого Апостола Іонна Богослова, який належить до УПЦ МП. Співробітникам СБУ вдалося затримати виконавців під час замаху на злочин, завдяки чому вдалося уникнути небезпечних наслідків діяння, пізніше було затримано і організатора. Такий випадок не є поодиноким. Так, у селі Зелений Яр на Миколаївщині 10 лютого було здійснено напад на храм Святого мученика Іллі. Невідомі зловмисники вибили вікно храму та жбурнули всередину пляшку із запальною сумішшю. Дивом вогнище не розповсюдилося всією будівлею. Насторожує високий рівень організації неправомірного діяння: зловмисники заздалегідь відімкнули церкву від електропостачання, щоб не спрацювала протипожежна сигналізація, а їх не було зафіксовано відеокамерами. Не можна й не згадати про пожежу у Києво-Печерській Лаврі, яка хоч і не мала характеру організованої злочинної акції, але через неї у небезпеці опинилася одна з найбільших святинь України. Всі ці напади набули широкого резонансу, однак, крім них було зафіксовано ще низку менш масштабних актів на cході країни.

Ситуація є справжнім викликом для держави. У буремні часи їй надважливо показати свою ефективність у реалізації захисної функції, оскільки так діяння посягають на низку прав людини та можуть дестабілізувати суспільне життя.

Першою чергою, страждає право на свободу совісті та релігії. Статтею 35 Конституції України та ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 1966 р. передбачено, що кожен має право безперешкодно відправляти релігійні культи та обряди, а також вести релігійну діяльність. Очевидно, що пошкодження храмових споруд (особливо, у сільській місцевості, де, як правило, функціонує одна церква одразу для декількох населених пунктів) може звести нанівець можливість членів релігійної громади повноцінно відправляти культ. А залякування, спровоковані підпалами, посягають на свободу вибору релігійної організації, оскільки віряни можуть відчувати тиск через приналежність їхньої громади до УПЦ МП. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», саме держава має стати тим регулятором, який захистить релігійні організації від неправомірних посягань та сприятиме встановленню терпимості між членами різних вірувань та релігійних організацій.

Однак, ще більш серйозною перепоною для реалізації права на свободу совісті та віросповідання є страх. Люди можуть боятися приходити до своїх церков, через можливість постраждати від нападу зловмисників. Під загрозою – їхні права на особисту недоторканність та здоров‘я.

Іншою проблемою є порушення майнових прав релігійної громади. Підпал храму, який є власністю громади як юридичної особи, можна кваліфікувати як пошкодження майна прихожан, внаслідок якого вони, цілком вірогідно, не зможуть у такому ж обсязі реалізувати право на користування своєю власністю. В залежності від масштабів пошкоджень може бути також порушене і право на розпоряджання власністю, а у випадку повної руйнації церкви – і право фактичного володіння. Всі перераховані елементи права власності передбачені ст. 41 Конституції. Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 3 Основного Закону, утвердження і забезпечення прав людини є основним обов‘язком держави, вона має прикласти усіх зусиль, щоб притягти порушників до відповідальності, відновити порушені права та відшкодувати постраждалим особам як матеріальну, так і моральну шкоду.

Окрім прав релігійних громад, ситуація несе ризик і для усього суспільства, оскільки сіє серед населення паніку, розпалює релігійну ненависть та дестабілізує суспільне життя. Підпал храму можна кваліфікувати як терористичний акт, адже об‘єктом злочину є громадська безпека. Саме таку кваліфікацію (за інформацією, наданою Головою СБУ Василем Грицаком 18 лютого на відомчому брифінгу) було надано діям затриманих у Запоріжжі зловмисників. Окрім того, у СБУ відзначають зв‘язок між підозрюваними, спецслужбами Російської Федерації та керівниками т. зв. «ДНР» і «ЛНР». За словами голови СБУ, діяння було сплановано для дестабілізації суспільних відносин в Україні та втручання у президентський виборчий процес. Ефективні превентивні заходи та безкомпромісне притягнення до відповідальності винних осіб мають посприяти державі у виконанні її обов‘язків із забезпечення громадської безпеки та утвердження демократичних принципів.

Ситуація несе також небезпеку і для міжнародного правопорядку, оскільки, якщо причетність російських спецслужб дійсно буде доведено, матиме місце порушення принципу міжнародного права – невтручання у внутрішні справи. Україна, взявши на себе зобов‘язання зі статуту ООН від 1946 р. та Заключного Акту НБСЄ від 1975 р. щодо дотримання принципів міжнародного права, має протидіяти подібним порушенням. Тому зараз задача національних правоохоронних органів – повноцінно обґрунтувати таку причетність. А вже після того, як всі обставини справи будуть доведені, українські дипломати мають вирішувати питання на міжнародному рівні.

На останок, хочеться зазначити, що державі важко самостійно подолати проблему. Тому ми закликаємо кожного читача допомагати їй: бути свідомим, не піддаватися на провокації, зберігати пильність та повідомляти про випадки, які викликають підозру, до правоохоронних органів. Адже побудова демократичної і, головне, безпечної правової держави – наша спільна справа.                                                                                                                                                 

 

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль