пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
03.04.2019 | Марко Сировой

Екопропаганда, заборона циркових тварин та обмеження використання пластику – що треба знати про нову Екологічну стратегію-2030

   

 

(ІЛЮСТРАЦІЯ: Stocky)

Протягом останніх століть прямо пропорційно до науково-технічного розвитку людства загострювалися екологічні проблеми. Із кожним днем ми знову і знов поліпшували умови життя та водночас ставили під загрозу власне виживання, отруюючи середовище свого існування. Сьогодні мільйони людей б’ють на сполох: від інстаграм-блогерів, які знімають відео про сортування сміття, до Генерального Секретаря ООН – із початку року він неодноразово називав кліматичні зміни, спричинені господарською діяльністю людства, одним із найбільших викликів світового співтовариства. Песимістичні побоювання очільника Об’єднаних Націй вже справджуються. Підтвердження цьому – сумні новини із Африки: наприкінці березня від аномального циклону Ідаї у Мозамбіку, Зімбабве та Малаві постраждали понад 3 мільйони людей.

 

Циклон Ідаї - один із прикладів помсти природи (ФОТО: The Independent Uganda) 

На жаль, наша Батьківщина не є винятком із загального правила. Про те, що Україна далека від того, щоб вважатися зеленим оазисом на тлі брудного світу, автори нашого порталу регулярно пишуть у відповідному розділі. Однак, надія на позитивну динаміку все-таки є. Так, із 1 січня наступного року на зміну Екологічній стратегії-2020 прийде Стратегія-2030. Вона складається із 5 основних цілей. Ми коротко резюмували кожну із них.

1. Екологічна пропаганда

Законодавець керується улюбленою аксіомою медиків «профілактика є ефективнішою за лікування». Відтак, формування у населення розуміння та принципів їхньої взаємодії із екосферою має сприяти більш свідомому веденню ним повсякденної (наприклад, менше використання пластику у побуті) та господарської діяльності (застосування екотехнологій на власних підприємствах тощо). Задля досягнення цієї мети держава сприятиме поширенню у суспільстві екологічних цінностей, впровадженню виховання й освіти в інтересах сталого розвитку людства та активно залучатиме науковців природоохоронної галузі до співпраці із органами публічної влади. Окрему увагу буде приділено створенню нових та розвитку існуючих науково-дослідницьких інститутів, які спеціалізуються на вивченні екологічних проблем. Автори проекту сподіваються, що підвищення екосвідомості громадян допоможе у недалекій перспективі залучати до планування і реалізації природоохоронної політики представників різних секторів суспільства.

2. Сталий розвиток природно-ресурсного потенціалу

Новомодний термін «сталий розвиток» можна зустріти практично у кожному амбітному документі, яким декларуються високі цілі. Міжнародна Комісія з довкілля та розвитку визначає його як «розвиток, який задовольняє потреби сучасного покоління без шкоди для можливості наступних поколінь задовольняти аналогічні потреби». Аби досягти такого стану у сфері використання природних ресурсів законодавці запропонували діяти у два етапи: зібрати актуальну інформацію щодо природо-ресурсного потенціалу та на її підставі детально розробити механізми сталого розвитку. Відтак, пропонується здійснити такі кроки:

  1. Покращити систематизацію статистичних баз даних та кадастрів природних ресурсів за допомогою використання сучасних інформаційних технологій;
  2. Розробити механізми досягнення балансу між виробництвом і споживанням;
  3. Перетворити сферу надрокористування в максимально прозору та інвестиційно привабливу галузь у відповідності до міжнародних стандартів;
  4. Розробити заходи збалансованого використання та відновлення лісових, земельних і водних ресурсів;
  5. Захистити диких тварин за допомого введення заборони на їхнє використання у комерційній діяльності публічного характеру, окрім як у стаціонарних зоопарках. У максимально можливих масштабах розширити площі заповідних зон.

Законодавець пропонує також стимулювати впровадження систем екологічного управління на підприємствах. Засобами досягнення цієї мети він вбачає надання прямих державних дотацій, пільгових кредитів, часткових компенсацій, а також створення системи державних "зелених" закупівель екологічно чистої продукції.

3. Врахування екологічних аспектів при прийнятті рішень економічного характеру

Ця стратегічна ціль фактично дублює більшість положень із цілі сталого розвитку – і передбачає утвердження балансу між природоохоронними та комерційними аспектами у господарській діяльності. Кінцевою метою реалізації даного положення є відмова від екстенсивного шляху економічного розвитку. Відтак, має бути усунуто пряму залежність економічного зростання від збільшення використання природних ресурсів та енергії.

4. Мінімізація актуальних ризиків

За рахунок реалізації даної цілі має нівелюватися низка екологічних проблем, які вже існують в Україні. Передбачається виконання ряду завдань: зниження рівнів промислових викидів у воду та атмосферу, зменшення людського впливу на екосистеми Азовського та Чорного морів, зменшення кількості випадків неконтрольованого вивільнення ГМО у навколишнє середовище, відновлення родючості ґрунтів тощо. Окремий акцент робиться на поступовому обмеженні використання пластику як особливо небезпечної для довкілля речовини.

Особливої уваги заслуговує ідея впровадження системи управління відходами, яка передбачає їхню переробку чи нове використання. Ця тема є надактуальною, адже на сьогодні Україна де-факто перебуває у стані «сміттєвої епідемії», на якій неодноразово наголошували наші автори.

5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління

Серед поставлених завдань передбачається розвиток інституційних механізмів управління природоохоронною сферою. При цьому, воно має відбуватися за спільної підготовки та прийняття стратегічних природоохоронних рішень із врахуванням інтересів зацікавлених сторін.

Окрім того, підкреслюється необхідність діджиталізації сфери та запровадження у екологічному управлінні новітніх інформаційних засобів.

Також було закріплено завдання щодо посилення відповідальності за шкоду, заподіяну довкіллю. Доступнішим планують зробити і правосуддя з питань захисту та відновлення екологічних прав осіб, а також охорони навколишнього середовища й природокористування.

В цілому, значний акцент було зроблено на реформуванні українського екологічного законодавства у відповідності до взятих нашою державою міжнародних зобов’язань. Окрім того, наголошується на необхідності втілення у національній природоохоронній системі стандартів ЄС, що логічно випливає з  євроінтеграційного зовнішньополітичного курсу України.

Реалізовуватиметься Екологічна стратегія-2030 у 2 етапи. Так, до 2025 року має бути стабілізовано екологічну ситуацію в Україні. У 2030 році ж автори стратегії очікують суттєвих змін і того, що «Україна досягне такого рівня сталого розвитку, за якого залежність від використання невідновлювальних природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища будуть зведені до екосистемно прийнятних рівнів».

Інфографіка консолідованого бюджету України на 2019 рік яскраво демонструє залишковий принцип фінансування екологічної галузі (ІНФОГРАФІКА: cost.ua)

Підсумовуючи, хочеться сказати, що цілі, закріплені Стратегією, є абсолютно правильними, благородними та амбітними. У формуванні красивих обіцянок наші народні обранці, напевно, є світовими лідерами. Проте відкритим до них залишається запитання: яким чином та за рахунок яких коштів буде реалізовано поставлені завдання? Очевидно, що і діджиталізація екологічного управління, і стимулювання підприємств потребують значних фінансових надходжень. Однак, якщо розглянути консолідований бюджет України на 2019 рік, то ми переконаємося у тому, що природоохоронна сфера фінансується за залишковим принципом – витрати на неї передбачаються у розмірі 9 млрд грн. Натомість же сума, виділена на утримання чиновницького апарату, складає 86 млрд грн, що у 8.5 разів більше за екологічні видатки.

Чи зміниться ситуація до 1 січня 2020 року – моменту вступу Стратегії-2030 у силу? Зберігаючи оптимізм, надаємо позитивну відповідь. Так, зміниться, але тільки, якщо ми самі доберемо гідний склад Верховної Ради на осінніх парламентських виборах.

 

 

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль