пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
14.04.2019 | Ірина Скачко

Небажані особи. Частина перша: російська анархістка

   

«Скоріше за все в Росії на мене чекає ув’язнення, тортури, під якими мене примусять обмовити себе, знайомих і навіть незнайомих мені людей. Це допити, обшуки, затримання, постійний тиск з боку спецслужб,» – росіянці Ользі Полиновій ще напередодні Нового року скасували посвідку на право проживання в Україні. Відтоді дівчині доводиться переховуватися, щоб уникнути повернення на батьківщину і не потрапити до тенет ФСБ.  Адвокат ХПГ Василь Мельничук намагається через суд захистити її права. Поки що безрезультатно.

Активістка анархістського руху, Ольга переїхала з Рязані до Києва в листопаді 2017 року, одразу після обшуку, який влаштувала ФСБ у неї вдома. Приводом для трусу стало розслідування спецслужбами так званої справи «Мережі».  ФСБ закидає групі анархістів підготовку терактів і збройного заколоту. У цій справі було заарештовано кількох активістів.  Втім, російські правозахисники зазначають: «Щодо всіх заарештованих  антифашистів співробітники ФСБ застосовували примусове зникнення строком від двох до п’яти діб. За цей час від них із застосуванням тортур домагалися зізнавальних свідчень».

У Києві Ольга одружилася з українським громадянином,  і в січні минулого року отримала посвідку на тимчасове проживання в країні. А вже наприкінці грудня – втратила.

– Про скасування посвідки мені сказав мій чоловік, Роман, ­– розповідає Ольга. – Оповіщення про анулювання однієї посвідки та відмову в іншій надіслали за адресою його реєстрації, звичайним листом. Дивно що не за місцем моєї реєстрації і не рекомендаційним листом, як це має бути.

В документі, який отримала Ольга (а могла й не отримати, враховуючи такий спосіб надсилання), йшлося про те, що її вид на проживання в Україні скасовано на підставі підпункта 4 пункта 63 Порядку оформлення видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки.

Це пункт, який майже неможливо оскаржити: «Посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі, коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні». У міграційній службі Ользі сказали лише одне: щодо неї надійшов лист від СБУ. Його зміст досі невідомий ані дівчині, ані її адвокату.

Василь Мельничук звертався до Державної міграційної служби України із скаргою, в якій прохав скасувати рішення про відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання та повідомити про причини скасування її посвідки на тимчасове проживання в Україні. Результати розгляду скарги позивачки не отримані й досі. Центральне міжрегіональне управління ДМС у Києві та області, яке приймало рішення про скасування посвідки, копії листа СБУ, який став підставою для цього рішення, також не надало.

Ольга припускає, що причиною такої уваги з боку служби безпеки могли стати події минулої весни.

Річ у тім, що у квітні 2018 року подружжя брало участь у акції на підтримку працівників Миколаївського суднобудівного заводу, який мав високу заборгованість із зарплатні: активісти розклеїли листівки і розмалювали стіни на прохідній заводу. Всіх учасників акції тоді затримала поліція. За свідченням чоловіка Ольги, у відділку його хотіли допитати представники СБУ, але той відмовився.  Тоді Романа побили. Ольгу також допитували.

«СБУ дуже зацікавив її російський паспорт. І під час допиту був дивний момент, коли їй передали привіт від ФСБ та погрожували поверненням до Росії. Тоді ми не сильно звернули на це увагу, подумали, що просто так вони блефували й спробували налякати її», – розповів Роман виданню «Заборона».

Втім, приводи для анулювання посвідки могли бути й інші, вважає Ольга.

– Я залишила Російську Федерацію тому, що є свідком у сфабрикованій проти анархістів і антифашистів справі «Мережі»,  – каже вона. – На мене здійснювали тиск і погрожували перевести із свідків у підозрювані, якщо буде потрібно. Я вважаю, що можу бути цікавою для ФСБ, тому СБУ може допомагати ФСБ. А можливо, таким чином співробітники СБУ намагаються впливати на мого чоловіка, який є політичним активістом. Минулого року під час обшуків і допитів у активістів Служба безпеки цікавилася, як можна натиснути на Рому, показувала мої фото. Можливо, причина скасування посвідки – одна з цих трьох.  Можливо, всі три разом.

Так чи інакше, зараз Ольга ретельно приховує своє місцеперебування: не користується мобільним зв’язком, не може працювати, отримувати медичну допомогу, мати банківську карту.

–  Я звернувся до суду, щоб скасувати два рішення міграційної служби: про анулювання її посвідки та про відмову в продовженні строку її перебування в Україні. Також я просив скасувати постанову КМУ №322 в частині, оскільки вона незаконна, – пояснює ситуацію адвокат, до якого звернулася дівчина, Василь Мельничук. – В забезпечення позову я просив заборонити її видворення з країни до розгляду позову по суті. Справа потрапила до суду 12 лютого. Спочатку її залишили без руху через те, що нібито кошти не «зайшли» на рахунок суду. 25 лютого кошти було зараховано, у мене є відповідь із суду про це. Я долучив докази про зарахування коштів і просив суд відкрити провадження. Але й до сьогодні нуль реакції.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:

a)   наведення доводів проти свого вислання;

b)   перегляду своєї справи;

c)   представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом».

Як бачимо, в історії Ольги жоден із наведених пунктів не виконується. Яку б загрозу вона не становила для нашої держави (а загроза ця досить сумнівна), дівчина має право оскаржити рішення міграційної служби. Коли ж до справи залучена СБУ, у іноземців такої можливості зазвичай не буває. При чому неважливо, йдеться про вислання до дружньої країни, чи до Росії.

– Перший же її контакт із правоохоронними органами завершиться прийняттям рішення про примусове повернення, як це було у випадку Аміни Бабаєвої, – вважає Василь Мельничук.

Нагадаємо, у 2016 році Аміну Бабаєву викрали прямо з відділу міграційної служби, коли вона намагалася попросити статусу біженця. Як випливає з пояснень Аміни, співробітники СБУ вивезли її на територію Росії.

Василь Мельничук прагне через суд не тільки оскаржити рішення про скасування Ользі Полиновій посвідки, але й довести часткову незаконність Порядку Постанови КМУ №322  «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання».

– КМУ та ДМС не уповноважені законом на скасування посвідок, але КМУ, вийшовши за межі своїх повноважень, наділив ДМС таким правом в Постанові №322, – каже адвокат.

Постанова, на думку Василя Мельничука, суперечить Закону України № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Так, наприклад, Закон №5492 дає вичерпний перелік випадків,  в разі яких уповноважений суб’єкт може відмовити людині у видачі документа (в тому числі посвідки на тимчасове проживання). Таких випадків лише чотири:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2)   заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3)   заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4)   дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.  

І ані слова про «дії іноземця або особи без громадянства, які загрожують національній безпеці», про які йдеться в Постанові КМУ №322. Це занадто серйозне звинувачення, щоб Міграційна служба приймала таке рішення в закритому режимі, не даючи звинуваченій особі захистити себе.

Втім, провадження в цій справі досі не відкрито. З невідомих причин.

 

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль