MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Весняний призов-2019: полювання розпочалося. Як не стати жертвою облав військкоматів?

09.05.2019   
Марко Сировой
На жаль, практика вуличних облав військових комісарів нікуди не зникла і навесні 2019 року. Про причини проблеми, варіанти її вирішення та про те, як убезпечити себе від свавілля війскоматів – далі у нашій статті.

(ФОТО: vipstock)

Ми наголошуємо, що, згідно зі ст. 335 ККУ, ухилення від призову є порушенням конституційного обов’язку громадян та кримінальним злочином. Однак, часто невинуваті хлопці, які просто опинилися не у тому місці і не в той час, стають жертвами свавілля військкоматів. Напевно, кожен український юнак чув страшні історії про облави у громадських місцях.

Особливо запам’ятався попередній, осінньо-зимовий, «сезон полювання». У листопаді-грудні 2018 року YouTube захлинуло масою скандальних відео із протиправними діями військових комісарів, а український сегмент Facebook переповнився гнівними постами адвокатів та жертв свавільних облав. Особливого резонансу набули випадки відловів у Рівному та в Києві біля станції метро «Лісова». У обласних і військових комісаріатах тоді пояснювали таку поведінку своїх співробітників «виконанням плану і обов’язків перед Батьківщиною». У Генштабі ЗСУ ж навпаки – подібні дії комісарів засуджували та трактували як перевищення службових повноважень і, більше того, обіцяли провести розслідування усіх інцидентів та притягнути порушників до відповідальності.

Облава військових у м. Куп’янськ Харківської області восени 2018 року (ФОТО: Харьков 1654)

На жаль, попри гучні скандали, практика вуличних облав нікуди не зникла і навесні 2019 року. Я, мав нагоду переконатися у цьому особисто. Повертаючись додому серед теплої квітневої ночі, мені раптом довелося зупинитися на вимогу 5-ох чоловіків у сірих спортивних костюмах, які фактично оточили мене. Вони нашвидкуруч представились та продемонстрували посвідчення співробітників районного військкомату. На щастя, мені вистачило аргументації, аби припинити свавільні дії цієї групи людей.

Подібні ситуації викликають серйозне занепокоєння громадянського суспільства та становлять загрозу для прогресивного цивілізованого розвитку України. Адже сам факт неправомірного затримання неуповноваженими на те особами у державі, Основний Закон якої містить епітет «правова» та закріплює євроатлантичний зовнішньополітичний курс, є абсолютно неприпустимими. Наголошуємо, що виключно національна поліція має право затримувати особу для перевірки документів і лише у встановлених ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» випадках.

Проте часто із військовими на «відлови» виходять і співробітники поліції. Свої дії вони часто пояснюють п. 2 ч. 1 вищезгаданої статті. Він звучить так: «Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення». Ключовим словосполученням даної правової норми є «достатність підстав». На жаль, Законом не визначено, що саме слід вкладати у дане поняття. Аби зрозуміти, як насправді висококваліфіковані поліцейські мають його трактувати, ми звернулися до науково-практичного коментаря ЗУ «Про Національну поліцію» за загальною редакцією доктора юридичних наук В. В. Сокуренка. Ми обрали саме цей коментар, оскільки його було видано Харківським національним університетом внутрішніх справ – і його положення застосовуються при підготовці майбутніх правоохоронців. Так, автори коментаря наголошують, що конструкція «достатність підстав» означає саме сукупність факторів, які схиляють поліцейського до внутрішнього переконання, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Тобто одного лише молодого зовнішнього вигляду хлопця – недостатньо для правомірного затримання та перевірки документів. Автори ж коментаря достатньою сукупністю підстав визначають:

  1. наявність інформації, яку надано у встановленому порядку поліції (поліцейському) у формі звернення (повідомлення);
  2. наявність інформації, яка є результатом об’єктивної оцінки поліцейським слідів на особі, речі чи транспортному засобі;
  3. застання поліцейським особи під час вчинення правопорушення;
  4. самостійне виявлення поліцейським ознак правопорушення у процесі законної реалізації інших поліцейських заходів;
  5. наявність фактичних даних, отриманих унаслідок реалізації оперативно-розшукових заходів.

Очевидно, що перевірка документів юнаків на вулиці на підставі лише того, що вони виглядають як особи призовного віку, не відповідає жодному із пунктів.

Ще більш обурливою та абсурдною є вимога до першого зустрічного юнака довести, що він не є правопорушником – не ухиляється від призову. Із принципом презумпції невинуватості такі дії лежать у діаметрально протилежних площинах.

Крім того, що така ситуація суперечить конституційним засадам верховенства права та законності, занепокоєння викликає те, що від неправомірного виконання військовими комісарами «плану» може постраждати велика кількість українських юнаків. Адже далеко не всі вони належним чином орієнтуються у законодавстві та мають звичку всюди й завжди брати з собою студентський квиток.

Ми розробили декілька рекомендацій молодим українцям, які не допустять перетворення вечірньої прогулянки на справжнє нічне жахіття.

1. Носіть із собою студентський квиток

Якщо ви студент денної форми навчання, не нехтуйте студентським квитком, коли він може стати у нагоді.

Так, ми казали, шо вимога до юнака довести, що він не ухиляється від призову, лежить поза рамками закону. Однак, на практиці демонстрація студентського квитка часто є найбільш швидким і простим способом припинення неправомірних дій співробітників військкомату. Це допоможе зберегти і ваш час, і ваше психічне здоров’я.

2. Не демонструйте паспорт

Ризик полягає у тому, що у разі надання паспорту «для перевірки інформації про ухилення від призову» із високою вірогідністю за декілька хвилин ви отримаєте повістку і свіжовписаними персональними даними (ПІБ та реєстрації).   

Ми вже з’ясували, що перевірка документів під час облави є неправомірною. Так що ви можете цілком аргументовано повідомити поліцейським чи військовим, що їхні вимоги не є законними, а тому ви відмовляєтесь їх виконувати.

3. Викликайте поліцію

Якщо від вас вимагають кудись піти чи проїхати разом із співробітниками військкомату, відмовляйтеся – та викликайте поліцію. Це слід зробити, навіть якщо співробітник поліції вже присутній, оскільки у даний момент він діє поза рамками закону.

4. Вимагайте адвоката

Ця рекомендація є найбільш ефективною для захисту від свавільних облав. Пам’ятайте, кожен має право на юридичну допомогу – і у критичних ситуаціях ним варто користуватися. Ви можете нічого не відповідати поліцейським чи військовим, нікуди із ним не їхати та не пред’являти жодних документів до прибуття адвоката. Головне, зберігайте спокій та не реагуйте на жодні провокації з боку опонентів.

Пам’ятайте: закон на вашому боці. Ви зможете оскаржити дії і поліцейських і військових у суді та вимагати відшкодування завданої шкоди – витрат на правову допомогу, у тому числі.

Як вирішити проблему ухилення від призову?

Попри весь негатив, який дана ситуація несе як для забезпечення прав і основоположних свобод юнаків зокрема, так і для розвитку України як правової держави в цілому, ми розуміємо, що такий стан справ є результатом проблеми, яка реально існує і потребує вирішення. І ми не хочемо бути черговими критиканами військкоматів, а пропонуємо два кроки, які можуть допомогти у боротьбі із деструктивним явищем ухилення:

1. Запровадження заходів із підвищення правосвідомості військових

(ФОТО: povaga.org.ua)

Велика кількість досвідчених співробітників військкоматів та інших спеціалістів галузі здобували освіту ще за часів Радянського Союзу. На жаль, далеко не всі з них уважно слідкували за тими кардинальними змінами у правовій системі країни, які сталися із моменту здобуття Україною незалежності. Ми мали змогу переконатися у цьому під час збирання матеріалу для написання даної статті.

Так, ми наштовхнулися майже на ідентичні пояснення районних і обласних комісарів причин проведення вуличних облав. Зводилися вони до тези, що військові діють подібним чином, бо їм слід виконувати план призову, а Законом прямо не передбачено заборони вручати повістки на вулиці. Чудово, що комісари читають закони, однак, застосування принципу «все, що не заборонено законом, те дозволено» є коректним у ситуаціях, коли військові виступають у якості приватних осіб, а не реалізують службові повноваження. Тому вручення повісток має відбуватися виключно у порядку, чітко визначеному постановою  КМУ №352 від 21.03.2002 «Про затвердження положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на службу за контрактом». Статтею 64 нормативно-правового акту передбачено, що оповіщення  громадян  про  призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових   комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. Тобто, за місцем проживання, навчання чи роботи.

Можливо, багато військових дійсно не усвідомлюють протиправного характеру своїх діянь і віддано виконують свій обов’язок перед Батьківщиною. Тому проведення правопросвітницьких заходів із вже досвідченими військовими та підвищення уваги до даного аспекту при підготовці майбутніх спеціалістів могло б справити позитивний вплив на вирішення проблеми. Адже ми впевнені, що військові є патріотами України, які навмисне не завдаватимуть їй шкоди, якщо повноцінно усвідомлюватимуть, що дії поза рамками правового поля наднегативно впливають на її розвиток. 

2. Зміна екстенсивного вектору розвитку армії на інтенсивний

(ФОТО: Apostrophe Musiienko)

Чому взагалі існують облави військових комісарів? Бо в країні дійсно існує явище ухилення. Чому воно існує? Бо молодь не бажає 1.5 роки проводити у відверто не найкращих умовах проживання, займаючись відверто не найбільш корисним справами. Як це вирішити? Зацікавити молодь.

Слід змінити батіг на пряник. Армія має стати місцем, де протягом 18 місяців юнаки матимуть реальну можливість здобувати нові знання та навички, розвиватися фізично і інтелектуально водночас. Цього можна досягти за рахунок покращення умов перебування призовників та технічного оснащення військових частин. Очевидно, що впровадження модернізацій такого роду потребує значних фінансових надходжень. Реальним варіантом у сьогоднішній економічній ситуації може стати скорочення кількості призовників за умови підвищення фінансування та якості підготовки кожного окремого солдата. Від такого кроку можуть виграти всі. Призовна служба стане престижною в очах юнаків та членів суспільства. А держава отримає згуртованих і вмотивованих спеціалістів військової справи, а не тисячі злих на систему людей, яких змусили служити силою. Таким чином можна реально зміцнити обороноздатність країни, а також мінімізувати практику вчинення неправомірних діянь у військовій сфері.

 Поділитися