пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
26.05.2019 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 220 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 08.04.2019 – 12.04.2019

   

Надійшло 34 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 8 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, звітом Кабінету Міністрів України, внесенням змін до календарного плану роботи парламенту тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, лобіювання інтересів окремих фізичних або юридичних осіб тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 10208 від 09.04.2019 (Підберезняк В. І.) про проведення експерименту з обміну житла, яке перебуває у власності внутрішньо переміщених осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Проект суттєво не відрізняється від проекту7295 від 16.11.2017 (Підберезняк В. І.) про проведення експерименту з переселення на постійне місце проживання внутрішньо переміщених осіб, які є власниками житла на непідконтрольних територіях Донбасу (див. Бюлетень № 151), який зазнав критики ГНЕУ і був відкликаний його ініціатором. Мета проекту, відповідно до пояснювальної записки до нього, полягає в «законодавчому забезпеченні проведення експерименту з обміну житла, що знаходиться на непідконтрольних українській владі територіях, та яке перебуває у власності ВПО, на інше рівноцінне (або краще) житло на підконтрольних українській владі територіях, задля створення умов для переселення ВПО на постійне місце проживання у безпечні регіони країни». Крім цього, «законопроект передбачає створення нових робочих місць для працевлаштування ВПО». При цьому пропонується обрати для проведення експерименту території Кіровоградської та Миколаївської областей.

Найсуттєвішим недоліком проекту є те, що нерухоме майно внутрішньо переміщених осіб, яке згідно з проектом підлягає обміну, перебуває на тимчасово окупованій території, у зв’язку з чим на сьогоднішній день механізм перевірки наявності та підтвердження права власності на нього фактично відсутній.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 10210 від 09.04.2019           (Бойко Ю. А.) про необхідність негайного розгляду та прийняття проекту Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112-1).

Пропонується згаданий проект Виборчого кодексу України визначити невідкладним, підготувати для термінового розгляду та включити до порядку денного пленарного засідання для невідкладного розгляду. Аргументується це необхідністю проведення наступних парламентських виборів у максимально чесний і прозорий спосіб з урахуванням високих європейських стандартів демократії, реалізації європейського принципу виборчого права – загальності, що означає забезпечення всіх громадян, у тому числі, права внутрішньо переміщених осіб, брати участь у виборах Президента, до Верховної Ради України та місцевих виборах.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 10218 від 11.04.2019 (Продан О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі виборчих блоків політичних партій у виборах народних депутатів України.

Більшість змін пропонуються до Законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про Центральну виборчу комісію» і стосуються заміни в його тексті слова «партія» в усіх відмінках словами «партія (блок)» у відповідному відмінку, а також пов’язаних із чим уточнень. Відповідно, Закон України «Про вибори народних депутатів України» пропонується доповнити новою статтею 53 «Порядок утворення виборчого блоку». Однак це створює проблему – в Законі вже є стаття 53 і її не скасовують, а навпаки – без зміни номера доповнюють новими положеннями щодо порядку роботи з’їзду (зборів, конференції) партії, міжпартійного з’їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку. Серед інших змін слід звернути увагу на таке застереження: власні кошти партії (блоку), які перераховуються на накопичувальний рахунок, не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань. Водночас Закон України «Про політичні партії в Україні» пропонується уточнити в частині того, що положення про те, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій іншими політичними партіями не поширюється на співфінансування політичними партіями, що входять до виборчого блоку.

Проект потребує щонайменше редакційного уточнення, адже існування в одному акті двох статей з одним номером неприпустиме.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 10175-1 від 08.04.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування та оздоровлення.

Альтернативний урядовому проекту 10175 від 21.03.2019 про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення санаторно-курортними путівками (див. Бюлетень № 217). Проект помітно редакційно відрізняється від основного, хоча і повторює більшість його положень. Головні зміни стосуються відмови від положень щодо того, що фактична можливість виплат залежить від можливостей бюджету. Окрім того, проект пропонується доповнити такими нормами. Особам, віднесеним до категорії 2, передбачається першочергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Особам, віднесеним до категорії 3, надається першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, а особам, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, – надання пільг, передбачених пунктом 18 статті 20, а також позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1–6 статті 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та їх батькам надається щорічне безплатне забезпечення потерпілих дітей за місцем роботи одного з батьків путівками на оздоровлення строком до двох місяців. Потерпілі діти віком до 10 років забезпечуються путівками разом з одним із батьків або особою, яка їх замінює, за умови, що останні належать до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. У разі неможливості надання путівки виплачується компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. При цьому, в разі недостатньої тривалості щорічної відпустки одному з батьків або особі, яка доглядає за потерпілою дитиною, надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати. Усі ініціативи доповнюються вказівкою, про те, що порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначається Кабінетом Міністрів України.

За останні тижні зареєстровано чимало проектів щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням (див. передусім Бюлетені № 214–219). Як видається, їх бажано розглядати усі разом, оскільки часто вони містять схожі, або ідентичні норми. Відповідно, слід було б підготувати зведений проект з урахуванням усіх основних ініціатив.

Проект 10217 від 11.04.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни та доповнення до названого закону, а саме: доповнити посиланням на Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» з метою визначення категорій зон радіоактивного забруднення; уточнити правовий статус дитини відповідно до норм Сімейного кодексу України; привести термінологію щодо визначення закладів освіти у відповідність до норм Закону України «Про дошкільну освіту»; визначити тривалість відпустки постраждалим громадянам у календарних днях відповідно до Закону України «Про відпустки» (16 календарних замість 14 робочих); врегулювати питання видачі посвідчень постраждалим громадянам. Однак це не повний перелік змін. Зокрема, пропонується надати особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), право на безплатне придбання усіх лікарських засобів за рецептами лікарів, а не лише ліків. Також пропонується поширити положення статті 19 «Надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також і на «громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї». З іншої сторони пропонується скасувати норму про те, що право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають сім’ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, проживати в цій зоні не можуть, або у разі перевищення індивідуальної ефективної еквівалентної дози опромінення людини понад 70 мЗв (7 бер) за життя. Також у статті 30 «Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам» пропонується скасувати норму про те, що вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

 Проект 10228 від 12.04.2019 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Проект спрямований врегулювати відносини перехідного періоду, пов’язані з набранням чинності та введенням в дію Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». Проектом пропонується внести зміни до Законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ринок природного газу», «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Зміни стосуються удосконалення норм і положень чинного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг, врегулювання питань вищеназваного перехідного періоду та необхідності прийняття співвласниками усіх багатоквартирних будинків (незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком) рішень про моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу). Повний перелік основних змін займає в пояснювальній записці 2,5 сторінки і тому відсилаємо до неї.

Проект отримав помірковано-критичний висновок з боку ГНЕУ та суцільну підтримку з боку профільного Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Однак, незважаючи на неодноразові спроби, на середину травня так і не був включений до порядку денного.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 10205 від 08.04.2019 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до статті 345-1 Кримінального кодексу України щодо обставин, які обтяжують покарання.

Пропонується розширити коло підстав, що обтяжують відповідальність у статті 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста» названого кодексу через доповнення частини четвертої статті положенням про те, що передбачена нею санкція застосовуються не лише у випадку вчинення дій, передбачених частинами першою, другою або третьою названої статті, організованою групою, а й вчинення таких дій «повторно, або за попередньою змовою групою осіб».

Проект 10223 від 12.04.2019 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Проект містить декілька пластів. Так, загальні зміни стосуються заміни в багатьох статтях слів «органи внутрішніх справ» та «органи внутрішніх справ (Національна поліція)» словами «органи Національної поліції» у відповідних відмінках. Інші зміни обертаються навколо статті 152 «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів». Зокрема, її санкцію пропонується посилити у 5-7 разів, саму статтю – доповнити частиною другою, яка запроваджує посилену відповідальність, за вчинення такого ж правопорушення вдруге протягом року. Далі, пропонується передбачити, що за такими правопорушеннями не складається протокол, а виноситься постанова (ст. 258). Пропонується установити, що постанова в справі про адміністративне правопорушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинні містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст. 283).

Проект загалом сумнівний з огляду на те, що норма і наразі практично не застосовується. Особливо слід відзначити, що вимога зазначити точну дату порушення викликатиме складності, адже виявлене воно може бути далеко не відразу. Викликає сумніви і реальність настання визначеної в пояснювальній записці до проекту мети, значно ймовірніше, що спрощена процедура буде використовуватися в корупційних цілях, а саме щодо неналежного вигулу тварин, неправильного обрання місця для миття машин, самовільного висаджування дерев та кущів та інших незначних проступків.

Культура та освіта

Проект 10214 від 10.04.2019 (Співаковський О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Пропонується в Законі України «Про освіту» закріпити право педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників на повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку учасників освітнього процесу та інших осіб та, відповідно, обов’язок держави гарантувати це право. Для цього у Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачається встановити відповідальність за «вчинення погрози, образи, переслідування, фізичного насильства стосовно педагогічного, науково-педагогічного або наукового працівника». Окрім того, пропонується новий склад адміністративного проступку – «розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти».

Перша пропозиція заслуговує на увагу своєю спрямованістю, але має певні хиби юридичного характеру (насамперед, невизначеність понять «погрози», «образи»), на які слушно звернуло увагу ГНЕУ. Друга ж ініціатива виходить за рамки предмету, окресленого в назві проекту, і, як видається, вступає в колізію з нормами, які вже є в законодавстві.

Охорона здоров’я

Проект 10211 від 09.04.2019 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Основним завданням проекту проголошено створення нормативних основ для модернізації господарської діяльності із роздрібної торгівлі лікарськими засобами, забезпечення реалізації прав та інтересів громадян, запровадження нормативних механізмів, які б перешкоджали негативним господарським практикам на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами, підвищення рівня соціальної відповідальності та фінансової дисципліни таких суб’єктів господарювання. У проекті пропонуються зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема положень про вимоги до заняття фармацевтичною діяльністю, які висуваються не лише до закладів охорони здоров’я та їхніх керівників, а й до фізичних осіб - підприємців і суб’єктів господарювання. Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби». Стаття 19 цього Закону доповнюється положеннями щодо розміщення аптечних закладів та необхідності проведення ними розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог закону. А Стаття 21 доповнюється відповідними положеннями щодо можливості використання електронних рецептів, заборони торгівлі лікарськими засобами через Інтернет, а також нормами, що дозволяють аптекам під час здійснення роздрібної  торгівлі лікарськими засобами надавати послуги із резервування (бронювання) з використанням електронних засобів комунікації. При цьому, відпуск зарезервованого лікарського засобу громадянам має здійснюватися безпосередньо аптечним закладом (аптека, аптечний пункт). Інформація щодо можливості надання аптекою зазначених послуг має бути внесена органом ліцензування в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за заявою суб’єкта господарювання.

Проект загалом заслуговує на підтримку, хоча окремі його положення, на які слушно звертає увагу ГНЕУ, потребують суттєвого уточнення.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 10187-1 від 09.04.2019 (Петьовка В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель.

Альтернативний проекту 10187 від 26.03.2019 (Бриченко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель (див. Бюлетень № 218). Метою цього альтернативного проекту проголошено законодавче закріплення погодження всіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності, подачі пакету документів на погодження в електронному вигляді та запровадження публічності надання висновків про розгляд документації із землеустрою органами державної влади та місцевого самоврядування. Згідно з пояснювальною запискою проектом передбачено, зокрема: удосконалення складу та змісту відповідних документацій із землеустрою, зокрема запровадження нового виду документації як проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад та внесення відомостей про межі цих територій до Державного земельного кадастру; встановлення чітких вимог до затвердження технічної документації з оцінки земель, а також визначення випадків затвердження такої документації без прийняття відповідного рішення сільської, селищної, міської ради; удосконалення взаємодії інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, відображення у реєстрах відомостей про ціну (вартість) земельних ділянок, розмір плати за користування земельною ділянкою.

Альтернативний проект помітно відрізняється від основного, тому логічно постає питання про їх об’єднання, а не конкуренцію.

Проекти з інших питань

Проект 10206 від 08.04.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку бізнесу шляхом оптимізації провадження окремих видів господарської діяльності.

Пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України та Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про охорону праці», «Про охорону атмосферного повітря», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності». Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є створення належних правових умов для реалізації гарантованої законом свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом, шляхом звуження сфери втручання дозвільних органів у господарські відносини. Відповідно, пропонується вдосконалити механізм здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або провадження окремих видів господарської діяльності за декларативним принципом та розширити сфери застосування декларативного принципу з метою зменшення дозвільних і бюрократичних бар’єрів у сфері господарської діяльності. Повний перелік усіх змін обсягом у дві сторінки подається у пояснювальній записці до проекту і повторювати його тут недоцільно.

Загальне спрямування проекту видається доволі слушним, однак він потребує уважної оцінки з боку спеціалістів, щоб поза належним регулюванням не залишилися відносини, які такого регулювання беззаперечно потребують. Втім, деякі ініціативи однозначно йдуть в розріз із загальними напрямами руху законодавчої думки. Зокрема, ініціатива замінити дозвіл на утримання диких тварин у неволі на декларацію не відповідає чинним тенденціям посилення уваги до захисту тварин. Так само дискусійними є ініціативи беззастережно скасувати дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок та на провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях.

Проект 10207 від 08.04.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання дозвільної системи у сфері господарської діяльності з метою зниження адміністративного тиску на суб’єктів господарювання.

Проект безпосередньо пов’язаний з попереднім і передбачає внесення 47 сторінок змін до 20 законодавчих актів. Як зазначається у пояснювальній записці, законопроектом пропонується: 1) Внести зміни і доповнення до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якими: встановити основні вимоги до оформлення і прийняття рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру, передбачивши, що у такому рішенні зазначаються причини та підстави для відмови у видачі дозвільних документів з обов’язковим посиланням на відповідні положення і норми Закону та наведенням пропозицій щодо усунення причин, в тому числі виправлення недоліків у поданих заявником документах, які стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру; визначити, що до рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру в обов’язковому порядку додається копія затвердженого негативного висновку, що став підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру; встановити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку видачі документів дозвільного характеру не є підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру; передбачити можливості оскарження рішень про відмову у видачі документів дозвільного характеру в адміністративному або судовому порядку; передбачити продовження строку дії документа дозвільного характеру; узгодити норми спеціальних законів із Законом України “Про адміністративні послуги” в частині визначення способів подання і одержання документів у паперовій і електронній формі на вибір заявника, в тому числі розширити можливості подання і одержання документів в електронній формі з метою одержання документів дозвільного характеру; 2) Внести зміни і доповнення до галузевих законодавчих актів, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, в частині визначення у них основних вимог до порядку видачі таких документів з метою:приведення таких законодавчих актів у відповідність до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»; встановлення на рівні закону уніфікованих вимог до видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) документів дозвільного характеру у різних галузях та прийняття рішень про відмову у видачі таких документів дозвільного характеру; надання суб’єктам господарювання права подавати документи для одержання документів дозвільного характеру та одержувати від дозвільних органів документи у електронній формі.

Загалом до проекту можна висунути ті самі застереження, що і до попереднього, стосовно небезпеки запровадити спрощену систему регулювання саме там, де потрібний вкрай жорсткий контроль, передусім у екологічній сфері. Втім, сама орієнтація на обмеження бюрократичних процедур видається цілком слушною.

Проект 10216 від 10.04.2019 (Кобцев М. В.) про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення понятійного апарату у туристичній галузі та лібералізації туристичної діяльності.

Назва проекту цілковито не відповідає його суті, адже, окрім того, що зміни вносяться не лише до Закону України «Про туризм», самі зміни скоріше додають бюрократичного регулювання, ніж сприяють заявленій лібералізації туристичної діяльності. Зокрема, пропонується запровадити ліцензування турагентської діяльності; гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу мають отримати дозвіл на право здійснення туристичного супроводу; договір на туристичне обслуговування пропонується замінити набагато більш законодавчо врегульованим договором про надання комплексу туристичних послуг. Більше, того, забюрократизовуються навіть поняття «турист» та «екскурсант», до яких висувається вимога перебувати в місті або країні не менше 24 годин! Чимало питань ставлять й інші ініціативи, зокрема із числа «термінологічних».

Проект викликає багато питань і в пропонованій редакції видається таким, що не призведе до досягнення жодної позитивної мети, а натомість створить чимало додаткових проблем у туристичній галузі.

Проект 10220 від 11.04.2019 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо доступу до адвокатської діяльності.

Проект передбачає досить різні зміни, від уточнюючих, як, наприклад, заміна слів про повну вищу юридичну освіту на «другий (магістерський) рівень вищої юридичної освіти», заміна посилань на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» посиланнями на актуальний Закон України «Про запобігання корупції» тощо. Уточнюються положення щодо проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема, зазначається, що особа, яка виявила намір стати адвокатом, складає кваліфікаційний іспит, який проводиться через письмове анонімне тестування. Перебіг кваліфікаційного іспиту має фіксуватися за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідно до цього Закону та затвердженого Порядку складення кваліфікаційних іспитів. Підставою для відмови в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути: 1) невідповідність претендента вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) подання не в повному обсязі документів, передбачених Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту. Зазначається, що від проходження стажування звільняються особи, які або мають рік стажу помічником адвоката, або п’ятирічний стаж роботи в галузі права. Ряд змін стосуються рад адвокатів. Зокрема пропонується скасувати положення про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна не тільки з’їзду адвокатів України, а й Раді адвокатів України. Уточнюються і вимоги до членів Ради адвокатів регіону.

Проект не викликає принципових зауважень, однак потребує ретельної уваги з боку спеціалістів, особливо в частині внесення змін щодо діяльності рад адвокатів.

Проект 10222 від 11.04.2019 (Галасюк В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів.

Пропонується внести зміни до таких законодавчих актів: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського та Цивільно-процесуального кодексів України, а також Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про Національну поліцію». Навіть короткий огляд усіх змін займає в пояснювальній записці до проекту 5 сторінок і наводити його тут не доцільно. Мета проекту визначена як удосконалення законодавства в сферах державного ринкового нагляду, захисту прав споживачів, а також нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зокрема, він спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам. Очікується, що проект: забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері захисту прав споживачів та ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об’єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій; забезпечить повнішу відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію; сприятиме прогресу у переговорах щодо укладення Угоди АСАА та забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС; сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Проект потребує детального розгляду з боку заінтересованих осіб, зокрема організацій у галузі захисту прав споживачів. Звернемо увагу і на слушні зауваження у висновку ГНЕУ щодо сумнівності ряду ініціатив саме в частині змін щодо захисту прав споживачів. Незважаючи на це і навіть свідомо ігноруючи названий висновок, профільний Комітет з питань промислової політики та підприємництва пропонує прийняти проект за основу.

Проект 10227 від 12.04.2019 (Недава О. А.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо забезпечення постачання електроенергії захищеним споживачам Донецької та Луганської областей.

Пропонується поширити право надання «універсальної послуги» на захищених споживачів. Зазначається, що тимчасово, на період від 1 січня 2019 року до 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також підприємствам, установам, організаціям, створеним органами державної влади України або органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів з ознаками неприбутковості незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. Одночасно із визначення постачальник «останньої надії» пропонується прибрати посилання на тимчасовість таких дій. Також пропонується виключити норму про те, що постачальник «останньої надії» має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного законом строку в разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії. Це робиться з метою забезпечення положення про те, що вимога згідно з якою постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, не розповсюджується на постачання електричної енергії споживачам – підприємствам вугільної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та суб’єктам природної монополії у сфері централізованого водопостачання і водовідведення, які розташовані на території Донецької та Луганської областей, до завершення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Проект є неприкритим лобізмом, до того ж він закладає підстави для відновлення проблеми тривалих і безперспективних боргів з боку промисловості, проти чого і були спрямовані останні зміни в енергетичному законодавстві України. Окрім змістовної частини, проект є неприпустимим із технічної, зокрема пропоновані зміни майже не відповідають його назві і здебільшого не аргументовані у супровідних матеріалах.

Проект 10229 від 12.04.2019 (Кабінет Міністрів України) про топографо-геодезичну і картографічну діяльність.

Проект покликаний замінити чинний Закон України від 23 грудня 1998 року «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність». Як зазначається у пояснювальній записці, проект був покликаний необхідністю впорядкування нових правових відносин, які постали внаслідок розвитку Державної геодезичної мережі, її розширення, впровадження геодезичних мереж спеціального призначення, зміною подання результатів топографо-геодезичної і картографічної діяльності державної системи картографування в переважній більшості в цифровому форматі в інтересах економіки, оборони та національної безпеки країни, впровадженням сучасних методів та новітніх технологій у виробництво геодезичної та картографічної продукції, зорієнтованих на застосування сучасних геопросторових даних, геоінформаційних систем, супутникових методів визначення координат тощо. Зокрема, у проекті конкретизовано учасників державних фондів геопросторових даних, порядок користування топографо-геодезичними та картографічними матеріалами; докладно викладена інформація про систему геодезичного відліку (координат, висот і прискорення вільного падіння); надано визначення правової охорони власності на результати топографо-геодезичної і картографічної діяльності; конкретизовано основні завдання та здійснення організації державного геодезичного нагляду та державного обліку, реєстрації та експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів, завдання здійснення саморегулювання у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, картографічної основи для кадастрів природних ресурсів, банків (баз) геопросторових даних та геоінформаційних систем, ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, реєстрації апаратури супутникових радіонавігаційних систем тощо.

Проект є вкрай актуальним з огляду на прогрес розвитку галузі. Втім, як і будь-який спеціальний проект, він потребує ретельної уваги і обговорення за участі спеціалістів у такій галузі. З юридичної точки зору, слід відзначити досить дивну ініціативу доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 186-8 «Порушення порядку використання геодезичних приймачів глобальних навігаційних супутникових систем» такого змісту: Порушення порядку використання геодезичних приймачів глобальних навігаційних супутникових систем під час проведення топографо-геодезичної і картографічної діяльності – тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дивує перш за все пропонований розмір штрафу. Якщо порушення дійсно таке незначне, то постає питання, навіщо взагалі його «криміналізувати», достатньо загальної заборони.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль