«Київ Прайд 2019»: чи варто очікувати нових зіткнень?

Минулорічні зіткнення поліції і націоналістів під час «Київ Прайду» (ФОТО: Українська правда)

16 червня у Києві розпочався щорічний ЛГБТ-івент «Київ Прайд». Триватиме фестиваль до кінця тижня і завершиться масштабним маршем рівності за участі близько 10 000 активістів з усіх куточків України та ближнього зарубіжжя. Вже традиційно ця подія стає точкою зіткнення двох непримиримих таборів: націоналістів та ЛГБТ-активістів. Чи варто очікувати нових протистоянь просто посеред столиці? Ми вирішили з’ясувати, якими є позиції кожної зі сторін.

Позиція активістів «Київ Прайду» та наближених до руху громадських діячів

Одна із організаторок "Київ Прайд 2019" Руслана Панухник (ФОТО: lgbt.org.ua)

Організатори «Київ Прайду» провели прес-брифінг за декілька днів до початку івенту. Вони заявили, що очікують на участь понад 10 000 осіб – і проводитимуть акції та культурні заходи, присвячені правам людини в цілому та правам ЛГБТ-спільноти зокрема, згідно із затвердженим розкладом. Окрім того, голова PR-департаменту ГО «Київ Прайд» Софія Лапіна, розповіла, що під час запланованих заходів учасники обговорюватимуть і традиційні цінності. У «Київ Прайд» вважають, що через некоректне використання даної категорії представниками консервативних та праворадикальних ідеологій, саме поняття «традиційні цінності» набуло певної негативної конотації. Активісти «Прайду» прагнуть розпочати конструктивну дискусію задля руйнації соціального стереотипу. Усі ж нюанси, пов’язані із забезпеченням безпеки учасників «Прайду», за словами директорки ГО «Київ Прайд» Руслани Панухнік, було заздалегідь узгоджено із муніципальною владою та Національною поліцією.

Однак, не повною мірою розділяють оптимізм організаторів івенту інші ліві громадські діячі. Так, 16 червня, у ЗМІ почала з’являтися інформація про можливі провокації з боку праворадикальних організацій щодо учасників «Київ Прайду». Першими почали бити на спалах у Twitter члени проекту Bellingcat Monitoring Project (BMP), створеного у складі однойменного інтернет-видання з метою моніторингу діяльності праворадикальних організацій та рухів, які загрожують забезпеченню рівності у суспільстві (anti-equality movements) в Україні, Арменії та Киргизстані.  Журналісти зокрема розповіли про спільноту у месенджері Telegram із промовистою назвою «Протидія ЛГБТ». За допомогою неї представники  націоналістичних організацій планують та координують акції протесту проти «Київ Прайду». Серед учасників спільноти було помічено членів масштабних праворадикальних рухів, таких як «Традиція і порядок», «Катехон», «Братство» та інших. Більшість із них, повідомляє BMP, мають неонацистські нікнейми. Одним із учасників чату є і скандальновідомий представник організації «С14» Сергій Мазур, який «прославився» своїм вихвалянням у Facebook нападом на табір ромів у Києві. Журналісти висловлюють занепокоєння активністю учасників спільноти та радикальністю їхніх заяв.

Позиція членів праворадикальних організацій

(ФОТО: Євген Карась/Facebook)

У той же вечір представники «С14» надали розгорнуту відповідь на обвинувачення в ЗМІ у плануванні провокацій. Відповідну заяву було опубліковано на сторінці у Facebook.

Так, різкій критиці було піддано вищезгаданий Twitter-акаунт Bellingcat Monitoring Project. Націоналісти заявили, що він не є офіційною сторінкою Bellingcat, а є «приватним затишним акаунтиком чотирьох добродіїв», які використали авторитетність материнського інтернет-видання задля підігріву скандалу. Усі звинувачення у підготовці акції проти учасників «Київ Прайду» вони відкинули. Окрім того, сказали що вже років 5 не нападають на учасників маршів-рівності.

Натомість представники «С14» заявили, що єдиною акцією, яку планують провести представники різних націоналістичних організацій заплановано на 18 червня біля Адміністрації Президента. Вони запевнили, що мітинг не буде спрямовано проти ЛГБТ-активістів. Даною ж маніфестацією вони прагнуть домогтися справедливого розслідування минулорічних сутичок із поліцією. Нагадаємо, що рік тому, 17 червня, націоналісти намагалися заблокувати маршрут маршу рівності,  через що сталися зіткнення із співробітниками правоохоронних органів, у результаті яких багато активістів отримали травми, а 56 з них – було затримано. Окрім того, наголошують у «С14» декого з учасників минулорічної акції було пограбовано правоохоронцями.

Анонсований мітинг завершився декілька годин тому. Як повідомляє Укрінформ, у ньому взяли участь близько 70 осіб. Учасники акції дійсно виступили із вимогою до Президента посприяти справедливому розслідуванню минулорічних подій. Однак, попри нещодавні запевняння, що акція не стосуватиметься «Київ Прайду», її співорганізатор Руслан Кухарчук, заявив, що другою вимогою націоналістів є недопущення проведення цьогорічного маршу рівності. «23 червня хочуть провести гей-парад. Ми стверджуємо, що це – криваве дійство, воно зазіхає на права людей, і ми вимагаємо не допустити гей-параду на крові», - цитує активіста Укрінформ. Яким саме чином проведення ЛГБТ-акцій зазіхає на права людини Кухарчук, на жаль, не пояснив. Як і не назвав першопричини, через які гей-паради перетворюються на криваве дійство.   

Що буде далі?

Ця токсична ситуація, яка так часто балансує на межі абсурду, вже протягом тривалого часу отруює суспільні відносини в Україні. І кожна сторона тут не в фаворі. Ліві активісти страждають від нападів та залякувань радикалів, націоналісти – від жорстких методів поліції, а правоохоронці – від репутаційних зисків. І хочеться просто спитати, на чиїй стороні правда? Зі свого боку ми можемо лише заявити, що правда на стороні права. Права кожної особи мирно збиратися із однодумцями та вільно висловлювати свою позицію з того чи іншого питання. При цьому прислівник «мирно» має трактуватися у якнайширшому значенні. Самої лише відсутності прямого фізичного насилля недостатньо задля того, щоб акція називалася мирною. Адже поняття «мирно» за своєю природою включає у себе і відсутність будь-яких дій, які так чи інакше могли б спровокувати перехід соціального протистояння у гарячу фазу. І, головне, невід’ємною частиною мирної маніфестації є взаємоповага до ідеологічних опонентів. Першою чергою, вона проявляється у відмові від створення штучних перешкод для реалізації ними аналогічних прав.