пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
19.06.2019 | Ірина Скачко

«Дорогою мене били принаймні тричі», – Олександр Францкевич про своє викрадення Службою безпеки України

Олександр Францкевич (фото: "Белгазета")
   

Пішов до міграційної служби і зник. Люди, що назвали себе офіцерами СБУ, викрали і вивезли на кордон із Білоруссю колишнього політв’язня Олександра Францкевича.

– Вчора він пішов за посвідкою і пропав. Не виходив на зв’язок, додому не прийшов, дружина дзвонила по лікарнях, і там його не було, – розповідають друзі родини. – О третій ночі Олександр зателефонував матері з кордону і сказав, що його депортували до Білорусі.

Чоловік, що є активістом анархічного руху, жив в Україні з 2015 року. На батьківщині його звинувачували у підпалі адміністративних будівель у Мінську, зокрема російського посольства і центра ізоляції правопорушників. У 2011 році його було засуджено до трьох років за хуліганство, навмисне пошкодження майна і несанкціонований доступ до комп’ютерної інформації. Олександр відбув покарання в колонії посиленого режиму. Правозахисні організації визнали Францкевича політв’язнем, повідомляє видання Белсат.

В Україні білоруський громадянин перебував цілком законно. Спочатку мав посвідку на тимчасове перебування як ФОП, а потім одружився із українською громадянкою. В інтерв’ю Олександр розповідав, що не належить до жодної організації, але підтримує контакти з українськими лівими та екологічними активістами.

Пильну увагу з боку Служби безпеки Францкевич відчув минулого року. Розслідуючи справу Вербича, СБУ активно взялася за лівих активістів. Йдеться про напад на колишнього бійця ДУК «Правий сектор» Дмитра Іващенка (Вербича). Рік тому посеред Києва добровольця серйозно поранили троє невідомих у масках. Згодом у цій справі заарештували Ксенію Лапинську з Чернігова. Інший підозрюваний утік до Росії. На початку грудня у цій справі співробітники Нацполіції, СБУ і прокуратури приходили з обшуками до анархістів та екологів у Києві, Броварах, Дніпрі і Львові. Самі активісти вважають справу Вербича лише приводом для тиску на активістів і «торгівлі» із правоохоронними органами сусідніх, далеко не демократичних держав. Співробітники СБУ неодноразово «переказували вітання» від ФСБ та КДБ громадянам Росії та Білорусі, що шукали притулку в Україні.

Увечері 18 червня Олександр пішов до Державної міграційної служби, щоб продовжити посвідку на тимчасове проживання в Україні. Про те, що було далі, чоловік розповів журналісту білоруського бюро Радіо Свобода – вже в Мінську.

На виході з установи Францкевича перестріли співробітники СБУ. Не називаючи своїх прізвищ, вони показали йому «Рішення про примусове повернення з України»: Олександру протягом трьох років заборонено з’являтися в нашій державі через те, що його «діяльність суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України, її суверенітету, територіальної цілісності і конституційного ладу». Нагадаємо, на такій саме підставі (без будь-яких пояснень, конкретних прикладів «небезпечної діяльності», не кажучи вже про судові рішення) з України депортують багатьох «політично незручних» громадян інших держав. Наприклад, саме в такий спосіб українські спецслужби намагаються доправити до Росії Ольгу Полинову, на яку там дуже чекає ФСБ.  

Рішення СБУ про примусове повернення (фото: Радыё Свабода)

«Дорогою мене били принаймні тричі: через те, що пручався, не хотів із ними йти, через те, що відмовився розблокувати телефон. Цей телефон просто забрали і на кордоні мені не повернули. Вже вночі привезли до білоруського кордону, недалеко від мосту, де сходяться три країни, повернули пашпорт і сказали йти у Білорусь, – розповів Францкевич. – Я їм заявив, що збираюся подати заяву на притулок як біженець. У цьому випадку мене мусили привезти до поліції, де б я написав відповідну заяву, у мене мали забрати пашпорт, видати довідку, а тоді мою подальшу долю вирішував би суд. Але так не зробили, а на мої протести відповіли кулаками. Били відчутно, ще душили. Коротше, як наш ОМОН». Олександр не виключає, що його викрали на замовлення білоруських спецслужб, адже через «Телеграм» йому вже давно надходили погрози з батьківщини.

Згідно із «Законом України про статус іноземців і осіб без громадянства» та «Інструкцією про порядок примусового повернення та примусового видворення», ДМС і СБУ можуть ухвалити рішення про примусове повернення іноземця на батьківщину. Іноземець у такому разі залишає Україну добровільно. Якщо він відмовляється, ДМС і СБУ можуть звернутися до суду із позовною заявою про примусове видворення. 

Чому СБУ вдається до таких дій? Через співробітництво з іноземними колегами всупереч національному законодавству?

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль