Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 229 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.07.2019 – 05.07.2019
Надійшло 23 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 3 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Слід враховувати, що це був передостанній тиждень, упродовж якого могли бути внесені та розглянуті законопроекти, оскільки останній день пленарних засідань до виборів до парламенту – 11.07.2019. Чимало проектів просто не мали шансів бути розглянутими в цей короткий строк і висувалися значною мірою як різновид передвиборчої політичної агітації.
Ідеологічні питання
Проект 10412 від 02.07.2019 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо впровадження додаткової «тринадцятої» пенсії для всіх пенсіонерів.
Названий закон пропонується доповнити новою статтею 50-1 «Виплата щорічної додаткової пенсії» такого змісту: «Щороку в грудні місяці кожний пенсіонер додатково отримує пенсію, сума якої дорівнює сумі пенсії, яку пенсіонер отримує у грудні цього ж року».
Слід зазначити, що така ініціатива є суто популістською і не має належного економічного підґрунтя.
Проект 10413 від 02.07.2019 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо молоді від сплати податку на доходи фізичних осіб.
Пропонується установити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума будь-яких доходів фізичних осіб, вік яких не досяг 26 років.
Проект видається класичним прикладом передвиборчого популізму.
Проект 10414 від 02.07.2019 (Богомолець О. В.) «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови).
У проекті передбачається доповнити статтю 173 «Дрібне хуліганство» Кодексу України про адміністративні правопорушення двома новими складами правопорушення з посиленою санкцією: «Ті самі дії, вчинені під час трансляції телерадіопередач, засобами масової інформації або шляхом поширення аудіовізуальної інформації в мережі Інтернет, під час публічних виступів» (нова частина друга) і «Ті самі дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені публічною особою» (нова частина третя). Водночас у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується в статті 6 «Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій» включити до числа заборонених діянь «трансляції аудіовізуальних творів (крім фільмів), передач, зокрема інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач, програм та/або їх відео сюжетів та будь-яких інших матеріалів, які містять нецензурну лайку (лихослів’я)», а у статті 1 навести таке визначення: нецензурна лайка (лихослів’я) – ненормативна (неприпустима) лайка (лексика), перелік слів та виразів якої затверджується Кабінетом Міністрів України (з приміткою, що термін «нецензурна лайка (лихослів’я)» розповсюджується на випадки заміни однієї будь-якої літери у словах та виразах ненормативної лайки. Також пропонується встановити, що кошти, отримані від сплати штрафів за трансляцію аудіовізуальних творів (крім фільмів), передач, зокрема інформаційних та інформаційно-аналітичних телерадіопередач, програм та/або їх відео сюжетів та інших будь-яких матеріалів, які містять нецензурну лайку (лихослів’я), направляються на підтримку та розвиток Українського культурного фонду, що виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвитку України. У прикінцевих положеннях проекту передбачається доручити Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону: затвердити перелік слів та виразів, що містять лихослів’я (нецензурну лайку); затвердити та ввести у дію систему моніторингу використання лихослів’я (нецензурної лайки) під час телерадіотрансляцій та публічних виступів, а також розповсюдження матеріалів, що містять лихослів’я (нецензурну лайку) в мережі Інтернет.
Проект викликав бурхливу негативну реакцію фахівців і громадськості. Розгорнуті зауваження, зокрема, подало ГНЕУ. Зазначається насамперед некоректність застосування словосполучення «ті самі дії», коли йдеться фактично лише про лихослів’я як один з видів дрібного хуліганства. Важко собі уявити й офіційно оприлюднений перелік слів та виразів, що містять лихослів’я (нецензурну лайку), затверджений Кабінетом Міністрів України.
Проект Постанови 10420 від 03.07.2019 (Сюмар В. П.) про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації під час позачергових виборів Верховної Ради України 2019 року.
У проекті постанови зазначається таке. Виходячи з необхідності безумовного забезпечення конституційних гарантій на свободу слова в Україні, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, створення належних умов для творчої діяльності журналістів, забезпечення плюралізму думок у матеріалах друкованих та електронних засобів масової інформації, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у висвітленні передвиборної кампанії з позачергових виборів Верховної Ради України у 2019 році, а також недопущення припинення діяльності засобів масової інформації інакше як за рішенням їх засновника (співзасновників) або суду, Верховна Рада України постановляє: 1. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо припинення перевірок відповідними службами органів виконавчої влади і державними установами засобів масової інформації на період проведення передвиборної кампанії з позачергових виборів Верховної Ради України. 2. Рекомендувати Державній податковій службі України скасувати графіки перевірок засобів масової інформації на період передвиборної кампанії з позачергових виборів Верховної Ради України. 3. Рекомендувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення скасувати графіки перевірок телерадіоорганізацій на період передвиборної кампанії з позачергових виборів Верховної Ради України.
Проект Постанови 10422 від 04.07.2019 (Вітко А. Л.) про дострокове припинення повноважень селищного голови селища міського типу Нові Санжари Новосанжарського району Полтавської області у зв’язку з діями, що порушують Конституцію України і Закони України, права і свободи громадян, суперечать державним інтересам, та призначення позачергових виборів.
Суть проекту викладена в його назві. Проте про характер претензій до селищного голови можна дізнатися лише з пояснювальної записки. Там зазначається, що обурення громадськості викликає ситуація, що склалася у зв’язку із закриттям об’єктів соціальної інфраструктури та з незадовільним постачанням води в смт Нові Санжари комунальним підприємством «Джерело», яке напряму підконтрольне селищному голові Нових Санжар.
Втім, наведені аргументи виглядають дещо голослівними, власною інтерпретацією подій з боку народного депутата України і, зокрема, не містять посилання на якесь офіційне розслідування конфлікту
Права громадян та їх об’єднань
Проект 10408 від 01.07.2019 (Рибалка С. В.) про внесення змін до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» щодо дітей з Донецької та Луганської областей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.
У визначенні поняття «діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки» пропонується слова «діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення» замінити такими: «діти, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областях».
Проект 10416 від 03.07.2019 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо забезпечення права громадян України на достойні пенсійні виплати).
Проектом пропонується уточнити умови призначення пенсії за віком, однак не повернути їх до стану перед змінами березня 2015 р., а запровадити новий варіант. Передбачається, зокрема, змінити умови обчислення мінімального розміру пенсії за віком, зокрема скоротити вимоги до стажу. Також пропонується переглянути , зокрема збільшити з 1% до 1,4%,. величину оцінки одного року страхового стажу за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Докладний перелік основних змін у пояснювальній записці охоплює більше двох з половиною сторінок тексту і повторювати його тут немає сенсу.
Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 10396-1 від 04.07.2019 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії злочинам, вчинених на сексуальному ґрунті).
Проект альтернативний проекту 10396 від 21.06.2019 (Фурсін І. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх) (див. Бюлетень № 228). Проект передбачає доповнення Кримінального кодексу України (передусім розділу XIV «Інші заходи кримінально-правового характеру») нормами, якими запроваджуються можливість застосування у примусовому порядку в разі наявності для цього підстав превентивних заходів медичного характеру з протидії тяжким та особливо тяжким злочинам проти життя та здоров’я особи, вчиненим на сексуальному ґрунті, злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, а також збільшення розміру санкції за деякі види злочинів. Окрім того, статті 81, 82, 86, 87 Кримінального кодексу України пропонується доповнити положеннями про те, що, відповідно, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, амністія або помилування можуть бути застосовані на визначених цим Кодексом умовах до осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я особи на сексуальному ґрунті, злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи та які за висновками експертизи потребують вжиття превентивних заходів медичного характеру, лише після повного та результативного вжиття таких заходів стосовно засудженого. Також проектом передбачено внесення змін та доповнень до Кримінального процесуального кодексу з метою визначення та закріплення процесуального порядку практичної реалізації зазначеного превентивного заходу медичного характеру.
Проект виглядає докладнішим, ніж основний, але це не мало практичного значення, оскільки на позачерговому засіданні 11.07.2019 прийнятий як закон близький за змістом проект 6449 від 16.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості (див. Бюлетень № 125).
Проект 10423 від 05.07.2019 (Парубій А. В.) про внесення змін до статті 110 Кримінального кодексу України.
Пропонується поширити дію частини першої названої статті 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» на «умисне невизнання належності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей до території України».
Запропонована юридична конструкція видається вкрай невдалою. У чинній нормі йдеться, зокрема, про умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Саме «публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами» до невизнання належності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей до території України і має бути караним (для цього, можливо, достатньо і чинної норми). Натомість пропоноване словосполучення «умисне невизнання» виглядає аж занадто широким, охоплює не стільки сферу дій, скільки сферу поглядів.
Проект 10424 від 05.07.2019 (Побер І. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Пропонується не поширювати дію частини другої (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) статті 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» Кримінального кодексу України на частини третю – п’яту. Натомість доповнити названу статтю новими частинами шостою–восьмою якими запровадити аналогічні чинним частинам третій – п’ятій кваліфікуючі обтяжуючі обставини щодо дій, передбачених згаданою частиною другою, але з більш тяжкими санкціями порівняно з чинними частинами третьою – п’ятою. Також посилюються санкції статті 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». Крім того, цю статтю пропонується доповнити новою частиною п’ятою такого змісту: Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, – карається довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з повною конфіскацією майна.
Проект видається доволі сумнівним в плані надії на його успішне впровадження. Ми неодноразово звертали увагу на те, що саме по собі посилення санкцій без інших заходів або ніяк не впливатиме на кримінологічну ситуацію, або ще й погіршить її, оскільки фактично зводиться нанівець різниця між менш та більш тяжким злочином.
Проект 10425 від 05.07.2019 (Мірошниченко Ю. Р.) про діяльність в сфері медіації.
Згідно з пояснювальною запискою метою проекту є врегулювання на рівні закону питань діяльності інституту медіації в Україні на основі кращих європейських і світових стандартів та наявного вітчизняного досвіду. Пропонується врегулювати такі основні питання: визначення термінів «медіація», «медіатор», «сторони медіації», «учасники медіації», конфлікт (спір); статус медіатора, набуття права на заняття медіацією; принципи медіації, процедура медіації; дисциплінарна відповідальність медіаторів; самоврядування медіаторів; підготовка кадрів для медіації.
Крім того, пропонується внести необхідні зміни до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими: зобов’язати сторони проводити досудове врегулювання спору шляхом медіації у всіх випадках, коли це не суперечить положенням цих кодексів або інших законів; перебіг процесуальних строків зупиняється з дати укладення договору про проведення медіації; у разі неможливості врегулювання спору шляхом медіації медіатор видає сторонам медіації відповідний звіт, який подається до суду на підтвердження цього факту; у разі невиконання позивачем вимог щодо обов’язкового звернення до медіації суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві для позасудового врегулювання спору шляхом медіації, така ухвала зупиняє перебіг процесуальних строків.
Зазначимо, що раніше двома авторськими колективами були внесені чотири проекти закону про медіацію: 2480 від 27.03.2015 (Шкрум А. І.), 2480-1 від 09.04.2015 (Ківалов С. В.), 3665 від 17.12.2015 (Шкрум А. І.), 3665-1 від 29.12.2015 (Ківалов С. В.), з яких проект 3665 03.11.2016 прийнятий в першому читанні, але 28.02.2019 відхилений у другому читанні. Новий проект становить певний інтерес, але в цій парламентській каденції він уже не має перспективи.
Культура та освіта
Проект Постанови 10406 від 01.07.2019 (Кривенко В. М.) про відзначення 700-річчя заснування міста Лохвиця Полтавської області.
У проекті постанови пропонується у 2020 році урочисто відзначити 700-річчя заснування міста Лохвиця Полтавської області. У пояснювальній записці зазначається, що місто Лохвиця вперше в історичних джерелах згадується у 1320 році. Зазначимо, що сам фрагмент про історію міста у пояснювальній записці скопійований з українського статті про місто на сайті Вікіпедія.
Проекти з інших питань
Проект 10409 від 01.07.2019 (Рибалка С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів, спрямованих на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Зазначається, що метою проекту є поліпшення фінансового становища підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення Донецької та Луганської областей України, підвищення рівня інвестиційної привабливості регіонів та запобігання банкрутству підприємств через продовження дії механізмів врегулювання їх кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії. Для досягнення поставленої мети пропонується реструктуризація кредиторської заборгованості підприємств теплоенергетики за природний газ, використаний до 1 липня 2019 року для виробництва теплової енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахуванням суми штрафних санкцій (неустойки), інфляційних нарахувань та відсотків річних, нарахованих на заборгованість за природний газ), непогашеної станом на 31 грудня 2019 року для Донецької та Луганської областей, за виключенням заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої). Врегулювання зобов’язань теплопостачальних та теплогенеруючих організацій зі сплати неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до 1 липня 2019 року для Донецької та Луганської областей, пропонується здійснювати в порядку списання при виконанні процедури реструктуризації загального боргу за спожитий природний газ. Зобов’язання зі сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиту для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію станом на 1 липня 2019 року підлягають списанню для Донецької та Луганської областей, за умови відсутності у таких підприємств заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 1 липня 2019 року. Також пропонується внести зміни до Закону України «Про Виконавче провадження» щодо зупинення стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2019 року для підприємств та організацій Донецької та Луганської областей для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Проект не зупиняється на головному – проблемі розподілу між добросовісними платниками, чиї борги виникли внаслідок російського вторгнення, та неплатниками, які мають можливість, але свідомо відмовляються від сплати боргів. Ми неодноразово звертали увагу на те, що без врахування цього фактору будь-які ініціативи щодо заборони чи обмеження стягування пені, судового стягування боргів тощо будуть передусім захищати недобросовісних осіб.
Проект 10411 від 02.07.2019 (Кабінет Міністрів України) про управління відходами.
У преамбулі проекту зазначається, що він «визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню або зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від управління відходами, сприяння їх повторному використанню і відновленню як вторинної сировини та енергетичних ресурсів». Проект зупиняється на проблемах, які вже неодноразово порушувалися в парламенті чинного скликання. Враховуючи його комплексність та великий обсяг (основний текст 43 статті на 48 сторінках і ще 5 сторінок прикінцевих і перехідних положень, внесення змін до чинного законодавства тощо), проект цілком міг стати основою для реформування галузі. Втім, внесення його в останні 3 тижні роботи парламенту, коли навіть шанс на прийняття у першому читанні є майже виключеним, підтвержує бажання не стільки врегулювати відносини, скільки позначити сам факт внесення, адже для розгляду його новим складом парламенту доведеться вносити проект повторно.
Обсяг проекту фактично унеможливлює його докладний аналіз. Проте маємо звернути увагу на доволі загальні, хоч і жорсткі вимоги щодо роздільного збирання відходів. З однієї сторони, закріплене зобов’язання утворювачів побутових відходів про забезпечення роздільного збирання таких відходіве, а з іншого – головна проблема нинішньої ситуації, коли належними суб’єктами умови для цього фактично не забезпечуються, не розглядається загалом.
Проект 10415 від 03.07.2019 (Каплін С. М.) про внесення змін до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (щодо скасування норми про обов’язкове встановлення загальнобудинкових лічильників).
Пропонується установити таке. Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців має право відмовитися від встановлення вузла комерційного обліку. Власник (співвласники) багатоквартирного будинку, який оснащений індивідуальними засобами обліку, що отримали повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку, мають право відмовитися від його встановлення через повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж, якщо таку відмову підтримають не менше ніж 75% співвласників будинку. Інші зміни стосуються скасування штрафів у разі порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, відкладення до 2025 року вимог щодо оснащення оператором зовнішніх інженерних мереж вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності названим законом вийшли з ладу.
Питання є дуже дискусійне і не враховує того факту, що за різні рівні комунального господарства відповідають різні особи. Як і більшість аналогічних попередніх ініціатив, проект лише частково забезпечує належне вирішенням проблеми.