пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
21.07.2019 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 230 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 08.07.2019 – 12.07.2019

   

Надійшло 76 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 49 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням позачергових місцевих виборів, перейменуванням населених пунктів, створенням депутатської робочої групи тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, деякі проекти постанов індивідуального характеру тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект Постанови 10435 від 10.07.2019 (Ар’єв В. І.) про Заяву Верховної Ради України з приводу відновлення повноважень делегації Російської Федерації у Парламентській Асамблеї Ради Європи.

У Заяві зазначається, зокрема, таке. На літній частині сесії у червні 2019 року Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила без застосування наявних у процедурі ПАРЄ санкцій та обмежень делегацію Російської Федерації в ПАРЄ всупереч параграфу 15 резолюції ПАРЄ 2132 (2016) «Політичні наслідки російської агресії проти України», де йдеться про те, що тільки значний прогрес у виконанні Росією резолюцій ПАРЄ 1990(2014), 2034 (2015) та 2063 (2015) має стати основою для повноправної участі РФ у роботі Асамблеї. З огляду на те, що жодна резолюція не лише не виконана, а й за жодною резолюцією немає відчутного прогресу і цей факт був проігнорований Асамблеєю, а також беручи до уваги те, що Парламентська Асамблея Ради Європи грубо порушила власну резолюцію 2132(2016) і відновила в правах делегацію Російської Федерації, … Верховна Рада України: різко засуджує рішення ПАРЄ відновити права делегації Російської Федерації всупереч власним резолюціям, що дискредитувало організацію та суттєво підірвало її авторитет, повідомляє, що Україна і надалі продовжить співробітництво з Асамблеєю у рамках моніторингової процедури, однак виходитиме з того, що Україна ефективно виконала вимоги Висновку 190 (1995) ПАРЄ щодо заявки України на вступ до Ради Європи, а також з того факту, що дозволивши безумовне повернення російської делегації, Асамблея засвідчила небажання дотримуватися норм і цінностей Ради Європи, відступила від демократичних принципів, а отже її оцінки та рекомендації щодо функціонування демократичних інституцій в Україні втратили свій авторитет, уповноважує делегацію Верховної Ради України провести відповідні консультації з делегаціями чи окремими членами національних делегацій в ПАРЄ, які підтримали спільну з Україною позицію, для узгодження подальших спільних дій, рекомендує наступному скликанню Верховної Ради та МЗС України з урахуванням положень цієї заяви визначитися щодо рівня взаємодії з органами Ради Європи, закликає Раду Європи зробити все можливе для виконання Російською Федерацією вимог, що містяться в документах, ухвалених всіма інституціями Ради Європи відносно агресії проти України, щоб відновити довіру та повноцінну співпрацю між Україною та Радою Європи, звертається до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) невідкладно розглянути запит Регламентного комітету ПАРЄ щодо питання повноважень окремих членів делегації РФ, а також до МЗС та Міністерства юстиції України надати всю необхідну підтримку та координацію, закликає країни-члени Ради Європи зробити все можливе, щоб відновити в Парламентській Асамблеї Ради Європи дух справедливості і відданості цінностям і принципам організації та тим самим запобігти остаточному руйнуванню авторитета Ради Європи.

Ідеологічні питання

Проект 10394-2 від 08.07.2019 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад).

Альтернативний проектам 10394 від 21.06.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України та 10394-1 від 24.06.2019 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за неособисте голосування народного депутата України) (обидва див. Бюлетень № 228). За змістом проект дослівно повторює внесений ще на самому початку роботи парламенту чинного скликання поданий тим самим народним депутатом однойменний проект 1231 від 04.12.2014. Пропонується доповнити названий кодекс статями 351-3 «Порушення порядку голосування на пленарному засіданні Верховної Ради України» та 351-4 «Порушення порядку голосування на пленарному засіданні депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів місцевої ради», якими криміналізувати як голосування електронною карткою іншого депутата, так і  надання депутатом персональної картки для голосування іншій особі, яка здійснила голосування цією карткою.

Проект є суто політичним і загалом популістським, як і більшість аналогічних ініціатив.

Проект 10414-1 від 09.07.2019 (Червакова О. В.) «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до КУпАП щодо протидії лихослів’ю).

Альтернативний проекту 10414 від 02.07.2019 (Богомолець О. В.) «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови) (див. Бюлетень 229). Пропонується статтю 173 названого Кодексу доповнити приміткою такого змісту: «Примітка. 1. Нецензурна лайка вважається дрібним хуліганством, якщо вона спрямована на особисту образу людини, приниження її честі і гідності, неповагу до суспільної моралі. Положення цієї статті не застосовуються до осіб, що вживають нецензурну лайку під час цитування творів Леся Подерев’янського та інших загальновизнаних класиків літератури, а також – з метою оцінки політичної ситуації, неналежної роботи правоохоронної  і судової системи, дій країни-агресора, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру та побутових травм».

Проект не можна сприймати без посмішки. Втім, перелік дозволених «лайкогенних» ситуацій можна доповнити оцінкою якості законопроектів тощо.

Проект 10444 від 11.07.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.

Проектом пропонує низку суттєвих змін до Закону України «Про очищення влади», а також до Законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема, пропонується поширити процедуру люстрації на виборних осіб (конкретно зазначаються процедури щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, народного депутата України), кандидатів на згадані посади. Одночасно Пропонується обмежити і можливість зайняття адвокатською діяльністю особами, щодо яких застосовувалися процедури очищення влади.

Проект суперечить здоровому глузду і сучасним принципам застосування очищення влади в демократичних державах, утім може виявитися непоганою передвиборчою піар-акцією.

Проект 10444-1 від 12.07.2019 (Шверк Г. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.

Проект альтернативний до попереднього і значною мірою поділяє його основні положення. Водночас очищення влади пропонується застосувати до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з  23 лютого 2014 року до 20 травня 2024 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням. Є й деякі інші відмінності.

Якість альтернативного проекту видається не вище основного, але піар-ефект з огляду на суб’єкта ініціативи буде вже значно меншим.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 10455 від 12.07.2019 (Денисенко А. С.) про внесення змін до статті 96 Закону України «Про Національну поліцію» (щодо пільгового довгострокового кредитування на отримання житла).

Пропонується установити, що поліцейські мають право на пільгове довгострокове кредитування на отримання житла з погашенням відсотків за кредит за рахунок державного бюджету. У разі звільнення поліцейського за негативними підставами з поліції, особа, яку було звільнено з поліції, зобов’язана повернути державі кошти, витрачені на погашення відсотків по кредиту.

Цілком слушна ініціатива, однак у пропонованій формі вона є суто декларативною. Видається, що слід було б запропонувати повноцінний порядок надання кредитів для отримання чи будівництва житла, погашення кредиту та відсотків тощо.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 10427 від 08.07.2019 (Купрій В. М.) про внесення змін до Сімейного кодексу України (у частині визначення походження дитини, народженої з використанням методу ектогенезу).

Пропонується статтю 123 названого Кодексу доповнити частиною четвертою такого змісту: «Подружжя визнається батьками дитини, народженої із застосуванням методу ектогенезу (у штучному середовищі поза межами людського тіла) за умови використання гамет хоча б одного з подружжя».

Як пояснює ініціатор проекту, Сімейний кодекс України визначає походження дітей, народжених в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, але положення статті 123 цього Кодексу не регулюють походження дітей, народжених в результаті застосування методу ектогенезу. Найбільш доцільним виглядає застосування такого ж підходу, який поширюється на визначення батьківства щодо дітей, народжених у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини.

Проект 10430 від 09.07.2019 (Сташук В. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав мешканців багатоквартирних будинків на оформлення земельних ділянок.

Метою проекту проголошене створення законодавчого підґрунтя для набуття мешканцями багатоквартирних будинків права власності на земельні ділянками під такими будинками та оформлення речових прав на них. Втім, за змістом проект видається набагато ширшим від заявленої назви.

Так, через зміни до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про кооперацію», «Про землеустрій», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пропонується: поширити на спільне майно у багатоквартирному будинку (включно із земельною ділянкою) законодавство про спільну часткову власність, встановивши особливості реалізації такого права; врегулювати питання власності на багатоквартирний будинок загалом, який разом з належними до нього будівлями і спорудами та прибудинковою територією має належати власникам квартир та нежитлових приміщень і складається з виділених у натурі часток (квартири та нежитлові приміщення) та спільного майна, частки якого виділенню в натурі не підлягають; встановити особливості формування земельних ділянок під багатоквартирними будинками, до яких включаються територія під самим будинком та належними до нього будівлями і спорудами, а також територія навколо багатоквартирного будинку, призначена для задоволення соціальних і побутових потреб осіб, які проживають або перебувають у ньому; врегульовуються особливості, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням земельною ділянкою під багатоквартирним будинком, а також порядок переходу права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на житлове або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, який розміщений на ній; встановлюються порядок безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності співвласникам багатоквартирного будинку, а також особливості державної реєстрації права власності співвласників багатоквартирного будинку на земельну ділянку під таким будинком; встановлюється, що одночасно з набуттям/припиненням речових прав на квартиру або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку житлово-будівельного (житлового) кооперативу, переходять/припиняються відповідні речові права на спільне майно такого будинку (включно із часткою земельної ділянки), незважаючи на наявність або відсутність членства у кооперативі.

Проект заслуговує на увагу, хоча деякі положення і виглядають дискусійними.

Проект 10447 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збільшення розміру допомоги сім’ям при народженні дитини, а також малозабезпеченим та багатодітним сім’ям.

Пропонується збільшити розмір та відновити прогресивне збільшення допомоги сім’ям при народженні дитини запровадивши такі виплати: 60 тис. на першу дитину, 90 – на другу, 130 – на третю і подальших. Далі, розмір державної соціальної допомоги, передбачений статтею 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», пропонується збільшити вдвічі, як у відсотковому, так і в натуральному вираженні. Розмір пільг багатодітним сім’ям, які передбачені в статті 13 «Державна допомога сім’ям з дітьми» Закону України «Про охорону дитинства» пропонується збільшити з 50% до 90%.

Проект 10448 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг у сфері земельних відносин членам фермерського господарства, які мають статус багатодітної або прийомної сім’ї.

Пропонується установити, що члени фермерського господарства, які мають статус багатодітної або прийомної сім’ї, мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) у порядку першочерговості. Такі зміни передбачаються до Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство».

Проект 10449 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо можливості надання виконавчими органами сільських, селищних, міських, рад допомоги багатодітним, малозабезпеченим та прийомним сім’ям та матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

Положення підпункту 2 пункту «а» (щодо вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва) та підпункту 2 пункту «б» (щодо забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов) названої статті пропонується поширити на матерів, яким присвоєно звання «Мати-героїня», прийомні сім’ї, сім’ї, що виховують дітей з інвалідністю, одиноких матерів (батьків).

Проект 10450 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг малозабезпеченим, багатодітним та прийомним сім’ям, дітям, матерям яких присвоєно звання «Мати-героїня» та сім’ям військовослужбовців у сфері надання освітніх послуг.

Проект містить дві основні новели, які запроваджують до декількох законів, а саме пропонується установити, що дітям із малозабезпечених, багатодітних та прийомних сімей; дітям, матерям яких присвоєно звання «Мати-героїня»; дітям з сімей учасників АТО, ООС; дітям військовослужбовців, які призвані під час часткової мобілізації та на військову службу за контрактом в особливий період; дітям, батьки яких загинули в зоні проведення АТО, ООС (при наявності відповідних документів) гарантується право на користування послугами державних і комунальних закладів дошкільної освіти на безоплатній основі. Також для названих категорій дітей має бути забезпечене безоплатне гаряче харчування у державних і комунальних закладах освіти, зокрема дошкільних закладах та закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Проект 10451 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання податкових пільг багатодітним, малозабезпеченим та прийомним сім’ям, а також, матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

Пропонується поширити податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПК України, на матерів, яким присвоєно звання «Мати-героїня», та матерів (батьків) багатодітної, прийомної родини відповідно до закону. Уточнюється, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не справляється з об’єктів житлової нерухомості, які належать багатодітним, прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня». Від сплати земельного податку пропонується звільнити також фізичних осіб, які виховують дітей з інвалідністю, або прийомних дітей, а також матерів, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

Проект 10452 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо прийому на навчання до закладів освіти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа поза конкурсом.

Пропонується зазначити, що до числа основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа належить також і популяризація серед дітей сімейних цінностей, формування та розвиток у дітей усвідомлення принципів відповідального батьківства і материнства. Також пропонується закріпити, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із їх числа приймаються на навчання до державних і комунальних закладів освіти усіх рівнів поза конкурсом.

Проект 10453 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо надання додаткових пільг на безоплатний проїзд у міському, приміському та міжміському пасажирському транспорті багатодітним, прийомним та іншим малозабезпеченим сім’ям.

Пропонується пільги, передбачені частиною шостою названої статті, які надаються дітям з багатодітних сімей, поширити на: батьків і дітей з багатодітних та прийомних сімей, а також на сім’ї, які функціонують як дитячі будинки сімейного типу. Також для цих категорій запроваджується безоплатний проїзд залізничним і водним транспортом міжміського сполучення.

Хоча формально ініціативи цього розділу належать до дещо різних сфер правового регулювання, щодо усіх їх можна зробити спільне застереження. 11 і 12 липня були останніми днями пленарних засідань у парламенті, а отже внесення напередодні цих днів низки проектів не мало практичного сенсу, окрім політичного, адже розглянути їх до виборів, які відбудуться 21 липня парламент фактично не мав змоги. Щодо змісту ініціатив, то традиційним є питання про відповідні джерела фінансування.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 10426 від 08.07.2019 (Президент України) про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду).

Назва проекту не відповідає дійсності, оскільки зміни пропонується внести до пункту 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України. Втім, замість прямих змін пропонується внести зміни до підпідпункту «х» підпункту 3 пункту 2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким свого часу були внесені зміни до КПК України. По суті, пропонується новий порядок визначення підсудності Вищого антикорупційного суду в залежності від ряду факторів. Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК України, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені: 1) з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду; 2) до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Від дня початку роботи Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: 1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) – обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у таких кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду; 2) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги; 3) клопотання  та скарги, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду; 4) у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку; 5) оскарження судових рішень, ухвалених до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом; 6) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, подаються до Вищого антикорупційного суду та розглядаються ним у встановленому порядку.

Технічно проект є неприпустимим і має передбачати внесення змін якраз до КПК України. Що стосується змісту, то пропонований варіант є більш докладним порівняно з чинним, однак певні конкретні аспекти мають бути оцінені відповідними спеціалістами.

Проект 10454 від 12.07.2019 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені проти малолітніх або неповнолітніх осіб.

Більшість змін зводиться до посилення санкцій за злочини, вчинені проти малолітніх або неповнолітніх осіб у статтях 115 «Умисне вбивство», 120 «Доведення до самогубства», 130 «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», 152 «Зґвалтування», 153 «Сексуальне насильство», 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку» та 156 «Розбещення неповнолітніх» Кримінального кодексу України. Також, у статті 115 «Умисне вбивство» частину другу пропонується поширити на неповнолітніх осіб. Одночасно у Кримінальному процесуальному кодексі України пропонується передбачити, що щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених названими статтями, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані.

Радикальність проекту у жорсткому посиленні санкцій показує як його популістську спрямованість, так і нерозуміння основ протидії злочинності. Неодноразово зазначалося, що посилення санкцій в кримінальному законодавстві може бути лише додатковим елементом у системі заходів, спрямованих на посилення захисту правопорядку, і саме по собі не є ефективним. Нівелювання різниці у покаранні між умисним вбивством та менш тяжкими злочинами може призвести до того, що для прикриття і ускладнення слідства жертву вбиватимуть, хоча сама агресія першочергово і не була спрямована саме на життя жертви.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 10433 від 10.07.2019 (Зубач Л. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погодження з органами місцевого самоврядування проектів землеустрою.

Ініціатори проекту звертають увагу, що виключно виконавчі органи міської ради міста обласного значення (вони не входять до території певного району) наділені повноваженнями погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а виконавчі органи у сфері містобудування та архітектури ради об’єднаної територіальної громади безпідставно позбавлені такого права. Тому пропонується передбачити, що міська рада, а також сільська, селищна рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури. Також пропонується внести зміни до частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України, якими передбачити, що у разі, якщо місто не входить до території певного району, а також при утворенні об’єднаної територіальної громади, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається на погодження до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань містобудування та архітектури.

Проект 10440 від 11.07.2019 (Гіршфельд А. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення капітальних інвестицій у модернізацію, розширення виробництва та створення робочих місць).

Пропонується установити, що від сплати податку частково звільняються земельні ділянки підприємств промисловості, на яких розташовані виробничі приміщення, цехи, адміністративні будівлі, складські приміщення тощо. Податок за такі земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів) справляється у розмірі 20 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 269, 270, 271, 274, 277, 284, 286, 287 Податкового кодексу України. Кошти у розмірі 80 відсотків податку, що не сплачуються до бюджету, залишаються в розпорядженні платника податку та використовуються ним на капітальні інвестиції у модернізацію, розширення виробництва та створення робочих місць. Кошти, що не сплачуються до бюджету, обліковуються як цільове фінансування і цільові надходження, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У разі порушення цільового використання коштів, що не сплачуються до бюджету, платник податку зобов’язаний сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також пеню і штрафні санкції згідно із законодавством починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Порядок контролю за цільовим використанням коштів, що не сплачуються до бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України. Протягом базового податкового (звітного) періоду платник податку самостійно визначає початок і закінчення користування пільгою і зазначає їх у податковій декларації. Одночасно розмір річної суми платежу орендної плати для промислових підприємств пропонується встановити на рівні не вищому 1 відсотку нормативної грошової оцінки.

Загалом пропоновані норми є цілком нормальними засобами стимулювання розвитку промисловості. Слід однак зауважити, що пільги оцільно прив’язувати до певної позитивної діяльності підприємств, а не апріорно надавити усім підприємствам.

Проект 10445 від 11.07.2019 (Гіршфельд А. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткових заходів з підвищення соціального захисту власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення).

Ініціатор проекту зазначає, що законодавствомУкраїни не визначено мінімальний розмір орендної плати за користування земельними ділянками, земельними частками (паями) сільськогосподарського призначення, їх власники при укладанні договорів оренди не мають права вимагати від орендарів збільшення розміру орендної плати, а відповідно претендувати на отримання справедливого доходу. Тому пропонується змінами до Податкового кодексу України передбачити типову форму договору оренди земельних ділянок, земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян, затверджену центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин; встановити мінімальний річний розмір орендної плати в таких договорах – не менше 7 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, частки (паю). Водночас у Законі України «Про оренду землі» передбачити строк сплати оренди за такими договорами - щорічно не пізніше 31 грудня.

Ідею захисту прав власників земельних ділянок важко назвати новою, але реалізація її насамперед через зміни до Податкового кодексу України з юридичного боку виглядає дещо сумнівною.

Проекти з інших питань

Проект 10434 від 10.07.2019 (Медуниця О. В.) про захист прав позичальників небанківських кредитів.

Метою проекту проголошено захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, підвищення довіри до ринку небанківського кредитування, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України. Зазначається, що він регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг кредитування фізичних осіб і не поширюється на: 1) кредити, що надаються банками; 2) кредити на суму більше десяти мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої на день укладення кредитного договору (цей пункт не застосовується, якщо протягом першого місяця дії договору кредиту заборгованість за кредитом жодного дня не перевищувала десяти мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої на день укладення кредитного договору); 3) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом. Серед основних ініціатив проекту слід назвати такі. Забороняється встановлювати строк повернення кредиту менше ніж 30 календарних днів від дати фактичного надання кредитних коштів. Процентна ставка за кредитом не може перевищувати: 1) для кредитів із терміном погашення до 90 днів включно – не більше 180 процентів річних; 2) для кредитів із терміном погашення від 91 дня до одного року включно – не більше 100 процентів річних; 3) для кредитів із терміном погашення більше одного року – не більше 60 процентів річних. Загальна сума сплачених процентів за кредитом не може перевищувати: 1) для кредитів із терміном погашення до 90 днів включно – не більше 20 процентів від суми отриманого кредиту; 2) для кредитів із терміном погашення від 91 дня до одного року включно – не більше 40 процентів від суми отриманого кредиту. Кредити, надані на строк до 180 днів включно, повинні погашатися рівними платежами кожні 15 днів (а на більший строк – один раз на місяць у перший робочий день кожного місяця), а також в останній день дії договору кредиту. Максимальний розмір місячного платежу не може перевищувати 40 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на день укладення кредитного договору, а якщо позичальник при отриманні кредиту надав довідку про виплачену заробітну плату за останні шість місяців, то максимальний місячний платіж не може перевищувати 40 відсотків від середньомісячної заробітної плати позичальника за останні шість місяців. Кредитор не має права встановлювати комісію за зарахування коштів та проведення інших платежів позичальника, передбачених договором кредиту.

Загалом проект видається цікавим, але занадто орієнтованим на жорстке врегулювання прав кредитора. Зокрема, не вистачає положень, які б впорядковували відносини щодо недобросовісного боржника. Багато положень повторюють чи взагалі є відсильними до Закону України «Про споживче кредитування», однак найголовніше – розведення сфери регулювання між цими законами є недостатнім і питання регулювання певних видів кредитів можуть бути дискусійним. Це тим більш ускладнює ситуацію, що неналежне оформлення кредитного договору за пропонованим проектом веде до недійсності такого договору, що прямо зазначається в його тексті.

Проект 10437 від 10.07.2019 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення функціонування банківських установ, щодо яких в судовому порядку скасовано постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та/або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Суть проекту в його назві. Положень доволі багато. Має сенс звернути увагу, зокрема, на такі пропозиції. На період дії плану відновлення функціонування банку: 1) встановлюється мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, як фізичних, так і юридичних осіб, як за вкладами та, відповідно, нарахованими процентами, так і за залишками на поточних рахунках, строком не більше 6 місяців з моменту затвердження плану відновлення функціонування банку, з наступною реструктуризацією боргових зобов’язань банку ще на 6 місяців. Після набрання законної сили судовим рішенням про скасування постанови (рішення) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та/або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку забороняється укладання договорів застави, відчуження майна, активів банку, переуступки прав вимог за кредитами до виконання Плану відновлення функціонування банку; 2) для банку встановлюються податкові канікули щодо відрахувань до бюджету податку на прибуток та податку на землю строком на 6 місяців з моменту затвердження плану відновлення функціонування банку; 3) банк звільняється від сплати внесків до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період дії плану відновлення функціонування банку; 4) на банк не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України щодо обов’язкових економічних нормативів, нормативів капіталу та ліквідності, лімітів валютних позицій, нормативів обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів; 5) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку; 6) нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами. Також заслуговує на увагу така ініціатива: У разі скасування в судовому порядку рішення Національного банку України  про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та/або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку загальні збори банку можуть прийняти рішення про виключення з видів діяльності юридичної особи, банківської діяльності без припинення юридичної особи з подальшим виключенням відомостей про банк з Державного реєстру банків.

Проект є вкрай сумнівним, особливо щодо захисту прав третіх осіб, насамперед – вкладників банку. Хоча процедура відновлення функціонування банківських установ, щодо яких в судовому порядку скасовано постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та/або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, прописана доволі ретельно, лишається чимало неврегульованих питань щодо статусу та прав третіх осіб.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль