MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 231 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.07.2019 – 19.07.2019

21.07.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 13 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 1 проект процедурної постанови щодо прийняття за основу законопроекту. 21.07.2019 відбудуться вибори до Верховної Ради України ІХ скликання. Відповідно, тиждень, що розглядається в даному огляді, мав бути останнім у роботі парламенту чинного скликання і пленарні засідання на ньому не планувалися. Тим не менше, проекти подавалися та реєструвалися до останнього робочого дня. Один з проектів (№ 10467) навіть не встигли розмістити на сайті парламенту і він далі лише згадується.

Надійшло 13 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 1 проект процедурної постанови щодо прийняття за основу законопроекту.

21.07.2019 відбудуться вибори до Верховної Ради України ІХ скликання. Відповідно, тиждень, що розглядається в даному огляді, мав бути останнім у роботі парламенту чинного скликання і пленарні засідання на ньому не планувалися. Тим не менше, проекти подавалися та реєструвалися до останнього робочого дня. Один з проектів (№ 10467) навіть не встигли розмістити на сайті парламенту і він далі лише згадується.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 10464 від 18.07.2019 (Мураєв Є. В.) про засудження націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму в Україні та заборону пропаганди його символіки.

У проекті пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року і фактично замінити його новим законом «Про засудження націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму в Україні та заборону пропаганди його символіки», в тексті якого вилучаються всі згадки про комуністичний тоталітарний режим. Так само передбачається вилучити всі згадки про засудження комуністичного тоталітарного режиму і заборону його символіки з текстів Законів України «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об’єднання», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців» та громадських формувань, «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про інформацію», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про географічні назви», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори» та до Кримінального кодексу України.

Проект не мав і не має жодної парламентської перспективи, особливо в контексті краху сподівань деяких політичних сил на визнання Конституційним Судом України неконституційними положень чинного закону про декомунізацію.

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 10458 від 15.07.2019 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо призначення осіб на адміністративну посаду Генерального прокурора).

Пропонується установити, що на посади Генерального прокурора, його першого заступника та заступників призначається лише особа, яка на час розгляду питання про призначення має статус прокурора. Також уточнюється, що на посаду Генерального прокурора може бути призначений прокурор, який здійснює функції прокуратури України не менше десяти років та має досвід роботи на адміністративних посадах, зазначених в пунктах 1–8 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру» не менше п’яти років. Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України у разі виявлення відсутності у особи, яка займає адміністративну посаду Генерального прокурора, статусу прокурора, набутого відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Призначення на адміністративні посади в органах прокуратури з політичних мотивів або у порядку визначення та реалізації політичних квот між фракціями Верховної Ради України категорично забороняється.

Проект є суто політичним, оскільки за своєю природою посада Генерального прокурора, яка в багатьох країнах може суміщатися з посадою міністра юстиції, є передусім політичною.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 10460 від 16.07.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо вдосконалення порядку проведення переогляду стану здоров’я осіб з інвалідністю.

Пропонується установити, що переогляд стану здоров’я дітей з інвалідністю проводиться не частіше одного разу на 3 роки за виключенням випадків його проведення з метою підвищення групи інвалідності.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 10456 від 15.07.2019 (Помазанов А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації громадянами права на справедливий суд.

Проект містить ряд доволі різнопланових ініціатив. Зокрема, у Цивільному процесуальному кодексі України пропонується на третину скоротити строки розгляду касаційної скарги. Також пропонується установити, що не можуть бути визнані малозначними справи, що стосуються врегулювання сімейних (у тому числі – аліментних), споживчих правовідносин та захисту честі, гідності та ділової репутації. Натомість фінансовий критерій визначення малозначимих справ пропонується зменшити вдвоє – зі ста до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також щодо ряду справ пропонується встановити застереження, що вони можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження лише за наявності відповідного клопотання сторін. До таких справ пропонується віднести справи: що виникають з трудових відносин; щодо спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Змінами до Закону України «Про судовий збір» пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях також і: позивачів – у справах про відшкодування шкоди здоров’ю; позивачів – внутрішньо переміщених осіб у справах щодо сімейних, спадкових, трудових, житлових спорів; батьків, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; позивачів – одиноких матерів (батьків), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; позивачів – осіб, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Власне самі ініціативи є цілком можливими, однак вони потребують належної аргументації. Натомість у пояснювальній записці до проекту вона видається вкрай загальною і не розкриває того, чому саме такі ініціативи потрібні.

Проект 10457 від 15.07.2019 (Помазанов А. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення реалізації громадянами права на справедливий суд.

Проект спрямований на уточнення деяких визначень законодавства. Так, чинну норму про те, що «Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення» пропонується уточнити в частині, що особи мають право на апеляційне оскарження і перегляд справи та касаційне оскарження і перегляд судового рішення [виокремлено нові доповнення – авт. огл.]. На думку ініціаторів проекту, такі зміни сприятимуть адекватнішому гарантуванню прав на касаційне оскарження і відповідатимуть статті 55 Конституції України.

Ініціатива таких змін саме до цього закону видається не зовсім зрозумілою, адже вона не повною мірою відповідає термінології процесуальних кодексів, однак загалом є можливою. Як видається, якщо дійсно існує нагальна потреба у таких змінах, то слід було б внести відповідні уточнення і до процесуального законодавства.

Проект 10461 від 17.07.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.

Проект, порівняльна таблиця і пояснювальна записка до нього є повністю тотожні з комплектом документів до однойменного президентського проекту 10358 (див. Бюлетень № 227), який не був включений до порядку денного 06.06.2019. Тепер для розгляду цього проекту Президент України вимагав уже проведення позачергового засідання Верховної Ради України.

Цілком слушно зазначені дії були оцінені експертним середовищем як чергова піар-акція до виборів.

Проект 10465 від 19.07.2019 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності органу пробації.

В основу проекту, як видається, покладений більш ранній проект 7494 від 17.01.2018 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання кримінальних покарань та організаційно-правового забезпечення діяльності органу пробації (див. Бюлетень № 159), більшість положень якого перенесено повністю або з певними редакційними змінами. Однак новий проект значно більший за обсягом (27 сторінок проти 5) і передбачає внесення змін до 9 законодавчих актів. Змін багато і вони є дуже різноплановими: термінологічні та процедурні уточнення, врегулювання питань діяльності органів пробації, уточнення процесуального та кримінального-виконавчого законодавства тощо.

Проект викликає помітний інтерес і має отримати належну оцінку з боку спеціалістів у контексті подальшого удосконалення діяльності органів пробації.

Проект 10467 від 19.07.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення норм Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України у відповідність до завдань кримінального провадження).

Станом на кінець дня 20.07.2019 (час завершення написання цього огляду) текст проекту не був розміщений на офіційному веб-порталі Парламенту.

 

Культура та освіта

 

Проект 10459 від 16.07.2019 (Новинський В. В.) про визнання таким, що втратив чинність Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Зміст проекту повністю відповідає його назві і практично вичерпується цією назвою.

Враховуючи час внесення проекту, його слід оцінювати лише як черговий крок у передвиборній кампанії.

Проект 10466 від 19.07.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо відтермінування введення його в дію.

Пропонується відтермінувати на п’ять років введення в дію названого закону.

Коментар до цього проекту, на нашу думку, має бути такий самий, як і до попереднього.

Проект 10463 від 17.07.2019 (Горбунов О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сучасного законодавчого врегулювання системи класифікації видів спорту та діяльності спортивних федерацій.

Назва проекту мало відповідає його змісту. Фактично перед нами нова редакція Закону України «Про фізичну культуру і спорт», оскільки до нього вноситься більше 13 сторінок змін, що охоплюють більшість статей акта. Зміни до інших законів обмежуються незначними уточненнями до Закону України «Про громадські об’єднання». Загалом змін дуже багато від уточнюючих і до доволі суттєвих. Так, пропонується не лише запровадити нову систему класифікації видів спорту, а й радикально обмежити ті види, які не пройдуть перереєстрацію. Зокрема, зазначається, що види спорту, визнані в Україні на час набрання чинності цим Законом, які не пройшли перереєстрацію відповідно до вимог цього Закону, втрачають статус визнаного виду спорту в Україні, а спортивні федерації, які в установлений строк не привели власні статути (положення) у відповідність до цього Закону, втрачають право розвивати відповідний вид спорту. Останнє положення видається дуже дискусійним з багатьох причин, зокрема і з огляду на крайню лаконічність самих ініціатив проекту щодо того, що в Україні визнаються види спорту, що визнані відповідно: Міжнародним олімпійським комітетом або Глобальною асоціацією міжнародних спортивних федерацій, або Міжнародним Паралімпійським комітетом, або Міжнародним спортивним комітетом глухих. Також можуть визнаватись види спорту які засновані на національно-культурних традиціях України та розвиваються виключно в Україні або сприяють розвитку службово-прикладного та військово-прикладного спорту. Серед інших змін слід відзначити запровадження Єдиної державної електронної бази з питань спорту, що включає, зокрема, відомості про персональні дані про спортсменів, суддів та тренерів (за їх згодою); спортивні досягнення спортсменів; освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь вищої освіти) тренерів, їх кваліфікаційну категорію; суддів, їх спеціальну підготовку та кваліфікаційну категорію; заклади фізичної культури і спорту, статистичну інформацію про них та вид фізкультурно-спортивних послуг, наданих такими закладами; фінансове та матеріально-технічне забезпечення спортсменів та тренерів; інші відомості. Проект містить деякі ініціативи щодо протидії допінгу та порушенню спортивної етики.

Як видається, загалом проект містить як цілком слушні, так і вельми дискусійні положення.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 10462 від 17.07.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України.

Проект спрямований на чергове подовження пільгового строку на розмитнення «євроблях». Пропонується подовжити на 90 днів дію пунктів 9-2 та 9-3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та відкласти ще на 90 днів набрання чинності пунктами 7 і 8 розділу І та підпунктом 1 пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Поступово ця історія починає перетворюватися на хронічну, подібно до щорічно продовжуваного мораторію на продаж землі, хоча конкретно цей проект не мав жодної перспективи розгляду Парламентом цього скликання.

 Поділитися