пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
06.09.2019 | ХПГ-інформ

ООН оприлюднила доповідь про порушення людських прав у Криму

   

Організація об’єднаних націй оприлюднила першу доповідь Генерального секретаря Антоніу Ґутерреша про становище в галузі людських прав у Криму. Доповідь заплановано представити на 74-й сесії ООН сього місяця.

Антоніу Ґуттереш (фото: Pierre Albouy / Reuters)

Доповідь базується на інформації, зібраній Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї 68/262, у якій ООН підтвердила територіяльну цілісність України в її визнаних у світі межах.

Далі – вибірковий огляд доповіді.

• Згідно з інформацією УВКПЛ, адвокати у справах про припусканий екстремізм і тероризм, правозахисники та громадські активісти стикаються із ризиком умисного перешкоджання їхній діяльності, позбавлення їх ліцензії, переслідування з боку підконтрольної Кремлю кримської влади, подекуди – і затримання. Повідомлено також, що в декотрих випадках влада чинила тиск на обвинувачених, примушуючи їх відмовитися від послуг найнятих ними приватно адвокатів як плату за пом’якшення вироку чи звільнення з-під варти.

• У доповіді зокрема мовиться, що з березня 2014 року УВКПЛ виявило у Криму 42 жертви насильницьких зникнень (38 чоловіків і 4 жінки). Станом на 30 червня 2019 року 28 людей, які були викрадені чи зазнали незаконного затримання, були звільнені, 2 перебували під вартою, 11 і далі записані у списку зниклих безвісти, одна людина була знайдена мертвою. Серед жертв – проукраїнські активісти, особи, пов’язані із кримськотатарськими закладами, журналісти. Повідомлялося про причетність до цього так званої самооборони Криму, а також ФСБ РФ. Наскільки відомо УВКПЛ, підконтрольна Москві кримська влада не притягнула до відповідальности у зв’язку з насильницькими зникненнями жодної особи.

• УВКПЛ має інформацію про можливі тортури та жорстоке поводження щодо осіб, позбавлених волі, – перед і після приміщення до місць утримання під вартою. Більшість потерпілих складали чоловіки. Таким особам зазвичай висувалися обвинувачення в екстремізмі, належності до груп, заборонених у РФ, у саботажі або «антиросійській» діяльності. У повідомленнях зазначено, що жертв катували для отримання визнавальних свідчень про причетність до незаконної діяльности чи планах взяти участь у такій діяльності, а так само для отримання інформацію про інших осіб. Повідомлено про різноманітні форми тортур та жорстокого поводження, серед яких імітація страти, побиття та застосування електричного струму, а також сексуальне насильство.

• Зазначено, що 3 2014 року релігійні громади у Криму, щоби зберегти правовий статус і свободу діяльности, зобов’язані реєструватися згідно із законами РФ. Декотрі громади, включно з УПЦ (КП), вирішили не реєструватися, і кримська влада вирішила, що вони втратили свій правовий статус у Криму, і внаслідок чого, зокрема, потягло за собою невизнання церковної власности.

Українська греко-католицька церква стикнулася із перешкодами у спробах зареєструватися. З 2014 року кілька священників цієї церкви залишили Крим після погроз про фізичну розправу або не виконавши вимогу про стале проживання згідно із законодавством РФ.

Повідомлено також, що після того, як у 2017 році Верховний суд РФ ухвалив, що організація «Свідків Єгови» порушила закон про боротьбу з екстремізмом, підконтрольна Москві кримська влада висунула обвинувачення окремим членам цієї конгрегації у Криму та заарештувала їх.

Підконтрольна Кремлю влада Криму переслідувала у судовому порядку гаданих прихильників мусульманських груп «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі-Джамаат», які, згідно із російським законодавством, є екстремістськими, але не є такими згідно із законодавством України. Задокументовано 67 випадків обвинувачення чоловіків у злочинах, пов’язаних із тероризмом та/або екстремізмом за припусканий зв’язок із цими групами.

• Кримські журналісти скаржилися на втручання в їхню професійну діяльність з боку правоохоронних органів РФ. Щоб уникнути негативних наслідків для незалежної журналістської роботи вони часто-густо піддають свої матеріяли самоцензурі та відкидають частину написаного ще до публікації, а так само користуються псевдонімами. Повідомлено також, що українські журналісти, а також громадські діячі, які сприймаються як критики окупації Криму, підпадали під заборони на в’їзд, які вводить ФСБ, та не отримували доступу у Крим для виконання своєї роботи.

• Зафіксоване звуження простору для вияву української та кримськотатарської самобутности, користання зі своєї властивої культури. Згідно з повідомленнями, обмеження пов’язані із придушенням політичного інакодумання та альтернативних політичних поглядів. Тут і тиск на членів українських культурних організацій, і повна заборона діяльности Меджлісу кримськотатарського народу.

Кілька активістів громадської групи «Український культурний центр» з 2014 року були вимушені після тиску, що на них чинився, залишити півострів.

• УВКПЛ повідомляє, що з 2014 року посилюється тенденція до того, щоби російська мова стала переважною мовою навчання у Криму. Це значною мірою є наслідком переважання російського культурного середовища та, згідно з повідомленнями, зниження доступности освіти українською мовою. Згідно з російською статистикою, у 2018/19 навчальному році частка школярів, які навчаються російською мовою, збільшилася з 90,7 % у 2013/14 навчальному році до 96,7% від загальної кількости учнів, а частка учнів, що навчаються українською мовою, скоротилася з 12 694 у 2013/14 навчальному році до 249 (0,2 % від загальної кількості кримських учнів).

Згідно з російською статистикою, з 2014 року показники використання кримськотатарської мови у шкільному навчанні практично не змінилися. Так, у 2018/19 навчальному році, згідно з повідомленнями, 6 100 учнів зараховані до 15 кримськотатарських шкіл і 126 кримськотатарських класів у російськомовних школах, якщо порівнювати з 2013/14 навчальним роком, коли 5 551 кримський татарин отримував освіту рідно мовою.

• УВКПЛ повідомляє, що станом на 2019 рік загальна кількість кримських чоловіків, призваних на службу до збройних сил РФ з 2015 року склала щонайменше 18 000 людей. З 2017 року деякі військовики строкової служби із Криму направлялися на військові бази у РФ.

Згідно судовому реєстру РФ станом на 30 червня 2019 року з 2017 року ухвалено не менш ніж 29 обвинувальних присудів у кримінальних справах щодо кримських чоловіків через ухилення від призову, причому в більшості випадків судові рішення гадано передбачали виплату грошового штрафу та засудження. Виплата штрафу не звільняє від обов’язку проходити військову службу.

Антоніу Ґутерреш наполегливо закликає уряд Російської Федерації, зокрема, виконати свої міжнародні зобов’язання з людських прав у Криму та додержувати зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом, а також забезпечити належний і безперешкодний доступ на півострів міжнародним місіям з нагляду за станом у сфері людських прав та правозахисним неурядовим організаціям згідно з резолюціями Генеральної Асамблеї.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль