пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
09.12.2019 | Олексій Скорбач
Права шукачів притулку

Особи без права на громадянство – черговий сезон серіалу

   

Рік тому на сайті ХПГ з’явилася стаття про те, як важко особам, існування яких держава не визнає, отримати право на громадянство.  Описувати вдруге п’ять років боротьби двох із 35600 осіб без громадянства (за приблизними оцінками ООН саме стільки їх проживає в Україні) – немає сенсу. Наприкінці 2018 року Київський апеляційний суд відхилив скаргу міграційної служби на рішення про встановлення юридичного факту проживання батька двох братів (вірмен за походженням) станом на 24.08.1991 року (після скасування Верховним судом України рішення попередньої апеляційної інстанції про відмову у праві осіб встановлювати такі юридичні факти).

Мурал, присвячений проблемі безгромадянства (фото з сайту apostrophe.ua)

Починаючи з січня 2019 року – нові заяви, скарги та судові процеси з міграційною службою вже задля оформлення документів на громадянство України за територіальною ознакою. Ситуація знову змінилися. Після поразок у судах про встановлення юридичного факту, міграційна служба наполягала на виключній необхідності особистої присутності людей при подачі заяв на громадянство. Але проблема залишалась тією самою, що і була завжди – відсутність документів із фотокарткою після повноліття . Були лише свідоцтва про народження, видані у Єревані на початку 90-х. Працівники Вишгородської міграційної служби не приймали заяви, оскільки вважали, що через відсутність документів самих людей не існує і кожного разу на чергову заяву або скаргу надавали відповідь про  «необхідність особистого звернення». Брати знову особисто зверталися, писали заяви, але ДМС знову відписувало, що «необхідно особисто звернутися, надати документи, що підтверджують особу та законність проживання» і так далі по колу. Звісно, для представника була припасена ця сама відповідь.

Одночасно представники Державної міграційної служби України у Женеві та на всіх інших європейських майданчиках, обговорювали проблему безгромадянства, оскільки в даний час йде всесвітня Глобальна компанія з викорінення безгромадянства до 2024 року. За традицією наша країна жваво підключилася до усього гарного та доброго лише на папері та заради отримання нагород та подяк від міжнародних організацій. На різного роду міжнародних конференціях, державні органи розповідали про успіхи України у подоланні проблеми безгромадянства та допомоги таким особам в отриманні юридичного визнання на існування.

Всесвітня глобальна компанія хлопцям не допомогла, як і звернення до Президента, прем’єр-міністра, державних органів. За усталеною традицією, заяви та скарги перенаправлялися для «вирішення» до міграційною служби.

Але, як не дивно, допоміг звичайний адміністративний суд, а саме, 19 липня 2019 року, Київський окружний адміністративний суд ухвалив позитивне рішення про право осіб без громадянства стати громадянами України та зобов’язав органи влади вирішити це питання та видати відповідні документи.

Під час судових засідань суддя ставила представнику міграційної служби багато питань. Скільки разів за 28 років ДМСУ притягнули осіб (Позивачів) до адміністративної відповідальності за нелегальне проживання в Україні? Який документ має посвідчувати особу, якщо саме за таким документом вони звернулися? Чи відома міграційникам практика Європейського суду з прав людини з подібних питань? Представник міграційної служби «поплив» ще на першому запитанні.

Після поразки в суді першої інстанції міграційна служба звернулася із апеляційною скаргою, стверджуючи про незаконність прийнятого рішення, проте 03 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд, «добив» ДМСУ і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Таким чином, є одразу декілька зобов’язань для міграційної служби – прийняти документи на громадянство, порушити стосовно них провадження, надіслати до регіонального управління для прийняття рішення про громадянство за територіальною ознакою та надати відповідну довідку громадян України. Важливою складовою рішення є посилання на практику Європейського суду з прав людини та  зазначене право адвоката подати документи від імені осіб без громадянства до міграційної служби на громадянство України. Суд постановив: відсутність документів, які підтверджують особу, позбавляє претендентів права на отримання громадянства і це є поважною обставиною у переліку надання документів через представника (тим самим, відправивши міграційну службу у глибокий юридичний нокаут).

Чи буде шостий сезон юридичного серіалу від міграційної служби – невідомо, адже у ДМС залишається право на касаційне оскарження та можливість затягнути виконання рішення суду до муміфікації претендентів на громадянство України. Проте ситуація із конкретними людьми вказує, що міграційне законодавство необхідно змінювати хоча б задля того, щоби державні чиновники могли звітувати про реальні, а не уявні, успіхи у подоланні проблеми безгромадянства у 2024 році, коли закінчиться всесвітня Глобальна компанія.


Харківська правозахисна група вітає адвоката Олексія Скорбача з черговою перемогою! 

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль