пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
05.01.2020 | Денис Волоха
Політика і права людини

Дід із банкою меду: Чому Україна, імовірно, обміняла невинуватого

Микола Рубан провів майже 5 років за ґратами, перш ніж був звільнений та переданий у ОРЛО. Це фото в момент його затримання в лютому ’15-го
   

Фальсифікації під час слідства, катування та логічні невідповідності в справі дають правозахисникам підстави стверджувати, що Микола Рубан не приносив банку меду з вибухівкою на блокпост у Станиці Луганській, а справа проти нього — сфабрикована.

Тиждень тому відбувся обмін заручниками, під час якого на непідконтрольну територію було зокрема передано 69-річного Миколу Рубана.

30-го березня 2016-го року його засудили до 15-ти років ув’язнення за скоєння терористичного акту. Як стверджується у вироку, на початку ’15-го року чоловік приніс на блокпост банку з медом, у якій була замаскована вибухівка. Унаслідок вибуху один військовослужбовець поліцейського батальйону загинув, а двоє отримали легкі ушкодження.

Майже через місяць після вибуху Рубана під егідою СБУ затримали бійці батальйону «Чернігів» — нібито при спробі провезти через блокпост дволітрове відерце меду, підривач та тротилову шашку для вчинення ще одного теракту. Згідно з версією СБУ, «дід-медовик» діяв за вказівкою кураторів із Головного розвідувального управління Росії, які постачали йому вибухівку та вогнепальну зброю.

Зважаючи на те, що Рубана фактично визнали винним суди всіх трьох інстанцій, — не є дивним, що медіа охрестили його «дідом-медовиком-убивцею». Проте, правозахисники вважають звинувачення проти пенсіонера сумнівним, а його вину — недоведеною.

«Із самого початку було видно, що справа сфальсифікована, — говорить Юрій Асєєв, який, працювавши в Харківській правозахисній групі, опікувався справою Рубана. — Жодного справжнього папірця: ні експертиз, ні наказів. Там були роздруківки документів, на яких не було ні підпису, ні печатки. Їх просто у Ворді було набрано».

Як стверджує правозахисник, Рубан не міг фізично заховати під курткою відерце з медом, яке нібито виявили в нього під час затримання.

«У момент затримання було зазначено, що в Рубана було виявлено пластикове відерце з медом, у якому плавав детонатор від гранати. Коли я отримав фотографії з моменту затримання, виявилося, що такого бути не могло, адже на Рубанові була дуже щільна куртка, у яку руку не можна було просунути, не кажучи про кілограмове відро з медом», — зазначає Юрій Асєєв.

В обвинувальному вироку стверджується, що Рубан, перебуваючи на відстані 100-150 метрів від блокпоста, — завчасно вирвав чеку з вибухового пристрою. Приблизно об 11-ій годині, підійшовши до бійців, пенсіонер запропонував їм мед, проте вони відмовились. Рубан залишив банку на лавці, а сам пішов. Після цього банку відкривав та оглядав один із бійців, але вибух стався лише після повторного відкриття банки іншим бійцем, приблизно о 14-ій годині. На думку Юрія Асєєва, такий розвиток подій є малоймовірним.

«Близько десятої він вирвав чеку, а приблизно о 14-ій почув вибух. Значить, чотири години граната була з вирваною чекою. На моє запитання, що це могло бути, — колеги-військові знизували плечима. Швидше за все, це неможливо», — констатує правозахисник.

На сфальсифікованість деяких доказів указує й адвокат Геннадій Токарев. Щонайменше один зі свідків, на показах якого ґрунтується обвинувачення, згідно з відповіддю на адвокатський запит Токарева, — перебував під час вибуху в Києві.

Окрім цього, слідчо-оперативна група приїхала на огляд місця події не одразу, а лише через півтори доби, коли сліди вибуху вже було прибрано. Відповідно, ніяких залишків вибухового пристрою не виявлено, і в матеріалах справи їх немає.

Дивним є також покази одного з військовослужбовців. У вироку зазначено, що він впізнав у Рубанові людину, яка принесла на блокпост мед, хоча сам він його не бачив, оскільки його зміна розпочалася о 13:00, а Рубан приходив на блокпост приблизно об 11-ій. За словами цього ж свідка, загиблий військовослужбовець перед смертю постійно повторював, що пакет із банкою меду приніс «дед», і військові на блокпосту нібито одразу ж зрозуміли, про кого діда йде мова.

Викликає в правозахисників сумніви й сама процедура впізнання.

«Він був побитий, старий, там були особи, які, м’яко кажучи, відрізнялися від нього за зовнішнім виглядом, що суперечить правилам впізнання, — говорить Геннадій Токарев. — У протоколі впізнання були ознаки на кшталт ‘ішла висока людина низького зросту, кучерявий без волосся, тонкий, як бочка, дев’ятого січня п’ятого квітня’».

Микола Рубан (другий справа) під час впізнання. Один із військвослужбовців у суді говорив, що на впізнанні було «троє людей 67-68 років», але після ознайомлення з фототаблицею «згадав», що їх було четверо.

Затриманий без слідства

Микола Рубан відмовився визнавати свою провину, зазначивши в суді, що в день вибуху він був у себе вдома в селі Миколаївка Станично-Луганського району та взагалі не перетинав лінію розмежування, а в день його затримання він перетинав блокпост для того, щоб отримати пенсію на підконтрольній українській владі території.

Він також заявив, що після затримання його співробітниками СБУ та бійцями поліцейського батальйону «Чернігів», до нього застосовувалися тортури й він неодноразово втрачав свідомість.

Одна з утримуваних бійцями «Чернігова» розповідала: «Я його бачила, цього дідуся, якого потім засудили за банку меду на блокпосту. (…) По-перше, дідуся сильно били. Він був майже голим та повністю босий. На ньому був розірваний одяг. Він увесь час плакав і просив пояснити, за що його затримали. Його приходили бити щодвігодини. Щоразу заходили різні люди. (…) Коли стало відомо, що йому 15 років дали, я була шокована».

Рубан у станично-луганському підвалі, де розташовувалась база батальйону «Чернігів».

Микола Рубан 8 днів фактично утримувався в неволі без законних на те підстав.

Юрій Асєєв припускає, що історію з медом вигадали, а Рубан виявився випадковою жертвою, яка була необхідна, щоби приховати «небойові втрати».

«У ’16-му році ми знайшли чоловіка, який, за його словами, проходив повз Станично-Луганський блокпост у день вибуху. Він розповідав, що вони (бійці, які стояли на блокпосту, — авт.) пиячили. Усі місцеві підтверджували (Юрій Асєєв у складі моніторингової групи здійснював прийом мешканців Станично-Луганського району, — авт.), що вони пиячили, і це був постріл із підствольного гранатомета. Потім вирішили, що раз є поранені та вбитий — треба на когось ‘повісити’», — говорить правозахисник.

30-го серпня 2016-го року Апеляційний суд Луганської області підтвердив вирок Рубану, назвавши доводи захисту «надуманими» та «не підтвердженими жодним доказом». Касаційний суд узагалі відмовив у перегляді вироку, пославшись на недотримання захисником норм процесуального права при поданні скарги. Геннадій Токарев подав скаргу на дії суду та на вирок Рубану до Європейського суду з прав людини.

Обіцяного три роки чекають

За словами Геннадія Токарева, який зміг отримати доступ до роздруківок так званого аудіо-, відеоконтролю, що здійснювали після обрання Рубану запобіжного заходу (адвокат вважає це сміхотворними, оскільки такий контроль є негласною слідчою (розшуковою) дією, які здійснюються лише під час розслідування злочину, і є нісенітницею щодо вже затриманої людини; фактично — це був допит під запис, який видавали за «розшукові дії»), — співробітники СБУ обіцяли Рубану, що його обміняють, якщо той визнає себе винним.

Проте, минуло понад три роки, перш ніж його передали представникам «ЛНР». За словами Юрія Асєєва, протягом цього часу постійно здійснювалися безуспішні спроби включити його до обмінних списків.

«Навіть зараз, за тиждень до нещодавнього обміну, з’являлися повідомлення, що він не хоче бути обміняним, — говорить Юрій Асєєв. — Я подзвонив його дружині, яка сказала, що це неправда: він чекає, щоразу підписує всі згоди; що він кілька разів намагався покінчити з життям — майже 5 років, усе ж таки, які він провів за ґратами за злочин, який, я переконаний, — він не скоював».

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль