пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
10.07.2020
Кримінально-виконавча система

COVID-19: КЗК видає подальшу заяву

Ілюстраційне зображення (джерело: eupoliticalreport.eu)
   

На додаток до Заяви про принципи, зробленої 20 березня 2020 року в контексті коронавірусної пандемії (COVID-19) та у світлі відповідей, отриманих від держав-членів стосовно заходів, вжитих по відношенню до осіб, позбавлених волі, КЗК видає наступну заяву:

«Комітет хотів би висловити свою вдячність за конструктивні та детальні письмові відповіді, отримані від усіх держав-членів. Надана інформація свідчить про те, що у багатьох державах були оперативно вжиті заходи для захисту осіб, позбавлених волі, від можливого зараження та для введення відшкодування за обмеження, накладені з міркувань охорони громадського здоров’я.

Зокрема, більшість держав-членів посилаються на підвищення використання заходів, не пов’язаних зі взяттям під варту, в якості альтернативи триманню під вартою, наприклад, зупинення/відстрочку виконання вироків, просування умовно-дострокового звільнення, тимчасове звільнення, зміну ув’язнення на домашній арешт або тривале використання електронного моніторингу. Заходи такого характеру можуть мати позитивний вплив на широко поширене явище переповненості в’язниць. Крім того, багато відповідей посилаються на кроки, зроблені для полегшення контакту утримуваних осіб із зовнішнім світом для урівноваження обмежень, накладених з міркувань охорони громадського здоров’я. До таких заходів входить надання доступу до відео-дзвінків через інтернет або упровадження більш частого та довшого доступу до телефону до тих пір, доки триває заборона на відвідування. Що стосується іміграційного затримання, деякі держави-члени вказують на те, що накази про тримання під вартою були призупинені та/або що центри іміграційного затримання були тимчасово закриті.

Крім того, у різних типах установ рівень медичних оглядів після прийняття, за доповідями, значно поліпшився, з метою виявлення затриманих осіб, які хворіють на COVID-19 та надання їм лікування, яке відповідає принципу еквівалентності догляду. Це також є ключовим заходом зменшення ризику жорстокого поводження, шляхом точного документування та належного доповідання про травми при прийнятті.

Комітет має підкреслити, що поточна криза демонструє чітку потребу поставити права людини на перше місце у процесі прийняття рішень у контексті пандемії та в інших контекстах. Кожний захід, вжитий органами влади держав-членів, повинен ґрунтуватися на конкретній оцінці його конкретних наслідків для прав усіх задіяних осіб. Коротше кажучи, повага до прав людини повинна стати рефлексом для усіх посадових осіб.

З точки зору Комітету, пандемія також сильніше за все вдарила по місцях позбавлення волі, в яких не були втілені попередні рекомендації Комітету. Це стосується усього спектру мандату Комітету: від в’язниць до будинків соціального обслуговування, від психіатричних лікарень до центрів іміграційного затримання.

Що стосується стану ув’язнених, Комітет є свідком пандемічної кризи, яка відбувається на фоні існуючих недоліків у різних системах кримінального правосуддя. Як показали відповіді держав-членів, рішучі дії вживаються лише зараз – у режимі кризи – з деяких питань, які були темами рекомендацій Комітету протягом багатьох років. Комітет закликає відповідні органи влади усіх держав-членів поступово переходити від управління ризиками до використання можливостей, які створила пандемія. Певні екстрені заходи, запроваджені тимчасово, повинні стати стійкими. Це стосується, зокрема, підвищеного рівня використання альтернатив позбавленню волі, з метою усунення явища переповненості. У цьому відношенні необхідні подальші кроки для зменшення використання тримання під вартою, для уникнення, наскільки це можливо, затримання мігрантів, та для подальшого прогресу у деінституціоналізації охорони психічного здоров’я.

Важливим також є те, що тимчасові обмеження, накладені для того, щоб стримати поширення вірусу, необхідно зняти, як тільки зникне необхідність у них. Це стосується, зокрема, обмежень контакту затриманих осіб із зовнішнім світом та зменшення спектру доступної для них діяльності.

Нарешті, Комітет бажає нагадати про ключову важливість моніторингу місць позбавлення волі з боку незалежних національних та міжнародних правозахисних органів для запобігання жорстокому поводженню. Висновки таких органів можуть бути дуже корисними для держав-членів при оцінці фактичного впливу їх політики на осіб, позбавлених волі. Отже, Комітет вітає той факт, що у декількох країнах Національний запобіжний механізм (НЗМ) та інші національні контролюючі органи продовжили відвідувати місця позбавлення волі, вживаючи запобіжних заходів для дотримання принципу «не нашкодь», і сподівається, що цієї позитивної тенденції якомога довше дотримуватимуться відповідні органи по всій Європі.

Комітет нещодавно продовжив здійснювати власні відвідування і сподівається, що зможе безпосередньо спостерігати за заходами держав-членів щодо захисту прав осіб, позбавлених волі, у цей складний час».

• Завантажити додаток до заяви

• Прочитати заяву


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль