пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
12.07.2020 | Ігор Усенко, Євген Ромінський
Політика і права людини

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 20 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 09.12.2019–13.12.2019

   

Всього за цей тиждень зареєстровані 66 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 24 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, депутатськими запитами, рекомендаціями парламентських слухань тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див. Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 08.07.2020.

Конституційні питання

Проект 2598 від 13.12.2019 (Президент України) про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади). Проект визначений Президентом України як невідкладний.  27.12.2019 поданий доопрацьований текст на заміну, який і розглядається далі.

Метою запропонованих проектом змін проголошені зміцнення конституційно-правових засад місцевого самоврядування, підвищення ефективності системи місцевого самоврядування, здатної забезпечити оптимальні умови для реалізації прав і свобод людини на рівні громади, округу та області, сприяння подальшому розвитку форм безпосередньої демократії та децентралізації влади, визначення раціональної просторової основи організації влади для забезпечення децентралізації, доступності та якості надання адміністративних послуг, посилення спроможності та відповідальності громад за свій розвиток, створення передумов стійкого розвитку територій. Зокрема, пропонується запровадити такий перелік адміністративно-територіальних одиниць: громада, округ, область, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Передбачається законодавче врегулювання питань адміністративно-територіального устрою України, зокрема порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, округів, областей, а також порядку віднесення громад до категорії сіл, селищ, міст. Пропонується закріпити, що зміна меж, найменування і перейменування громад здійснюються із з’ясуванням думки їх жителів у порядку, визначеному законом. Змінами до розділу XI «Місцеве самоврядування» пропонується закріплення місцевого самоврядування як права та спроможності громади безпосередньо або через органи та її посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому громада визначається як первинний суб’єкт місцевого самоврядування. На конституційному рівні закріплюється право громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом. Передбачається утворення представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Окружна, обласна ради, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні інтереси громад округу, області. Окружна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу. Пропонується визначити, що право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади мають жителі відповідної громади, які постійно проживають на території громади, досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними. Закріплюється матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування. Зокрема визначається, що такою основою є земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об’єкти, що є у комунальній власності громади; об’єкти спільної власності громад, що перебувають в управлінні окружних, обласних рад; місцеві податки і збори та інші доходи місцевих бюджетів. Водночас пропонується визначити, що держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України, а зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів. Розділ XI Конституції України також доповнюється положенням, відповідно до якого розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, округів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності. Для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України пропонується запровадити інститут префектів. Проектом передбачається, що префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України. Префект призупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Крім того, передбачено, що у разі ухвалення головою громади, радою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України за поданням префекта зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.

Ініціативи проекту, зокрема щодо зміни адміністративно-територіального поділу і запровадження інституту префектів, викликали неоднозначну реакцію громадськості та експертного середовища. І хоча проект дістав повну підтримку профільного парламентського Комітету з питань правової політики, він був відкликаний 17.01.2020.

Міжнародні відносини

Проект 0014 від 13.12.2019 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України») між Україною та Європейськім інвестиційним банком.

Угода підписана в м. Брюселлі 9 липня 2018 р. Вона передбачає надання Україною державної гарантії Європейському інвестиційному банку щодо забезпечення реалізації проекту «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» (далі – проект). Очікується, що реалізація проекту дасть змогу зменшити кількість ДТП та знизити рівень тяжкості їх наслідків, збільшити частку переміщень велотранспортом, пішки або громадським транспортом у загальних обсягах перевезень, знизити кількість поїздок приватним транспортом, скоротити час перебування пасажирів на зупинках громадського транспорту, зменшити експлуатаційні витрати власників автомобільного транспорту та викиди шкідливих речовин у повітря.

Проект 19.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2569 від 10.12.2019 (Арахамія Д. Г., Корнієнко О. С.) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Строк дії закону в черговий раз подовжено на рік, до 31 грудня 2020 року.

Проект 12.12.2019  прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2592 від 13.12.2019 (Здебінський Ю. В., Сушко П. М. + 12) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби.

Метою проекту проголошено надання можливості військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України, визнаних непридатними за станом здоров’я до військової служби, продовжувати проходження військової служби, а також надання можливості бути прийнятими на військову службу особам, звільненим з військової служби, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших визначених захворювань). На думку ініціаторів проекту, бойовий досвід, морально-ділові якості та мотивація до військової служби таких військовослужбовців, не зважаючи на їх фізичний стан, можуть бути реалізовані на військових посадах, які не потребують надмірних фізичних навантажень. Така норма вже існує для інших військовослужбовців, але вона не поширювалася на військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України. Тепер винятки для цих двох військових формувань скасовуються і залишаються лише для  Служби зовнішньої розвідки України, що теж виглядає не зовсім логічним, адже і для цієї спецслужби фізичний стан військовослужбовця не завжди є найголовнішим.

Проект 16.06.2020  прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 2559 від 09.12.2019 (Бардіна М. О., Забуранна Л. В. + 23) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії дискримінації та дотримання норм етики народними депутатами України.

Головною метою проекту проголошена протидія дискримінації під час пленарних засідань, засідань комітетів Верховної Ради України та в цілому під час здійснення народним депутатом України своїх повноважень, а також посилення дотримання народними депутатами України дисципліни та норм етики. Пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Закону України «Про статус народного депутата України», якими, зокрема, заборонити народним депутатам під час пленарних засідань вживати висловлювання або вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), які містять ознаки дискримінації; встановити відповідальність за такі порушення у вигляді позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п’яти пленарних засідань); заборонити  народним депутатам і усім присутнім вживати висловлювання або вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), які містять ознаки дискримінації, під час засідань комітетів Верховної Ради України; заборонити дискримінацію з боку народного депутата під час здійснення ним своїх повноважень.

Проект, як слушно застерігає ГНЕУ, в багатьох положеннях не узгоджується з принципами депутатського індемнітету, закріпленими в Конституції України.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Проект 2572 від 11.12.2019 (Монастирський Д. А.) про внесення змін до Розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (щодо визначення розмірів посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників правоохоронних та інших органів державної влади).

Пропонується не поширювати на апарат Верховної Ради України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати та членів Центральної виборчої комісії таку норму: «Установити, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проект видається цілковито неприйнятним, оскільки створює умови для штучного розмежування посадовців за рівнем оплати праці залежно від того, до якого органу вони належать, що в своїй основі суперечить ідеї рівності держслужбовців, чия винагорода має визначатися за однаковими правилами. Крім того, ГНЕУ звернуло увагу на колізію положень цього проекту і прийнятого 06.12.2019  проекту 2260 від 11.10.2019 (див. Огляд № 11).

Тим не менш, проект 20.12.2019 включений до порядку денного, того ж дня прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2585 від 12.12.2019 (Третьякова Г.М., Стрункевич В. О. + 4) про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України (щодо тижневого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради).

Пропонується скасувати положення Регламенту про те, що у дні проведення пленарних засідань щотижня у п’ятницю з 13 до 14 години відводиться час для виступів народних депутатів «з різних питань».

Проект 03.03.2020 повернутий суб’єкту внесення.

Проект 2586 від 12.12.2019 (Третьякова Г.М., Бабак С. В.  + 18) про внесення зміни до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на участь у суспільному житті.

Пропонується установити, що у відкритих засіданнях комітетів забезпечується можливість участі представників громадських організацій осіб з інвалідністю за допомогою засобів дистанційного зв’язку, які забезпечують всім учасникам можливість чути один одного, спілкуватися між собою.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Права громадян, іноземців і громадських об’єднань

Проект 2564 від 10.12.2019 (Юрченко О. М., Клочко А. А. + 8) про внесення змін до деяких законів України щодо правового регулювання відносин між співвласниками багатоквартирних будинків і власниками та наймачами (орендарями) квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках.

До компетенції загальних зборів співвласників пропонується віднести можливість прийняття рішення про заборону здійснення одного або кількох видів підприємницької і господарської діяльності у квартирах або нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку з числа тих видів діяльності, які рішенням представницького органу місцевого самоврядування територіальної громади, на території якої розташований багатоквартирний будинок, внесені до переліку видів підприємницької і господарської діяльності, які не можуть здійснюватися власниками та/або наймачами (орендарями) квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках з огляду на можливе завдання такими видами діяльності шкоди інтересам співвласників багатоквартирного будинку або можливе істотне погіршення якості їх життя. У разі, якщо такі обмеження призвели до судового конфлікту, то під час розгляду спору, який виник внаслідок порушення одним із співвласників заборони, встановленої рішенням загальних зборів відповідно до абзацу одинадцятого частини дев’ятої статті 10 Закону, суд може визнати таку заборону зловживанням правом і відмовити у позові, якщо відповідач доведе, що заборонена діяльність не завдала і не може завдати шкоди інтересам інших співвласників багатоквартирного будинку та не спричинила і не може спричинити істотного погіршення якості життя інших співвласників багатоквартирного будинку. Передбачені і штрафні санкції: об’єднання має право «звертатися до суду в разі порушення співвласником обмежень на здійснення підприємницької і господарської діяльності, з позовом про заборону здійснення відповідної діяльності та/або стягнення штрафу за порушення цієї заборони в розмірі однієї із таких сум (на розсуд позивача): (а) одного прожиткового мінімуму на працездатну особу, визначеного станом на 1 січня поточного року, за кожний день порушення заборони, починаючи із дати надсилання власнику відповідного приміщення повідомлення про рішення загальних зборів до дати припинення власником або наймачем (орендарем) забороненої діяльності, або (б) тридцяти відсотків річних від ринкової вартості приміщення, в якому здійснюється заборонена діяльність, розрахунку за кожний день порушення заборони, починаючи із дати надіслання власнику відповідного. Також проект у перехідних положенням містить вимогу сторонам договорів оренди приміщень у багатоквартирних будинках, укладених до прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку відповідного обмежувального рішення, внести зміни до зазначених договорів протягом трьох місяців з моменту прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку рішення з метою приведення цільового призначення, за яким використовуються відповідні приміщення, у відповідність із рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно і санкції не можуть бути застосовані протягом того ж часу.

Проект видається важливим для розвитку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, але бажано було б запровадити додаткові гарантії і для власників окремих квартир і приміщень, щоб унеможливити з боку ОСББ зловживанням правом. Ініціатива загалом дістала жорстку критику з боку ГНЕУ та профільного Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2480-1 від 11.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 3) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2018 року № 8-р/2018.

Альтернативний проекту 2480 від 21.11.2019 (Третьякова Г. М., Безгін В. Ю. + 2) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо умов розгляду звернень (див. Огляд № 17).

Проект містить дві ініціативи. По-перше, пропонується закріпити вимогу про те, що скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб може бути подана ними особисто або їх законними представниками. По-друге, пропонується скоротити з 5 до 3 днів строк, в який потрібно переслати звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного. Проте профільний Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин запропонував 17.06.2020  відхилити як основний, так і альтернативний проекти, а натомість створити комісію для комплексного вирішення питання про вдосконалення законодавства про звернення громадян.

Проект 2590 від 12.12.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. Визначений Президентом України як невідкладний.

Великий проект, яким на 27 сторінках вносяться зміни до 20 законодавчих актів. Проект має кілька груп змін. Найбільш принципова і значуща і за кількістю, і сутнісно є заборона посадовцям мати громадянство (підданство) іншої держави. Відразу слід зазначити, що іноді заборона передбачає санкції, зокрема процедуру зняття з посади у разі виявлення факту наявності громадянства (підданства) іншої держави, а в інших ситуаціях заборона є бланкетною і формальною. Іншу групу змін становлять обмеження щодо осіб, які можуть перебувати на території України, зокрема скасовується положення про те, що проживанням на території України на законних підставах є проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт. Натомість запроваджується таке визначення права на набуття громадянства України за територіальним походженням: «Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один з її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням». Запроваджуються поняття «перебування на території України на законних підставах». Встановлюються декларації про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України; про відмову від іноземного громадянства особи, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України; про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань тощо. Є чимало й інших менших, але також значущих змін. Зокрема, патронатні вихователі виключаються з числа законних представників дитини для Закону України «Про громадянство України»; з числа незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства виключається вказівка на високу вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) тощо.

Як вже зазначалося, проект дуже широкий і насичений ініціативами. На жаль, пояснювальна записка до нього є вкрай формальною і не зупиняється належним чином на аргументації пропонованих ініціатив, що є важливим у тих випадках, коли саме не форма, а сутність ініціатив є доволі дискусійною і можливі альтернативні способи вирішення.

Хоча проект визначено Президентом України як невідкладний, він лише 04.02.2020 включений до порядку денного, а 19.05.2020 знятий з розгляду..

Соціальний захист та пільги

Проект 2575 від 12.12.2019 (Демченко С. С.) про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком.

Пропонується установити, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. А з 1 січня 2020 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проект 2583 від 12.12.2019 (Кальцев В. Ф.) про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (щодо збільшення надбавки до пенсії для осіб, які мають статус Почесного донора України).

Названу надбавку до пенсії пропонується збільшити з 10 до 30 відсотків.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Проект 2584 від 12.12.2019 (Третьякова Г.М., Стрункевич В. О. + 4) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення.

Метою  проекту проголошено вдосконалення законодавчих актів, які регулюють питання розірвання трудових відносин, що в свою чергу сприятиме збільшенню інвестицій в економіку України. Як стверджують ініціатори проекту, жодний інвестор не вкладатиме свої кошти, якщо не буде впевнений у їх захищеності та ефективному використанні, що своєю чергою пов’язано із наданням йому можливостей контролювати та впливати на менеджмент підприємства, де він є акціонером чи власником. Пропонується доповнити перелік підстав припинення трудового договору, зокрема, з причини смерті та визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим; розширити можливості розірвання трудового договору з ініціативи власника – у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, невиконання розпоряджень роботодавця, відсутності на роботі протягом робочого дня без поважних причин; втрати довіри до працівника, розголошення комерційної таємниці тощо; виключити погодження з профспілками звільнення працівників; запровадити можливість звільнення з ініціативи власника жінок (у період вагітності, жінок, які мають дітей до 3-х років, одиноких матерів та матерів дітей з інвалідністю) «з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього або з вигодовуванням дитини», а також скасувати гарантію обов’язкового працевлаштування таких жінок у разі звільнення у випадку повної ліквідації підприємства; включити до додаткових підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника зміну власника юридичної особи (по відношенню до керівника, його заступників та головного бухгалтера) тощо. У проекті також є заборона звільняти працівників у зв’язку з їх членством у профспілці, участі у страйку, оскарженням дій роботодавця тощо, але ці положення на тлі інших одіозних ініціатив виглядають лише косметичним прикриттям. Зокрема, порушують принцип правової визначеності і містять значні ризики зловживання правом такі нові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника,  як: «невиконання розпоряджень роботодавця», «відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин», «втрата довіри до працівника», «грубого порушення працівником вимог охорони праці, якщо воно призвело або створило реальну загрозу…» тощо. Як слушно зауважує ГНЕУ, значення цих юридичних конструкцій не розкрито, вони мають незрозумілий і нечіткий характер, можуть тлумачитися неоднозначно та містять оціночні судження.

Загалом проект видається неприйнятним для соціальної держави і некоректним з юридичного боку. Тому не дивно, що профільний Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 05.02.2020 виніс рішення не включати проект до порядку денного.

Проект 2587 від 12.12.2019 (Борзова І. Н.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту та надання соціальних послуг.

Більшість змін вносяться до статті 13 «Надавачі соціальних послуг» Закону України «Про соціальні послуги». Визначається, що фізичні особи, можуть надавати послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній або на непрофесійній основі. Послуги фізичної особи, яка надає соціальні послуги догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній або на непрофесійній основі, надаються на підставі заяви особи, яка потребує догляду, її батьків або інших уповноважених представників та висновку медичного закладу про потребу у догляді. Особа, яка потребує соціальної догляду, може обрати фізичну особу, яка надаватиме послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі або на непрофесійній основі, незалежно від наявності члена сім’ї або родича, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки і можуть здійснювати догляд. Під час прийняття рішення стосовно фізичної особи, яка надаватиме послуги догляду, обов’язково враховується думка та побажання, особи, яка потребує послуги догляду. Також запроваджуються окремі вимоги до фізичних осіб, які надають соціальні послуги догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній і на непрофесійній основі. Доволі ретельно виписується розмір компенсації для таких осіб. Зазначається, що виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, здійснюється незалежно від інших виплат, допомог, визначених чинним законодавством України, та не впливає на їх отримання. Змінами до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначається, що такі особи підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Проект включений до порядку денного 20.05.2020, але вже 01.06.2020 одержана заява про його відкликання, а 10.06.2020 надано подання на зняття проекту з розгляду.

Проект 2594 від 13.12.2019 (Приходько Б. В., Вельможний С. А. + 4) про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг).

Пропонується установити, що працівники надавачів соціальних послуг користуються безоплатно усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи територіальної громади, на території якої вони виконують повноваження відповідно до закону, за умови пред’явлення довідки з місця роботи. Під час службових відряджень працівники надавачів соціальних послуг мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту, за умови пред’явлення довідки з місця роботи та посвідчення про відрядження.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2591 від 13.12.2019 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення молоді від сплати податку на доходи фізичних осіб.

Суть проекту в його назві, пропонується до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включати суму будь-яких доходів фізичних осіб, вік яких не досяг 27 років.

Правоохоронна діяльність

Проект 2560 від 09.12.2019 (Іонушас С. К., Неклюдов В. М. + 3) про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань).

Змін у підвідомчості в проекті досить багато, зокрема пропонується зняти з ДБР досудове розслідування злочинів, вчинених Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, заступниками, радником, помічником Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України; а також службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Натомість підслідність ДБР пропонується поширити на досудове розслідування злочинів, вчинених: членами Рахункової палати, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступниками, уповноваженим Президента України, суддею Конституційного суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою та його заступником, членом та інспектором Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; а також представниками органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також усіма прокурорами органів прокуратури.

Пропозиція видається доволі дивною особливо в контексті того, що на ДБР таким чином покладається боротьба із корупцією в місцевих органах влади та управління, що за обмежених ресурсів ДБР може призвести до повного паралічу роботи органу. Натомість з під його юрисдикції виходять кілька дуже важливих вищих ланок посадовців.

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, проект 20.05.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Судочинство і адвокатура

Проект 2597 від 13.12.2019 (Демченко С. О., Дирдін М. Є., Торохтій Б. Г.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Проект містить три ініціативи. Так, пропонується уточнити, що до стажу роботи на посаді судді зараховується весь фактично наявний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надає право для обрання (призначення) на посаду судді, який має особа на момент такого обрання (призначення), але не більш ніж десять років (у чинному законі такого обмеження немає). А для отримання права на відставку суддя не лише мусить мати стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, але його безпосередній період роботи суддею в Україні не може становити менше десяти років із дня зарахування його до штату відповідного суду (такого обмеження теж немає у чинному законі). Докорінно і трохи дивно переписується норма щодо відзначення суддів, яка тепер має звучати так: «Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень може бути нагороджений виключно державними нагородами. Суддя може бути нагороджений іншими, крім державних, нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя».

Проект видається доволі сумнівним, особливо в частині нового підходу до нагородження суддів. Не позбавлений він, на жаль, і багатьох мовних негараздів.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Кримінальне право і кримінальний процес

Проект 2578 від 12.12.2019 (Арахамія Д. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Проект згідно з пояснювальною запискою спрямований на усунення практики застосування статей 201, 359 Кримінального кодексу України та статті 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення як інструменту зловживань та у спосіб, що не відповідає меті кримінальної відповідальності. Ініціатор проекту зазначає, що після зміни 2010 року редакції статті 359 «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації» Кримінального кодексу України, Службою безпеки України була започаткована та стала активно впроваджуватися практика притягнення громадян до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з обігом таких електротехнічних товарів побутового призначення як радіоняні, GSM-сигналізації, GPS-трекери тощо, які Служба безпеки України називає СТЗ. Тому пропонується вилучення із КК України статті 359 (незаконні придбання, збут або використання СТЗ), а також контрабанди СТЗ відповідно до ст. 201 із одночасною конкретизацією кваліфікуючої ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер) КК України; вилучення із Кодексу України про адміністративні правопорушення положень щодо відповідальності за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 15, 195-5); коригування відповідних процесуальних норм Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення; надання можливості усім експертам здійснювати судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні.

ГНЕУ погодилося з багатьма аргументами ініціатора проекту, але відзначило прикру помилку у нумерації статей (195-1 замість правильного 195-5); висловилося проти пропозиції виключити з диспозиції ч. 1 ст. 201 КК України такий предмет контрабанди, як СТЗ; зазначило, що ініціатива щодо надання можливості усім експертам здійснювати судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні вже знайшла реалізацію в змінах до законодавства, внесених у жовтні 2019 р.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Освіта, наука і культура

Проект Постанови 2570 від 11.12.2019 (Кулініч О. І.) про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Пропонується віднести до числа пам’ятних дат і ювілеїв таку дату: 100 років з дня заснування Полтавської державної аграрної академії (23.06.1920 р.).

Проект постанови включений до порядку денного 04.02.2020, але досі не виносився на пленарне засідання, що до певної міри позбавляє актуальності запропоновану у проекті дату відзначення.

Проект Постанови 2579 від 12.12.2019 (Шевченко Є. В., Бужанський М. А.) про внесення змін до Додатку до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Пропонується виключити з числа пам’ятних дат і ювілеїв, що мають відзначатися на державному рівні у 2020 році, ювілеї, пов’язані з річницями народження Максима Залізняка, Івана Полтавця-Остряниці, Василя Левковича, Уласа Самчука, Василя Сидора, Кирила Осьмака, Олександра Вишнівського, Володимира Кубійовича, Василя Галаси, Ярослава Старуха та Андрія Мельника. У пояснювальній записці звертається увага на те, що відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності й жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Зазначені діячі, на думку, ініціаторів проекту, заплямували себе колабораціонізмом з німецькими окупантами або брали участь в масових вбивствах євреїв і поляків.

Виходячи з логіки авторів, слід було б виключити з названого переліку будь-яких політичних діячів, церковних діячів, імперських і радянських службовців тощо. Як видається, вшанування видатних діячів минулого має не зводитися до пропаганди та ідеалізації їх постатей, а включати і пояснення та розумну критику їх діяльності та внеску у розвиток суспільства, культури та державності України. Саме в цьому полягає, зокрема, й ідеологічна багатоманітність. Більш важливим критерієм має бути належність (реально лише «круглі» дати) ювілею для вшанування його на державному рівні, що, якраз, дуже часто порушується. Втім, щорічні переліки пам’ятних дат і ювілеїв дійсно характеризуються значним суб’єктивізмом.

Проект формально вважається таким, що опрацьовується в Комітеті, і до порядку денного ще не включався

Проект 2588 від 12.12.2019 (Констанкевич І. М., Кравчук Є. М. + 15) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти.

Проект загалом має технічний характер і передбачає змінами до Закону України «Про вищу освіту» запровадити у структурі закладів вищої освіти окремим пунктом музеї, а серед основних посад наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти посади директора та наукових працівників музеїв. А у Законі України «Про музеї та музейну справу» в ряді приписів замінити слова «навчальний заклад» на «заклад освіти».

Проект 03.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2595 від 13.12.2019 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо залучення приватних інвесторів для вирішення проблеми дефіциту місць у дитячих садочках та школах.

Пропонується закріпити положення про те, що державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати пільгові умови надання в оренду державного та комунального нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) для розміщення закладів дошкільної та загальної середньої освіти. В межах кожного первинного суб’єкта місцевого самоврядування відповідний орган місцевого самоврядування визначає не менше одного об’єкта з наявного в його власності комунального нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), який придатний для розташування та функціонування закладів дошкільної освіти та передає його в оренду за плату розміром в одну гривню на рік строком не менше ніж на п’ять років. Орендарем такого об’єкту може бути суб’єкт господарювання або фізична особа-підприємець, якого конкурсною комісією органу місцевого самоврядування буде визначено переможцем та який гарантує початок функціонування закладу дошкільної освіти не пізніше ніж за один рік з моменту укладення договору оренди в порядку, визначеному законодавством про оренду державного та комунального майна.

Проект сутнісно дуже цікавий, але за формою видається вкрай сумнівним, зокрема через непрозорі процедури. Проект отримав негативну оцінку з боку ГНЕУ і профільного Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Мовні питання

Проект 2577 від 12.12.2019 (Бужанський М. А.) про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні.

Пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом утворити робочу групу з питань розроблення законопроекту про функціонування та розвиток української мови та мов національних меншин, із широким залученням до її роботи міжнародних експертів та представників національних меншин, які проживають на території України, а також проведенням громадського обговорення положень такого законопроекту.

Суто ідеологічна ініціатива, яка викликала неоднозначну (здебільшого негативну) реакцію суспільства.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Охорона здоров’я

Проект 2558 від 09.12.2019 (Шкрум А. І., Овчинникова Ю. Ю. + 19) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень).

Пропонується запровадити заборону проводити попередній документальний контроль щодо товару у вигляді живих тварин (ссавців, птахів, бджіл, комах, риб, ракоподібних, молюсків, жаб, амфібій та рептилій) в пункті пропуску через державний кордон України при відсутності на прикордонному інспекційному пості карантинної станції (посту). Відповідно, забороняється вивезення, в тому числі тимчасове, а також ввезення зоологічних колекцій в пункті пропуску через державний кордон України при відсутності на прикордонному інспекційному пості карантинної станції (посту). Також пропонується установити вимогу поміщення на карантинну станцію (пост) для проведення відповідних заходів карантину, встановлених і контрольованих державною службою ветеринарної медицини тварин у разі неможливості повернути вантаж у вигляді живих тварин в країну відправлення. При виявленні у живих тварин особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, допускається евтаназія цих тварин за рахунок власника вантажу. Також проектом запроваджуються жорсткі вимоги до перевезення тварин: Транспортування сільськогосподарських тварин, тварин для використовування у видовищних заходах не може здійснюватися більше 8 годин поспіль. На транспортних засобах спеціально обладнаних для тривалої подорожі термін транспортування може бути збільшено до 12 годин поспіль. При транспортуванні більше 12 годин перевізник зобов’язаний забезпечити тваринам можливість відпочинку відповідно до їхніх біологічних, видових та індивідуальних особливостей. Основні додаткові вимоги для тривалих перевезень (більше 8 годин поспіль) до засобів авіаційного, морського, річкового, залізничного або автомобільного транспорту з врахуванням категорії та виду тварин встановлюються і затверджуються Кабінетом Міністрів України. При перевезенні через необхідні проміжки часу тваринам даються вода і відповідна їжа. Тварини не повинні залишатися без їжі і води більше 24 годин. Тварини, які мають народити в ході перевезення або народили протягом попередніх 48 годин, не вважаються придатними для перевезення.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, але 23.06.2020 від ініціаторів одержана заява про відкликання.

Сільське господарство, земельні та лісові справи

Проект 2561 від 09.12.2019 (Андрійович З. М.) про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки землі).

Пропонується виключити з Кодексу такий припис: «Установити, що індекс споживчих цін за 2017‒2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків». Аргументується пропозиція тим, що з метою наповнення доходної частини бюджетів усіх рівнів необхідним є приведення розмірів ставок податків у відповідність до інфляційних процесів в економіці та внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті.

Проект 2566 від 10.12.2019 (Андрійович З. М.) про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових преференцій з плати за землю для гірничодобувних підприємств).

Пропонується виключити з Кодексу такий припис: «Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу». На думку ініціатора проекту, скасування пільгової ставки плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів та зміцненню фінансової спроможності та самостійності органів місцевого самоврядування.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті.

Проект 2581 від 12.12.2019 (Костюк Д. С.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необґрунтовану вирубку лісів).

Пропонується доповнити статтю 246 «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» новою частиною четвертою такого змісту: «За необґрунтовану порубку дерев у лісах, здійснену лісовим господарством та за відома керівника цього господарства, персональну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років несе керівник лісового господарства».

Проект видається технічно недосконалим і таким, що не відповідає структурі статей КК України з чітким розподілом на диспозицію і санкцію.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Захист авторських і суміжних прав

Проект 2565 від 10.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Незважаючи на вкрай неінформативну назву, проект дуже важливий. Пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних». Відповідно, пропонується скасувати відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних (Кодекс України про адміністративні правопорушення) та незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок (Кримінальний кодекс України). Технічні зміни вносяться також до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Проект фактично повністю переглядає проблему боротьби з так званим піратством. На жаль, проект містить лише ініціативи щодо скасування, але не містить тих положень, які мають прийти їм на заміну.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2563 від 10.12.2019 (Дубінський О. А., Гетманцев Д. О. + 5) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення публічних закупівель.

Незважаючи на доволі загальну назву, проект має кілька чітких напрямів змін. Так, пропонується запровадити вимоги до безпеки і захисту інформації в системі електронних закупівель, а саме зазначається, що вся інформація в електронній системі закупівель має оброблятися виключно на території України із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Безпека інформації в електронній системі закупівель забезпечується відповідно до законодавства у сфері захисту інформації, кібербезпеки, електронних довірчих послуг та захисту персональних даних. Оператором інформаційно-телекомунікаційної системи може бути юридична особа, утворена за законодавством України. Засновниками (учасниками) та/або власниками такої юридичної особи можуть бути лише громадяни України та/або юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України, що мають постійне місце проживання та реєстрацію в Україні. Всі пов’язані особи юридичної особи, зазначеної в цьому пункті, мусять бути створені за законодавством України. Але при цьому пропонується ще більш обмежити розмір плати за внесення інформації до системи електронних закупівель: розмір плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси, та за користування зазначеними електронними сервісами, встановлюється фіксованим на економічно-обґрунтованому рівні та не може перевищувати 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звертаємо увагу на те, що законом вже визначено максимальний розмір ціни, і досить незначний, незалежно від того, наскільки він сам є економічно-обґрунтованим. Крім того, пропонована норма закону не враховує можливу інфляцію, що робить діяльність з надання відповідних послуг з забезпечення діяльності електронної системи закупівель фінансово дуже залежною від емісійної політики уряду. Пропонується виключити з під дії названого закону випадки, якщо предметом закупівлі є вироби медичного призначення, що підлягають закупівлі державними та комунальними закладами охорони здоров’я відповідно до угод, що укладаються між такими закладами та виробниками таких виробів. Остання норма є дуже дискусійною і такою що створює простір для корупційних ризиків.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Проект 2582 від 12.12.2019 (Камельчук Ю. О.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо енергетичної безпеки, балансування енергосистеми та системи накопичення енергії).

Проект пов’язаний із запровадженням систем накопичення енергії (Energy storage technologies), які визначаються як технологічний комплекс, приєднаний до системи передачі чи розподілу з метою відбору, накопичення, у тому числі, шляхом перетворення (фізичні, інерційні, хімічні, водневі та інші технології) раніше виробленої електричної енергії, її зберігання та подальшого відпуску. Відповідно регулюється будівництво та функціонування таких систем і впорядковується діяльність операторів системи накопичення енергії, яка є ліцензованою. Зазначається, що оператор системи розподілу не може бути оператором системи накопичення енергії. Натомість виробники електричної енергії, яким встановлено «зелений» тариф можуть бути і операторами систем накопичення енергії.

Загалом проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів, зокрема і щодо корупційних ризиків, які є доволі значними на ринку так званої зеленої енергетики.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Інші питання

Проект 2576 від 12.12.2019 (Кравчук Є. М., Рябуха Т. В. + 5) про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України).

Більшість положень стосуються компетенції та повноважень Наглядової ради НСТУ та інших структурних підрозділів. Чимало ініціатив видається доволі спірними. Зокрема, пропонується ліквідувати ревізійну комісію НСТУ, замість якої передбачити створення служба внутрішнього аудиту із значно меншими повноваженнями.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 0015 від 13.12.2019 (Президент України) про ратифікацію Грантової угоди (Проект «Миколаївводоканал» (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв) за Програмою «E5P» між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Повторне внесення однойменного проекту 0224 від 24.04.2019 (див. Бюлетень № 222), який було відкликано 20.05.2019 у зв’язку обранням нового Президента України.

Проект 19.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2465-1 від 10.12.2019 (Цабаль В. В., Василенко Л. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення цільового використання екологічного податку.

Альтернативний проекту 2465 від 18.11.2019 (Магера С. В., Магомедов М. С., Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення цільового використання екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості (див. Огляд № 17).

Проект 2562 від 10.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки.

Повторює однойменний урядовий проект 10238 від 22.04.2019 (див. Бюлетень № 222), який так само не був розглянутий через відставку уряду 29.08.2019.

Проект відкликаний через відставку Уряду 04.03.2020.

Проект 2571 від 11.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи.

Проект відкликаний через відставку Уряду 04.03.2020.

Проект 2574 від 11.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки.

Дослівно повторює однойменний проект від частини тих же народних депутатів 7540 від 01.02.2018 (див. Бюлетень № 161).

Проект 2580 від 12.12.2019 (Шевченко Є. В.) про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів.

Проект не має стосунку до однойменного проекту, внесеного до парламенту попереднього скликання, і зводиться до банального десятикратного підвищення розміру штрафів, передбачених частиною першою статті 152 «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів».

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного .

Проект 2589 від 12.12.2019 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва. Визначений Президентом України як невідкладний.

Проект 20.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання і 14.01.2020 прийнятий у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2593 від 13.12.2019 (Зінкевич Я. В., Герасимов А. В. + 2) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання пільг на санітарно-курортне лікування без урахування сукупного доходу сім’ї).

Зміст проекту повністю охоплено його назвою.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2596 від 13.12.2019 (Трухін О. М.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання законодавства при створенні та функціонуванні магазинів безмитної торгівлі.


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль