MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Відкрите звернення правозахисних організацій щодо руйнування засад судочинства антикорупційними органами

17.07.2020   
Національне антикорупційне бюро України та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду неправомірно сприяють поновленню кримінального провадження, виявляють очевидну заангажованість та грубо порушують вимоги Кримінального процесуального кодексу України, чим підривають фундаментальні принципи права та руйнують засади судочинства в Україні.

Голові Апеляційної палати ВАКС Д. С. Чорненькій
Директору НАБУ А. С. Ситнику

Національне антикорупційне бюро України та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду неправомірно сприяють поновленню кримінального провадження, виявляють очевидну заангажованість та грубо порушують вимоги Кримінального процесуального кодексу України, чим підривають фундаментальні принципи права та руйнують засади судочинства в Україні.

Обставини даної заяви правозахисних організацій торкаються подій 2014 року, коли Національний банк України (НБУ) надав Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк» (VAB Банк) стабілізаційний кредит в розмірі 1,2 млрд грн. Через два роки, за заявою представників НБУ, було розпочато досудове розслідування через підозру у незаконній видачі кредиту та заволодіння цими коштами представниками VAB Банку. Декілька разів підслідність передавалась від Національної поліції України до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і знов поверталася до Національної поліції. Наразі, досудове розслідування, в черговий раз, здійснює НАБУ.

9 серпня 2019 року Національна поліція України закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діяннях фігурантів справи складу кримінальних правопорушень. 18 вересня 2019 року Перший заступник Генерального прокурора скасував постанову про закриття кримінального провадження. Після цього, один із підозрюваних звернувся до Генерального прокурора із клопотанням про скасування вищевказаної постанови Першого заступника Генерального прокурора. Однак це клопотання так і не було розглянуто. 5 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва розглянув скаргу одного з підозрюваних та зобов’язав Генерального прокурора розглянути відповідне клопотання і за результатами розгляду скасувати спірну постанову.

15 червня 2020 НАБУ подало апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на вказану вище ухвалу слідчого судді. Наступного дня Апеляційна палата ВАКС витребувала матеріали судової справи та призначила розгляд апеляційної скарги НАБУ на 20 липня 2020 року.

Разом з тим, 25 червня 2020 року в.о. Генерального прокурора скасував постанову Першого заступника Генерального прокурора від 18 вересня 2019 року, як незаконну та необґрунтовану. Відповідно, кримінальне провадження є закритим з 9 серпня 2019 року.

Ми вважаємо очевидним, що підозрюваний у кримінальному провадженні має право звернутись до Генерального прокурора із клопотаннями, якщо його права чи законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування. Відповідно, таке клопотання має бути розглянуто в строк не більше трьох днів з моменту подання і задоволено за наявності відповідних підстав. Бездіяльність прокурора, за таких обставин, становить порушення вимог ст. 220 КПК.

Також ми нагадуємо, що за визначенням КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора слідчий суддя може зобов’язати прокурора вчинити певну дію (ст. 307 КПК).

За визначенням ст. 309 КПК ухвала слідчого судді за результатами скарги на бездіяльність прокурора є остаточною та оскарженню не підлягає. Про цю вимогу закону слідчий суддя вказав в своїй ухвалі від 5 червня 2020 року.

Разом з тим, ми звертаємо увагу на те, що Верховним Судом вже вирішувалось питання оскарження ухвал слідчих суддів, які прямо не передбачені ст. 309 КПК. У першому випадку Верховний Суд сформував позицію, що таке апеляційне оскарження можливе, якщо спірна ухвала постановлена поза межами повноважень слідчого судді (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к, провадження № 13-16cво18). У другому випадку Верховний Суд визначив неможливість оскарження ухвали слідчого судді, якщо вона постановлена для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, в порядку статей 28, 114 КПК (Постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18-к, провадження № 51-1329 кмп19). На нашу думку, з урахуванням висновків Верховного Суду оскарження ухвали слідчого судді в обставинах цієї справи неможливе.

Ми вважаємо, що перелік суб’єктів апеляційного оскарження чітко визначений ст. 393 КПК. Разом з тим, ст. 24 КПК гарантує право на оскарження ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Питання судового рішення, яке «стосується прав, свобод чи інтересів особи» було проаналізовано Верховним Судом України (Постанова ВСУ від 3 березня 2016 року у справі № 5-347кс15). Не зважаючи на певну відмінність обставин справи, висновки суду в повній мірі можуть бути використані в даних обставинах. Тому очевидно, що ухвала Печерського районного суду м. Києва не може бути оскаржена НАБУ, яке не було учасником даного провадження.

Ми нагадуємо, що судом апеляційної інстанції є:

а) відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;

б) Апеляційна палата ВАКС — стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду (п. 20 ч.1 ст.3 КПК). Практика Європейського суду з прав людини визначає: якщо відповідно до положень національного законодавства суд не має юрисдикцію для розгляду справи, такий суд не вважається «створеним на підставі закону» відповідно до ст. 6 § 1 Європейської конвенції (Ріхерт проти Польші (Richert v. Poland), § 41; Йоргич проти Німеччини (Jorgic v. Germany), § 64). Таким чином, з моменту початку роботи ВАКС його апеляційна палата не має повноважень на перегляд ухвал слідчих суддів судів загальної юрисдикції

Ми закликаємо керівництво Національного антикорупційного бюро та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду припинити порушення закону. Цілі кримінального провадження не можуть досягатись із порушенням процесу. Такі дії підривають засади судочинства в Україні і фундаментальні принципи права. Розглядати та переглядати справи має повноваження тільки суд, встановлений законом. Звертатися до суду має право тільки суб’єкт оскарження. Дії НАБУ і ВАКС суперечать принципу правової визначеності. Ми уважно стежимо за діями державних органів у вказаному кримінальному провадженні і будемо аналізувати їх та інформувати суспільство в разі виявлення порушень прав людини, принципів права та чинного законодавства України.

Харківська правозахисна група

Регіональний центр з прав людини

17 липня 2020 року

Організації, які бажають приєднатися до цього звернення, можуть написати про це на адресу ХПГ [email protected]

 Поділитися