пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
24.07.2020 | Ігор Усенко, Євген Ромінський
Політика і права людини

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 21 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 16.12.2019–20.12.2019

   

Всього за цей тиждень зареєстровані 115 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 43 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням парламентських слухань, утворенням та діяльністю тимчасових спеціальних і слідчих комісій, перейменуванням та зміною меж населених пунктів тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див. Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 23.07.2020.

Конституційні питання

Проект 2605 від 16.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про правонаступництво України».

Майже повністю повторює проект 1075 від 29.08.2019 (Наталуха Д. А., Шуляк О. О. + 9) про внесення змін до Закону України «Про правонаступництво України» щодо скасування дії актів СРСР та УРСР на території України (див. Огляд № 1), який не був прийнятий 12.09.2019. Порівняно з проектом 1075 пропонується також залишити в силі акти СРСР і УРСР, що стосуються Криму та членства Української РСР в міжнародних організаціях, а також акти, якими надано згоду на обов’язковість міжнародних договорів, укладених Союзом РСР.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду

Міжнародні відносини

Проект 0016 від 16.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи підписаний у м. Києві 16 серпня 2019 року. Протокол стосується обміну інформацією та впорядковує порядок її використання сторонами.

Проект 14.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0017 від 16.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.

Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 р. підписаний 21 травня 2019 року. Протокол дасть змогу застосувати у двосторонній торгівлі Рішення Ради глав урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів, підписане 30 листопада 2000 р. у м. Мінську, або положення та додатки до Конвенції. Експортери сторін матимуть можливість обирати між сертифікатом СТ-1, що був визначений в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року, та сертифікатом EUR.1, що використовується для визначення походження згідно із положеннями Конвенції. Це уможливить використовувати ідентичні правила походження у двосторонній торгівлі та застосовувати принцип діагональної кумуляції, а також в подальшому збільшити експорт до країн та територій – учасниць Конвенції, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, за преференційними ставками мита.

Проект 14.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0019 від 16.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні.

Рамкова угода між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні підписана 14 березня 2019 року.

Програма Danida Business Finance (DBF) реалізується Урядом Королівства Данія в рамках данської співпраці в цілях розвитку та передбачає надання безвідсоткових позик. Допомога надається країнам, що розвиваються, для фінансування проектів у сферах відновлювальної енергетики та енергоефективності; води та стічних вод. Фінансування відбувається шляхом надання комерційним банком або фінансовою установою з представництвом у Королівстві Данія позик Уряду України або українським суб’єктам господарювання під державні гарантії. DBF пом’якшить умови кредиту шляхом надання допомоги, яка передбачає субсидію у вигляді відсоткових виплат на весь період кредитування, експортну кредитну премію та банківську маржу. З урахуванням допомоги DBF, позики мають відповідати таким умовам: позики є безвідсотковими; строк погашення – до 10 років після завершення будівництва проекту; валюта позики  – євро або долар США; можуть покривати до 100% вартості проекту. Набрання чинності Рамковою угодою дозволить розширити напрями двосторонньої співпраці та надасть можливість залучати кошти на реалізацію інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку та економічного зростання України.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 0020 від 18.12.2019 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.

Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах було підписано в м. Бразиліа 2 серпня 2018 року. Очікується, що на підставі Договору буде створено ефективний механізм співробітництва між компетентними органами двох держав у цивільних, комерційних та адміністративних справах, включаючи взаємне визнання та виконання судових рішень у таких справах, а також вироків у кримінальних справах у частині цивільного позову. Положеннями Договору закріплюється право громадян будь-якої із Сторін та осіб, що постійно проживають на її території, на вільний доступ до правосуддя та рівні з громадянами та особами, що постійно проживають на території іншої Сторони, права та обов’язки у провадженні на території іншої Сторони, право на звільнення від сплати судових витрат, право громадян однієї Сторони на одержання безоплатної правової допомоги  на тих самих умовах і у тому самому обсязі, що і громадян та осіб, що постійно проживають на території іншої Сторони. Зазначені положення застосовуються так само і до юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства будь-якої зі Сторін. Загалом пояснювальна записка до проекту є дуже інформативно і повністю розкриває зміст Договору.

Проект 14.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0021 від 20.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції.

Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції вчинено в. Києві 07.12.2018. Проект містить вимоги до порядку працевлаштування працівників однієї крани в іншій, а також вимоги до їх соціального забезпечення, рівня зарплат тощо.

Проект 05.02.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і на початку березня підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС (АТО)

Проект 2612 від 17.12.2019 (Вакарчук С. І., Потураєв М. Р., Осадчук А. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони сепаратних переговорів з представниками держави агресора.

Метою проекту проголошена криміналізація сепаратних переговорів з представниками держави-агресора, а також притягнення до відповідальності тих медіа, які поширюють інформацію, що посягає на територіальну цілісність і суверенітет України або виправдовує агресію проти України чи окупацію її території. Пропонуються зміни у Кримінальний кодекс України, Закони України «Про Службу безпеки України» та «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно з пояснювальною запискою проектом розширюється поняття «державна зрада» та встановлюється відповідальність за вступ без належного уповноваження органів державної влади України в переговори з питань внутрішньої, зовнішньої політики України з посадовими особами іноземної держави, визнаної Верховною Радою України агресором. Водночас на Службу безпеки України покладається обов’язок у межах визначеної законодавством компетенції вживати заходів для запобігання та протидії таким переговорам. Крім того, забороняється використання медіа для поширення інформації, що виправдовує злочин агресії проти України та/або окупації території України і передбачається за ці дії накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від розміру ліцензійного збору.

Попри добрі наміри ініціаторів проекту наведені пропозиції мають істотні хиби юридичного характеру. Так, доповнення статті 111 Кримінального кодексу України новою частиною другою з використанням конструкції «те саме діяння» не узгоджується з частиною першої цієї статті. Крім того, як слушно зауважує ГНЕУ, сам по собі факт вступу у переговори з представниками держави-агресора у форматі неофіційного спілкування, яке здійснює громадянин України, не уповноважений на відповідні переговори від імені держави, об’єктивно не може мати ні політичних, ні юридичних наслідків, а тому не досягає такого рівня суспільної небезпечності, коли він має визнаватися злочином. Не враховується також, що існують певні високопосадовці, які мають право вести дипломатичні переговори без спеціальних повноважень. Ініціатива щодо покладення на Службу безпеки України обов’язку «вживати заходів для запобігання та протидії таким переговорам» не зовсім узгоджується з її «визначеною законодавством компетенцією». Так само запропоновані зміни в обов’язках ЗМІ, по-перше, не охоплюються назвою проекту, по-друге, використовують некоректне поняття «злочин агресії», по-третє, в чинному законодавстві вже передбачено, що використання телеорганізацій не дозволяється для «здійснення інших вчинків, за які наступає кримінальна відповідальність».

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2636 від 19.12.2019 (Остапенко А. Д., Третьякова Г. М. + 16) про внесення зміни до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Метою проекту проголошено урегулювання питання залучення осіб, які самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України до Операції Об’єднаних Сил. Відповідно, у двох статтях названого Закону пропонується доповнити перелік сил та засобів, які залучаються для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, такою категорією «особи які самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів та які взаємодіють зі Збройними Силами України, Службою Безпеки України, Національною Гвардією».

Водночас ГНЕУ вважає за необхідне визначити у законі порядок організації та діяльності добровольчих формувань, які самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, у законі мають бути врегульовані питання щодо поняття «добровольче формування», порядку створення, комплектування, завдань і функцій такого формування, прав і обов’язків особового складу, особливостей їх діяльності, дисциплінарної відповідальності, соціального захисту, демократичного цивільного контролю, підпорядкування під час безпосереднього перебування в районах здійснення як в АТО/ООС, так і поза цими районами, порядок і ступень їх взаємодії з військовими формуваннями і правоохоронними органами держави тощо. При цьому добровольчі формування повинні мати статус військових формувань або структур правоохоронних органів держави, оскільки відповідно до Конституції України лише ці формування здійснюють оборону країни, забезпечення державної безпеки, захист державного кордону тощо. Без внесення до законів України змін, про які згадано вище, приписи про фактичну участь добровольчих формувань в ООС (причому йдеться про їх участь в ООС чи АТО не в минулому, а у даний час і в майбутньому) не узгоджуватимуться з положеннями статті 17 Конституції України.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 2610 від 17.12.2019 (Батенко Т. І., Бойко Ю. А. + 4) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо формування порядку денного засідань Верховної Ради України).

Проект передбачає дві основні групи пропозицій до Регламенту Верховної Ради України. Перша група пропозицій загалом спрямована на захист інтересів депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів. Так, у статтях 19-1 «План законопроектної роботи Верховної Ради» та 21 «Формування порядку денного сесії Верховної Ради» ці суб’єкти пропонується прирівняти до комітетів парламенту у частині подання пропозицій. Натомість друга група пропозицій стосується порядку розгляду законопроектів залежно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів. Зокрема, повністю пропонується переглянути положення статті 25 «Тижневий порядок денний пленарних засідань Верховної Ради» і викласти її в такому виді: Порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується Апаратом Верховної Ради за пропорційним принципом відповідно до кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів у кількості не більше 20 законопроектів на кожний день на підставі затвердженого розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради. Питання порядку денного на кожний день пленарного тижня розміщуються почергово від кожного суб’єкта права законодавчої ініціативи. Депутатські фракції (депутатські групи) та позафракційні народні депутати подають письмові пропозиції щодо включення питань до тижневого порядку денного. Письмові пропозиції містять реєстраційні номери та назви законопроектів (у тому  числі й альтернативних) із зазначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи, доповідачів і співдоповідачів, а також інформацію про висновки головних комітетів з підготовки і попереднього розгляду таких законопроектів та подаються до Апарату Верховної  Ради не пізніше середи, що передує пленарному тижню. Подібні зміни вносяться до статті 73 «Погоджувальна рада депутатських фракцій (депутатських груп)» та 108 «Розгляд законопроектів головним комітетом».

Проект видається доволі неоднозначним. Якщо пропоновані вимоги щодо більшої участі депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів видаються цілком можливим, то запровадження пропорційного підходу є дуже дискусійним.

Хоча проект 04.02.2020 включений до порядку денного, він дістав негативну оцінку і зі сторони ГНЕУ, і зі сторони профільного Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Проект 2658 від 20.12.2019 (Гурін Д. О., Фролов П. В. + 34) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» та Регламенту Верховної Ради України щодо уточнення вимог до особистого голосування.

Проект містить дві самостійні групи змін. Одна стосується того, що при обчисленні участі народного депутата в прийнятті рішень парламенту мають враховуватися не усі участі в голосуванні, а лише за «результатами голосування законопроекту в першому, другому, третьому читанні, при голосуванні пропозицій Президента України до повернутого ним закону, при розгляді Верховною Радою України питань за спеціальними процедурами чи питань, пов’язаних із здійсненням контролюючих функцій Верховною Радою або прийнятті постанови чи іншого акта Верховної Ради в цілому». Інша частина змін стосується порядку голосування правок до проектів. Чинне положення статті 120 «Порядок обговорення законопроектів при розгляді в другому читанні» Регламенту «За наполяганням народних депутатів може бути проведено обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини» пропонується викласти в такій редакції: За наполяганням народних депутатів може бути проведено обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини одразу після її обговорення або після завершення розгляду усіх відхилених, не врахованих пропозицій, поправок. Відповідно і статтю 121 «Особливості голосування при розгляді законопроектів у другому читанні» пропонується доповнити таким положенням: Голосування по обговореній пропозиції, поправці, врахованої головним комітетом, може бути проведене перед голосуванням законопроекту в цілому як акта Верховної Ради.

Місцеве самоврядування

Проект 2637 від 19.12.2019 (Безгін В. Ю., Клочко А. А. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад.

Як зазначають ініціатори проекту, агломерації навколо обласних центрів вже фактично утворилися, однак відсутні законодавчі акти, які б регулювали внутрішні процеси, вирішували конфліктні ситуації між сусідніми громадами, та нормативні акти щодо механізму узгодження їх спільних інтересів. Тому проект спрямований на вирішення проблеми збалансування інтересів територіальних громад великих міст та прилеглих сіл, селищ, міст. Пропонується доповнити Закони України «Про співробітництво територіальних громад» та «Про місцеве самоврядування в Україні» окремими нормами, що визначають правовий статус агломерацій, передбачити утворення ради агломерації та віднести до сфери її компетенції розгляд питань, що зачіпають спільні інтереси територіальних громад, які входять до агломерації, та надати перелік базових повноважень, які можуть варіюватись в залежності від обсягу інституційної спроможності відповідної агломерації.

Утім, як слушно зазначає ГНЕУ, закладена у проекті ідея створення ради агломерації як елемента системи органів місцевого самоврядування суперечить положенням ст. 140 Конституції України, якими закріплюється система органів місцевого самоврядування. Так само Конституція України не передбачає можливості делегування повноважень сільських, селищних, міських рад. Органи місцевого самоврядування можуть створювати «органи і служби» для реалізації спільних проектів, а не органи, які «виробляють та реалізують місцеву політику», як це передбачено для «ради агломерації». Тому запропонований механізм, за яким місцеві ради замість вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції, делегуватимуть свої владні повноваження на договірній основі іншим (причому неконституційним) суб’єктам, є неправомірним і необґрунтованим.

Тим не менш проект 04.02.2020 включений до порядку денного, а профільний комітет рекомендував прийняти його у першому читанні за основу.

Проект 2641 від 20.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо лібералізації державної політики у сфері державної реєстрації статутів територіальних громад та нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій.

Пропонується скасувати вимогу державної реєстрації в Міністерстві юстиції статутів територіальних громад, зокрема статуту територіальної громади міста Києва, а також нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій.

Ініціатива подається в ключі лібералізації, однак вона видається дещо спірною з огляду на реалії місцевого життя. Доволі часто місцеві органи приймають відверто антизаконні та антиконституційні рішення. Судовий порядок їх скасування є дуже повільним, зокрема і тому, що тягнеться аж до рішення Вищого адміністративного суду, а іноді і до рішення Конституційного Суду України. Тому наразі судовий засіб контролю за нормотворчістю місцевих органів влади видається недостатньо ефективним. Крім того, не слід забувати і про складну політичну ситуацію, зокрема окупацію частини території України. За таких обставин скасування контролю з боку держави виглядає щонайменше передчасним.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2653 від 20.12.2019 (Безгін В. Ю., Корнієнко О. С. + 39) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Проект розвиває ініціативи однойменного урядового проекту 9515 від 31.01.2019 (див. Бюлетень № 210). Пропонується установити, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад (громад), а також подання до Верховної Ради України проектів законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів здійснює Кабінет Міністрів України. Відповідно, пропонується закріпити визначення «адміністративний центр територіальної громади» – населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру та в якому розташовані органи місцевого самоврядування територіальної громади, та «територія територіальної громади» – територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Проект, як і його попередник, отримав докладний і цілковито негативний висновок ГНЕУ, до якого і відсилаємо читачів. Також доволі критичний висновок підготувало до другого читання і ГЮУ. Незважаючи на це проект  17.01.2020 прийнятий у першому читанні, а 16.04.2020 – у другому читанні і невдовзі підписаний Президентом України.

Права громадян, іноземців і громадських об’єднань

Проект 2602 від 16.12.2019 (Нестеренко К. О., Демченко С. О. + 2) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видачі посвідки на тимчасове проживання для іноземних інвесторів.

Проект не є цілковитою новелою, а розвиває і деталізує положення частини дванадцятої статті 4 «Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» названого Закону щодо поширення її на іноземців і осіб без громадянства, які є суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності в порядку, встановленому Законом України «Про інвестиційну діяльність» та/або інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, яка надається у порядку, встановленому законами України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію». Проект уточнює підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання і перелік документів, які такі підстави підтверджують. Крім того, пропонується для усіх суб’єктів, зазначених у названій частині дванадцятій подовжити час, на який надається посвідка, з 3 до 5 років.

Загалом питання видається слушним і потребує ретельної уваги парламенту.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, але профільний Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 2613 від 17.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про саморегулювання господарської та професійної діяльності.

Ідея саморегулювання певних видів діяльності стає дедалі популярнішою. Зокрема, в наших оглядах вже не раз розглядалися проекти про саморегулювання в охороні здоров’я та деяких інших сферах. На загальнодержавному рівні існує План заходів з реалізації Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 598. Тому проект видається цілком актуальним. Його метою проголошено вирішення проблем та недоліків сучасного стану здійснення саморегулювання, впровадження в Україні моделі ефективного саморегулювання, що стане законодавчою основу для створення саморегулівних організацій і надасть можливість делегувати таким організаціям владні повноваження. Під «cаморегулюванням господарської або професійної діяльності» у проекті розуміється «самостійне регулювання господарської або професійної діяльності, що здійснюється суб’єктами такої діяльності через саморегулівні організації відповідно до затверджених саморегулівною організацією статуту і правил та/або шляхом виконання саморегулівною організацією покладених на неї/делегованих їй відповідно до закону повноважень». Згідно з пояснювальною запискою проект встановлює загальні засади саморегулювання господарської та професійної діяльності, його завдання та принципи; правову й організаційну основу набуття та припинення статусу саморегулівних організацій, критерії, яким має відповідати така організація; добровільність членства суб’єктів господарської або професійної діяльності в саморегулівній організації (обов’язковість членства хоча б у одній саморегулівній організації може бути встановлено виключно законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі)); особливості здійснення контролю саморегулівної організації за дотриманням її членами статуту, правил саморегулівної організації та відповідальність за їх порушення; основи державного регулювання та державного контролю у сфері саморегулювання господарської та професійної діяльності; гарантії незалежності та захисту прав саморегулівних організацій. Водночас дія запропонованого Закону не має поширюватися на суспільні відносини у сферах: національної безпеки та оборони; забезпечення правопорядку; суддівського самоврядування; прокурорського самоврядування; адвокатури та адвокатської діяльності; нотаріату.

Втім, проект не позбавлений ряду хиб юридичного характеру, на які слушно звернуло увагу ГНЕУ. Зокрема, немає належної правової визначеності щодо «технології» покладення на саморегулівну організацію повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2663 від 20.12.2019 (Мезенцевою М. С., Костіним А. Є. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміни постійного місця проживання дитини та заборони спілкування з дитиною одному з батьків.

Проект оформлений і викладений настільки неналежно, що розглядати його по суті не видається можливим. Подив викликає навіть сама назва проекту.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, але того ж дня ініціатори проекту подали заяву про його відкликання. Відповідне рішення про зняття проекту з розгляду прийняв 18.03.2020 профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Соціальний захист та пільги

Проект 2603 від 16.12.2019 р. (Мельником П. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Пропонується виключити згадки про необхідність сплати пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги зі статей 4 «Права і обов’язки споживачів» та 26 «Відповідальність за неналежне виконання договору» названого закону.

Проект 04.02.2020повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2604 від 16.12.2019 р. (Мельником П. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо покращення соціально-економічного становища студентів в Україні.

Пропонується скасувати положення про те, що студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, надається лише один вид стипендії за їхнім вибором. Натомість пропонується закріпити таке: Розмір мінімальної соціальної стипендії для студентів професійно-технічних закладів встановити не менший, ніж 70%;  для студентів вищих навчальних закладів І‒ІV рівня акредитації встановити не менший, ніж 100%, а розмір мінімальної звичайної (ординарної) академічної стипендії  встановити не менший, ніж 70% у 2020 році, не менший, ніж  80% у 2021 році, не менший, ніж 90% у 2022 році, не менший, ніж 100% у 2023 році та подальших роках від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Кабінетом Міністрів України у відповідному році. Середня кількість отримувачів соціальної та  академічної стипендій повинна бути не менша, ніж 70% від загальної кількості студентів денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів державного бюджету.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, але профільний Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендував повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 2617 від 18.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 5) про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років.

Проект є спробою відновити (принаймні частково) пенсійне забезпечення за вислугу років для осіб, які мали право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але втратили його відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». З цією метою суб’єктами господарювання для своїх працівників певних категорій мають бути запроваджені відповідні програм пенсійного забезпечення за вислугу років. Йдеться, зокрема, про робітників локомотивних бригад, водіїв вантажних автомобілів, механізаторів (докерів-механізаторів) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, працівників окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, працівників експедицій, робітників, майстрів, безпосередньо зайнятих на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання. Цей  обов’язковий перелік може бути доповнений або змінений за погодженням усіх сторін галузевої угоди (колективного договорі) або трудового договору (контракту) відповідно до законодавства. Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років має право на пенсію (пенсійні виплати) в обсязі всієї суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника у недержавному пенсійному фонді, та є власністю такого учасника, набутою ним впродовж встановленого законодавством періоду трудових відносин із суб’єктами господарювання. Призначення учаснику програми пенсійних виплат за вислугу років здійснюється за умови настання  пенсійного віку, що визначається таким учасником програми, та інших підстав згідно ст. 61 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Реалізація, зокрема фінансування, програм пенсійного забезпечення осіб має здійснюватися недержавними пенсійними фондами через укладення пенсійних контрактів вкладниками (суб’єктами господарювання) з такими фондами на користь учасників фонду (працівників суб’єкта господарювання, які мають право на пенсію за вислугу років) відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та з урахуванням вимог цього Закону. Пенсійні виплати учаснику програми мають здійснюватися пенсійними фондами в обсязі всієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих обов’язковими внесками суб’єкта господарювання та добровільними внесками працівника, сплаченими до фонду в період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, та фінансового результату від інвестування фондом цих внесків від початку сплати пенсійних внесків до закінчення виплат.

Ідея забезпечення виплати пенсій за вислугу років зазначеним категоріям працівників заслуговує на увагу, проте запропонований у проекті способ такого забезпечення видається щонайменше дискусійним. На ряд відповідних юридичних недоліків проекту звернули увагу експерти ГНЕУ. Зокрема, передбачений проектом обов’язок суб’єкту господарювання (роботодавця)укласти пенсійний контракт з професійним або корпоративним пенсійним фондом і сплачувати пенсійні внески на користь учасників фонду не узгоджується з принципом «добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати».

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Трудові відносини і охорона праці

Проект 2584-1 від 20.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання підстав, умов та порядку звільнення працівників.

Альтернативний проекту 2584 від 12.12.2019 (Третьякова Г. М., Стрункевич В. О. + 4) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення (див. Огляд № 20). Ініціатори альтернативного проекту, відповідно до пояснювальної записки, категорично не підтримуючи норми основного проекту, які порушують права найманих працівників, пропонують альтернативний проект закону, який розроблено з метою дотримання прав і свобод працівника при розірванні трудового договору, адже їх порушення фактично позбавляє людину можливості скористатися своїми здібностями до продуктивної праці.

Альтернативний проект, на нашу думку, дійсно має ряд переваг, що не виключає можливої критики його конкретних положень. Втім, актуальним є перегляд законодавства про працю загалом, а не лише його окремих інститутів.

Проект 2650 від 20.12.2019 (Волинець М. Я., Наливайченко В. О. + 3) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці).

Статтю 115 «Строки виплати заробітної плати» пропонується доповнити таким положенням: у разі невиплати чи не повної виплати заробітної плати до сьомого дня після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, ця заробітна плата визнається заборгованою. Роботодавець  у перший день заборгованості із заробітної плати зобов’язаний видати наказ про факт, причини, обсяги заборгованості, заходи з її погашення та про порядок виплати компенсації за її затримку та в той же день копію наказу надіслати органам первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органам (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом)  та місцевій державній адміністрації на відповідній території. Відповідні уточнення вносяться і до статті 117, яка перейменовується на «Відповідальність за затримку виплати заробітної плати чи розрахунку при звільненні» та в якій закріплюється такий припис: В разі невиплати  не з вини працівника  належних йому заробітної плати чи звільненому працівникові сум у строки, зазначених в статтях 115 та 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація зобов’язані виплатити працівникові додатково його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Правоохоронна діяльність

Проект 2656 від 20.12.2019 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо підстав звільнення Директора Національного бюро за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Проект передбачає запровадження додаткових підстав для звільнення Директора Національного антикорупційне бюро України, а саме: Директор Національного бюро звільняється з посади в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Кримінальне право і кримінальний процес,

адміністративна відповідальність

Проект 2611 від 17.12.2019 (Ківа І. В., Мамка Г. М.) про внесення змін до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.

Пропонується установити, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, але згодом він дістав негативний висновок профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності і 02.07.2020 було одержано заяву про відкликання.

Проект 2620 від 18.12.2019 (Президент України) про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину. Визначений Президентом України як невідкладний.

Пропонується установити, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.

Проект 04.02.2020 включено до порядку денного. Згодом профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності прийняв рішення рекомендувати парламенту повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 2620-1 від 19.12.2019 (Наливайченко В. О., Кабаченко В. В.) про внесення змін до Законів України щодо права не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення корупційного злочину.

Альтернативний попередньому. Пропонується установити, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину. Також перехідні положення кодексу пропонується доповнити таким приписом: частина четверта статті 183 (тобто запропоновані зміни – авт. огл.) цього Кодексу діє з метою реалізації засад державної Антикорупційної стратегії в Україні за рекомендаціями Групи держав проти корупції (GRECO) та рекомендаціями в рамках моніторингу Стамбульського плану дій з питань боротьби з корупцією, Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії, Організації економічної співпраці та розвитку до результативного очищення від корупції державних органів, установ, організацій, підприємств, судів, прокуратури, але не довше, ніж до 31 грудня 2027 року. Аналогічне застереження пропонується внести до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного. Згодом профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності прийняв рішення рекомендувати парламенту повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 2621 від 18.12.2019 (Президент України) про внесення зміни до статті 364 Кримінального кодексу України щодо уточнення ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності. Визначений Президентом України як невідкладний.

Примітку до статті 364 «Зловживання владою або службовим становищем» пропонується викласти в такій редакції: «Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків (підкреслено новий припис – авт. огл.), вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Проект 19.05.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2581-1 від 20.12.2019 (М’ялик В. Н.) про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств.

Альтернативний проекту 2581 від 12.12.2019 (Костюк Д. С.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необґрунтовану вирубку лісів) (див. Огляд № 20). Проекти відрізняються редакційно без зміни змісту основних положень. Також відмінними є санкції, яка у альтернативному проекті є більш м’якою: замість позбавлення волі пропонується «позбавлення права обіймати керівні посади в сфері лісового господарства на строк від двох до п’яти років».

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2642 від 20.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

У статті 259 «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» пропонується в частині першій санкцію доповнити конфіскацією майна. Частину другу пропонується викласти в новій редакції: «Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або об’єкти чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, або вчинене повторно ‒ карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна». Статтю пропонується доповнити приміткою такого змісту: Термін «критично важливі об’єкти інфраструктури» вживається в значенні, визначеному Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2654 від 20.12.2019 (Федієнко О. П., Ватрас В. А. + 11) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж).

Пропонується повністю переробити статтю 360 «Умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі» Кримінального кодексу України та статтю 147 «Порушення правил охорони телекомунікаційних мереж» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У новій редакції статті 360 диспозиція частини першої встановлює відповідальність за умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі або технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв’язку, які входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг. Частина друга та третя містять обтяжуючі обставини. Також статтю пропонується доповнити двома примітками такого змісту: «Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається у великих розмірах, якщо вона в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину» та «Тяжкими наслідками у цій статті вважаються дії, що спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг на об’єкти критичної інфраструктури, заклади охорони здоров’я, правоохоронним органам, органам державної влади, частинам пожежної охорони, підрозділам Збройних Сил України, іншим стратегічно важливим об’єктам для функціонування економіки, національної безпеки держави та суспільства».

У змінах до статті 147 запроваджується відповідальність за порушення правил охорони телекомунікаційних мереж, або пошкодження телекомунікаційної мережі або технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв’язку, які входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо воно не викликало припинення надання телекомунікаційних послуг. Санкція статті структурно не змінилася, але розмір штрафів піднято у 2‒10 разів.

Проект 16.04.2020 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читанні, а 13.05.2020 прийнятий у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2667 від 21.12.2019 (Горенюк О. О., Бужанський М. А. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 149-2 «Порушення строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок», якою запровадити відповідальність за «Порушення посадовою особою суб’єкту господарювання, який був замовником будівництва або здійснював  утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території як виконавець відповідних послуг або управління багатоквартирним будинком, або балансоутримання до створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж» і за «Порушення  особою, яка припинила своє членство у правлінні об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, визначених законом строків передачі документів зазначених у частині першій цієї статті та/або документи, які були створені під час управління багатоквартирним будинком та які знаходились у такої особи для виконання повноважень у правлінні об’єднання». Також до кодексу вносяться зміни щодо порядку розгляду відповідних справ. Одночасно статтю 12 «Управління багатоквартирним будинком» Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» пропонується доповнити таким приписом: У разі зміни голови, заступника або члена правління об’єднання, особа, яка займала таку посаду, протягом п’яти робочих днів з дати припинення її повноважень, зобов’язана передати голові об’єднання, а у разі його відсутності особі, уповноваженій правлінням об’єднання, технічну та іншу документацію на будинок та/або документи, які були створені під час управління багатоквартирним будинком, які знаходились у такої особи для виконання повноважень у правлінні об’єднання. У разі заміни управителя або асоціації передача документів проводиться протягом п’яти робочих днів до органу управління визначеного вищим органом управління об’єднання.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного. Згодом профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності прийняв рішення рекомендувати парламенту повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а 03.06.2020 подана заява про відкликання.

Дорожні та автотранспортні питання

Проект 2628 від 19.12.2019 (Гривко С. Д., Третьякова Г. М. + 9) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.

Проект має цілковито неналежну структуру, оскільки головні зміни, а саме зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення містяться в прикінцевих положеннях цього проекту. Формально основна ж частина проекту зосереджена на розподілі між фондами бюджету зібраних штрафів. А ось зміни до КУпАП є дуже суттєвими. Так, пропонується чинну норму про відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху замінити такою: «Порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів». Крім того у 7 разів збільшуються штрафи за такі дії. Пропонується значно збільшити рівень штрафів за «Зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"». Окремо слід звернути увагу на уточнення ряду положень щодо адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, які зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Зокрема, при здійсненні фотозйомки обов’язковою є наявність не менше трьох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, на яких чітко видно заїзд коліс транспортного засобу в місце (на дорожню розмітку), де зупинку, стоянку транспортних засобів заборонено. Щодо названих правопорушень до режиму відеозапису (відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів) належить також зйомка на веб-камери, встановлені за рішенням органів місцевого самоврядування та/або їх виконавчих комітетів (органів) на території в межах їхніх повноважень. Також зазначається, що з метою забезпечення фіксації порушень правил зупинки, стоянки транспортних засобів нанесення дорожньої розмітки в усіх місцях, де згідно з пунктами 1.4, 1.10.1, 1.10.2, 1.17 та 2.7 розділу 34 Правил дорожнього руху зупинку, стоянку заборонено, є обов’язковим. Відповідна дорожня розмітка наноситься у формі трикутників жовтого кольору з основою 1 м та висотою 0,5 м.

З формальної точки зору проект є неналежним і мали б бути подані два окремі проекти про внесення змін до кожного з кодексів. Однак значно більш дискусійним є питання розширення випадків, у яких наступає адміністративна відповідальність щодо порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів. Якщо таке порушення є вимушеним і не несе небезпеки для суб’єктів дорожнього руху, необхідність караності таких дій викликає значні сумніви.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2651 від 20.12.2019 (Гетманцев Д. О., Рєпіна Е. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Більшість змін вносяться до Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і спрямовано на перегляд вимог до порядку укладення, розміру платежів та виплат за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Передбачені зміни і до інших законодавчих актів. Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується чинний припис про те, що забороняється керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») замінити кількома новими заборонам. Зокрема караним пропонується визначити: «Керування транспортним засобом, що підлягає обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, особою, яка зобов’язана мати, але не має чинного на території України договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» та «Невиконання власником транспортного засобу обов’язку застрахувати цивільно-правову відповідальність відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»». Також статтю пропонується доповнити додатком до примітки такого змісту: Вважається, що особа має чинний договір страхування обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо інформація про чинність на відповідну дату такого договору щодо транспортного засобу міститься в єдиній централізованій базі даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для транспортних засобів з іноземною реєстрацією наявність такого договору страхування може підтверджуватися пред’явленням під час перевірки чинного на території України страхового сертифікату «Зелена картка».

Освіта, наука і культура

Проект 2664 від 20.12.2019 (Калаур І. Р., Ватрас В. А. + 4) про харчування у закладах загальної середньої освіти.

Як зазначається в преамбулі, цей Закон встановлює правові та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення дітей у закладах загальної середньої освіти достатнім, якісним і безпечним харчуванням, а також визначає державну політику та державне регулювання суспільних відносин у цій сфері. Проект на 11 сторінок. Абсолютна більшість його положень є декларативними або дублюють норми інших законодавчих чи підзаконних актів. Загалом проект є вкрай дискусійним в частині самої потреби прийняття окремого спеціального акта. Проблема шкільного харчування порушувалася в останні 6 років досить часто в парламенті (біля 20 законопроектів), але майже завжди ініціатори вважали за доцільне обмежитися внесенням змін до чинного законодавства і при цьому зосереджувалися на конкретних питання забезпечення шкільного харчування.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Сільське господарство, земельні та лісові справи

Проект 2616 від 18.12.2019 (Гривко С. Д., Халімон П. В. + 18) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо компенсації громадянам України за добровільну відмову від права на отримання земельних ділянок.

У невеликому за обсягом проекті пропонувалося статтю 121 Земельного кодексу України доповнити частиною четвертою такого змісту: «4. У разі добровільної відмови від права на одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та/або земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та/або земельної ділянки для ведення садівництва, та/або земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах, та/або земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва для будівництва індивідуальних гаражів, - громадяни України мають право на отримання грошової компенсації за таку відмову. Про добровільну відмову від права на одержання земельної ділянки та отримання компенсації громадянином України подається заява до представницького органу територіальної громади, в якій він має право на одержання відповідної земельної ділянки. Грошова компенсація визначається за ринковою вартістю відповідної земельної ділянки, з урахуванням регіону, де громадянин України мав право на отримання ділянки, та цільового призначення земельної ділянки. Грошові компенсації, передбачені абзацами 1-2 цього пункту, виплачуються з бюджету відповідної територіальної громади в межах виділених коштів у порядку жеребкування. Представницькі органи територіальних громад зобов’язані щороку передбачати у відповідних бюджетах виділення коштів на виплату компенсацій, передбачених цією частиною». Проект, весь фінансовий і організаційний тягар виконання якого пропонується покласти на територіальні громади, виглядає доволі утопічним. Як видається, він не сприятиме досягненню соціальної справедливості, а лише посилить корупційні ризики.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2555-1 від 19.12.2019 (Мовчан О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості реалізації майна).

Альтернативний проекту 2555 від 06.12.2019 (Дубінський О. А., Гетманцев Д. О. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості реалізації майна) (див. Огляд № 19). Проекти по суті дуже близькі, але показують різні підходи до врегулювання проблеми. Деякі з положень майже тотожні, а інші є досить відмінними. Різниця між проектами не стільки в юридичні техніці, скільки в ідеях щодо регулювання. З огляду на це, проект потребує належної оцінки з боку спеціалістів.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Захист авторських і суміжних прав

Проект 2659 від 20.12.2019 (Калаур І. Р., Ватрас В. А. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, здійснення та захисту майнових прав інтелектуальної власності.

Завданнями проекту згідно з пояснювальною запискою є узгодження положень актів законодавства України у сфері інтелектуальної власності між собою; гармонізація законодавства України у сфері інтелектуальної власності із правом Європейського Союзу; системне оновлення законодавства України у сфері інтелектуальної власності та забезпечення його відповідності запитам сучасного суспільства. У проекті пропонуються зміни до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України з питань правової охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, як у сфері авторського права і суміжних прав, так і у сфері прав промислової власності, а також до деяких інших актів. Пропонується вдосконалити законодавство щодо договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (в тому числі ліцензійних договорів та договорів комерційної концесії), запровадити поняття публічної ліцензії в авторському праві і суміжних правах, уточнити правовий режим службових творів, уніфікувати підходи до визначення майнових прав інтелектуальної власності як об’єкта правової охорони і, відповідно, державної реєстрації тощо. Також пропонуються окремі зміни щодо оцінки майнових прав інтелектуальної власності та щодо виконання рішення суду про заборону боржнику неправомірного використання об’єкта права інтелектуальної власності у відповідний спосіб.

У проекті порушуються доволі специфічні теоретичні питання. Наприклад, у змінах до ЦК України пропонується концептуально змінити підхід до майнових прав інтелектуальної   власності, а саме відмовитися від режиму виключних прав. Тому проект видається надзвичайно цікавим і таким, що потребує ретельного обговорення фахівцями з інтелектуальної власності.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2623 від 18.12.2019 (Гурін Д. О., Новіков М. М. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Пропонується запровадження такої форми підприємств як державне некомерційне підприємство. Державне некомерційне підприємство визначається як унітарне підприємство, що утворюється у випадках, встановлених Законом, з метою досягнення соціального ефекту, без мети одержання прибутку, за рішенням уповноваженого органу. Одночасно пропонується виключити положення про те, що казенні підприємства створюються у галузях економіки, в яких здійснюється медичне обслуговування населення. В статті 16 «Заклади охорони здоров’я» Цивільного кодексу України пропонується установити, що комунальні заклади можуть утворюватися та функціонувати як спільне комунальне підприємство, в порядку, передбаченому Законом України «Про співробітництво територіальних громад».

У пояснювальній записці зазначається, що проектом пропонується встановити нову організаційно-правову форму – державне некомерційне підприємство для галузей економіки, в яких здійснюється господарська діяльність без мети одержання прибутку та існує соціальна спрямованість діяльності. До Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про управління об’єктами державної власності» вносяться зміни з метою можливості реорганізації державних закладів охорони здоров’я  у державні некомерційні підприємства, які не відраховують дохід на користь держави та забезпечити реорганізацію шляхом спрощення процедури та внесення змін до частини четвертої статті 104 Цивільного кодексу України. Тобто уся увага зосереджується виключно на питаннях сфери закладів охорони здоров’я, однак практично усі зміни є загальними і поширюються на будь-які галузі. Відповідно корупційні ризики за таких обставин ніяк не названо у супровідних документах.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2635 від 19.12.2019 (Мережко О. О., Калаур І. Р. + 4) про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства.

Пропонується доповнити Цивільний кодекс України новою статтею 96-1 «Корпоративні права. Корпоративні відносини» такого змісту: 1. Корпоративними правами є сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та/або установчих документів юридичної особи. 2. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) в статутному (складеному) капіталі юридичної особи. 3. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичних осіб можуть мати права, передбачені установчими документами та законом. 4. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами, а також умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами. Також у частинах других статті 167 «Правові форми участі держави у цивільних відносинах» і 169 «Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах» пропонується скасувати вказівку на уточнення щодо того, які саме юридичні особи публічного права можуть бути створені.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2638 від 19.12.2019 (Мельник П. В.) про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо зобов’язань підприємств, установ, організацій та громадян ‒ суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, - встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, а також оприлюднювати інформацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Пропонується установити, що підприємства, установи, організації та громадяни ‒ суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, оприлюднювати інформацію про обсяги викидів, у добовому вимірі, забруднюючих речовин в атмосферне повітря на офіційних сайтах відповідних суб’єктів господарювання, щодобово передавати зазначену інформацію до органів державної влади, які здійснюють контроль у галузі охорони атмосферного повітря.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проекти 2644 та 2645 від 20.12.2019 (Поляков А. Е., Яцик Ю. Г. + 10) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Проект 2644 доволі значний за обсягом. Суттєві зміни пропонується внести до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Фактично це нова редакція названого закону. Практично до кожної статті вносяться зміни, зокрема, пропонується скасувати розділ 4 «Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій». Значна частина змін до обох проектів є відновленням тих положень, які діяли до вступу в силу Законів України від 20.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг». Подібні ініціативи містили також проекти 1053-1 від 06.09.2019 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо зняття заробітної плати з народного депутата за прогули та порушення Регламенту (див. Огляд № 6) та 1073 від 29.08.2019 (Гетманцев Д. О., Підласа Р. А. + 2) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг. (див. Огляд № 1)).

Проект 2644 включений 16.06.2020 до порядку денного.

Проект 2645-1 від 20.12.2019 (Бабенко М. В., Горват Р. І. + 8) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Альтернативний попередньому. Дещо відрізняється змістовно від проекту 2645, але спрямований на досягнення тієї ж мети.

Проект 2665 від 20.12.2019 (Бабенко М. В., Горват Р. І. + 8) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо уточнення окремих положень.

Проект фактично є альтернативним проекту 2644 і лише незначним чином відрізняється від нього текстуально, що зумовлено спільністю ініціатив з відновлення тексту закону у попередній редакції.

Як і проект 2644, включений до порядку денного 16.06.2020.

Проект 2652 від 20.12.2019 (Підласа Р. А., Радіна А. О. + 5) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель).

Проект вносить зміни і переглядає процедури Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про Антимонопольний комітет України». Перший з двох законів лише нещодавно був прийнятий і на час подання проекту ще не вступив в силу. Проект прискіпливо переглядає певні положення, що є доволі дискусійним з огляду на відсутність будь-якої практики застосування. Критиці, зокрема і з боку ГНЕУ, піддавалися переважно ініціативи, що стосуються діяльності Антимонопольного комітету України. Втім, і зміни щодо порядку закупівель потребують уточнення та пояснення. Водночас пояснювальна записка є доволі загальною і так само звертає увагу переважно на роль Антимонопольного комітету України.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного

Азартні ігри та лотереї

Проект 2285-д від 18.12.2019 (Марусяк О. Р.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. 14.01.2020 було подано доопрацьовану редакцію, яка далі і розглядається.

Проект є черговим у великому переліку аналогічних проектів, що вносилися останні 3–4 роки до парламенту. Зокрема вже до чинного парламенту, окрім проекту 2285, було подано 10 альтернативних, не рахуючи проекту 2285-д. Загалом питання є скоріше політичним. Сам проект містить понад 80 сторінок, що унеможливлює його повноцінний огляд. Втім, на деяких положеннях слід зупинитися. Згідно з преамбулою проект визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію і спрямований на забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури. Проект містить низку змін до чинного законодавства. Зокрема, значні уточнення та нові положення внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який доповнено статтею 156-4 «Порушення правил прийняття ставок у лотерею», а статтю 181 «Участь в організованій без ліцензії азартній грі» перейменовано та повністю перероблено. Так само у Кримінальному кодексі України перейменовано та повністю перероблено статтю 203-2 «Незаконне провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор» та доповнено кодекс новою статею 365-3 «Бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконних азартних ігор».

Вже 16.01.2020, тобто на другий день по внесенні доопрацьованої редакції проект прийнятий у першому читанні за основу, а 14.07.2020 після тривалого обговорення безпрецедентної кількості поправок ‒ у другому читанні як закон. Подальші спроби скасувати це рішення не мали успіху.

Проект 2285-8 від 20.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та заходів боротьби з незаконним гральним бізнесом.

Альтернативний наведеному вище та попереднім. Проект дослівно повторює проект 2285-5 від 07.11.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та заходів боротьби з незаконним гральним бізнесом (див. Огляд № 15).

Інші питання

Проект 2606 від 16.12.2019 (Стріхарським А. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку.

Великий проект, в якому на майже 20 сторінках пропонуються зміни до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», в також наявні значні прикінцеві положення. Проект дуже насичений ініціативами, перелік яких у пояснювальній записці займає більше трьох сторінок і дублювати його тут немає потреби. Те, що проект є вкрай актуальним і стосується важливої теми, яка потребує законодавчого реформування, є беззаперечним. Натомість деякі ініціативи, як то запровадження електронної системи взаємодії та прийняття рішень в об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку видаються вкрай дискусійними, а інші, як вказівка на те, що «об’єднання затверджує ціни (тарифи) на послугу з управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги» у пропонованому формулюванні не відповідають чинному законодавству. Втім, позиція ініціаторів доволі докладно викладена у пояснювальній записці до проекту. Додамо, що проект отримав бодай і критичний, але загалом схвальний висновок ГНЕУ.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2618 від 18.12.2019 (Герасименко І. Л., Верещук І. А. + 13) про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

Центральним елементом проекту є виключення з чинного закону усього розділу щодо демократичного контролю у сфері протимінної діяльності. Крім того, значну частину докладних приписів пропонується замінити загальними положеннями, особливо це стосується проблеми компетенції різних органів. Натомість додаються нові керуючі органи, наприклад центр гуманітарного розмінування. Запроваджується сертифікація операторів протимінної діяльності. Пропонується також скасувати вимогу про приведення законодавства України у відповідність із міжнародними стандартами протимінної діяльності (IMAS), розробленими та затвердженими Службою Організації Об’єднаних Націй з питань протимінної діяльності (UNMAS).

Проект видається вкрай дискусійним, а значна кількість ініціатив є доволі сумнівними. Саме чіткі вимоги та процедури на рівні з умовами для контролю є основою для ефективного регулювання, натомість заміна детальних процедур загальними приписами лише створюють простір для неоднозначності, бюрократичної тяганини і корупційних ризиків. Показово, що пояснювальна записка до проекту зупиняється лише на тому, що протимінна діяльність практично не здійснюється і не зупиняється на поясненні тих норм, які пропонуються. Вкрай сумнівно, що саме наявність процедур демократичного контролю є основним фактором, який не дозволяє здійсненню протимінної діяльності в Україні. Проект отримав вкрай критичну і загалом негативну оцінку ГНЕУ.

Проект 16.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2634 від 19.12.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України.

Суть проекту викладена в його назві. Зазначається, що нерезидент, юридична або фізична особа – суб’єкт господарської діяльності, який не має постійного представництва, та: 1) постачає митній території України фізичним особам електронні послуги самостійно, за винятком постачання таких послуг через посередника; 2) є посередником в операціях з постачання електронних послуг на користь фізичних осіб. Порядок застосування цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України. Електронні  послуги – послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами (далі ‒ мережа «Інтернет»), автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать: а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів тощо; б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх; в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів; г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних тощо; ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання; д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах. З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, не належать, зокрема, такі операції: постачання послуг, якщо при замовленні через мережу «Інтернет»" постачання послуг здійснюється без використання мережі «Інтернет»; постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення для електронних обчислювальних машин (включаючи комп’ютерні ігри), баз даних на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг по електронній пошті; надання послуг з надання доступу до мережі «Інтернет». Проект пропонує дуже широкі підходи до визначення місцезнаходження отримувача послуг як місця постачання електронних послуг. Також він містить розлогі норми, якими визначається порядок повідомлення про необхідність сплати податку, порядку оскарження, порядку реєстрації та зняття з реєстрації тощо. Одночасно пропонується скасувати для нерезидентів чинне положення про те, що не оподатковуються програмна продукція та операції з її постачання. До програмної продукції відносяться: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації. Операціями з постачання програмної є: а) створення за замовленням програмної продукції; б) здійснення на замовлення власника виключних майнових прав інтелектуальної власності на програмну продукцію будь-яких змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу такої програмної продукції, а також відчуження виключних майнових прав на такі зміни, оновлення, доповнення та/або розширення функціоналу; в) передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на програмну продукцію.

Проект, на нашу думку, не відповідає сучасним вимогам до функціонування ринку електронних послуг. У разі його запровадження у чинній редакції, наслідком стане відмова надавачів послуг працювати з отримувачами послуг з території України та/або здороження для українських користувачів таких послуг. Іншим наслідком буде монополізація ринку електронних послуг в Україні. Проект також видається сумнівним у частині його реалізації. Чи не єдиним засобом його реалізації видається тотальний контроль провайдера за користувачами із одночасним контролем банками за будь-якими міжнародними електронними перерахунками на будь-яку суму.

Проект 2647 від 20.12.2019 (Тарасенко Т. П., Ватрас В. А. + 10) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо статусу арбітражного керуючого).

Проект хоч і не дуже великий за обсягом, але опис його основних змін займає в пояснювальній записці дві сторінки, що більше за текст основних положень самого проекту, а тому відсилаємо до тексту записки. Загалом пропозиції є доволі спеціальними і потребують ретельного аналізу відповідними спеціалістами. З юридико-технічної сторони проект відзначають не дуже вдалі формулювання, а також обмеженість змін, які в ряді випадків мають бути внесені також до інших статей названого кодексу або до інших законодавчих актів.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2655 від 20.12.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 8) про хмарні послуги.

Як зазначається у статті першій, цей закон регулює правові відносини, які виникають при наданні хмарних послуг та визначає особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування,  військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження. Не деталізуючи окремі положення проекту, зазначимо, що він насичений спеціальною галузевою термінологіє, яка не є загальноприйнятою і універсальною. Окрім мови проекту, неприйнятною є і його структура, яка досить далека від типової для законодавчих актів. Змістовно ж слід звернути увагу на те, що головною метою проекту є впорядкування відносин між публічними користувачами хмарних послуг (орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, державна установа, державна організація чи інший суб’єкт владних повноважень або інший суб’єкт, якому делеговані такі повноваження) та надавачами послуг. Ініціаторам проекту слід було б цим і обмежитися, оскільки дійсно послуги для таких користувачів мають особливі вимоги щодо безпеки тощо. Натомість спроба впорядкувати відносини між приватними користувачами та надавачами хмарних послуг є дуже обмеженою і такою, що не враховує наявне різноманіття таких послуг і форм їх надання.

Незважаючи на усе наведене і доволі критичну реакцію як спеціалістів з електронних комунікацій, так і юристів, зокрема ГНЕУ, проект 16.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2657 від 20.12.2019 (Шкрум А. І., Рудик К. О. + 12) про внесення змін до Митного кодексу України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину.

Проект є доповненням до проекту 2558 від 09.12.2019 (Шкрум А. І., Овчинникова Ю. Ю. + 19) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень) (див. Огляд № 20) і пропонує внести передбачені в проекті 2558 зміни щодо порядку перевезення живих тварин до Митного кодексу України.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 0018 від 16.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Турецької Республіки.

Проект є повторним внесенням однойменного урядового проекту 0214 від 12.02.2019 (див. Бюлетень № 212).

Проект 14.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2550-1 від 16.12.2019 (Волинець, Мороз + 2) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо збільшення видатків за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі».

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2600 від 16.12.2019 (Трухін О. М., Крулько І. І.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2607 від 17.12.2019 (Дмитрук А. Г., Леонов О. О. + 3) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Проект майже повністю повторює однойменний урядовий проект 8327 від 26.04.2018 (див. Бюлетень № 173), відкликаний 29.08.2019 через відставку Уряду. Дещо розлогіші зміни пропонуються до статті 270 «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» Кримінального кодексу України.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2615 від 18.12.2019 (Гривко С. Д., Третьякова Г. М. + 18) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціального податкового режиму.

Проект 2619 від 18.12.2019 (Бабій Р. В., Загоруйко А. Л., Гришина Ю. М.) про внесення змін до Закону України «Про науковий парк "Київська політехніка"» (щодо забезпечення інноваційного розвитку шляхом залучення інвестицій в створення інфраструктурних об’єктів наукового парку).

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2624 від 18.12.2019 (Клебошин С. В., Коваль О. В., Лис. О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту».

Проект відкликаний 16.01.2020.

Проект 2625 від 19.12.2019 (Беленюк Ж. В.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у XXXII літніх Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор 2020 року в м. Токіо (Японія).

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2626 від 19.12.2019 (Павліш П. В., Новіков М. М. + 7) про внесення зміни до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Проект відкликаний 24.01.2020.

Проект 2629 від 19.12.2019 (Тарута С. О., Ніколаєнко А. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників податків та заходів з дотримання принципу справедливості оподаткування)

Проект 2630 від 19.12.2019 (Тарута С. О., Ніколаєнко А. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо окремих аспектів реформування контролюючих органів).

Проект 2632 від 19.12.2019 (Штепа С. С.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України.

Проект 2633 від 19.12.2019 (Стернійчук В. О., Верещук І. А. + 5) про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо митного експерименту).

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2639 від 19.12.2019 (Мельник П. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збереження на рахунках відповідних місцевих бюджетів коштів, які надійшли за субвенціями з державного бюджету в попередні роки, а також коштів загального фонду державного бюджету, передбачених для фінансування проектів Державного фонду регіонального розвитку, для здійснення відповідних витрат з урахуванням та збереженням їхнього цільового призначення.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2571-1 від 20.12.2019 (Мінько С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи в умовах сучасної банківської кризи.

Альтернативний проекту 2571 від 11.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи (див. Огляд № 20).

Проект відкликаний 04.02.2020.

Проект 2646 від 20.12.2019 (Тарасенко Т. П.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (щодо заборони продажу алкогольних виробів особам, які не досягли 21 року).

Спрощена редакція проекту 8437 від 06.06.2018 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони продажу алкогольних виробів особам, які не досягли 21 року) (див. Бюлетень № 179).

Проект 2660 від 20.12.2019 (Шуляк О. О., Клочко А. А. + 18) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 16.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2661 від 20.12.2019 (Шуляк О. О., Кісєль Ю. Г. + 17) про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Проект 16.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2662 від 20.12.2019 (Мельник П. В.) про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадянами України, які купують житло вперше.

Проект 2666 від 20.12.2019 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та механізму погашення податкового боргу).


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль