пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
03.08.2020 | Ігор Усенко, Євген Ромінський
Політика і права людини

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 22 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 23.12.2019–28.12.2019

   

Всього за цей тиждень зареєстровані 72 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 16 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, зміною в адміністративно-територіальному устрої, погодженням рішень Уряду тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див. Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 29.07.2020.

Міжнародні відносини

Проект 0025 від 27.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України.

Рамковий договір між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України був вчинений в м. Парижі 9 листопада 2019 року. У договорі зазначається, що французька сторона цим надає Позичальнику офіційну підтримку на основі умов Угоди ОЕСР, призначену для фінансування Проекту, а саме закупівлі 20 катерів морської безпеки та охорони морських кордонів, що поставляються без озброєння. Відповідно до умов Угоди OEСР,офіційна підтримка становитиме щонайбільше 85% від загальної суми Контракту. Покупець повинен сплатити не менше 15% від загальної суми Контракту шляхом попередньої оплати. Сума офіційної підтримки не перевищує 116 029 250 євро (сто шістнадцять мільйонів двадцять дев’ять тисяч двісті п’ятдесят євро) і фінансує для реалізації Проекту: придбання у Франції французьких товарів, робіт та послуг на суму, яка становить не менше 50% (п’ятдесяти відсотків)від загальної суми Контракту; та придбання українських або іноземних товарів, робіт та послуг у межах 50% (п’ятдесяти відсотків) від загальної суми Контракту, причому за виконання контрактів з українськими або іноземними постачальниками товарів, робіт та послуг несе відповідальність Французький постачальник, і за умови, що витрати, пов’язані з придбанням українських товарів, робіт і послуг, не перевищують 30% від загальної суми Контракту, відповідно до Угоди ОЕСР.

Проект у день відставки Уряду 04.03.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон.

Проект 0027 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та Урядом Канади.

Угода про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та Урядом Канади вчинена в м. Торонто 02.07.2019. Суть Угоди викладена в її назві.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС (АТО)

Проект 2612-1 від 27.12.2019 (Яременко Б. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо заборони переговорів з іноземними державами, іноземними організаціями або їх представниками без належного уповноваження.

Альтернативний проекту 2612 від 17.12.2019 (Вакарчук С. І., Потураєв М. Р., Осадчук А. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони сепаратних переговорів з представниками держави агресора (див. Огляд № 21). Від основного проекту текстуально помітно відрізняється. Пропонується: 1) доповнити КК України новою ст. 111-1 «Ведення переговорів без повноважень» (яку поширити на всі переговори з іноземними суб’єктами, а кваліфікуючою ознакою в межах статті визнати переговори «вчинені з державою-агресором або державою-окупантом та визнаною такою  Верховною Радою України»; 2) повноваження щодо досудового розслідування злочинів, передбачені ст. 111-1 КК України, покласти на слідчих органів безпеки (зміни до ч. 2 ст. 216 КПК України); 3) встановити, що на злочин, передбачений ст. 111-1 КК, поширюватиметься порядок спеціального досудового розслідування (зміни до ч. 2 ст. 297-1 КПК України).

Не зважаючи на текстуальні розбіжності, альтернативний проект поділяє ряд недоліків основного проекту, зокрема так само не враховує, що для окремих категорій осіб ведення переговорів за відсутності повноважень від уповноваженого органу державної влади України є цілком законним.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2678 від 26.12.2019 (Колюх В. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уповноваження слідчих органів безпеки здійснювати досудове розслідування злочинів, що загрожують державній безпеці України.

Мета проекту, як зазначено в пояснювальній записці, – унеможливити залучення органів Служби безпеки України до виконання невластивих завдань. Пропонується внести такі зміни до названого Кодексу: прокурору заборонити доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки (за виключенням надання доручень у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, в яких прокурор здійснює нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням); слідчому заборонити доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу іншого правоохоронного органу; передбачити, що строк досудового розслідування обраховується з дня повідомлення особі про підозру.

Не обговорюючи доцільність зазначеної спрямованості проекту, зауважимо, що він має ряд суто юридичних недоліків: не зовсім адекватну назву, внутрішньо суперечливі формулювання, невраховані попередні зміни до законодавства тощо.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 2691 від 27.12.2019 (Арахамія Д. Г., Копитін І. В. + 5) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення законодавчої процедури.

Проектом пропонувалося внести низку змін до Регламенту Верховної Ради України, зокрема, встановити, що: у дні проведення пленарних засідань щотижня, як правило: у вівторок та середу проводитиметься обговорення законопроектів за процедурою першого, другого або третього читання; у четвер – голосування (у тому числі щодо попередньо підтриманих пропозицій, поправок) при розгляді законопроектів за процедурою першого, другого або третього читання, за результатами здійснення установчої, організаційної, контрольної чи інших функцій Верховної Ради України, а також розгляд пропозицій щодо усунення неузгодженостей чи неточностей у прийнятому законі, розгляд законів, повернених Президентом України; при розгляді законопроектів у другому читанні Верховна Рада України проводитиме голосування щодо кожної пропозиції, поправки, стосовно якої було прийнято рішення про попередню підтримку не менш як однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України; голосування щодо врахованих головним комітетом пропозицій, поправок проводитиметься після завершення голосування щодо відхилених головним комітетом пропозицій, поправок; не допускатиметься внесення ідентичних пропозицій і поправок до законопроекту. Також пропонувалося передбачити особливості розгляду законопроектів, визначених як невідкладні.

ГНЕУ зауважило, що в цілому проект спрямований на прискорення прийняття Верховною Радою України рішень при розгляді проектів законодавчих актів. Однак прийняття та практична реалізація окремих положень даного проекту може мати наслідком зниження якості розгляду законопроектів та демотивацію народних депутатів Україні щодо додержання ними вимог дисципліни та добросовісного виконання своїх обов’язків.

Проект відкликаний 15.01.2020.

Місцеве самоврядування та місцеві органи виконавчої влади

Проект 2668 від 23.12.2019 (Микиша Д. С.) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» (щодо усунення обмеження органів місцевого самоврядування у членстві у всеукраїнських асоціаціях).

Пропонується скасувати норму про те, що орган місцевого самоврядування може бути членом лише однієї всеукраїнської асоціації.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2679 від 26.12.2019 (Клочко А. А., Білозір Л. М. + 11) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі.

Проект містить переважно уточнюючі положення. Серед інших слід відзначити такий припис: Заява про надання адміністративної послуги може не подаватися у разі наявності відомостей, необхідних для отримання адміністративної послуги, в поданих суб’єктом звернення документах або національних електронних інформаційних ресурсах, зокрема у випадках, коли послуга одразу надається під час звернення, мету звернення можна зафіксувати в іншій спосіб ніж шляхом подання заяви, в інших випадках, коли необхідність надання послуги зумовлена настанням певної події. Також інтерес становить таке уточнення: У центрі надання адміністративних послуг надаються усі адміністративні послуги, суб’єктом надання яких є рада, що прийняла рішення про утворення такого центру, її виконавчі органи, адміністративні послуги, які надаються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, їх посадовими особами на території, яку обслуговує центр надання адміністративних послуг, а також адміністративні послуги, які надаються відповідно до договорів щодо обслуговування жителів однієї громади у центрі надання адміністративних послуг, створеному радою іншої громади. Маємо відзначити, що загалом таких послуг понад 1000 і можливість їх надання кожним центром є дуже дискусійною. Деякі положення стосуються об’єднаних територіальних громад, зокрема зазначається, що за рішенням органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, окремі функції адміністратора, пов’язані з наданням адміністративних послуг, отриманням заяви та документів, видачею результатів надання адміністративних послуг можуть здійснюватися старостою. Натомість доволі дискусійним видається скасування частини третьої і скорочення частини четвертої статті 17 Закону України «Про адміністративні послуги», якими визначаються умови діяльності Єдиного державного порталу адміністративних послуг.

Незважаючи на негативну оцінку у висновку ГНЕУ, який докладно розкриває можливі негативні наслідки прийняття проекту, 13.05.2020 він прийнятий у першому читанні.

Проект 2688 від 27.12.2019 (Юрченко О. М., Камельчук Ю. О.) про внесення змін до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Проектом передбачається установити, що видалення зелених насаджень у разі будівництва об’єкта архітектури або інженерних мереж на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на  підставі ордера.

Сама ініціатива видається зрозумілою і логічною, однак для ефективного і безпечного її впровадження потрібно одночасно передбачити заходи контролю за такими рішеннями. Також проект мав би містити вказівку про компенсаційні висаджування зелених насаджень.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Права громадян, іноземців і громадських об’єднань

Проект 2671 від 23.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних» щодо форм та умов надання згоди на обробку персональних даних.

Змістовно подібний, але не тотожний до проектів 2333 від 29.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо обробки та оприлюднення персональних даних (див. Огляд № 14) та 2381 від 05.11.2019 (Василевська-Смаглюк О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень (див. Огляд № 15). Метою проекту проголошені деталізація форм надання згоди на оброблення персональних даних та надання можливості органам державної влади і місцевого самоврядування обробляти персональні дані на підставі їх повноважень. Зокрема, передбачається, що згода суб’єкта персональних даних на оброблення його персональних даних надається в: письмовій формі, в тому числі електронними засобами, якою може бути окремий документ, який підписує суб’єкт персональних даних, одна з умов договору, заява, анкета тощо; електронній формі, якою може бути позначка на веб-сайті в Інтернеті, що проставляється суб’єктом персональних даних, передбачена інтерфейсом веб-сайту анкета для заповнення, технічні налаштування веб-сайту, операційної системи, програмного забезпечення, мобільного додатка, які передбачають оброблення персональних даних, тощо; іншій формі, що чітко та однозначно вказує про надання такої згоди суб’єктом персональних даних на оброблення персональних даних. Водночас не можуть розглядатися як згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних: мовчазні та невизначені дії суб’єкта персональних даних; автоматичне  заповнення передбаченої інтерфейсом анкети або попереднє проставлення у відповідному полі позначки без безпосередньої участі конкретного суб’єкта персональних даних; встановлені за замовчуванням налаштування веб-сайту, операційної системи, програмного забезпечення, мобільного додатка; бездіяльність такого суб’єкта. У проекті також пропонується надати можливість обробляти без відповідної згоди персональні дані органам державної влади та місцевого самоврядування «на підставі необхідності здійснення їх повноважень». Окремим положенням підставою для оброблення персональних даних визначається  «необхідність виконання Міністерством фінансів України визначених законом повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, з метою забезпечення адресності та недопущення призначення, нарахування та/або здійснення неправомірних соціальних виплат». Проте у проекті не визначаються чіткі межі зазначених повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що в процесі їх реалізації допускатиме можливість збору та поширення будь-якої конфіденційної інформації про особу, та не передбачається встановлення належного механізму захисту права особи на особисте та сімейне життя від втручання органів державної влади.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект Постанови 2672 від 24.12.2019 (Ткаченко О. В., Кравчук Є. М. + 13) про стан соціального захисту дітей та невідкладні заходи, направлені на захист прав дитини в Україні.

Проект включає 8 сторінок доручень Уряду, центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які слід вирішити: у зв’язку з накопиченням проблемних питань у сфері забезпечення та захисту прав дитини, виникненням нових викликів, пов’язаних з збройним конфліктом на Сході країни, безсистемним реформуванням базових процедур та структур, завдання яких полягає у забезпеченні та дотриманні прав дітей, які становлять шосту частину українського соціуму.

Автори огляду вже неодноразово звертали увагу на те, що такий спосіб комунікації парламенту з іншими органами є цілковито неналежним. Парламент не уповноважений давати доручення органам виконавчої влади. Його функція як законодавчого і представницького органу законодавчо закріпити основи політики, в даному випадку соціальної політики щодо дітей, та забезпечити контроль її виконання.

Постанова прийнята 17.01.2020.

Проект 2704 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги дітей та осіб з інвалідністю та підвищення якості її надання.

У проекті пропонується закріпити: право дітей на звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою, а також право звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою особисто недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежена, з питань, звернення з якими до суду дозволяється таким особам та порядок такого звернення; права центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі необхідності залучати перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного; впровадження нового механізму оцінювання якості наданої адвокатом правової допомоги з використанням інструменту рецензування («peer review») передбачено утворення комісії  зовнішнього незалежного оцінювання якості надання безоплатної вторинної правової допомоги та відповідних регіональних комісій, порядку їх формування, визначення основних завдань та складу; збільшити приблизно на 1000 грн межу малозабезпеченості осіб з інвалідністю для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, передбачивши право таких осіб на безоплатну вторинну правову допомогу у разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (нині – двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб); визначити права та обов’язки суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. До прав суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу належить, зокрема, право: отримувати якісну, повну та своєчасну безоплатну вторинну правову допомогу; отримувати безоплатну вторинну правову допомогу безперервно, зокрема у разі заміни адвоката або працівника уповноваженого центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримувати безоплатну вторинну правову допомогу в рамках всіх національних засобів правового захисту. А серед обов’язків: відшкодовувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, у разі припинення її надання у зв’язку з встановленням факту подання неправдивих відомостей, що стали підставою для надання такої допомоги; нести всі необхідні витрати у своїй справі (судовий збір, поштові витрати, витрати на оплату досліджень, експертиз тощо), крім витрат на правову допомогу; надавати центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги письмову згоду на оцінювання якості наданої адвокатом/працівником центру безоплатної вторинної правової допомоги та ін.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Соціальний захист та пільги

Проект 2575-1 від 27.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4)  про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком.

Альтернативний проекту 2575 від 12.12.2019 (Демченко С. С.) про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (див. Огляд № 20). Пропонується установити, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в законі про Державний бюджет України  на відповідний рік в розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».

Проект 2617-1 від 28.12.2019 р. (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення за вислугу років.

Альтернативний проекту 2617 від 18.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 5) про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років (див. Огляд № 21). З основним проектом альтернативний має спільною лише загальну спрямованість на відновлення в Україні пенсійного забезпечення за вислугу років. Ініціатори нового проекту вважають недоцільним запроваджувати програми накопичувального пенсійного забезпечення і фактично пропонують відновити ті умови пенсійного забезпечення за вислугу років, які існували до змін законодавства в 2015 і подальших роках. Ці пенсії передбачають виплачувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проект, як видається, заслуговуватиме на увагу, якщо до нього будуть додані відповідні фінансові розрахунки, яких поки немає.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2683 від 27.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 2) про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

Загальний обсяг проекту (161 сторінка) унеможливлює його належний розгляд в рамках цього огляду. Загалом, як зазначено у пояснювальній записці, він спрямований на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дадуть змогу забезпечити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Втім, ГНЕУ висловило аргументовані сумніви щодо доцільності запровадження накопичувального пенсійного забезпечення в сучасних соціально-економічних умовах.

Проект 20.05.2020.включений до порядку денного

Трудові відносини і охорона праці

Проект 2584-2 від 27.12.2019 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо забезпечення конституційних гарантій захисту громадян від незаконного звільнення.

Альтернативний проектам 2584 від 12.12.2019 (Третьякова Г. М., Стрункевич В. О. + 4) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення (див. Огляд № 20) та 2584-1 від 20.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання підстав, умов та порядку звільнення працівників (див. Огляд № 21). Проект так само, як і проект 2584-1, спричинений насамперед тим, що основний проект 2584 надає роботодавцям невиправдано широкі  підстави  припиняти  з власної ініціативи трудові відносини із підлеглими, що порушує права працівників при розірванні трудового договору та позбавляє їх можливості скористатися своїми здібностями до продуктивної праці. Змістовно обидва альтернативні проекти дуже подібні, але у проекті 2584-2 є певні суто редакційні особливості порівняно з проектом 2584-1. Наприклад, ініціативи щодо змін у Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» перенесені з основного тексту проекту до «Прикінцевих положень». Відповідно, у назві проекту, згадуються не «акти законодавство України» а лише Кодекс законів про працю України.

Подібність згаданих двох проектів робити доцільним створення на їх основі єдиного узгодженого проекту (за умови відхилення основного проекту 2584).

Проект 2681 від 27.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 40) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок).

Проект передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з декларованою метою приведення положень цих актів у відповідність до сучасних умов праці. Проте серед ініціатив проекту лише одна – створення в обов’язковому порядку контрольних комісій в об’єднанні профспілок) має позитивний, хоча і дещо дискусійний характер. Є також кілька редакційних уточнень щодо включення згадок про об’єднані територіальні громади тощо. Всі інші пропозиції мають деструктивний характер. Зокрема, під приводом ліквідації дублюючих або невластивих функцій професійних спілок пропонується виключити права профспілкових органів: приймати рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори; здійснювати контроль за підготовкою та поданням власником або уповноваженим ним органом документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей; здійснювати контроль за наданням пенсіонерам та особам з інвалідністю, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі, організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи, організації та колективним договором; перевіряти роботу закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків, транспортних підприємств і підприємств побутового обслуговування, що належать або надають послуги підприємству, установі, організації, в яких працюють члени профспілок; перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів на соціальні і культурні заходи та житлове будівництво; одержувати на відповідний запит інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод, а також у разі затримки виплати заробітної плати отримувати в банках інформацію про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації тощо. Знищується ряд гарантій профспілкової діяльності. А в перехідних положеннях проекту пропонується закріпити, що майно профспілок, їх об’єднань колишнього Союзу РСР і УРСР, розташоване на території України та яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у їх віданні, володінні та/або користуванні, є державним майном.

Проект очевидно не враховує тієї обставини, що профспілки за своєю природою є найбільшими представницькими інституціями громадянського суспільства, головною функцією яких є захист прав та інтересів найманих працівників. Його положення не узгоджуються з іншими нормами законодавства, а подекуди є навіть антиконституційними. Проект дістав виключно негативну оцінку ГНЕУ та експертного середовища. Тим не менш профільнийКомітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував прийняти проект у першому читанні за основу.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного

Проект 2682 від 27.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 4) про страйки та локаути.

На думку ініціаторів проекту, чинне законодавство фактично унеможливлює реалізацію громадянами України конституційного права на страйк. Тому метою і завданням проекту проголошено забезпечення конституційного права працівників на страйк, імплементація в українське законодавство міжнародного та європейського досвіду в цій сфері, створення умов для працівників самостійно, без втручання держави, добиватись підвищення оплати праці та поліпшення її умов. Відповідно, пропонується «прибрати з українського правового поля процедуру колективного трудового спору та Національну службу посередництва і примирення, існування яких фактично спрямована на витрачання бюджетних коштів з єдиною метою перешкоджання здійснення конституційного права громадян на страйк». Згідно з пояснювальною запискою проект характеризується такими основними положеннями. Страйкова процедура складається з: а) висування вимог; б) переговорів; в) попередження про страйк; г) страйку; ґ) припинення страйку. Висування вимог здійснюється шляхом збору підписів більш як половини працівників підприємства або його підрозділу. Також вимоги може висунути профспілка, що об’єднує більшість працівників підприємства чи його підрозділу. Мінімальний строк від висування вимог до страйку становить 15 днів. Якщо вимоги стосуються виплати заборгованої зарплати та невиконання колективного договору, строк скорочується до 5 днів. Переговори ведуться у формі, обраній сторонами протягом всієї страйкової процедури. Якщо за 5 днів до страйку сторони не досягли консенсусу, представники працівників зобов’язані направити попередження про страйк місцевим органам державної влади та самоврядування. Увесь час з моменту отримання повідомлення і до моменту початку страйку роботодавець може зупинити роботу підприємства за погодженням з представниками працівників. З моменту початку страйку працівники мають право не виконувати роботу повністю або частково, не виходити на роботу, в робочий час брати участь у масових заходах, бойкотах та блокаді. Водночас роботодавець наділений правом через суд обмежити здійснення працівниками права на страйк як в цілому, так і окремо блокування працівниками відвантаження продукції. Крім того, у разі порушення працівниками встановленої Законом процедури роботодавець отримує право на відшкодування втрат, понесених від незаконного страйку. Якщо ж страйк є законним, він є форс-мажорною обставиною для роботодавця за його зобов’язаннями, а сам роботодавець має право на отримання страхових виплат, у разі, якщо убезпечив свої страйкові ризики. Страйк припиняється представниками працівників у односторонньому порядку або на підставі угоди про виконання вимог страйку.

Утім, як зазначає ГНЕУ, слабким місцем проекту є те, що у разі його прийняття фактично знищується чинний механізм вирішення колективних  трудових спорів, суттєво звужуються форми взаємодії та узгодження інтересів працівників та роботодавців, зокрема сторони позбавляються можливості застосування будь-яких примирних процедур під час страйку (згідно зі ст. 7 проекту орган, уповноважений на керівництво страйком та роботодавець мають право (а не обов’язок) на ведення переговорів). Окрім того, у проекті немає нічого про передбачене чинним законодавством право працівників на страйк на галузевому та територіальному рівні, що порушує вимогу статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Чимало питань викликає і запровадження локауту як засобу захисту роботодавцем своїх соціально-економічних прав та інтересів, що полягає у тимчасовому повному або частковому припиненні роботи підприємства, установи, організації роботодавцем у зв’язку із отриманням роботодавцем вимог страйку. Ці  положення проекту, на думку експертів,  фактично надають роботодавцю можливість заблокувати реалізацію працівниками права на страйк.  Є й певний ризик порушення зобов’язань України за міжнародними договорами, ратифікованими нашою державою:

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного

Проект 2708 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про працю.

Пропонується на заміну чинному Кодексу законів про працю України і ряду доповнюючих його актів законодавства прийняти новий кодифікаційний акт під назвою Закон України «Про працю».

Ми не розглядаємо проекти кодексів у наших оглядах, але маємо зауважити, що на сьогоднішній день ряд принципових положень проекту щодо визначеного робочого місця працівника, додержання ним правил внутрішнього трудового розпорядку тощо вже не відповідають новому баченню трудового договору з урахуванням запровадження дистанційного режиму праці.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Правоохоронна діяльність

Проект 2701 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до пункту 15 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо врегулювання питання з виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції.

Пропонується положення названого пункту про те, що «Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»» виключити, натомість запровадити таке: Особам, яким була виплачена одноразова грошова допомога внаслідок загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», здійснюється доплата в розмірі, який становить різницю між сумою виплаченої одноразової грошової допомоги та розміром одноразової грошової допомоги, установленим Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Судова влада і судочинство

Проект 2692 від 27.12.2019 (Макаров О. А., Власенко С. В., Юрчишин Я. Р.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України з метою їх приведення у відповідність до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) від 09 грудня 2019 року № 969/2019.

Проект заснований на тих зауваженнях, які Венеційська комісія дала до проекту 1008 від 29.08.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (див. Огляд № 1), прийнятого як закон 16.10.2019. Здебільшого пропонується скасувати приписи, запроваджені новим законом і відновити ті норми, що діяли до його прийняття. Зокрема це стосується найболючіших питань: кількості суддів, оплати їх праці, порядку та строків розгляду дисциплінарних проваджень тощо.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Кримінальне право і кримінальний процес,

адміністративна відповідальність

Проект 2669 від 23.12.2019 (Остапенко А. Д.) про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пропонується у названій статті 212-3 «Порушення права на інформацію та права на звернення» норму про те, що караними є «Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"» доповнити уточненням, що караним є і «неподання інформації» загалом. Одночасно штраф, передбачений санкцією за названі діяння, збільшується у 2-4 рази.

Слід зазначити, що пропонована редакція є суто бюрократичною і невдалою. Так, неправомірне ненадання інформації і так є караним, з іншої сторони, постає питання про формальну караність у відмові в наданні інформації, коли така відмова є правомірною.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2689 від 27.12.2019 (Монастирський Д. А., Бакумов О. С. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права.

Фактично альтернативний проекту 9438 від20.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (див. Бюлетень № 205), прийнятому у першому читанні 06.06.2019. Основні положення обох проектів майже тотожні. Метою проекту проголошені забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів. Пропонується: 1) доповнити статтю 8 Кримінального кодексу України новою частиною другою, якою запровадити принцип універсальної юрисдикції щодо агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів; 2) передбачити особливості кримінальної відповідальності військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири, та інших начальників за відповідні міжнародні злочини (нова стаття 311 КК України); 3) внести зміни до статей 44 «Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності», 49 «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності», 68 «Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті», 69 «Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом», 74 «Звільнення від покарання та його відбування», 80 «Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку» КК України задля встановлення норм про особливості кримінальної відповідальності за агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини; 4) виключити із КК України статті 432 «Мародерство», 433 «Насильство над населенням у районі воєнних дій», 435 «Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею»; 5) передбачити особливості кримінальної відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (Розділ ХХ Особливої частини КК у редакції проекту); 6) викласти у новій редакції окремі положення Кримінального процесуального кодексу України, а також Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Не вдаючись до докладного аналізу цих ініціатив, слід погодитися з думкою експертів ГНЕУ, що розгляд цього проекту має відбуватись після вирішення юридичної долі проекту № 9438.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2707 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Великий за обсягом проект, в якому на понад 30 сторінках вносяться зміни до 126 законодавчих актів. Втім, майже повністю це однотипні правки: «слово “злочинних” замінити словами “кримінально-протиправних”» або «слово “злочин” замінити словами “кримінальне правопорушення”».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Транспортні перевезення та безпека дорожнього руху

Проект 2680 від 27.12.2019 (Шуляк О. О., Клочко А. А. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою і завданнями проекту є створення сприятливих умов для покращення стану автомобільних доріг в Україні шляхом спрощення порядку отримання права на виконання будівельних робіт з їх реконструкції та капітального ремонту та усунення неузгодженостей між положеннями законодавчих актів. Відповідно пропонується: 1) скасування необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», та запровадження отримання права на виконання вказаних будівельних робіт на таких спорудах на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) уточнення терміну «будівництво» у таких законодавчих актах як Господарський кодекс України, Гірничий Закон України, Закони України «Про державно-приватне партнерство», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про концесію»; 3) виключення положень Закону України «Про архітектурну діяльність», якими передбачено погодження головним архітектором містобудівного та архітектурного проектного рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, які суперечать положенням статті 7 цього ж Закону, якими наголошено, що проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами; 4) взаємоузгодження положень законів України «Про основи містобудування», «Про енергозбереження», «Про архітектурну діяльність», від 20.09.2019 № 124-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» із Законом України «Про будівельні норми» в частині застосування будівельних норм при містобудівній діяльності; 5) взаємоузгодження положень Закону України від 17.10.2019 № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» із частиною четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині випадків, у яких для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва не подається кадастровий номер земельної ділянки, на якій буде розташовуватися об’єкт будівництва.

Проект 19.05.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2685 від 27.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про мультимодальні перевезення.

У преамбулі до проекту зазначається, що він визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії. Мультимодальні перевезення визначаються як перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення. Також вживається поняття комбіноване перевезення вантажів, яке визначається як мультимодальне перевезення вантажів однією і тією самою транспортною одиницею без перевантаження вантажу під час зміни виду транспорту, де більша частина маршруту приходиться на внутрішній водний, морський або залізничний шляхи, а відрізок маршруту автомобільними шляхами є максимально коротким. Так у статті 7 проекту визначено, що під час комбінованого перевезення вантажів відрізок маршруту автомобільними шляхами має не перевищувати: 150 кілометрів для маршрутів мультимодальних перевезень протяжністю до 750 кілометрів; 20 відсотків протяжності маршруту мультимодального перевезення для маршрутів понад 750 кілометрів. Дуже дискусійною є положення проекту про те, що мультимодальні перевезення вантажів можуть здійснюватися за єдиним (наскрізним) тарифом. Викликає сумніви й те, що мультимодальні перевезення мають замінити собою прямі змішані перевезення. Неоднозначною видається й ініціатива щодо уточнення вимог частини другої статті 29 Закону України «Про автомобільні дороги»: Передбачається, що плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування справляється з усіх транспортних засобів, що проїжджають такими дорогами, за винятком автомобільних транспортних засобів із знімними кузовами, призначених для перевезення вантажів, максимальна допустима маса яких перевищує 12 тон, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів відповідно до Закону України «Про мультимодальні перевезення» платними автомобільними дорогами загального користування, які не надано в концесію. Наразі плата справляється з усіх транспортних засобів.

Проект дуже дискусійний. Він висуває значні вимоги до перевізників і одночасно фактично унеможливлює інші види аналогічних перевезень. За таких обставин проект видається лобістським і таким, що загрожує значними корупційними ризиками. Крім того, слід зазначити, що проект технічно є дуже невдалим, а також до нього не подається порівняльна таблиця, хоча передбачені зміни до 7 законодавчих актів.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2694 від 27.12.2019 (Бакумов О. С., Медяник В. А., Неклюдов В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання світлоповертальних елементів пішоходами.

Пропонується установити, що пішохід зобов’язаний рухатися в темний час доби чи в умовах недостатньої видимості з використанням світлоповертальних елементів (стрічка, жилет, наклейка). Відповідно запроваджується відповідальність за перехід пішоходами проїзної частини у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів на рівні з такими порушеннями як непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху (зміни до статті 127 «Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин» Кодекс України про адміністративні правопорушення).

Проект фактично зобов’язує усіх фізичних осіб на теренах України виходячи з дому мати з собою спеціальний жилет чи стрічку або наклейку на одязі зі світлоповертальними елементами, оскільки забороняє будь-який рух пішоходів без таких елементів у відповідних умовах, а перехід дороги у встановлених для того місцях взагалі робить караним! На нашу думку, проект у пропонованій редакції є цілковито абсурдним і створює чимало проблем, зокрема можливостей для зловживання з боку правоохоронних органів. Зокрема, він не містить жодних вимог до якості та розміру елементів, що вже створює простір для порушень та зловживань. Особливо слід відзначити абсолютно неінформативну пояснювальну записку.

Проект 03.06.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2695 від 27.12.2019 (Бакумов О. С., Медяник В. А., Неклюдов В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Проект містить багато різнопланових пропозицій. Серед змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: скасування штрафних балів, запровадження більш широкого застосування адміністративного арешту, розширення випадків застосування та умов застосування покарання у формі позбавлення права керувати транспортним засобом, зокрема запроваджується порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом тощо. Також слід відзначити те, що скасовується вимога обов’язкової присутності свідків під час огляду водія (судноводія) на стан алкогольного,  наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування  під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції. Остання ініціатива містить особливо великі корупційні ризики та простір для зловживань з боку працівників правоохоронних органів. З числа змін до Кримінального кодексу України слід відзначити запровадження заборони  звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання, звільнення від кримінальної відповідальності, умовно-дострокового звільнення, амністії, помилування тощо для осіб, які вчинили злочин щодо порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Встановлюється, що позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років. Розширюється коло обтяжуючих обставин та посилюються санкції у статті 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». Також змінами до Закону України «Про дорожній рух» дуже розширюється компетенція працівників правоохоронних органів, посилюються вимоги щодо поведінки водія після зупинки, проведення огляду, використання технічних засобів тощо. Поліцейським пропонується дозволити зупиняти транспортні засоби у разі, якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою проведення огляду водіїв з використанням спеціальних технічних засобів для перевірки на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проект містить чимало положень, які розширюють компетенцію правоохоронних органів, але не запроваджує жодних засобів контролю за їх діяльністю. Такі ініціативи створюють додатковий простір для безконтрольного свавілля з боку державних органів і прямо зачіпають права громадян. Через це, проект отримав дуже жорстку критику з боку правозахисників.

Незважаючи на усю критику, проект 13.07.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2697 від 27.12.2019 (Бакумов О. С., Медяник В. А., Неклюдов В. М.) про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху.

Проект вносить зміни в ту ж статтю 127, що й попередній проект 2695, але в цьому випадку усі зміни стосуються підвищення розміру штрафів в середньому у 4-5 разів. Також у санкції частини першої названої статті пропонується скасувати попередження.

Проект 03.06.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2699 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

У проекті на 26 сторінках визначається порядок формування та діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Загалом проект видається таким, що передбачає посилення бюрократичного контролю над транспортом і надавачами відповідних послуг, зокрема, визначається, що Національна комісія здійснює державне регулювання цін послуг, що надаються суб’єктами природних монополій у сфері транспорту та суб’єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у межах визначених повноважень та контроль за їх дотриманням. Зокрема, вона здійснює: державне регулювання тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів; державне регулювання у сфері транспорту; формування тарифів на: управління повітряним рухом; спеціалізовані послуги у аеропортах; встановлення тарифів на перевезення вантажів (крім тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом), пасажирів, багажу, вантажобагажу (крім приміських, міських пасажирських перевезень) залізничним транспортом тощо. Також передбачено право накладання адміністративних штрафів за невиконання вимог Національної комісії. Загалом проект викликав чимало критичних оцінок.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Охорона здоров’я

Проект 2684 від 27.12.2019 (Булах Л. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я.

Метою проекту заявлено підвищити увагу держави до дітей віком від 10 до 18 років шляхом введення в законодавство України терміну «підліток», а також вдосконалення порядку реалізації неповнолітніми прав у сфері охорони здоров’я. Передбачається, зокрема, зменшити вік, з якого особа має право на отримання інформації про стан свого здоров’я та ознайомлення з медичними документами, які стосуються її здоров’я, з вісімнадцяти до чотирнадцяти років; закріпити можливість неповнолітніх укладати правочини щодо реалізації права на охорону здоров’я; доповнити понятійний апарат Закону України «Про охорону дитинства» терміном «дитина підліткового віку (підліток) – дитина у віці від 10 до 18 років».

Аргументи ініціатора проекту не видаються переконливими. Тому і ГНЕУ, і профільний Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики не підтримали проект

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, а 26.02.2020 надійшло подання Комітету про відправлення його на доопрацювання.

Сільське господарство, земельні та лісові справи

Проект 2566-1 від 27.12.2019 (Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду особливостей оподаткування платою за землю.

Альтернативний проекту 2566 від 10.12.2019 (Андрійович З. М.) про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових преференцій з плати за землю для гірничодобувних підприємств) (див. Огляд № 20). На відміну від основного проекту, який пропонує скасувати пункт 284.4, у альтернативному пропонується його викласти в такій редакції: Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку або орендної плати, обчислених відповідно до статей 274, 277, 288 цього Кодексу. Плата за землю за землі залізничного транспорту, до яких належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (крім окремо розташованих земельних ділянок, на яких знаходяться культурно-побутові та адміністративні будівлі, які оподатковуються на загальних підставах), що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, не справляється. Загалом альтернативний проект видається технічно досконалішим.

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2543-1 від 24.12.2019 (Нагорняк С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Альтернативний проекту 2543 від 06.12.2019 (Буймістер Л. А., Василенко Л. В. + 2) про внесення змін у деякі закони України щодо покращення інвестиційного клімату у сфері відновлювальної енергетики (див. Огляд № 19). Проект змістовно дуже близький до основного і загалом повторює його з незначними відмінностями, зокрема щодо строків, розміру тарифів тощо.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2673 від 26.12.2019 (Фріс І. П.)про внесення змін Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг.

Проект містить доволі неоднозначні ініціативи, головним чином викладені в новому визначенні самого поняття «готель»: готель – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у власності або у користуванні якого перебуває об’єкт нерухомості, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням. На сьогодні готелі формально мають бути підприємствами, що дійсно не відповідає існуючій ситуації та створює певні обмеження. Більш дискусійною є пропозиція прив’язати визначення готелю до об’єкта нерухомості. Готель як юридична особа може мати кілька різних приміщень для тимчасового проживання із різним статусом: власність, оренда тощо. І перелік таких об’єктів може змінюватися. Ще більш дискусійним є доповнення визначення готельної послуги вказівкою на те, що нею є  «розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі або аналогічному засобі розміщення». Інші пропоновані зміни є похідними від названих. З огляду на таке, проект у пропонованій редакції видається доволі дискусійним.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2674 від 26.12.2019 (Гетманцев Д. О., Рєпіна Е. А .) про ломбарди та ломбардну діяльність.

Проект є дещо видозміненою редакцією однойменного проекту 1800 від 20.01.2015 (Поляков М. А.), відхиленого парламентом 23.02.2017. Утім, окрім пропозицій по внесенню змін до інших законодавчих актів, які було суттєво скорочено, більшість статей проектів є тотожними чи при більший чи меншій редакційній відмінності зберігають аналогічний зміст.

Проект 2675 від 26.12.2019 (Гетманцев Д. О., Рєпіна Е. А .) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення визначення ломбардної операції.

Проект є похідним від попереднього і містить лише уточнення визначення ломбардної операції.

Проект 2676 від 26.12.2019 (Андрійович З. М.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо забезпечення потреб вразливих споживачів.

Пропонується віднести до числа вразливих споживачів також і «підприємства, установи та організації, що забезпечують зовнішнє освітлення населених пунктів та/або надання комунальних послуг, а також опалення та гаряче водопостачання бюджетних установ та закладів». Відповідно, статтю 61 «Захист вразливих споживачів» пропонується доповнити частиною третьою такого змісту: Обсяг адресної допомоги вразливому споживачу - підприємству, установі, організації, що забезпечує зовнішнє освітлення населених пунктів та/або надання комунальних послуг, а також опалення та гаряче водопостачання бюджетних установ та закладів, не може становити менше половини коштів, витрачених таким споживачем для закупівлі електричної енергії на зазначені цілі.

Проект є дуже дискусійним і таким, що значною мірою перекладає відповідальність з керівників названих підприємств на державний бюджет. Якщо існує проблема своєчасного фінансування відповідних установ, то слід вирішувати її, а не просто надавити пільги. Тим більше, відкривши «скриньку Пандори» вперше, її вже неможливо буде зачинити і пропозиції поширити статус «вразливих споживачів» на ті чи інші бюджетні установи та підприємства підуть у великий кількості.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2698 від 28.12.2019 (Шуляк О. О., Клочко А. А., Юнаков І. С.) про надання будівельної продукції на ринку.

Великий за обсягом проект, який на 50 сторінках не лише викладає текст названого закону, а й вносить зміни до 6 законодавчих актів. Обсяг проекту унеможливлює його належний огляд. Відзначимо, що згідно з преамбулою він визначає правові та організаційні засади введення в обіг або надання будівельної продукції на ринку через установлення правил для вираження їх показників, пов’язаних з суттєвими характеристиками цієї продукції, та застосування щодо них знака відповідності технічним регламентам.

Проект 19.05.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Азартні ігри та лотереї

Проект 2285-9 від 27.12.2019 (Дубінський О. А.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.

Альтернативний проекту 2285-д від 18.12.2019 (Марусяк О. Р.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. 14.01.2020 подано доопрацьовану редакцію, яка далі і розглядається (див. Огляд № 21).

Проект по суті є поєднанням названого проекту 2285-д і проекту2285-3 від 06.11.2019 (Дубінський О. А.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (див. Огляд № 15).

Проект втратив актуальність, оскільки 16.01.2020 в першому читанні прийнятий проект 2285-д.

Інші питання

Проект 2618-1 від 18.12.2019 (Лубінець Д. В.) про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

Альтернативний проекту 2618 від 18.12.2019 (Герасименко І. Л., Верещук І. А. + 13) про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (див. Огляд № 21).

Проект є повністю самостійним і має мало спільного з основним проектом. Основні його ідеї викладені в пояснювальній записці.

16.06.2020 в першому читанні прийнятий основний проект.

Проект 2693 від 27.12.2019 (Ткаченко О. В., Потураєв М. Р. + 8) про медіа.

Великий за обсягом проект в 175 сторінок, який, окрім основного тексту, передбачає внесення змін до кількох десятків законодавчих актів.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на основі названого проекту та альтернативних йому підготував 02.07.2020 доопрацьований проект 2693-д від, який надалі розглядається парламентом.

Проект 2702 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Проект зосереджує увагу на проблемі добровільного страхування відповідальності суб’єктами господарювання з різними рівнями небезпеки. Також дещо обмежується компетенція уповноважених органів щодо перевірок.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2706 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про медіацію.

Проект продовжує лінійку відповідних проектів, які вносяться вже багато років. Він має чимало спільного з попередниками, деякі приписи вже неодноразово пропонували, а деякі пропонуються вперше. Проект відзначає відносна поверхневість й замала увага до процедурних аспектів. Закон загалом давно є назрілим, однак перспектива медіації в Україні лишається дискусійною. Не сприяють формуванню усталеного бачення проекту і різноманітність підходів до медіації, які висуваються різними спеціалістами.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проекти, які подаються без коментарів

Проекти 0022, 0023, 0024 від 26.12.2019 (Президент України) про ратифікацію Договорів між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників, про передачу засуджених осіб, про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.

Проекти повторюють однойменні проекти 0210, 0211 та 0212 від 14.01.2019 (див. Бюлетень № 208), відкликаних 20.05.2019

Усі три проекти прийняті 30.04.2020 за основу та в цілому і невдовзі підписані Президентом України.

Проект 0026 від 27.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку.

Проект повторює однойменний проект 0158 від 23.08.2017 (див. Бюлетень № 139, в тексті помилково позначений як проект 7041).

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2670 від 23.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до пункту 24 розділу ХІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2571-2 від 26.12.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи і Проект 2571-3 від 28.12.2019 (Палиця І. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи.

Альтернативні проектам 2571 від 11.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи (див. Огляд № 20) та 2571-1 від 20.12.2019 (Мінько С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи в умовах сучасної банківської кризи (див. Огляд № 21).

30.03.2020 поданий доопрацьований профільним Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики проект 2571-д і того ж дня він прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання.

Проект 2603-1 від 27.12.2019 р. (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги, відновлення раніше існуючого рівня пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива.

Альтернативний проекту 2603 від 16.12.2019 р. (Мельником П. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (див. Огляд № 21).

Проект дослівно повторює проект 2087 від 06.09.2019 (Королевська Н. Ю., Бойко Ю. А. + 13) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (див. Огляд № 6).

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2686 від 27.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.

Проект є удосконаленою редакцією двох попередніх урядових проектів на ту саму тему, першим з яких був проект 3507 від 24.11.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення кадрової роботи платниками податків (див. Бюлетень № 50). Загалом зміни вносяться до 26 законодавчих актів.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку уряду,.

Проект 2687 від 27.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із запровадженням обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.

Проект є похідним від попереднього і самостійного значення не має.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2690 від 27.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2590-1 від 28.12.2019 (Лопушанський А. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо усунення осіб з подвійним громадянством від державних та суспільно важливих справ.

Альтернативний проекту 2590 від 12.12.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства (див. Огляд № 20).

Проект відкликаний 16.01.2020.

Проект 2700 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 23 Митного кодексу України щодо попередніх рішень з питань відповідного методу або критеріїв та їх застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль