пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
24.08.2020 | Ігор Усенко, Євген Ромінський
Політика і права людини

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 23 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.01.2020–11.01.2020

   

Всього за два тижні зареєстровані 17 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 2 становлять проекти процедурних постанов щодо прийняття за основу законопроекту та перейменування населеного пункту.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див. Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 29.07.2020.

Міжнародні відносини

Проект Постанови 2717 від 10.01.2020 (Чернєв Є. В., Маріковський О. В. + 3) про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з кримінальним переслідуванням старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа в Італійській Республіці.

У Заяві зазначається, що Верховна Ради України з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення суду міста Павія (регіон Ломбардія, Італійська Республіка) від 12.07.2019 стосовно громадянина України Віталія Марківа. Верховна Рада України, відстоюючи право всіх громадян України бути захищеними державою, керуючись Конституцією та законодавством України, спираючись на основні принципи міжнародного права, а також на конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності 2004 року, вважає, що справа Віталія Марківа продемонструвала очевидні порушення принципів верховенства права, гарантій на справедливий суд та одного з ключових принципів кримінального процесу – презумпції невинуватості, звертає увагу, що процес проходив у глибоко антиукраїнській атмосфері, докази сторони обвинувачення базувалися на чутках та упередженнях, суд відхилив запит на проведення огляду місця події на горі Карачун (поданий захистом B. Марківа), а ймовірна причетність російської та проросійської сторони, присутніх там під час трагедії, не розслідувалась, наголошує на тому, що під час судового розгляду не було надано чітких однозначних доказів вини українських військових, загалом, чи Віталія Марківа, зокрема, протестує проти звинувачення України у порушенні міжнародного гуманітарного права та залучення Української держави до згаданої справи як цивільного відповідача, адже це суперечить основним принципам міжнародного права щодо юрисдикційних імунітетів іноземних держав, категорично засуджує використання неприйнятних формулювань у матеріалах вироку, згідно з якими українська армія є «повсталими українцями, що захопили Карачун», стверджується, що «стріляти по цивільних було звичним способом дій української армії та НГУ», а військові дії на Сході України називаються «триваючою громадянською війною». Верховна Рада України постановляє: Поважаючи незалежність та авторитетність судової гілки влади Італійської Республіки, зауважуючи, що рішення суду порушує права військовослужбовця України та наносить шкоду іміджу нашої держави, дати наступну політичну оцінку такому рішенню: «Верховна Рада України вважає рішення суду міста Павія (регіон Ломбардія, Італійська Республіка) від 12.07.2019 стосовно громадянина України Віталія Марківа таким, що наносить шкоду суверенним правам Держави Україна». Звернутись до Президента Італійської Республіки спільно з Парламентом Республіки з проханням в рамках своїх повноважень забезпечити прозорість, об’єктивність та неупередженість апеляційного провадження стосовно Віталія Марківа.

Постанова 17.01.2020 прийнята і 03.02.2020 підписана.

Проект Постанови 2718 від 11.01.2020 (Ясько Є. О.) про Заяву Верховної Ради України «Щодо участі Постійної делегації Верховної Ради України в роботі Парламентської Асамблеї Ради Європи у 2020 році».

У Заяві Верховна Рада України: 1. Доручає Постійній делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи (далі – Делегація України), реалізуючи право України як повноправного члена Ради Європи, подати свої повноваження на затвердження для участі у щорічній сесії ПАРЄ 2020 року. 2. Заявляє, що метою участі Делегації України в роботі ПАРЄ є недопущення збереження існуючої ситуації в Європі, яка склалася у результаті агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, доведення об’єктивної інформації про протиправні діяння РФ на окупованих територіях нашої держави та зусилля України для припинення збройної агресії з боку країни-члена РЄ і подолання її наслідків, а також недопущення використання трибуни ПАРЄ для поширення неправдивих наративів про ситуацію в Україні. 3. Наголошує на необхідності неухильного виконання підписаної главами держав і урядів держав під час Першого саміту Ради Європи Віденської декларації 1993 року з метою зміцнення демократичної безпеки в Європі. 4. Наголошує, що Делегація України у співпраці з країнами-партнерами докладатиме зусиль для сприяння реалізації позитивного порядку денного з метою сприяння Асамблеєю досягненню цілей, визначених Статутом Ради Європи, а саме зміцнення демократії, верховенства права і захисту прав людини та свобод в Європі. 5. Відзначає важливість роботи Делегації України в сесії ПАРЄ задля сприяння виконанню Україною своїх зобов’язань як повноправного члена Ради Європи, а також активної участі у вдосконаленні існуючих та створенні нових правозахисних стандартів Ради Європи. 6. Рішуче відкидає можливість підтримки Делегацією України будь-яких рішень ПАРЄ, які могли б суперечити статутним цілям чи підривати їх досягнення, 7. Підкреслює необхідність напрацювання пропозицій щодо посилення інституційних спроможностей та автономності ПАРЄ у реагуванні на порушення з боку держав-членів своїх статутних та договірних зобов’язань, а також у більш широкому сенсі всіх резолюцій та рекомендацій Асамблеї, 8. Закликає країни-члени РЄ посилити зусилля зі спонукання російської сторони до виконання її міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи, в тому числі ухвалених Асамблеєю резолюцій і рекомендацій, з метою відновлення поваги з боку Російської Федерації до принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність і непорушність кордонів в Європі. 9. Закликає вжити заходи для відновлення ефективного і повноцінного моніторингу з боку ПАРЄ виконання Російською Федерацією зобов’язань, які визначені Висновком ПАРЄ № 193 (1996), включаючи вирішення міжнародних спорів виключно мирними засобами, врегулювання питання кордонів на основі міжнародного права, відмову від поширення на окремі країни зон свого особливого впливу, виведення військ з території Молдови, дотримання положень міжнародного гуманітарного права тощо. 10. Підкреслює необхідність ратифікації Російською Федерацією Європейської Хартії регіональних мов або мов національних меншин відповідно до зобов’язань РФ взятих при вступі до Ради Європи, як це зазначено у Висновку ПАРЄ 193 (1996). 11. Просить Делегацію України в ПАРЄ внести на розгляд Верховної Ради України звіт про підсумки участі у роботі ПАРЄ за 2020 рік для подальшого визначення форм і методів досягнення визначених цілей і завдань роботи в Асамблеї на наступний період.

Постанова 16.01.2020 прийнята і 03.02.2020 підписана.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 2691-1 від 10.01.2020 (Порошенко П. О., Геращенко І. В. + 10) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення законодавчої процедури.

Формально альтернативний проекту 2691 від 27.12.2019 (Арахамія Д. Г., Копитін І. В. + 5) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення законодавчої процедури (див. Огляд № 22), однак за своїм змістом він присвячений переважно регулюванню питань, про які не йдеться у проекті 2691. Натомість він доволі подібний до проекту 2058 від 04.09.2019 (Геращенко І. В., Синютка О. М. + 3) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права Європейського Союзу (див. Огляд № 5), який очікує розгляду і своєю чергою дослівно повторює проект 2046а від 09.06.2015 (Семерак О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права ЄС (див. Бюлетень № 26). Основа увага приділяється підвищенню значення у законодавчій процедурі питань євроінтеграції. Зокрема, пропонується передбачити обов’язкову співдоповідь (при повному обговоренні) або виступ (при скороченому обговоренні) голови або представника від комітету, до предмета відання якого належать питання європейської інтеграції, якщо обговорюваний проект не відповідає зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції; встановити, що до кожного проекту закону додається висновок щодо його відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції; передбачити нову підставу для повернення проекту ініціатору без включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради «за пропозицією комітету, до предмета відання якого належать питання  європейської інтеграції».

Проект не дістав підтримки ГНЕУ, а профільний Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні відхилити його. Знятий з розгляду 04.02.2020.

Права громадян, іноземців і громадських об’єднань

Проект 2671-1 від 11.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту персональних даних, форм та умов надання згоди на їх обробку.

Альтернативний проекту 2671 від 23.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних» щодо форм та умов надання згоди на обробку персональних даних (див. Огляд № 22). Згідно з пояснювальною запискою на відміну від основного урядового проекту альтернативний проект передбачає: встановлення можливості оброблення персональних даних органами державної влади та місцевого самоврядування на підставі необхідності здійснення їх повноважень, визначених законами, та виключно за умови наявності згоди суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних; удосконалення і посилення законодавчих вимог про умови надання згоди на обробку персональних даних; скасування права Міністерства фінансів отримувати і обробляти персональні дані громадян без їхньої згоди.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Трудові відносини і охорона праці

Проект 2708-1 від 11.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про працю.

Альтернативний проекту 2708 від 28.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про працю (див. Огляд № 22). За власним свідченням ініціаторів альтернативного проекту, він має в основі проект 2410 від 08.11.2019 (Королевська Н. Ю., Ларін С. М. + 4) «Трудовий кодекс України» (див. Огляд № 15), який формально нині опрацьовується у профільному Комітеті. Не розглядаючи засадничо проекти кодексів в наших оглядах, зауважимо, що альтернативний проект виглядає дещо сучаснішим за урядовий принаймні в частині регулювання питання дистанційної (надомної) праці, гнучкого режиму робочого часу тощо.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Правоохоронна діяльність

Проект 2714 від 03.01.2020 (Радіна А. О., Юрчишин Я. Р. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією.

Проект стосується різних аспектів діяльності Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), зокрема, процедури проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ; визначається гранична чисельність центрального та територіальних управлінь НАБУ; уточнюються посадові оклади та гарантії на належне пенсійне забезпечення осіб начальницького складу НАБУ тощо. Подібні ініціативи запроваджуються і щодо Національного агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проект майже не стосуються компетенції названих органів і здебільшого зосереджений на врегулюванні певних аспектів їх функціонування.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Судова влада і судочинство

Проект 2709 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних.

Пропонується установити таке. Список присяжних формується та затверджується територіальними управліннями Державної судової адміністрації України на підставі інформації, що міститься у Державному реєстрі виборців, та у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. До списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності територіальними управліннями Державної судової адміністрації України для заміни осіб, які вибули зі списку, у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. До списків присяжних не включаються громадяни посадові особи органу, що здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2710 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя.

Проект пов’язаний з попереднім. Серед іншого пропонуються таке. Під час здійснення повноважень з формування та затвердження списку присяжних у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Державна судова адміністрація України та її територіальні органи мають право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані. Далі, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, здійснюється судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого ‒ колегіально судом у складі трьох суддів, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою статті 31 Кримінального процесуального кодексу України. Запроваджуються уточнення порядку функціонування суду присяжних, зокрема виклику присяжних, умов відводу та усунення присяжних, визначається статус і повноваження голови присяжних, визначаються умови та вимоги до напутнього слова головуючого, різні аспекти постановлення та виголошення вироку присяжних та багато іншого.

ГНЕУ поставило під сумнів ряд положень проекту, що мало б стати додатковим аргументом на користь його широкого обговорення і фахового опрацювання.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2712 від 02.01.2020 (Бужанський Н. А.) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних стандартів судочинства).

Фактично альтернативний проекту 2692 від 27.12.2019 (Макаров О. А., Власенко С. В., Юрчишин Я. Р.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України з метою їх приведення у відповідність до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) від 09 грудня 2019 року № 969/2019 (див. Огляд № 22). Як і основний проект, альтернативний проект заснований на тих зауваженнях, які Венеційська комісія дала до проекту 1008 від 29.08.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (див. Огляд № 1), прийнятому як закон 16.10.2019. Пояснювальна записка так розкриває основні ініціативи проекту: Пропонується внести зміни до ряду законів України, якими передбачається: виключити положення, яке встановлює максимальну кількість Верховного Суду та встановити, що визначення такої кількості здійснюватиметься виходячи із рівня судового навантаження та обсягу фінансування Верховного Суду; змінити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, закріпивши, що більшість у її складі (7 із 12 членів) складатимуть суддів, призначені з’їздом суддів України та із забезпеченням при цьому представництва судів різних інстанцій; змінити склад конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також Комісії з питань доброчесності та етики. Питання формування національного органу у сфері правосуддя пропонується вирішувати за участю кваліфікованих національних експертів, а не представників іноземних держав, оскільки така участь є сумнівною з точки зору забезпечення конституційних засад створення та функціонування національних органів влади незалежної держави; уніфікувати розмір винагороди для всіх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя; відновити гарантії фінансової незалежності суддів Верховного Суду у вигляді підвищеного розміру посадового окладу на рівні 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; удосконалити порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, підвищивши строки для здійснення окремих процесуальних дій, а також встановивши мінімальні гарантії для безпосередньої участі суддів у процедурі дисциплінарного провадження; позбавити суддів статусу суб’єктів щодо яких здійснюються процедури очищення влади, а також виключити можливість звільнення суддів за несумісність у зв’язку із застосуванням щодо них люстраційних заборон; скасувати процедуру проведення відбору суддів у Верховному Суді; наділити Вищу раду правосуддя правом на період створення нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України реалізовувати її окремі повноваження, які сприятимуть заповненню значної кількості вакантних посад суддів в України, зокрема, вживати дії щодо завершення добору кандидатів на посаду судді, який розпочався ще у квітні 2017 року; вирішити питання суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, які вже декілька років усунуті від здійснення правосуддя, а також гарантувати поновлення на посаді суддів, які були звільнені у зв’язку із застосуванням Закону України «Про очищення влади».

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2563-1 від 02.01.2020 (Підласа Р. А.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення публічних закупівель.

Формально альтернативний проекту 2563 від 10.12.2019 (Дубінський О. А., Гетманцев Д. О. + 5) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення публічних закупівель (див. Огляд № 20). Проекти ніби схожі за назвою, але спрямовані на врегулювання цілковито різних питань. Так, з ряду положень щодо електронних закупівель пропонується скасувати посилання на Закони України «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Натомість пропонується установити, що належним захистом інформації в електронній системі закупівель вважається захист, що підтверджується наявністю у інформаційно-телекомунікаційної системи дійсного сертифіката комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» або який встановлює відповідність системи менеджменту інформаційною безпекою, що застосовується при обробленні інформації в системі хмарних обчислень, вимогам стандарту ISO/IEC 27001 або ДСТУ ISO/IEC 27001, або інших стандартів, якими їх замінено, виданого вітчизняним чи іноземним органом чи організацією з оцінки відповідності, акредитованим національним органом України з акредитації або іноземним органом з акредитації, який є стороною багатосторонньої угоди про визнання Міжнародного форуму з акредитації та/або Європейської кооперації з акредитації, відповідно до стандарту ISO/IEC 17021, або ДСТУ ISO/IEC 17021, або інших стандартів, якими їх замінено. Безпека інформації в електронній системі закупівель забезпечується відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, з урахуванням законодавства у сфері захисту інформації та кібербезпеки.

Проект 2711 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо контролю та відповідальності суб’єктів господарювання.

Програмні реєстратори розрахункових операцій мають передбачати можливість формування та передачі фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків у автоматичному режимі з використанням даних фіскального серверу контролюючого органу. Документальні перевірки додержання фізичними особами ‒ підприємцями вимог цього Закону проводяться залежно від ступеня ризику, визначеного відповідно до критеріїв. Перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фактичні перевірки проводяться за підставами, визначеними Податковим кодексом України. Одночасно вносяться зміни щодо визначення порушень та санкцій за їх вчинення в частині використання програмних реєстраторів розрахункових операцій. Так, відповідальність наступає у разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 20 відсотків (наразі 10 – авт. огл.) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Також деякі види санкцій пропонується не поширювати на випадки, коли проведення розрахункових операцій здійснювалося через програмні реєстратори розрахункових операцій.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 2716 від 10.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Проектом пропонується внести зміни до 10 законодавчих актів: Цивільного і Господарського кодексів України та Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про зайнятість населення», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність» і «Про режим іноземного інвестування». Згідно з пояснювальною запискою, завданнями проекту є створення сприятливого законодавчого поля в Україні для відкриття та діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, а саме: запровадження відкритої, прозорої, та швидкої процедури державної реєстрації; спрощення ведення бізнесу через усунення прогалин у законодавчому визначенні їх правового статусу; запровадження ефективної і максимально швидкої та необтяжливої процедури припинення їх діяльності; усунення корупційної складової у сфері надання адміністративних послуг; наближення законодавства України до європейських стандартів; полегшення здійснення іноземних інвестицій в Україну та загальне покращення привабливості українського ринку, захисту інтересів інвестора; покращення іміджу України як надійного та передбачуваного бізнес-партнера; імплементація положень Одинадцятої Директиви Ради № 89/666/ЄЕС від 21 грудня 1989 року щодо розкриття документів та відомостей стосовно відкритих в державі-члені відокремлених підрозділів компаній, які керуються законодавством іншої держави, шляхом внесення інформації про такі відокремлені підрозділи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та відкриття її для загального доступу. Змін дійсно чимало, зокрема вищезгаданий ЦК України пропонується доповнити новими статтями 105-1 «Припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» та 110-1 «Ліквідація філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави», а до ряду інших внести зміни.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Азартні ігри та лотереї

Проект 2285-10 від 02.01.2020 (Володіна Д. А.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.

Альтернативний проекту 2285-д від 18.12.2019 (Марусяк О. Р.) про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (див. Огляд № 21), з яким має багато спільного, та проектам 2285-8 та 2285-9.

16.01.2020 в першому читанні прийнятий проект 2285-д.

Проект 2713 від 03.01.2020 (Заблоцький М. Б., Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор.

Окрім власне визначення умов і ставок оподаткування, проект містить ряд уточнень приписів кодексу з метою розведення азартних ігор і сфери розваг. Зокрема, прямо зазначається, що до діяльності у сфері розваг не належить діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також діяльність з організації та проведення лотерей. Пропозиції доволі різні. Звернемо особливу увагу на таку: до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виграшів в азартних іграх та лотереях. Це викликає певний сумнів, адже нині саме виграші в азартні ігри оподатковуються найсильніше. Також запропоновані доволі невеликі ставки податку з суб’єктів господарювання, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор. Тому саме фіскальна сторона проекту видається вельми сумнівною.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Інші питання

Проект 2719 від 11.01.2020 (Климпуш-Цинцадзе І. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів та про скасування Директиви 2001/37/ЄС.

Проект доволі великий (понад 20 сторінок) і особливо багато змін пропонується внести до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Навіть його назву пропонується змінити на «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння та електронних сигарет та пального». Серед іншого, названий закон пропонується доповнити новими статтями 9-2 «Вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом тютюнових виробів», 9-3 «Введення в обіг новітніх тютюнових виробів», 9-4 «Введення в обіг та вимоги щодо якості електронних сигарет» та 13-1 «Медичні попередження та упаковка трав’яних виробів для куріння», 15-4 «Простежуваність обігу тютюнових виробів», а ряд інших статей, як то стаття 9-1 радикально переглядаються. Чимало змін і до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», зокрема, повністю змінені вимоги до медичних попереджень. Також Закон України «Про рекламу» пропонується доповнити статтею 22-1 «Реклама електронних сигарет і заправних контейнерів», в якій, зокрема, забороняється реклама електронних сигарет і заправних контейнерів: у комерційних повідомленнях по радіо, які спрямовані на пропагування електронних сигарет або контейнерів для заправки чи мають такий безпосередній або опосередкований ефект; у вигляді внесків на державному чи приватному рівні у радіопрограми, які спрямовані на пропагування електронних сигарет або контейнерів для заправки чи мають такий безпосередній або опосередкований ефект; у вигляді внесків на державному чи приватному рівні у будь-які заходи, діяльність або фізичну особу, які спрямовані на пропагування електронних сигарет або контейнерів для заправки чи мають такий безпосередній або опосередкований ефект; на телебаченні, у тому числі за допомогою кабельного, супутникового, ІР-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення; засобами зовнішньої реклами; у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб; у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів. Забороняється спонсорство радіопрограм, а також будь якої події, діяльності чи особи, що мають на меті або мають безпосередній чи опосередкований ефект просування електронних сигарет та заправних контейнерів.

Загалом змін дуже багато, і проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів і заінтересованих осіб.


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль