пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
02.11.2020 | ХПГ-інформ
Вісті з пострадянських країн

Білорусь: понад три сотні затриманих на «Марші проти терору»

Фото з сайту Радіо Свобода
   

1 листопада у Мінську відбулася багатотисячна хода до урочища Куропати, де поховані жертви сталінських репресій. Традиційно цими днями білоруси відзначають «дзяди» (укр. діди) – дні поминання померлих предків.

«Цього разу марш був присвячений до вшанування пам’яті пращурів і називався „Дзяди проти терору“, єдиної колони не вдалося сформувати через розгін та затримання, щонайменше три окремі колони прорвали ланцюги спецпризначенців та внутрішніх військ, які активно застосовували свою зброю та електрошокери», – йдеться в матеріалі на сайті білоруської служби Радіо Свобода. Повідомляють про застосування світлошумових гранат та гумових куль. Деяким учасникам маршу все-таки вдалося дійти до меморіалу Куропати і вшанувати пам’ять загиблих.


Масові поховання поблизу Мінська в урочищі Куропати знайшли у 50-ті роки будівельники, що прокладали там дорогу. Втім, про страшну знахідку забули до кінця 80-х, коли історія про розстріли тисяч людей набула розголосу завдяки опублікованій в газеті «Література і мистецтво» статті Зенона Позняка та Євгена Шмигальова «Куропати – дорога смерті». Достеменна кількість жертв у Куропатах невідома: архіви КДБ Білорусі досі засекречені. На думку Позняка, у Куропатах може бути поховано близько 220–250 тисяч осіб.  Багато могил знищили під час прокладання Мінської кільцевої дороги, газотраси й вирубки лісу навколо неї. Часто саме тут люди вшановують пам’ять своїх пращурів, які загинули в роки репресій і місце поховання яких невідоме.


За інформацією правозахисного центру «Весна», найбільше людей силовики схопили в Мінську, проте затримання відбувалися також у Гродні, Могильові, Жодішках. Наразі йдеться про 315 затриманих. Дані правозахисників постійно оновлюються.

Білоруська служба Радіо Свобода повідомляє, що затримано кілька журналістів, колишнього юриста Адміністрації президента Олександра Пласковицького, колишнього політв’язня Микиту Лоховида, скульптора Геника Лойку, члена основного складу Координаційної ради Дениса Готто та інших.

Нагадаємо, на початку минулого тижня Світлана Тихановська оголосила загальнонаціональний страйк і закликала білорусів не виходити на роботу, нічого не купувати в державних магазинах, знімати кошти з банківських рахунків тощо. Страйк буде припинено, коли Олександр Лукашенко піде з поста президента країни, а всіх політв’язнів буде звільнено.


 Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада – громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі. Члени ради зазнають тиску з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

1 вересня цього року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. Експертам відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

14 вересня Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року в Білорусі. Правозахисники наголошують на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН.


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль