пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
09.11.2020
Право на приватність

Що таке приватність?

Зображення: privacyinternational.org
   

Що таке приватність?

Приватність – це основоположне право, яке є ключовим для автономії та захисту людської гідності, воно слугує в якості основи, на якій побудовано багато інших прав людини.

Приватність дозволяє нам створювати бар’єри та керувати межами для захисту від необґрунтованого втручання у наше життя, що дозволяє нам визначитися у тому, хто ми є, і яку взаємодію з навколишнім світом ми хочемо здійснювати. Приватність допомагає нам встановити межі для визначення того, хто має доступ до нашого тіла, місця перебування та речей, а також до наших зв’язків та іншої інформації.

Правила, які захищають приватність, дають нам можливість відстоювати наші права в умовах значних диспропорцій влади.

Внаслідок цього приватність є ключовим шляхом захисту людини та суспільства від свавілля та невиправданого користування владою, шляхом зменшення того, що може бути відомо про нас та зроблено з нами, і водночас – захисту від інших осіб, бажаючих встановити свій контроль.

Приватність є ключовою для нас як для людей, і ми приймаємо пов’язані з нею рішення кожного дня. Вона дає нам простір бути собою без судження, дозволяє нам вільно мислити без дискримінації, і є важливою складовою частиною нашого контролю над тим, хто що про нас знає.

Чому це важливо?

У сучасному суспільстві міркування щодо приватності є дискусією про сучасні свободи.

Коли ми розглядаємо, як ми встановлюємо та захищаємо межі навколо особи та можливість особи мати слово щодо того, що з нею станеться, ми також намагаємося вирішити питання:

  • Етики сучасного життя;
  • Правил, що регулюють ведення торгівлі; а також,
  • Обмеження, які ми накладаємо на державну владу.

Технологія була завжди взаємопов’язана з цим правом. Наприклад, наші можливості щодо захисту приватності зараз значно вище, ніж будь-коли раніше, але сучасні можливості для спостереження безпрецедентні.

Зараз ми можемо окремо ідентифікувати осіб серед масових наборів та потоків даних, а також приймати рішення про осіб на основі широких масивів даних. Зараз компанії та представники урядів можуть моніторити будь-яку нашу бесіду, кожну комерційну операцію, яку ми здійснюємо, і кожне місце, яке ми відвідуємо. Ці можливості можуть призвести до негативних наслідків для окремих осіб, груп, та навіть суспільства в цілому,  оскільки це призводить до виключень та дискримінації. Вони також впливають на нашу думку про відносини між окремими особами, ринками, суспільством та державою. Якщо виникне ситуація, в якій установи, на які ми спираємося, можуть узнати нас настільки, щоб отримати можливість ознайомитися з нашою особистою  історією, спостерігати за усіма нашими діями та передбачати наші дії у майбутньому, виникнуть ще більші диспропорції влади, за яких індивідуальна автономія від компаній, груп та урядів фактично зникне, і будь-яке поводження, яке буде визнано відхиленням, буде виявлено, відокремлено, та навіть придушено.

Вірогідно, найбільш значним викликом для приватності є те, що це право може бути пошкоджено без знання особи. З іншими правами втручання швидко стає відомим – коли особу затримують, піддають цензурі, або обмежують. З іншими правами порушник також є відомим – це посадова особа, яка здійснює затримання, цензор або поліція.

Нас усе менше інформують про моніторинг, якому ми підлягаємо, і нам не дають можливості або здатності поставити цю діяльність під сумнів.

Таємне спостереження, яке рідко здійснювалося у минулому через його агресивність, відсутність відповідальності та конкретний ризик для демократичного життя, швидко стає стандартним методом спостереження.

Privacy International передбачає світ, у якому приватність захищається, поважається та виконується. Установи усе частіше здійснюють спостереження за особами, і навіть виключають нас з участі у прийнятті рішень про втручання у наше життя, нашу інформацію обробляють, наші тіла досліджують, наше майно обшукують. Ми вважаємо, що для того, щоб особа приймала участь у житті сучасного світу, розвиток законів та технологій необхідно посилити, не підриваючи при цьому можливість вільно користуватися цим правом.

Чи є приватність правом?

Приватність є кодифікованим основоположним правом людини. Право на приватність виділяється в усіх значних міжнародних та регіональних правозахисних інструментах, у тому числі:

Загальна декларація ООН про права людини (ЗДПЛ) 1948 року, стаття 12: «Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте i сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь i репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП) 1966 року, стаття 17: «1. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію. 2. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань».

Право на приватність також включено у:

  • Статтю 14 Конвенції ООН про права робітників-мігрантів;
  • Статтю 16 Конвенції ООН про права дитини;
  • Статтю 10 Африканської хартії про права та добробут дитини;
  • Статтю 4 Принципів Африканського Союзу щодо свободи слова (право на доступ до інформації);
  • Статтю 11 Американської конвенції про права людини;
  • Статтю 5 Американської декларації прав та обов’язків людини;
  • Статті 16 та 21 Арабської хартії про права людини;
  • Статтю 21 Декларації прав людини АСЕАН; та
  • Статтю 8 Європейської конвенції з прав людини.

Більше 130 країн мають конституційні твердження щодо захисту приватності, у кожній частині світу.

Важливою складовою частиною права на приватність є право на захист персональних даних. У той час як право на захист даних може випливати з загального права на приватність, деякі міжнародні та регіональні інструменти також передбачають більш конкретне право на захист персональних даних, у тому числі:

  • Керівні принципи ОЕСР щодо захисту конфіденційності та транскордонних потоків персональних даних,
  • Конвенція Ради Європи 108 про захист фізичних осіб щодо автоматичної обробки персональних даних,
  • Ряд Директив Європейського Союзу та його Положення, що очікують на розгляд, а також Хартія Європейського Союзу про основні права,
  • Основи приватності країн Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 2004 року, а також
  • Економічне товариство західноафриканських держав має Додатковий закон про захист даних від 2010 року.

Більше 100 країн зараз мають закон про приватність та захист даних у тій чи іншій формі.

Однак, занадто часто спостереження здійснюється, не беручи до уваги ці форми захисту. Це є однією з підстав, за яких існує Privacy International – для забезпечення того, щоб потужні установи, такі, як уряди та корпорації, не зловживали законами та лазівками для вторгнення у вашу приватність.

Переклад Харківської правозахисної групи

Оригінал: What is privacy?


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль