MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Врятувати ногу А.Загибель засудженого у Кропивницькому – прокуратура почала розслідуванняШвидка так і не приїхалаКоментар Харківської правозахисної групи до Сьомої періодичної доповіді України про виконання положень Конвенції ООН проти катувань та нелюдяного або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (2-ге видання, виправлене та доповнене)Рефлексії з приводу коментаря Харківської правозахисної групи (ХПГ) до Сьомої періодичної доповіді України про виконання положень Конвенції ООН проти катувань та нелюдяного або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання«Довічно важливо». Науково-практична частина (Харків)«Довічно важливо». Науково-практична частина (Київ)Мистецько-науково-практичний проєкт «Довічно важливо»«Довічно важливо». Загальна ситуаціяСтрата в розстрочку. Необхідна процедура виправлення судових помилокЗвернення Української Гельсінської Спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи щодо звільнення Володимира ПанасенкаЧому Україна рухається в ЄС, а судді і прокурори залишаються в радянському минулому?!Панельна дискусія «Право на справедливий суд» у рамках Docudays UAРешение ЕСПЧ по делу Петухова против Украины (№ 2)ЄСПЛ: система довічного покарання в Україні порушує права людини

Право знати: ув’язненим не кажуть про діагнози

18.11.2020   
ХПГ-інформ
Засуджена Г. помітила щось «не те» в грудях ще влітку. Візит до мамолога відбувся в середині жовтня. Лікар оглянув хвору і… нічого їй не сказав. Як нічого не сказали і в медичній частині колонії. Лише напередодні про діагноз вдалося довідатися адвокатці. Вона й передала інформацію Г. Самій дівчині лікарі так нічого й не повідомили.

Цього, мабуть, боїться кожна жінка: знайти у грудях ущільнення. Після такої страшної знахідки зазвичай слідує терміновий візит до мамолога чи онколога, ретельні перевірки. Далі, якщо не пощастить, – довге і почасти травмуюче лікування. Якщо розпочати його вчасно, ймовірність одужання – досить висока. Кожен день затягування зменшує цю вірогідність. Відсоток за відсотком.

Фото: Shutterstock 


Г. помітила щось «не те» в грудях ще влітку. У медичній частині 14-ї Одеської колонії, де вона тоді перебувала, їй сказали: все одно тебе скоро переведуть до іншої установи, хай там і розбираються. Це – кілька тижнів без діагнозу й лікування

У Кам’янській виправній колонії №34 довго нічого не робили. Ущільнення розросталися, їх стало видно неозброєним оком. Мамолога у медичній частині не було. Груди почали боліти. Та й загальний стан дівчини значно погіршився: нив шлунок, піднімалася температура. Мати засудженої забила на сполох. Звернулася до адміністрації установи, просила вивезти доньку на обстеження до міської лікарні, де є спеціалісти та можливість пройти хоча б УЗД. Вивезли не одразу і коштом матері Г. Та й навіть це сталося лише після запитів адвокатки Таміли Беспалої, яка взялася захищати інтереси Г.

Візит до мамолога відбувся в середині жовтня. Лікар оглянув хвору і… нічого їй не сказав. Як нічого не сказали і в медичній частині колонії. Відтоді минув майже місяць. Про результати обстеження не знала ані Г., ані її мати, ані Таміла Беспала. І це незважаючи на численні адвокатські запити із додаванням згоди підзахисної. Навіть медичну карту не можна було побачити. Час спливав, дівчина не знала, що з нею відбувається, чи потрібно їй якесь лікування. 

– Можливо, це і не онкологія, так скажіть людині, не мучте! – каже адвокатка. – Взагалі, лікарі нічого не розповідають ув’язненим. Чому – незрозуміло. Це велике везіння, якщо людина за ґратами знає про свій діагноз. Навіть коли ув’язнені лікуються за свій рахунок... Добре, якщо є активні рідні, що намагаються хоч якось добитися правди. Але навіть це не завжди допомагає, як ми бачимо на цьому прикладі.

За інформацією МОЗ, тривожними симптомами, що дають підстави запідозрити рак молочної залози є:

  • прозорі або кров’янисті виділення з грудей;

  • втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;

  • зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);

  • ущільнення або новоутворення у молочних залозах;

  • ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;

  • збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Зараз у Г. чотири досить помітні пухлини, одна з грудей набула синюшного, як після сильного забиття, кольору – тобто принаймні два симптоми вказують на необхідність якнайшвидшого реагування. Дівчина відчуває слабкість. До цього додалося загострення інших хронічних хвороб: внутрішній і зовнішній почечуй заважає нормально працювати на швейному виробництві – від болю довго сидіти неможливо.

Г. зробила все, що могла, щоб уникнути тяжких наслідків хвороби: вона звернулася до лікарів. Г. не знає, що їй робити далі. Вона не знає, що з нею. Невизначеність і страх вбивають.

Поки готувався цей матеріал, про діагноз вдалося довідатися адвокатці. Вона й передала інформацію Г. Самій дівчині лікарі так нічого й не сказали. Виходячи з результатів дослідження, вона потребує медикаментозного лікування і, скоріше за все, оперативного втручання. Як довго їй доведеться добиватися цього від медиків – невідомо.


Харківська правозахисна група неодноразово наголошувала на тому, що стан з наданням медичної допомоги в пенітенціарній системі в цілому є катастрофічним, а в окремих установах вона відсутня як така. Про це свідчать численні дані наших моніторингових візитів до місць позбавлення волі. Медичну допомогу в закладах ДУ «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» правозахисники та Європейський суд часто описують як катування та жорстоке поводження. 


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»

 Поділитися