MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

100 днів білоруської революції. 20 висновківБілорусь: У 99-й день протестів затримали більш ніж 1000 людейБілорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестівБілорусь: На недільному «Марші народовладдя» затримано більш ніж 1000 людейБілорусь: понад три сотні затриманих на «Марші проти терору»Білорусь: учора – багатотисячний мітинг, сьогодні – загальнонаціональний страйкБілорусь: Лукашенко заступив на посаду президентаБілорусь: Марії Колесниковій висунули офіційне обвинуваченняHRW заявляє про необхідність розслідування тортур у БілорусіЗаява нобелівської лауреатки Світлани АлексієвичСвободу Марії Колесниковій! (Заява Міжнародного Меморіялу)Білорусь: Недільний «Марш єдности» завершився брутальними затриманнямиЕксперти ООН закликають владу Білорусі припинити тортуриБілорусь: Під час вуличних протестів загинули принаймні п’ять людей, – правозахисникиБілорусь: Неділя, 16 серпняБілорусь: Субота 15 серпня – сьомий день протестівБілорусь: Головні події 14 серпняБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисниківВідкрита заява правозахисних та громадських організацій України щодо затримання українських громадян в Мінську

Білорусь: Недільний марш протесту в новому форматі

23.11.2020   
ХПГ-інформ
Учора в Мінську пройшов недільний марш протесту проти влади Лукашенка. «Марш проти фашизму» не мав загального пункту збору, й локальні походи відбувалися одночасно в різних районах білоруської столиці.

У неділю, 22 листопада, у столиці Білорусі Мінську вп’ятнадцяте пройшов недільний марш протесту проти влади Олександра Лукашенка. «Марш проти фашизму» – таку назву мала вчорашня акція, – на відміну від попередніх, не мав загального пункту збору, й локальні походи відбувалися одночасно в різних районах Мінська, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Як передає видання, акції протесту проти сфальсифікованих результатів виборів 9 жовтня відбувалися не лише у білоруській столиці.

Щойно люди стали збиратися у своїх мікрорайонах у колони, силовики почали затримувати демонстрантів і використовувати проти них спецзасоби.

Правозахисний центр «Весна» зібрав більше за 370 прізвищ затриманих цього дня в Мінську, а також на регіональних акціях в інших містах країни. Радіо Свобода повідомляє, що цей список доповнюється. Мінська міліція підтвердила затримання у столиці більш ніж 200 людей.

У Мінську з 12 години в багатьох дворах почали збиратися протестувальники, які об’єднувалися в «районні» колони – де по десятку людей, де по кілька тисяч. Міська влада перекрила не лише численні станції метро, але й рух громадського транспорту на проспекті Незалежности. Силовики хаотично перекривали дороги в районах протестів. Мобільний інтернет був відключений протягом чотирьох годин.

Силовики діяли хаотично й жорстоко – спочатку здійснювали тільки одиночні затримання, після стали нападати на колони демонстрантів більш активно. Частіше, ніж під час попередніх акцій правоохоронці застосовували проти мирних протестувальників спецзасоби – переважно петарди, – слабкіші за світлошумови гранати.

Повідомляється, що часто люди не розбігалися перед озброєними силовиками, а, піднісши руки догори, йшли на них, змушуючи відступати. Після розгону знову збиралися в колони й продовжували ходу. Неодноразово демонстранти відбивали поплічників у силовиків.

У МВС Білорусі підтвердили застосування спецзасобів у Мінську. «Співробітники міліції неодноразово попереджали про незаконність участи в несанкціонованих заходах і нагадували про дотримання Правил дорожнього руху», – мовиться в повідомленні відомства.

Цього разу, через незвичний формат акції, затримань було менше, ніж у попередні неділі.

«Такий формат створює більше труднощів для омонівців. Їм потрібно весь час пересуватися, шукати місця збору людей, які швидко міняють місця дислокації. У результаті цього затриманих виявилося менше, ніж зазвичай, – каже політичний оглядач Свободи Валерій Карбалевич. – Але є й мінуси. Складно підрахувати, скільки насправді людей вийшло на марш. Не всі змогли знайти свою колону. Немає відчуття загальної єдности, враження, що „своїх“ багато, що вони більшість».


Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада – громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі. Члени ради зазнають репресій з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

1 вересня цього року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. Експертам відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

14 вересня Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року у Білорусі. Правозахисники наголошують на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН.

Нагадаємо, наприкінці жовтня Світлана Тихановська оголосила загальнонаціональний страйк і закликала білорусів не виходити на роботу, нічого не купувати в державних магазинах, не знімати коштів з банківських рахунків тощо. Страйк буде припинено, коли Олександр Лукашенко піде з поста президента, а всіх політв’язнів буде звільнено.


Прихильники змін протягом 107 днів вимагають відставки Лукашенка і проведення нових чесних виборів, звільнення політв’язнів, а також притягнення до відповідальности винних у побитті та катуваннях мирних демонстрантів.

 Поділитися