MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 34 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 23.03.2020–29.03.2020

19.12.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Загалом за цей тиждень зареєстровані 43 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 9 становлять проект процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із особливостями діяльності парламенту на час карантину, звітом Уряду, звільненням та призначенням високопосадовців тощо.Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 17.12.2020.

Загалом за цей тиждень зареєстровані 43 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 9 становлять проект процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із особливостями діяльності парламенту на час карантину, звітом Уряду, звільненням та призначенням високопосадовців тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 17.12.2020.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

 

Проект 3196-1 від 24.03.2020 (Устінова О. Ю., Железняк Я. І.+3) про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» (щодо реформування діяльності Служби безпеки України) .

Альтернативний до проекту 3196 від 10.03.2020 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» (щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України) (див. Огляд 32).

Метою проекту проголошено приведення Служби безпеки України до стандартів провідних європейських країн шляхом прийняття змін законодавства України, що регулює діяльність Служби безпеки України. Проектом передбачається прийняття нового Закону України та внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу законів про працю України та дев’яти Законів України («Про національну безпеку України», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.). Згідно з пояснювальною запискою проект характеризується, зокрема, такими рисами: завдання СБ України обмежуватимуться оперативно-розшуковою діяльністю та контррозвідкою в різних сферах та протидією розвідувально-підривній діяльності проти України; боротьбою з тероризмом; охороною державної таємниці; СБ України має втратити більшість правоохоронних функцій та позбавлена повноважень зі здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях; має бути створена окрема структура – Управління внутрішнього контролю СБ України, підпорядкованого безпосередньо Голові СБ України, яке має забезпечувати доброчесність працівників СБ України та дотримання ними вимог законодавства, а також реагувати на протиправні дії працівників Служби;  щодо діючих працівників СБ України має бути проведена атестація за процедурою схожою до атестації прокурорів за участі новоствореного Управління внутрішнього контролю (детальний порядок атестації визначатиме Президент України); у зв’язку із запровадженням атестації змінюються назви Центрального управління на Головне управління та регіональних управлінь на територіальні відповідно. Співробітники СБ України переводяться до новоутворених управлінь за результатами успішної атестації;  у структурі СБ України усуваються будь-які додаткові установи, організації, заклади освіти (підприємства, дитячі садочки, санаторії ) тощо, які виконували допоміжні та додаткові функції, що не пов’язані з виконанням СБ України визначених законом завдань; у структурі замість Академії СБ України створюється Тренінговий центр СБ України, який має забезпечувати первинну підготовку нових працівників Служби та здійснюватиме навчання та підвищення кваліфікації діючих співробітників Служби; відбудеться часткова демілітаризація СБ України та запровадження спеціальних звань для рядового та начальницького складу СБ України;  підрозділи, які здійснювали боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, ліквідуються, а їхні працівники звільняються.

На нашу думку, деякі пропозиції заслуговують на увагу, але загалом проект видається яскравим проявом нерозуміння специфіки діяльності української спецслужби. Наприклад, пропозицію замінити Національну академію Служби безпеки України Тренінговим центром важко назвати інакше як проявом войовничого дилетантизму і популізму.

Проект 20.05.2020 втратив актуальність у зв’язку з переданням на повторне перше читання президентського проекту, а згодом внесення доопрацьованого профільним Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки проекту 3196-д від 26.10.2020.

 

Трудові відносини

 

Проект 3264 від 25.03.2020 (Третьякова Г. М., Остапенко А. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати).

Проект загалом повторює проект 7002 від 25.07.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати) (див. Бюлетень № 135), але з певними уточненнями та доповненнями. Так, пропонується викласти чинну норму про виплату зарплати працівникам юридичної особи, яка є банкротом, у такій редакції: Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунки роботодавця в банках, а також коштів, отриманих від продажу майна роботодавця, з інших джерел, здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі за зобов’язаннями, забезпеченими заставою, до бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати. Також проект значно менше уваги приділяє ініціативам свого попередника у частині порядку задоволення вимог до банкрута.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

 

Судочинство і адвокатура

 

Проект 3265 від 25.03.2020 (Качура О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення можливостей для надання професійної правової допомоги та вдосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію).

Метою проекту проголошено комплексне удосконалення норм чинного законодавства України щодо порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Проектом передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, та до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Перша група ініціатив має загальний характер. Так, докладніше визначається перелік відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення. Спрощується процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, а також у разі відмови такої особи з’явитися до місця складання протоколу для його підписання. Задля нівелювання штучного затягування судового розгляду та закриття справи за закінченням строків, проектом передбачається відповідне суттєве збільшення цих строків. Друга група ініціатив пропонує надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення не лише радам адвокатів регіонів, що вже передбачено законодавством, а й «адвокату, який здійснює адвокатську діяльність понад чотири роки (виключно щодо адвокатських запитів, ініційованих цим адвокатом). Пропонується також надати цим суб’єктам право запитувати та отримувати в державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах інформацію щодо місця проживання, дати народження, ідентифікаційного номеру осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Цих же суб’єктів передбачається включити до переліку осіб, які можуть оскаржувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення.

Як видається, деякі пропозиції проекту загального характеру заслуговують на увагу, але не можна підтримати прагнення спростити притягнення до адміністративної відповідальності через звуження прав осіб, які притягаються до відповідальності. Вельми сумнівною видається й пропозиція надати право адвокату складати адміністративні протоколи. Як слушно зазначили ГНЕУ і Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності,  згідно зі статтею 269 КУпАП адвокат, який на свій запит отримав неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації або інформацію, що не відповідає дійсності, є потерпілим від правопорушення, а отже, заінтересованою особою. Поєднання в одній особі і потерпілого, і особи, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, є неприйнятним, оскільки призведе до конфлікту інтересів.

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного, а 11.09.2020 надано подання профільного парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності про його відхилення.

 

Діяльність правоохоронних органів

 

Проект 3180-4 від 23.03.2020 (Стефанишина О. А.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо забезпечення незалежності Національного антикорупційного бюро України).

Цей і наступні проекти формально альтернативні проектам 3180 від 05.03.2020 (Качура О. А., Дубінський О. А.) «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо приведення цього закону у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України) (див. Огляд № 31), 3180-1 від 13.03.2020 (Осадчук А. П.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо приведення у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України) (див. Огляд № 32), 3180-2 від 16.03.2020 (Железняк Я. В.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо приведення цього закону у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України) та 3180-3 від 16.03.2020 (Устінова О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України) (див. Огляд № 33). Втім також фактично альтернативні проектам 3133 ‒ 3133-13 (див. Огляди № 30, 32 та 33) у частині підстав звільнення з посади Директора Національного антикорупційного бюро України.

Проект 3180-5 від 23.03.2020 (Бобровська С. А.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо дотримання епідеміологічного нагляду в Національному антикорупційному бюро України).

Проект дослівно повторює проект 3133-5 від 13.05.2020 (Стефанишина О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення механізмів протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах) (див. Огляд № 32) у частині змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Проект 3180-6 від 23.03.2020 (Цабаль В. В.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо вдосконалення забезпечення законності в Національному антикорупційному бюро України).

Проект 3180-7 від 23.03.2020 (Рудик К. О.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо посилення дисципліни в Національному антикорупційному бюро України).

Проект 3180-8 від 23.03.2020 (Макаров О. А.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо запобігання та протидії корупції в Національному антикорупційному бюро України).

Проект дослівно повторює проект 3133-13 від 16.03.2020 (Макаров О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання та протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах) (див. Огляд № 33) у частині змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Проект 3180-9 від 23.03.2020 (Юрчишин Я. Р.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо забезпечення законності в Національному антикорупційному бюро України).

Проект 3180-10 від 25.03.2020 (Лозинський Р. М.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо протидії корупції та посилення законності в Національному антикорупційному бюро України).

Проект дослівно повторює проект 3133-9 від 13.03.2020 (Цабаль В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах) (див. Огляд № 32) у частині змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Проекти доволі однотипні і відрізняються лише пропонованими додатковими підставами звільнення з посади Директора Національного антикорупційного бюро України. Часто вони повторюють відповідні ініціативи проектів 3133 ‒ 3133-13 (див. Огляди № 30, 32 та 33), ряд прикладів чого наведено вище. Загалом усі ініціативи мають в собі щось слушне і доцільно підготувати зведений проект, який би найчіткіше визначив випадки, коли згадана посадова особа може бути звільнена у разі вчинення адміністративного правопорушення.

Усі названі проекти 01.09.2020 включені до порядку денного.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 3266 від 26.03.2020 (Поляков А. Є.) про внесення змін до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (щодо відтермінування введення в дію другого етапу медичної реформи).

Метою проекту проголошено відтермінування введення в дію другого етапу медичної реформи. Пропонувалося внести зміни до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», якими відтермінувати введення в дію другого етапу медичної реформи з 1 квітня до 1 вересня поточного року. Цей другий етап медичної реформи передбачає реалізацію державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги, до якої долучаються всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та заключили договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України. У пояснювальній записці до проекту необхідність його прийняття мотивувалася недоцільністю реформування медичної галузі у період дії заходів, які спрямовані на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед населення України.

Проект швидко втратив актуальність, оскільки був внесений лише за кілька днів до офіційного початку другого етапу медичної реформи. До того ж він не мав належного фінансово-економічного обґрунтування. Тому профільний парламентський Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендував не включати його до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, а у разі включення його до порядку денного сесії – за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3268 від 27.03.2020 (Радуцький М. Б., Дубіль В. О.+13) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Метою проекту проголошено запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 серед населення України. Проектом передбачається внесення змін до «Основ законодавства про охорону здоров’я» та Закону України «Про лікарські засоби». Пропонується створення правого підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для попередження та лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема: можливість застосування для лікування незареєстрованих лікарських засобів, що рекомендовані офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн-членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської народної республіки, Держави Ізраїль для лікування COVID-19 у відповідній країні, а також зареєстрованих лікарських засобів за показаннями, незазначеними в інструкції для медичного застосування, за умови наявності доведеної ефективності щодо лікування COVID-19 та/або рекомендовані офіційним органом згаданих вище країн для лікування COVID-19 у відповідній країні. Порядок призначення та застосування таких лікарських засобів у тижневий строк має встановити Міністерство охорони здоров’я України. Також передбачаються скорочені строки для затвердження протоколів клінічних досліджень лікарських засобів, проведення експертизи реєстраційних матеріалів, прийняття рішень про державну реєстрацію або про відмову у державній реєстрації таких лікарських засобів, проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів тощо.

Проект 30.03.2020 прийнятий у першому читанні за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Карантинні заходи та регулювання інших питань пов’язаних

із протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

 

Проект 3255 від 23.03.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямованих на захист прав та свобод громадян під час настання форс-мажорних обставин.

Пропонується установити, що на час дії обставин непереборної сили (форс-мажору): військові дії, війна, введення комендантської години, карантину, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, епідемія, землетрус, інші стихійні лиха плата за користування житлом не може перевищувати п’ятдесят відсотків від розміру, встановленого у договорі найму житла. Також на час дії названих обставин забороняється розірвання договору найму житла з ініціативи наймодавця, а сам строк договору найму житла продовжується на весь строк дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Перша з ініціатив є дещо дискусійною щодо її універсального застосування і поширення на елітне житло тощо, інші ж пропозиції видаються цілком слушними. Головною вадою проекту видається його обмеженість. Так, він не передбачає відповідних змін до Податкового кодексу України у частині фінансових зобов’язань власників житла, не передбачає уточнень положень щодо сплати за комунальні послуги тощо.

Проект опрацьовується в профільному парламентському Комітеті з питань правової політики.

Проект 3259 від 24.03.2020 (Грищук Р. П.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пропонується відтермінувати з 1 травня до 1 листопада 2020 року вимогу про те, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а виконавці комунальних послуг ‒ укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Проект 15.09.2020 знятий з розгляду, оскільки проблему частково вирішено у проекті 3275, який розглядається далі.

Проект 3261 від 24.03.2020 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо продовження процесуальних строків, строків позовної давності на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Проектом передбачається внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю України та Сімейного кодексу України. Зміни загалом однотипні і стосуються продовження процесуальних строків, строків позовної давності на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проект розглядається у профільному Комітеті з питань правової політики, однак більшість його ініціатив увійшли до проекту 3275..

Проект 3263 від 25.03.2020 (Андрійович З. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки громадян, територіальних громад, малого та середнього бізнесу під час запровадження карантинних заходів).

Проект пов’язаний із прийняттям парламентом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 і спрямований на зміну ряду запроваджених у ньому ініціатив. Йдеться про обмеження дії окремих норм Податкового кодексу України, що звужують права органів місцевого самоврядування в частині оперативного внесення змін до чинних рішень про встановлення місцевих податків та зборів та надання пільг по них; надання платникам безвідсоткової відстрочки щодо сплати ними грошових зобов’язань з платі за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованих за два місяці; поновлення права приватних землевласників в отриманні ними доходу від оренди землі у повному обсязі.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3271 від 27.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо криміналізації вивезення (пересилання) через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення).

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 201-2 «Вивезення (пересилання) через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів протиепідемічного призначення» такого змісту: 1. Вивезення (пересилання) у значному розмірі через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів протиепідемічного призначення, експорт яких підлягає ліцензуванню або вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається, ‒ карається штрафом від восьми до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, раніше судимою за передбачений цією статтею злочин, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, ‒ караються штрафом від двадцяти до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів. Надано також ряд приміток до пропонованої статті.

Як видається, ініціатори проекту все ж належним чином не аргументували необхідність його прийняття.

Проект надзвичайно оперативно 30.03.2020 прийнятий у першому читанні, а 06.05.2020 парламентарям надана таблиця поправок для другого читання.

Проект 3272 від 27.03.2020 (Мінько С. А., Вацак Г. А. + 2) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо деяких питань прийому на навчання до закладів вищої освіти за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб у 2020 році у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Метою проекту проголошено спрощення механізму прийому на навчання осіб, які мають бажання здобути вищу освіту за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб у 2020 році, в умовах запровадження карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пропонується установити, що у 2020 році прийом на навчання до закладів вищої освіти з фінансуванням навчання виключно за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб проводиться: для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) відповідно до абзаців першого – четвертого частини  четвертої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» або за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти; для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, а також бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, відповідно до частини десятої названої статті 44 або за результатами вступних іспитів чи творчих конкурсів з предметів (дисциплін) у закладі вищої освіти, що проводяться без використання організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.

Проект 02.07.2020 відкликаний.

Проект 3274 від 29.03.2020 (Шуфрич Н. І., Наталуха Д. А. + 3) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо перепродажу товарів під час карантину, епідемії, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану).

Пропонується доповнити Кодекс статтею 199-1 «Перепродаж товарів під час карантину, епідемії, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану» такого змісту: 1. Перепродаж товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемії, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID– 2019) таабо товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила у 1,5 і більше разів рівень ціни, визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар ‒ карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на строк до трьох років с конфіскацією майна. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища ‒ караються позбавленням волі на строк від трьох до семі років с конфіскацією майна.

Проект видається доволі дискусійним, адже фактично пропонується відновити (хоча й для виняткових обставин) кримінальну відповідальність за спекуляцію, скасування якої вважається знаковим у процесі відмови  від старих радянських підходів до кримінального законодавства.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 3275 від 29.03.2020 (Наталуха Д. А., Третьякова Г. М. + 43) про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Зведений проект, який містить багато положень раніше поданих проектів. Проект доволі великий і на 52 сторінках вносить зміни до 48 законодавчих актів, а також містить розлогі прикінцеві положення із дорученнями для органів виконавчої влади, а також і норми прямої дії.

Проект дуже оперативно наступного дня після внесення 30.03.2020 прийнятий у доопрацьованій редакції за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3276 від 29.03.2020 (Монастирський Д. А., Бакумов О. С. +) про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19). Вже у день внесена була подана доопрацьована редакція проекту, яка далі і розглядається.

Метою проекту проголошено забезпечення дотримання на період дії карантинних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) розумних строків кримінального провадження, забезпечення права особи на участь у судовому засідання, своєчасного продовження строків тримання підозрюваних (обвинувачених) під вартою та дотримання завдань та принципів кримінального провадження загалом. Передбачається тимчасово, на період карантину встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження: 1) розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом; 2) у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів; 3) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються тощо.

Проект викликав певні суто юридичні зауваження ГНЕУ, а згодом і ГЮУ, які до  певної міри були враховані.

Проект 30.03.2020 прийнятий за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 13.04.2020 прийнятий як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3277 від 29.03.2020 (Разумков Д. О., Арахамія Д. Г. + 9) про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України».

Проект визначає особливості роботи комітетів Верховної Ради України впродовж карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно з Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Вже наступного дня 30.03.2020 проект прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 3260 від 24.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності) і однойменні альтернативні проекти (всі від 25.03.2020) 3260-1 (Палиця І. П.), 3260-2 (Дубінський О. А.), 3260-3 (Василевська-Смаглюк О. М.), 3260-4 (Дунда О. А.).

Проекти формують новий етап еволюції ініціатив, раніше викладених у проектах 2571 ‒ 2571-3 (див. Огляди № 20, 21 і 22). Тексти помітно скорочені і замість в середньому 70–90 сторінок налічують 40–60, але все одно лишаються дуже великими за обсягами. Виключення становить лише проект 3260-4, який зосереджений на проблемі особливостей провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України.

Метою основного проекту проголошується підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку України (далі – Національний банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дасть змогу завершити процедури виведення банків з ринку або ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень через втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ. Для цього пропонується здійснити: 1) удосконалення регулювання діяльності банків, зокрема через надання Національному банку необхідних інструментів впливу у цій сфері; 2) встановлення особливостей судового провадження у справах щодо оскарження рішень Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень, прийнятих на його виконання, а також рішень щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також  встановлення чітких законодавчих приписів щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур; 3) удосконалення регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширення та удосконалення механізмів участі держави у виведення банку з ринку.

Усі проекти втратили актуальність у зв’язку з внесенням на розгляд підготовленого Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики допрацьованого проекту 2571-д від 30.03.2020 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності), тотожного за змістом проекти 3260. Цей проект вже у день внесення прийнятий Парламентом за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 13.05.2020 прийнятий як закон і невдовзі підписаний. Президентом України.

Проект 3262 від 24.03.2020 (Нагорняк С. В.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо перетоків електричної енергії).

Пропонується доповнити названий закон двома новими поняттями: «комерційний переток електричної енергії» – фізичне переміщення між енергосистемою України і енергосистемами суміжних держав обсягів електричної енергії, що є результатом комерційних експортно-імпортних операцій учасників ринку; та «технологічний переток електричної енергії» – фізичне переміщення між енергосистемою України і енергосистемами суміжних держав певних обсягів електричної енергії, що здійснюється на виконання укладених угод (договорів) між операторами систем передач про забезпечення паралельної роботи електроенергетичних систем суміжних держав, та здійснюється виключно через фізичні властивості технологічного процесу переміщення електричної енергії між енергосистемами суміжних держав і не є результатом комерційних експортно-імпортних операцій учасників ринку. Водночас пропонується скасувати чинну вимогу про те, що забороняється продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку, а з метою уникнення надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі України Кабінет Міністрів України має право скасовувати названу заборону визначивши термін поновлення дії такої заборони. Натомість прикінцеві і перехідні положення названого закону пропонується доповнити таким приписом: «Забороняється здійснювати комерційний переток електричної енергії з держав, що не є членами (сторонами) Європейського Союзу або Енергетичного Співтовариства. У процесі переходу Об’єднаної енергетичної системи України на паралельну роботу з об’єднанням енергосистем держав – членів Європейського союзу дозволяється  здійснювати технологічний переток електричної енергії з держав, що не є членами (сторонами) Європейського Союзу або Енергетичного Співтовариства». Свої ініціативи автори проекту пов’язують зі зростанням обсягів електричної енергії, що імпортуються на територію України з Російської Федерації та Республіки Білорусь, що вимагає невідкладного вжиття забезпечувальних заходів для мінімізації збитків вітчизняних виробників електричної енергії, а також законодавчого забезпечення умов недискримінаційного доступу суб’єктів господарювання України до ринків електричної енергії Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Проект, як видається,  не містить належного економічного обґрунтування, а його положення та пояснювальна записка справляють враження лобіювання відкритого ринку електроенергії з країною-агресором.

Проект 3267 від 26.03.2020 (Герус А. М., Шипайло О. І., Пивоваров Є. П.) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з передачі електричної енергії (щодо запровадження моделі відокремлення ISO).

Проектом передбачається внесення змін до Господарського кодексу України та Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про управління об’єктами державної власності» і «Про Кабінет Міністрів України». Головні ініціативи стосуються запровадження моделі відокремлення ISO до Закону України: «Про ринок електричної енергії». Пояснювальна записка до проекту його основним завданням визначає законодавче врегулювання питання сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO, яка передбачає, що оператор системи користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі праві господарського відання, при цьому, зазначене майно залишається у власності держави.

Хоча перелік змін у записці займає більше сторінки, він видається доволі малоінформативним. Загалом проект насичений технічними і галузевими положеннями і потребує прискіпливої уваги спеціалістів.

Проект 15.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3270 від 27.03.2020 (Брагар Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення механізму нарахування ПДВ при ввезенні транспортних засобів на митну територію України).

Як зазначається у пояснювальній записці, наразі ПДВ (20%) згідно з діючим пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України сплачується виходячи з договірної вартості товару (автомобіля) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, тобто додатково 20% сплачується з ввізного мита та акцизного податку, тобто податок з податку. Пропонується установити, що база оподаткування ПДВ має визначатися виходячи з договірної вартості товару (автомобіля) без урахування акцизного податку та ввізного мита.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

 

Інші питання

 

Проект 3257 від 23.03.2020 (Колюх В. В.) про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо врегулювання науково-мистецької діяльності).

Метою проекту проголошено законодавче  врегулювання особливостей функціонування Національної академії мистецтв України. Як відомо, останнім часом НАМ України, як і інші національні академії, стала об’єктом масованої критики (іноді справедливої, а здебільшого дилетантської та суто популістської) і загроза її закриття є вже цілком реальною. Ініціатор проекту для підтримки НАМ України пропонує у названому законі ввести поняття «наукова-мистецька діяльність» як одну з форм наукової діяльності та поняття «науково-мистецька спрямованість наукової та науково-педагогічної діяльності», а також додати нову статтю 18-1 «Особливості функціонування Національної академії мистецтв України».

Доцільність таких змін і їх відповідність правилам законодавчої техніки викликала суттєві застереження експертів ГНЕУ, які, зокрема, вважають, що інтереси НАМ України повною мірою захищені чинним законодавством. Профільний парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував за результатами розгляду в першому читанні повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного, а 21.09.2020   надано подання профільного Комітету про його доопрацювання.

 

Проекти які подаються без коментарів

 

Проект 3254 від 23.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців).

Проект 30.03.2020 прийнятий у першому читані за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3256 від 23.03.2020 (Яценко А. В.) про спрямування заробітної плати народних депутатів України та виплат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень на заходи щодо подолання, запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3258 від 24.03.2020 (Южаніна Н. П., Геращенко І. В. + 11) про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо фінансового забезпечення заходів із запобігання виникнення, поширення та подолання наслідків коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Проект 13.04.2020 проголосований як поправка до Закону України про внесення змін до Закону України  «Про державний бюджет України на 2020 рік» (проект 3279-д).

Проект 3279 від 29.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Вже наступного дня 30.03.2020 парламентом прийнято рішення про направлення проекту на повторне перше читання, а 13.04.2020 прийнятий доопрацьований у Комітеті з питань бюджету проект 3279-д.

 Поділитися