пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"199910
27.12.1999

Скарга працівників СІЗО

   

Наводимо текст скарги, що надійшла до нашої організації із Донецька зберегаючи при цьому стиль документу.

Обращаются к Вам работники СИ №1 г. Донецка, т.к. больше обращаться некуда. Мы лишены права участия в демократических партиях, общественных движениях и профсоюзах. Наши права и свободу отстаивать некому.

В условиях современности, когда общественное мнение привлечено к нуждам и потребностям охраняемого нами спецконтингента (заключенных ) мы решили обратить Ваше внимание на  условия работы и существования наиболее незащищенной категории служащих.

Начнем с того, что нам не обеспечены элементарные условия работы:

1. Грубо нарушается устав несения внутренней службы контролеры осуществляют беспрерывный над-зор за спецконтингентом бессменно 12 часов, после чего, перерабатывают 4-5 неоплачиваемых часов, на проведении обысков и занятиях по спецподготовке, отсутствуют перерыв и столовая.

2. Посты не оборудованы санузлом и умывальником, что грубо нарушает санитарно-гигиенические условия труда.

3. Работники, несущие службу на постах туберкулезно больных, ВИЧ инфицированных, венерических больных, не обеспечены дезинфицирующими средствами, не проводится дезинфекция постов и камер, отчего повышена заболеваемость среди сотрудников туберкулезом, средства на лечение которого не выделяются, оплата за вредность — 10 гривен. При проведении обысков камер, в которых находятся кожно-венерические и туберкулезные больные, сотрудники не обеспечиваются средствами от попадания инфекции. Посты больных не изолированы от содержащихся здоровых.

4. Выдача пайков производится по завышенным ценам, несвоевременно (за 1996 г.), продуктами, не являющимися необходимыми (сок). На уклоняющихся от получения оказывают давление вплоть до увольнения. Предвзятое отношение, лишение персональной надбавки, необоснованные увольнения лиц, несогласных с руководством, явно выказывающих свои демократические взгляды, пытающихся отстаивать права человека.

5. Принуждение личного состава к приобретению за свой счет форменного обмундирования, фотосредств, канцтоваров. Незаконное изъятие удостоверения личности, лишение льгот на проезд.

6. Несмотря на своевременное перечисление, задерживают выдачу заработной платы.

7. Замалчивание и укрывательство фактов нападения спецконтингента на личный состав с последующим увольнением пострадавшего по ложно указанным причинам. Еще убедительно просим обратить внимание на вышеперечисленные нарушения во избежание массовых актов протеста с нашей стороны. Наше письмо просим считать не требованием привилегированного положения среди трудящихся всей страны, т.к. понимаем трудную и сложную обстановку в современных экономических условиях. Наше письмо — людей, доведенных до отчаяния — призвано найти законные пути в разрешении конфликтной ситуации. Считаем, что удовлетворить выдвинутые требования возможно силами аппарата УИН УМВД Украины в Донецкой области.

До листа доданий аркуш з підписами 174 працівників СІЗО.

Коментар ПЛ. За останні півтора роки до Харківської правозахисної групи надійшли декілька колективних скарг від працівників таких служб, без яких жодне суспільство не може існувати.

Перша скарга надійшла від колективу швидкої допомоги Харківського району Харківської області. Лікарям місяцями затримували зарплатню, скорочували ставки, машини швидкої допомоги перебували у поганому технічному стані і їх кількості явно недостатньо для обслуговування великого району, більшість медичного обладнання застаріла та недосконала.

Нам вдалося трохи допомогти лікарям — борги по зарплатні частково погасили, але більшість проблем, на жаль, залишилася. Коли читаєш такі  колективні листи, відчуваєш особливий біль та безсилля, бо за сотнею тих лікарів, хто звернувся до нас — тисячі хворих, які чекають на елементарну допомогу.

Зараз ми отримали скаргу від працівників слідчого ізолятору. У цій скарзі знову перелічується безліч проблем, серед яких і невиплата зарплатні, і погані умови праці та інші. Зневажання до проблем персоналу СІЗО неприпустиме. За ними тисячі людей позбавлених волі, найбезправніших наших співгромадян, повсякденне існування яких залежить від тих, хто за ними наглядає. Держава не має права залишати людей таких професій сам на сам із своїми проблемами — це варварство. Хаос і безладдя з’їдають нас і роблять жорстокими і нечулими до чужих  страждань. Бо якщо лікар не може декілька годин виїхати на виклик до хворого, то чого варта його професійність? Засмиканий, одурілий від безладдя контролер СІЗО просто не зможе бути врівноваженим, щоб сумлінно виконувати свої обов’язки, його негаразди принесуть ще більше страждання тим, хто ще не визнаний винним, але вже позбавлений волі. Серед ув’язнених є і багато таких, які потрапили в міста ув’язнення через недосконалість нашого законодавства і жорстокість взаємовідносин у нашому суспільстві.

Харківська правозахисна група звернулася з листом про перевірку скарги і вжиття відповідних заходів до Генеральної прокуратури України.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори