пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"199929
29.12.1999 | В. Овсієнко, м.Київ

НОВА КНИГА АНАТОЛІЯ РУСНАЧЕНКО

   

Знаний автор моноґрафії «Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х — початок 1990-х років», презентував 7 жовтня в Київському будинку вчителя нове фундаментальне дослідження:«Розумом і серцем». (Українська суспільно-політична думка 1940 — 1980-х років.), яке, безперечно, є новим словом в означеній царині. Книга видана видавничим домом «КМ Academia» у Києві.

Вільна думка в Україні цього періоду могла розвиватися тільки в підпіллі. В умовах збройної боротьби, а потім в умовах тотального стеження КГБ, будучи відірваними від світової думки, українські мислителі тим не менше йшли в ногу зі світом. Цьому свідченням різка демократизація в 1943-44 рр. документів ОУН, блискуча публіцистика шістдесятників, правозахисна діяльність Української Гельсінкської групи, високо поцінована світовим співтовариством.

Автор відслідковує практично незнані нинішньому читачеві імена і твори діячів ОУН Йосипа Позичанюка, Івана Гриньоха, Василя Мудрого, Мирослава Прокопа, Михайла Палідовича, Ярослава Старуха, Михайла Степанюка, Осипа Дяківа, Дмитра Маївського, Якова Бусла, Петра Дужого, Петра Федуна та інших, більшісь із яких погинули молодими, підтвердивши цим свої переконання. Через призму їхніх творів автор розглядає українсько-російські, українсько-польські, українсько-німецькі відносини, досліджує польську політичну думку щодо України.

У другому розділі досліджується український націонал-комунізм (Левко Лук’яненко, Іван Дзюба, Василь Рубан), проґрами Українського Національного Фронту (Дмитро Квецько), демократичний націоналізм (Іван Гель, Степан Хмара), інтеґральний націоналізм (Валентин Мороз), розвиток соціалістичної думки (Юрій Бадзьо), анархо-синдикалізм (Юрій Литвин), економічне вчення Миколи Руденка, література українського самвидаву — аж до правозахисних документів Української Гельсінкської Групи та Спілки.

Ця література, відзначає А.Русначенко, писалася розумом десятків мужніх людей, які шукали арґументів на підтвердження права свого народу на самостійну державність, де тільки можна побудувати правове суспільство. Вона писалася палкими серцями найчесніших представників пригнобленої, але волелюбної нації, яка, коли тільки їй випадала нагода, завжди відтворювала на своїй землі демократичні державні інституції.

Нині українська нація внаслідок іноземного терору, що тривав десятиліттями, увійшла в епоху незалежности ослабленою. Український рух становить у політичному житті меншість. «Українським партіям, аби називатися такими, — пише А.Русначенко, — слід стати в тій чи іншій мірі більш націоналістичними, прийнявши націона-лізм за нормальний свій стан, як то є в сусідніх країнах. Досвід ідей, вчинків, мужности розгляданого періоду тут дуже доречний».

Книга А.Русначенка, написана сумлінним науковцем, заповнює прогалину, витворену в науці умовами тоталітарного режиму. Назріла потреба багатотомного наукового видання першоджерел з відповідними коментарями.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль