пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200005
26.12.2000 | В.Почепцов, с.Домантів, Черкаської обл.

Суд і відплата, справедливість і милосердя - все це боже

   

Серед питань, які пропонували винести на референдум є питання про смертну кару. Зрозуміло, що однакової відповіді на це питання не буде. Рішення Верховної Ради про скасування смертної кари, підтверджене Конституційним судом, є мабуть самим далекоглядним з усього, що діється в Україні. Зрозуміло, багато хто на цьому ще заробить політичний капітал, висловлюючи свою "точку зору".

Інтерес до цієї проблеми очевидний. Яке ще право може заслуговувати більшої поваги, ніж право на життя. Міжнародні документи, в яких стоїть підпис представника СРСР, сягають 10 грудня 1948 року. Підписантом був Генеральний прокурор О.Вишинський. Це був той чоловік, на совісті якого голодомори 1933, 1947 р.р., ГУЛАГ. Декларація прав людини стверджує: "кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканість". Після підписання Радянський Союз кожного дня не виконував зобов’язання. Мільйони страчених жертв за спрощеним судочинством, або безпідставних страт були знаряддям в руках держави для розправ із неугодними. О.Вишинський і йому подібні діячі вважали, що рано в такій тоталітарній державі як СРСР запроваджувати скасування смертної кари.

У 1996 році СРСР підтримав Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. В ньому сказано: "Ніхто не може бути безпідставно позбавлений життя". Проте смертні вироки йшли навіть по телефону із Кремля, де знаходився штаб "честі і совесті нашої епохи". На жаль в ті роки мало хто піддавав сумніву факт праведності КПРС, держави. Більшість і не знала про ці документи. Їх забороняли друкувати.

Громадянське суспільство, вимагаючи виконання цих рішень, ставить під контроль страти за спрощеним судочинством або безпідставні страти. Зневажливе ставлення до життя породжує результат - світові війни, загрози цивілізації.

Противники скасування смертної кари посилаються на неприпустимість залишення в живих серійних вбивць, маніяків, на відсутність статті про довічне ув’язнення. Хочеться нагадати людям, що, навіть, в казках, міфах, легендах злий демон переселяється в душі вбивці. І ви становитесь вбивцею людини.

Дехто з опонентів скасування смертної кари посилається цинічно на заповіді божі. По-перше, не можна вихоплювати цитати з тексту, а, по-друге, на це має право ще не кожний священик. Священик УАПЦ з м.Харкова - Отець Віктор (Маринчак) говорить, що прямі точки зору шкідливі. Зранена душа повинна йти до священика, лікаря, психолога. Христос вчив ненавидіти гріх, а не грішника. Суд і відплата, справедливість і милосердя - все це боже. Один з прихильників смертної кари запевняє, що йому подобається американська демократія, де вбивці роблять смертельну ін’єкцію в присутності родичів жертви. Це нагадує розстріли за проїзд без квитків у гітлерівській Німеччині. "Прости їх, Отче, бо не відають, що творять".

Зазнавши особистої катастрофи, людина не повинна бажати катастрофи всьому народові і всьому суспільству.

На Україні, як і у всьому сучасному світі поширюється негативне ставлення до смертної кари. Понад 80 країн світу її не застосовують. Існує багато аргументів проти збереження смертної кари.

Ось найважливіші з них: *

насамперед, держава не має права відбирати у людини те, чого не давала - життя. Право на життя - це природне право і держава не повинна позбавляти цього права. Якщо держава зберігає смертну кару, то вона робить суспільство більш жорстоким. *

по-друге, скасування смертної кари, як свідчить досвід інших країн, не збільшує кількість злочинів. Так в Великій Британії у 1965 році було тимчасово скасовано смертну кару за вбивство, і у найближчі п’ять років після цього динаміка вбивств не змінилася. Нещодавно Парламент країни скасував смертну кару остаточно. *

і останнє - це загроза судової помилки, або усунення свідків, а то і загибель невинних людей. Скільки невинних людей страчено по справам серійних вбивць? Хоч би якими досконалими не були б судові процедури - помилки неминучі. Наприклад, у США з 1900 по 1985 роки було страчено 25 ні в чому не винних людей. Суди в Україні виносили щорічно більш 200 смертних вироків. Ще Ярослав Мудрий в ХІ ст. запровадив в "Руській правді" відшкодування родині великих сум за вбитого. В мене перед очима обличчя заплаканої жінки, яка на суді 35 років тому не просила смертної кари для водія, що темної ночі переїхав її чоловіка. Без теплої хати, з двома дітьми на руках вона знайшла в собі сили уповати на Бога. Вона зберегла людську гідність і не опустилася перед демоном зла.

Кожен сам вибирає собі місце в житті і береже свою душу. Чи може взагалі хто-небудь позбавляти життя?

Коментар "ПЛ": Рада Європи планує внести зміни в 6-й протокол до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод: виключити смертну кару за військові злочини. Після прийняття цих змін заборона смертної кари в кримінальному законодавстві країн-членів Ради Європи буде абсолютною: смертну кару неможливо буде застосувати за будь-який злочин.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори