пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200008
27.12.2000

Хмари над Києвом

   

Сподівання, що український президент Леонід Кучма зможе розпочати серйозні політичні і економічні реформи, після його перевиборів в листопаді минулого року, швидко зникли. Його другий п’ятирічний термін розпочався значно краще ніж закінчився попередній, з прихованою політичною боротьбою, зловживанням конституційними процедурами і твердженнями щодо високого рівня корупції.

Відразу після його перемоги на виборах, здавалося, що Президент Кучма зможе діяти по-новому. Він послав повідомлення в ЄС, попросивши налагодити кращі стосунки, і призначив прем’єр-міністром Віктора Ющенка, популярного голову правління Національного Банку.

Однак його ініціативи були затьмарені суперечками з парламентом і звинуваченнями, пов’язаними з нецільовим використанням кредитів МВФ, які виникали відразу щойно Україна намагалася домовитись про нове фінансування МВФ.

Абсолютно зрозуміло, що навіть з п.Ющенком "на борту", п.Кучма і його оточення несхильні звернутися до ключових українських проблем. Контроль над великою кількістю державних підприємств було захоплено їхніми колишніми керівниками. Ця клептократія зберігає контроль за допомогою широко розповсюдженої корупції. Створення сприятливих умов для основної частини населення через лібералізацію просто не в їхніх інтересах.

Україна хвалиться такими важливими елементами демократії, як загальне виборче право і багатопартійний парламент. Міжнародні спостерігачі вирішили, що вибори, проведені в листопаді, були помірно справедливі.

Проте ця демократія має тонке коріння. Президентська влада занадто сильна, щоб її міг стримати суд, парламент чи ЗМІ. В той час як преса є помірно незалежною, телебачення утримується на короткому повідку. Закон занадто слабкий, щоб контролювати директорів заводів, особливо коли доходить до фінансових злочинів. Вбивства на вищому рівні залишаються нерозкритими, наприклад, вбивство два роки тому Вадима Гетьмана, колишнього голови правління НБУ.

Україна не унікальна в цьому відношенні поміж держав колишнього Радянського Союзу, включаючи Росію. Без суттєвої підтримки демократія не функціонуватиме належним чином. Без верховенства права і вільних ЗМІ держава може занадто легко домінувати над особою. І декілька безжалісних осіб можуть дуже легко скинути владу держави, якщо вони контролюють певні повноваження.

Люди цього довгостраждального регіону заслуговують на краще. Міжнародна спільнота повинна надавати значно менше уваги - і грошей - економічній допомозі, хоча і життєво необхідній, і більше проектам підтримки демократії. Сильний суд, незалежне телебачення і громадські консультативні центри знаходяться не поза межами добре функціонуючого демократичного суспільства, а серед його серцевинних елементів.

Financial Times, February 22, 2000

Переклад ХПГ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль