пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200022
27.12.2000 | Є. Захаров, м.Харків

„Геть!“ „Ганьба!“ „Досить!“

   

Саме ці три дуже популярних у кінці 80-х років слогана й хочеться використати, коли дивишся останні місяці на політичну метушню навколо прийнятих Верховною Радою України Законів про ратифікацію угод Ради Європи.

Виявляється, мало прийняти Закон про ратифікацію, мало підпису під ним Голови Верховної Ради. Згідно 94 статті Конституції закон ще зобов’язаний підписати Президент, після чого закон офіційно оприлюднюється протягом десяти днів. А, виявляється, Президент не підписав Закон про ратифікацію Європейської Конвенції про місцеві мови та мовні меншини, і це стало підставою для прийняття Конституційним Судом рішення про невідповідність Конституції цього закону. Отаке просте політичне рішення складної задачі — виконання прийнятих на себе зобов’язань. Отакий простий собі засіб перехрещувати прийняті парламентом закони!

Навіщо ж наш Президент так вчиняє? Опоненти кажуть, щоби не виконувати цю Європейську Конвенцію, яка дає забагато прав мовним меншинам, тобто, в першу чергу, так званому російськомовному (ох, і набридле це незграбне „російськомовні“, „україномовні“!) населенню. А навіщо було взагалі цю Конвенцію підписувати, ратифіковувати? Чи не було зрозуміло апріорі, що наша країна не в змозі виконати доволі високі вимоги цього міжнародного договору, розрахованого на заможні країни? Чи не очевидно було, що реалізація Конвенції потребує таких витрат, на які країна сьогодні не спроможна? До речі, до цієї Конвенції ще три роки тому жодна з країн-членів Ради Європи не приєдналася, мабуть, саме з таких меркантильних причин, а сьогодні приєдналися тільки дев’ять країн з 41. А тепер, відчувши, що буде тиск з боку „професійних російськомовних“, вирішили тишком-нишком „вирішити проблему“!

Далі, наш Президент не підписав і Закон про ратифікацію 6-го протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини про відміну смертної кари. Тобто і цей закон не відповідає Конституції? Але якщо ратифікаційні грамоти мовної конвенції ще не передано до Ради Європи, то ратифікований 6-й протокол міністр закордонних справ Борис Тарасюк вже передав Вальтеру Швіммеру, генеральному секретареві РЄ. Яка ганьба! А тут ще, виявляється, купа депутатів, які немовби голосували за прийняття цього закону про ратифікацію 6-го протоколу, були в цей час у закордонному відрядженні і аж ніяк голосувати не могли! Яким же буде рішення Конституційного Суду?!

А може, досить гратися в сумнівні політичні ігри?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль