пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200029
27.12.2000

Заява, прийнята на конференції „Уроки Ногінська. Третя річниця ногінського погрому“

Схожі повідомлення

Я прошу вибачення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Безпам’ятство за етнічною ознакою

Марш-бросок со дна ада

"Мамо, мене тут кончають"

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Районна газета “Край”. Городенка, Івано-Франківська область — проблеми роздержавлення преси

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Наказ про відміну Наказу управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації «Про призначення відповідальних за надання інформації» і Коментар «ПЛ»

   

Виповнилось три роки, як в ніч з 29 на 30 вересня 1997 р. єдиний у Російській Федерації духовний осередок українства — Богоявленський собор Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Ногінську Московської області захоплений московським ОМОНом і передано Московській Патріархії. Цей осередок створено протягом 9 років, (1989 — 1997 р.р) на руїнах цього ж храму силами мирян Ногінського району під керівництвом і при безпосередній участі архієпископа УПЦ КП Адріана. Храм знищений ще за совєтської доби. У цьому осередку, крім власне храму, працювали ще православна гімназія, дитячий ліцей мистецтв, духовна семінарія і жіночий монастир. Маючи чимале підсобне господарство, громада щоденно безкоштовно годувала і лікувала чисельних нужденних та хворих людей довкілля.

Було пограбоване церковне та особисте майно священнослужителів і працівників громади, усіх людей вигнали на ніч, що були на території Собору, в тому числі й сім’ї священнослужителів з малими дітьми, десятки з них були побиті та заарештовані, серед них були і громадяни України. Архієпископа Адріана побито і в наручниках відвезено в райвідділ міліції.

Все це сталось після п’ятирічної судової тяганини, коли всі судові рішення були на користь церковної громади УПЦ КП, і лише після того, як на юридичний номер цієї громади було таємно зареєстровано іншу штучно створену церковну громаду Московської Патріархії, Московський Арбітражний суд виніс рішення про передачу Собору Московській Патріархії.

Керівництво церковної громади УПЦ КП і Організації Українського Національного Руху м. Москви неодноразово звертались з приводу цього беззаконня до Президента, Державної Думи і Генерального прокурора РФ. Відповідь надійшла лише з прокуратури, де було сказано, що все зроблено законно. На жаль, посольство України в РФ на чолі з тодішнім послом Федоровим не стало на захист ні української церковної громади, ні громадян України, котрих було побито, заарештовано й вимушено навіть викуповувати свої документи, сплачувати штрафи.

Ми звертались по допомогу до Президента Леоніда Кучми та до Верховної Ради України, але не отримали не тільки допомоги, а й відповіді.

Сьогодні влада України віддала російській Церкві (УПЦ МП) право освятити Успенський собор Києво-Печерської Лаври саме в день Незалежності України. Хіба це не є великою наругою над Україною, над її народом, над її історією. Більш того, не посоромились взяти участь у цій антиукраїнській акції Президент і Голова Верховної Ради України. Тепер стає зрозумілою їхня позиція відносно Богоявленського собору в м. Ногінську. Наша надія не тільки на захист єдиного в Росії церковного духовного осередку верховною владою України, а й на сприяння цієї влади звільненню України від засилля чужинницької Церкви і створенню єдиної Помісної Української Православної Церкви стає все більш примарною. Водночас РПЦ МП безперешкодно споруджує в Україні до вже існуючих чисельних своїх храмів усе нові й нові церкви, коли українцям в Росії це заборонено. Україні доведеться почекати, поки її народ обере іншого, дійсно українського, Президента й іншу Верховну Раду. Тоді й мова українська і помісна Українська Церква займуть в Україні належне місце. Тоді й економіка України стане підніматись з колін і добробут її громадян стане гідним цивілізованого суспільства. А поки що мусимо відзначити, що ні Президент, ні народні обранці у Верховній Раді України не розуміють ролі релігії і національної Церкви в становленні і зміцненні держави, як це добре розуміють, наприклад, керівники Польщі, Чехії, прибалтійських держав, колишніх республік СРСР.

Що ж до Богоявленського собору в м. Ногінську, то зазначимо, що в Росії, в Україні, в ряді інших країн світу, де є українська діаспора, створені Комітети захисту Богоявленського собору з об’єднуючим центром при Світовому Конгресі Українців, які вимагають повернення Собору його власникові — церковній громаді УПЦ КП.

З ініціативи ОУН Руху м. Москви та Міжнародного Комітету захисту Богоявленської парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Ногінська (Росія) в столиці РФ 6 жовтня 2000 р. відбулася науково-практична Конференція „Уроки Ногінська. Третя річниця ногінського погрому“, яка розглянула сучасне становище Богоявленського собору і намітила подальші кроки боротьби за його повернення законному власникові.

У Конференції взяли участь представники російського та українського Комітетів захисту Богоявленської парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Ногінська (Росія). Матеріали до Конференції надіслали відповідні Комітети з Канади та США. З доповідями виступили Голова Російського Комітету Віктор Гуменюк і Голова Українського Комітету Віктор Рог. Було зазначено, що 2 жовтня 2000 р. біля посольства Росії в Україні Українське відділення Міжнародного Комітету організувало і провело пікет протесту з вимогою повернути Богоявленський Собор його законному власникові — УПЦ КП.

Конференція засудила дії російської влади, яка підтримує антизаконні дії ОМОНу, судових виконавців на чолі з представниками Московської Патріархії.

Конференція засудила дії Президента України Леоніда Кучми стосовно надання чужинницькій Церкві — УПЦ МП, — право на освячення святині українського народу — Успенського собору Києво-Печерської Лаври і його байдужу позицію в справі Богоявленського Собору УПЦ КП в м. Ногінську Московської області.

Конференція звертається до ієрархів, священнослужителів і мирян усіх українських православних Церков з закликом докласти усіх зусиль для об’єднання УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП в єдину помісну автокефальну незалежну Українську Православну Церкву.

Конференція закликала всіх православних українців посилити боротьбу за повернення Богоявленського собору в м. Ногінську Московської області його власникові — церковній громаді Богоявленського собору Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Ногінська Московської області.

Прийнято на Конференції одноголосно

м. Москва 6 жовтня 2000 р.

* * *

Шановний пане Гуменюк!

Мені дуже жаль, але я особисто не маю жодної змоги допомогти вірникам Ногінської громади.

Мені здається, що зовні дуже нестандартна ситуація — утиски громади УПЦ КП в Росії — відволікає від тисячу разів перевірених стандартних засобів захисту прав потерпілих.

Потерпілі є насамперед громадянами Росії, а вже потім вірниками УПЦ КП. На них поширюється законодавство Росії, їх мають захищати російські правоохоронні органи. Є шанс, що їх почують, зрозуміють та спробують допомогти російські громадські правозахисні організації — починаючи з „Меморіалу“.

Я розумію, що дійсність свідчить про байдужість, упередженість та беззаконня з боку відповідних російських державних органів. Але лише після того, як будуть вичерпані всі законні в Росії засоби, українські громадяни та громадські організації, які душею співчувають стражданням Ногінських вірників, зможуть додати свій голос, звертаючись до міжнародної спільноти. На цей випадок маю знайомих у Раді Церков Нідерландів. В ній співпрацюють 12 різних церков, і всі визнають важливість прав людини.

Мені здається марним сподіватися у цій справі на українських можновладців. Вони, на жаль, не мають для таких справ достатнього інтелектуального та духовного потенціалу. Вони у значно простіших ситуаціях в Україні нічого путнього вирішити не могли. Згадайте побиття похоронної процесії, коли помер патріарх Володимир. А щоб вони зробили якісь кроки під тиском громадської думки, потрібна дуже велика і довготривала робота. Тим часом в Україні немає миру і солідарності між своїми конфесіями.

З повагою,

Сергій Федоринчик, керівник інформ-
центру УЕА "Зелений світ"

Схожі повідомлення

Я прошу вибачення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Безпам’ятство за етнічною ознакою

Марш-бросок со дна ада

"Мамо, мене тут кончають"

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Районна газета “Край”. Городенка, Івано-Франківська область — проблеми роздержавлення преси

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Наказ про відміну Наказу управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації «Про призначення відповідальних за надання інформації» і Коментар «ПЛ»

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори