пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200034
27.12.2000 | Євген Захаров, Харків

Звіт Уповноваженого з прав людини

   

28 листопада врешті решт відбувся довгоочікуваний звіт Уповноваженого з прав людини ВР України Ніни Карпачової. Народні депутати отримали велику 400-сторінкову доповідь про стан з дотриманням прав і свобод людини в Україні і про роботу Уповноваженого.

Не маючи доповіді, важко прокоментувати таку суттєву подію, як перший звіт Уповноваженого. Попри те, що, згідно закону, доповідь мала б друкуватися в “Відомостях Верховної Ради України”, вона була надрукована у невеличкій кількості примірників тільки для депутатів та членів уряду. Причина — нестача коштів. Залишається тільки незрозумілим, чому знайшлися кошти на друк “Вісника Уповноваженого з прав людини” досить великим накладом на страшенно дорогому папері. Не краще було б залишити кошти на друк звіту? Взагалі, бажано було б отримати ще й фінансовий звіт про діяльність Уповноваженого, тим паче, що були досить жорсткі закиди щодо використання коштів.

То ж, не маючи доповіді, прийдеться користуватися даними, наведеними в пресі — газетах “Дзеркало тижня”, “День” та інших.

За словами Карпачової, усі права людини порушуються в Україні систематично й масово. З 14 квітня 1998 р., коли вона почала працювати, до неї звернулися більше, ніж 100 тисяч осіб, в тому числі було 260 звернень народних депутатів. 56% звернень торкалися порушень громадянських прав, 20% — економічних, 16% — соціальних, 5% — особистих, 3.3% — політичних. У провадження були взяті 2500 справ. Кожне п’яте з них завершилось позитивно. Найбільше порушують права людини органи внутрішніх справ, Міністерства юстиції й суди загальної юрисдикції (йшлося насамперед про затягування термінів розгляду справ). У особливо важливих випадках Карпачова зробила 128 представлень Президенту, Верховній Раді, уряду, іншим державним структурам.

Масові порушення прав і свобод людини відбуваються у зв’язку з бідністю населення. За даними Карпачової, 80% громадян не можуть скористатися послугами адвокатів, бо вони для них надто дорогі. Середня зарплата та соціальні виплати не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом, це теж є порушенням Конституції. Сьогодні прожитковий мінімум складає 270 грн., а за даними Міністерства статистики середньомісячний грошовий доход на душу населення за січень-вересень склав 135.7 грн.

Особливу увагу Ніна Іванівна приділила питанню застосування катувань під час затримання і дізнання. Карпачова стверджує, що це відбувається щоденно. За її даними, у 1998-1999 р. було відкрито 194 кримінальних справи у зв’язку з такими фактами, до кримінальної відповідальності притягнені 285 працівників міліції. У 2000 році відкрито 200 кримінальних справ щодо застосування катувань.

Карпачова звернула увагу також на проблему самогубства. За її словами, вперше проведений моніторинг, дав такі результати: з 1990 по 1999 р. зафіксовано більше, ніж 133 тис. самогубств, збільшилися випадки суїциду у дітей.

Як можна оцінити діяльність Уповноваженого? Наведені нею дані про ефективність праці апарату по конкретних скаргах — 20% — загалом, як на мене, очікувані. Можливо, результати були б кращими, якби був налагоджений постійно діючий зв’язок з правозахисними організаціями. Наскільки мені відомо, таких зв’язків у Уповноваженого небагато. На жаль, майже нічого не було чути про конституційні подання Уповноваженого, хоча кричущих порушень Конституції за цей період було дуже багато, і до Уповноваженого з цього приводу неодноразово зверталися. Суспільству бракує інформації про діяльність Уповноваженого, іноді з’являються короткі повідомлення в різних газетах, але цього занадто мало. За цими повідомленнями, основні зусилля Ніна Іванівна зосередила на проблемі торгівлі людьми (насамперед, жінками) і готує спеціальну доповідь на цю тему. На мою думку, є речі, які теж заслуговують на окрему доповідь — недостатній захист державою соціально слабких верств населення, брутальні порушення свободи вираження поглядів, вкрай обмежений доступ до правосуддя та інші.

Мусимо констатувати: покищо інститут Уповноваженого з прав людини не набув такого авторитету, який він мусить мати. Але винуватити в цьому тільки Ніну Карпачову недоречно. Це, передусім, наслідок загально-нігілістичного ставлення до прав людини з боку влади, суспільства і пересічних громадян.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори