пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської Правозахисної Групи
№01
2019

Права людини на південному сході України

Події, факти, долі...

01.02.2019 | медіа група ХПГ

Ситуація в зоні проведення ООС: обстріли, жертви серед цивільного населення. Січень 2019 року

   

5 січня

На КПВВ «Станиця Луганська» під час оформлення документів на перехід до підконтрольної владі України території 65-річному чоловікові, стало погано зі здоров'ям і він втратив свідомість. Лікарі, які прибули констатували смерть

На КПВВ «Майорськ», після прибуття з боку тимчасово непідконтрольної владі України території, 79-річна жінка поскаржилася українським прикордонникам на погіршення стану здоров'я. Оперативно прибувши, співробітники однієї з профільних громадських організацій з надання медичної допомоги провели термінові реанімаційні заходи, але, на жаль, не змогли спасти життя цієї людини

9 січня

Внаслідок обстріу с.Чермалик пошкоджено житловий будинок по вул. Мира, 76.

18 січня

На КПВВ «Станиця Луганська» у напрямку до контрольованої владі України території помер чоловік 1945 р.н.

20 січня
Внаслідок обстрілів 18 та 20 січня в м.Золоте-4 було пошкоджено 4 квартири у будинку по вул.Експерементальна


21 січня

Поблизу КПВВ «Станиця Луганська» у напрямку до непідконтрольної владі України території помер чоловік 1946 р. н.

22 січня

Під час відновлення газопостачання населених пунктів Мар’їнського району був поранений представник піротехнічної групи Державної служби з надзвичайних ситуацій України

22 січня

Внаслідок обстрілу с.Чермалик була пошкоджена будівля функціонуючого дитячого садка «Сонечко» за адресою вулиця Миру, 21а та дві квартири у житловому будинку по вул.Миру, 21

24 січня

Внаслідок обстрілу с.Чермалик пошкоджені житлові будинки по вул.Нікітіна, 25. та по вул.Набережній, 59

25 січня

Внаслідок обстрілу с.Лобачево пошкоджено будинок по вул.Донецька

26 січня

Внаслідок обстрілу с.Катеринівка пошкоджено житловий будинок по вул. Піонерська, 17, також було пошкоджено лінії електропередач

28 січня

На «нульовому» блок-пості біля КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1951 р. н., який прямував з боку контрольованої владі України території.

Події, факти, долі...

01.02.2019 | медіа група ХПГ

Повідомлення СММ ОБСЄ щодо жертв серед цивільного населення та пошкодження у житлових районах у січні 2019 року

   

2 січня

а вул.Леніна, 98, у н. п. Докучаєвськ виявлено три пробоїни (одну шириною 3–5 см і дві меншого розміру, затягнуті стрічкою) у південно-західному вікні квартири на другому поверсі житлового будинку. За оцінкою СММ, пробоїни утворилися внаслідок стрілянини, однак визначити час їхнього утворення не вдалося.

риблизно за 50 м на захід від блокпосту збройних формувань у н.п.Слов’яносербськ зафіксовано свіжу пробоїну зі слідами горіння навколо на східній стіні будівлі пожежної станції. За їхньою оцінкою, пробоїна утворилася внаслідок вогню зі стрілецької зброї зі східного напрямку.

4 січня

На третьому поверсі шкільної будівлі на вулиці Миру в Золотому-5 (Михайлівці) виявлено пробоїну в частково розбитій шибці вікна з західно-північного заходу. На першому поверсі зафіксовано ще одну пробоїну в частково розбитій віконній шибці, а також ще одну частково розбиту шибку в двох вікнах із західно-північного заходу. На вул. Миру, 12а, приблизно за 100 м на північний схід від зазначеної вище школи, виявлено пробоїну в зовнішній стіні магазину з північно-західного боку.

В обох випадках, за оцінкою СММ, пошкодження виникли нещодавно і були спричинені вогнем зі стрілецької зброї. Чотири жінки (віком 40–49 і 50–59 років), які представилися жительками Золотого-5 (Михайлівки), розповіли, що стрілянина в цьому районі сталася пополудні 25 грудня 2018 року та 1 січня 2019 року, а також ввечері 4 січня 2019 року.

9 січня

Перед офісом СММ спостерігачі бачили тіло померлої жінки (69 років), навколо якого були три медпрацівники та чотири члени збройних формувань; поблизу стояли швидка медична допомога та два автомобілі збройних формувань. За словами чоловіка померлої, ближче до вечора 9 січня вони йшли повз офіс Місії, коли жінка раптово впала. Він додав, що вони весь день чекали на блокпості збройних формувань біля Горлівки, щоб перейти до підконтрольних урядові районів для вирішення питань, пов’язаних з отриманням пенсії, утім їм це не вдалося зробити через довгі черги.

10 січня

Команда СММ уточнювала повідомлення про трьох співробітників КП «Компанія «Вода Донбасу», які того дня дістали поранення під час прибирання снігу на ділянці дороги, що веде від н. п. Крута Балка (непідконтрольний урядові, 16 км на північ від Донецька) до насосної станції першого підйому в н. п. Василівка (непідконтрольний урядові, 24 км на північний схід від Донецька). У лікарні в Ясинуватій спостерігачі поспілкувалися з усіма трьома чоловіками, які розповіли, що вибух стався приблизно опівдні, коли вони розчищали сніг перед своїм службовим автомобілем. Один із чоловіків (56 років), який сказав, що працює механіком у КП «Компанія «Вода Донбасу», мав пов’язки на лівій частині грудної клітини і спини. Медперсонал лікарні повідомив, що чоловік дістав 12 осколкових поранень грудної клітини і спини, за оцінкою, через влучення осколків, і що він перебуває у шоковому стані. Другий чоловік (50–59 років), який також перебував у шоковому стані, проте не мав візуально помітних поранень, сказав, що є водієм КП «Компанія «Вода Донбасу», і що він не може пригадати нічого, окрім вибуху. Спостерігачі говорили з третім чоловіком (30–39 років), який сказав, що працює механіком на цьому ж підприємстві, і бачили на лівій частині його обличчя та руках синці, а також помітили, що він тремтів. За його словами, він не міг пригадати про інцидент нічого, окрім вибуху.

11 січня спостерігачі відвідали один із об’єктів КП «Компанія «Вода Донбасу» в н. п. Мінеральне (непідконтрольний урядові, 10 км на північний схід від Донецька), де співробітник підприємства провів їх до вантажівки, яка, за твердженнями персоналу, була тією вантажівкою КП «Компанія «Вода Донбасу», яку було пошкоджено 10 січня. На місці спостерігачі побачили вантажівку ЗІЛ-131 із зеленою кабіною та жовтим кузовом. Жовтий кузов вщент згорів; по боках кузова вантажівки були великі пробоїни, по одній з правого та лівого боків відповідно. За оцінкою СММ, пошкодження, ймовірно, виникли внаслідок влучення снаряда калібру 73 мм, випущеного з гармати бойової машини піхоти (БМП 1) або безвідкатної гармати (СПГ 9).

Смерть трьох цивільних осіб у черзі на перетин лінії зіткнення у Горлівці:

Спостерігачі уточнювали повідомлення про трьох цивільних осіб (чоловіків 80–89, 70–79 та 60–69 років відповідно), які померли від серцевого нападу на блокпості збройних формувань у Горлівці, очікуючи у черзі на перетин лінії зіткнення. Співробітники моргу в Горлівці повідомили команді СММ про те, що того дня з блокпоста збройних формувань у Горлівці до моргу доправили тіла трьох чоловіків вищезазначеного віку, і що всі вони померли з природніх причин.

Ситуація з цивільним населенням на контрольних пунктах в’їзду-виїзду вздовж лінії зіткнення:
Між двома передовими блокпостами збройних формувань на автодорозі Н20 на південь від н. п. Оленівка (непідконтрольний урядові, 23 км на південний захід від Донецька) спостерігачі бачили, як невеликий трактор прибирав з дороги сніг. Команда СММ бачила близько 150 осіб, які стояли на укритій снігом дорогою, очікуючи на прохід із непідконтрольних уряду районів через нульовий блокпост Збройних сил України, розташований за 3,5 км на північний схід від н. п. Березове (підконтрольний урядові, 31 км на захід від Донецька). За період свого перебування на блокпості спостерігачі бачили 11 автобусів, припаркованих із північної сторони блокпоста біля Березового. Водії автобусів (чоловіки 40–49 років) сказали, що вони здійснюють регулярні перевезення людей між нульовими блокпостами Збройних сил України і збройних формувань, проте зазначили, що проїзд дорогою ускладнено через сніг та погодні умови.

Крім того, на тому ж блокпості Збройних сил України у Березовому три жінки (дві у віці 50–59 років та одна 80–89 років) повідомили спостерігачам про те, що годинами чекають на холоді на автобус, щоб доїхати з цього блокпоста до КПВВ у н. п. Новотроїцьке (підконтрольний урядові, 36 км на південний захід від Донецька), відстань між якими становить близько 7 км. Військовослужбовці Збройних сил України, що перебували на блокпості, сказали, що кількість автобусів, які курсують між цими двома блокпостами, недостатня, і що ситуація ускладнюється через несприятливі погодні умови на дорогах і велику кількість снігу

13 січня

Повідомлення про пошкодження будинку в житловому районі н.п. Чермалик (підконтрольний урядові, 31 км на північний схід від Маріуполя) в результаті вогню зі стрілецької зброї:

12 січня на вул. Миру, 76, виявлено свіжу пробоїну у металевому профнастилі, який частково прикривав вікно з південного боку одноповерхового будинку. Також зафіксовано ще одну пробоїну в шибці вікна за металевим профнастилом. Усередині будинку, приблизно за 1,5 м від пошкодженого вікна, виявлено пробоїну в дверній рамі. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням кулі (калібру 7,62 мм) зі стрілецької зброї, вогонь вівся з південно-південного сходу. На відстані приблизно 2 м від будинку спостерігачі бачили отвір у дерев’яній дверній рамі із західного боку сараю, у якому виявили застряглу кулю калібру 7,62 мм (у напрямку на північно-північний захід). За їхньою оцінкою, отвір виник унаслідок влучення кулі, випущеної з південно-південного сходу.
Мешканка будинку (40–49 років) розповіла, що вищезгадане вікно (у спальній кімнаті) було пошкоджено 11 січня, між 22:00 і 22:45. Вона додала, що у той момент через бойові дії, що тривали, вона разом із чоловіком, двома дітьми та родичем з обмеженою рухливістю укрилися на кухні.

15 січня

Цивільна особа (жінка) померла, очікуючи поблизу контрольного пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) біля Майорська:
Спостерігачі уточнювали повідомлення про те, що жінка (80 років) померла 5 січня, очікуючи поблизу КПВВ поблизу н. п. Майорськ (підконтрольний урядові, 45 км на північний схід від Донецька) на перетин лінії зіткнення. Представник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) і співробітник поліції у н. п. Бахмут (кол. Артемівськ, підконтрольний урядові, 67 км на північ від Донецька) повідомили СММ про те, що жінка померла вранці 5 січня, очікуючи поблизу КПВВ. 8 січня співробітники моргу в Бахмуті підтвердили, що тіло жінки було доправлено в морг для проведення розтину. 15 січня співробітники моргу повідомили, що жінка померла з природніх причин.

16 січня

Ситуація з цивільним населенням на контрольних пунктах в’їзду-виїзду вздовж лінії зіткнення:

16 січня, о 09:50, на блокпості збройних формувань на південь від мосту в Станиці Луганській (15 км на північний схід від Луганська) спостерігачі бачили приблизно 3 000 осіб, які очікували в черзі біля одного працюючого поста на перехід до підконтрольних урядові районів, а також близько 50 осіб у протилежному напрямку. За спостереженнями команди СММ, приблизно 1 500 осіб очікували на розташованій поблизу зупинці автобуса. Приблизно через 2 години спостерігачі відзначили, що кількість людей у чергах в обох напрямках не змінилася. На контрольному пункті в’їзду-виїзду, розташованому на північ від мосту у Станиці Луганській, спостерігачі бачили, що в черзі на перехід до підконтрольних урядові районів чекали близько 300 осіб, а в черзі в протилежному напрямку — приблизно 100 осіб.

15 січня команда Місії бачила близько 500 осіб у черзі на перехід до підконтрольних урядові районів на нульовому блокпості Збройних сил України за 3,5 км на північний схід від н. п. Березове (підконтрольний урядові, 31 км на південний захід від Донецька). 16 січня у цьому місці спостерігачі бачили приблизно 200 осіб.

17 січня

Повідомлення про спричинені стріляниною пошкодження житлового будинку в н. п. Золоте-4 (Родіна; підконтрольний урядові, 59 км на захід від Луганська):

17 січня зафіксовано пошкодження на одноповерховому житловому будинку, виявлено невелику пробоїну у шибці вікна на стіні зі східного боку. Усередині будинку зафіксовано рівновелику дірку в фіранці на вікні в тому місці, що відповідало розташуванню пробоїни у шибці, а також пошкодження стіни навпроти згаданого вище вінка і шматки штукатурки на підлозі. За оцінкою СММ, пошкодження було спричинене влученням кулі (12,7 мм), випущеної із великокаліберного кулемета зі східного напрямку. Жителька (віком 80–90 років), яка, за її словами, перебувала вдома, коли сталася стрілянина, розповіла про те, що 8 січня вона увійшла до вітальні та побачила там розбите вікно та кулю на підлозі.

Жінка померла під час очікування на блокпості поблизу Горлівки:

17 січня на блокпості збройних формувань поблизу Горлівки член збройних формувань повідомив спостерігачам про те, що 16 січня померла жінка (віком 71 рік), яка очікувала в таксі на перетин блокпоста. У Горлівці співробітники морга розповіли, що 16 січня до них доправили тіло жінки і додали, що вона померла з природних причин.

18 січня

Тіло померлого чоловіка зафіксовано біля контрольного пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) у Станиці Луганській:

Приблизно за 50 м від передової позиції Збройних сил України на північ від мосту у Станиці Луганській (15 км на північний схід від Луганська) спостерігачі бачили, що на асфальті лежало тіло померлого чоловіка (віком 70–80 років). Члени патруля Місії бачили двох поліцейських і двох дочок померлого, які стояли біля тіла. Дочки повідомили команді СММ, що їхній батько йшов до непідконтрольних урядові районів, коли, ймовірно, у нього стався серцевий напад і він помер.

21 січня

Повідомлення про сприченені стріляниною пошкодження школи в н. п. Золоте-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська):

Усередині будівлі функціонуючої школи, розташованої на вулиці Миру в південно-західній частині, виявлено свіжу пробоїну у шибці вікна на першому поверсі з заходу, а також подряпину на внутрішній шибці ще одного вікна, що виходить на захід. На стіні навпроти обох вікон було незначне пошкодження (щербину). За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням кулі (калібру 7,62 мм) зі стрілецької зброї. (СММ оцінила, що куля пробила першу віконну шибку і зрикошетила у стіну навпроти, а потім або кулею, або осколками від стіни було пошкоджено внутрішню частину другої шибки). За словами представниці школи, пошкодження було завдано 17 січня, близько 6:00 ранку; у той час учнів у школі не було. Вона також додала, що з 25 грудня 2018 року школа вже тричі зазнавала пошкоджень унаслідок стрілянини

На контрольному пункті в’їзду-виїзду у Станиці Луганській від серцевого нападу помер чоловік

21 січня представник міжнародної організації, присутній біля контрольного пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) на північ від мосту в Станиці Луганській (15 км на північний схід від Луганська), повідомив СММ, що близько 8:00 ранку чоловік (73 років) йшов пішки у напрямку непідконтрольних уряду районів, коли у нього стався серцевий напад і він помер. Медпрацівники лікарні у Станиці Луганській підтвердили, що тіло померлого доправили до моргу того ж дня.

22 січня

Повідомлення щодо пошкодження будівлі функціонуючого дитсадка в н.п. Чермалик (підконтрольний урядові, 31 км на північний схід від Маріуполя):

Спостерігачі, яких супроводжував представник Збройних сил України, відвідали функціонуючий дитсадок на вул. Миру, 21а. Усередині приміщення зафіксовано свіжу пробоїну в рамі вікна з південного боку, а також свіжі подряпини на західній стіні та на піаніно біля північної стіни. За оцінкою СММ, пошкодження виникли в результаті влучення кулі зі стрілецької зброї (калібру 7,62 мм), яка пробила віконну раму і зрикошетила від стіни та піаніно. Співробітниця дитсадка повідомила про те, що вранці 22 січня вона виявила кулю на підлозі біля піаніно.


23 січня

Повідомлення щодо чоловіка, який дістав поранення внаслідок стрільби зі стрілецької зброї поблизу Красногорівської газорозподільчої станції:

22 січня, перебуваючи на північній околиці н. п. Мар’їнка (підконтрольний урядові, 23 км на південний захід від Донецька) з метою моніторингу дотримання режиму припинення вогню для уможливлення проведення ремонтних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції, спостерігачі бачили чоловіка із пов’язкою на попереку, який ішов до карети швидкої допомоги. 23 січня в лікарні у н. п. Покровськ (підконтрольний урядові, 55 км на північний захід від Донецька) члени патруля Місії бачилися із тим самим чоловіком (29 років). Він повідомив, що входить до групи з розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій і вдень 22 січня перебував в районі Красногорівської газорозподільчої станції під час виконання ремонтних робіт, коли почув вогонь зі стрілецької зброї і невдовзі після цього дістав кульове поранення. Медики повідомили, що чоловіка з кульовим пораненням було переведено з лікарні в н. п. Курахове (підконтрольний урядові, 40 км на захід від Донецька) ввечері 22 січня.

Повідомлення про пошкодження багатоквартирного будинку у н. п. Чермалик (підконтрольний урядові, 77 км на південь від Донецька):

На вул. Миру, 21, виявлено пробоїну у шибці південного вікна на другому поверсі двоповерхового багатоквартирного будинку. За оцінкою СММ, пошкодження було свіжим і утворилося в результаті влучання кулі зі стрілецької зброї.

25 січня

Повідомлення про пошкодження будинку у н.п. Чермалик (підконтрольний урядові, 31 км на північний схід від Маріуполя) та пошкодження вікон лікарні в Золотому-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська) внаслідок стрільби зі стрілецької зброї;

У н. п. Чермалик на вул. Нікітіна, 25, чоловік (60–69 років) показав спостерігачам 8 пробоїн у зовнішній стіні його одноповерхового будинку, що виходить на південно-південний схід. Спостерігачам не вдалося встановити, чи були пошкодження свіжими, які саме боєприпаси використовувалися та в якому напрямку вівся вогонь. Чоловік розповів, що вдень 23 січня був удома разом із дружиною, коли почув, як його будинок потрапив під обстріл.

У функціонуючій лікарні на південно-західній околиці н. п. Золоте-5 виявлено пробоїни та розбите скло у двох вікнах на стіні, що виходить на північно-північний захід (одне на першому поверсі, а інше на третьому). За оцінкою СММ, дві пробоїни та пошкодження скла утворилися внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї. За словами співробітників лікарні, вони виявили пошкодження 23 січня.

27 січня

Повідомлення про спричинені обстрілами з легкого та важкого озброєння пошкодження у житлових районах н.п. Чермалик (підконтрольний урядові, 31 км на північний схід від Маріуполя) та Золотого-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська):

26 січня на вул. Набережній, 59, у н. п. Чермалик виявлено два свіжих місця вогневого ураження на двох стінах (поряд із головним входом) із південно-східного боку одноповерхового будинку, які, за оцінкою СММ, були спричинені вогнем зі стрілецької зброї. Також на цих стінах зафіксовано осколкові пошкодження, які виникли раніше. Власники будинку (подружжя у віці 50–59 років) показали спостерігачам кулю, яку, за їхніми словами, вони знайшли на землі під одним із місць вогневого ураження. За їхніми твердженнями, 24 січня в їхній будинок двічі влучали кулі та вони бояться виходити з дому надвечір, оскільки в цьому районі не припиняються бойові дії.

В н. п. Золоте-5, на вул. Войкова, 13, зафіксовано кульові отвори в п’ятьох вікнах, що виходять на захід (один кульовий отвір на першому поверсі, два на третьому і ще два на четвертому) п’ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. У другому п’ятиповерховому багатоквартирному житловому будинку (поряд із першим) зафіксовано один кульовий отвір у віконній рамі на другому поверсі з північного боку. За оцінкою СММ, пошкодження виникли нещодавно та були спричинені вогнем зі стрілецької зброї. За словами трьох жителів будинків (дві жінки й один чоловік віком 60–69 років), вікна були пошкоджені надвечір 11 січня. За твердженнями мешканки пошкодженої квартири на першому поверсі першого будинку, у той момент через безперервні бойові дії вона разом зі своїми двома онуками ховалася в дальній кімнаті квартирі.

27 січня на ігровому полі стадіону в Золотому-5 (Михайлівці) за 60 м на південний схід від найближчого житлового будинку виявлено свіжу вирву (діаметром 1,5 м), яка, за оцінкою СММ, утворилася від розриву мінометної міни або снаряда безвідкатної гармати (типу СПГ), випущеного з північно-північного сходу. Присутні на місці троє цивільних осіб (два чоловіки й одна жінка віком 20–40 років) повідомили команді Місії, що обстріл стався рано-вранці 27 січня.

28 січня

СММ уточнювала повідомлення про те, що 28 січня при перетині лінії зіткнення поблизу н. п. Станиця Луганська (підконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Луганська) помер 68 річний чоловік. На контрольному пункті в’їзду-виїзду (КПВВ), розташованому на північ від мосту у Станиці Луганській (15 км на північ від Луганська), представник міжнародної організації розповів, що о 13:45 біля гуманітарного контейнера, який використовується як пункт обігріву, втратив свідомість чоловік, якого не змогли реанімувати навіть після того, як йому надали невідкладну допомогу. Присутній на місці поліцейський повідомив патрулю Місії про те, що чоловік разом зі своєю дружиною та сином прямував до непідконтрольних урядові районів і що його тіло доставили до морга у Станиці Луганській.

 

Події, факти, долі...

03.02.2019 | Марко Сировой

У ООН розробили план допомоги мешканцям Сходу України

   

31 січня на новинному порталі ООН було опубліковано інтерв‘ю з представником Управління ООН з координації гуманітарних питань, Валіжоном Раноєвим. Міжнародний цивільний службовець розповів про гуманітарний план 2019 року, який нещодавно було презентовано у Києві. Відповідно до нього, допомогу мають отримати понад 2.3 млн осіб, що мешкають на тимчасово окупованих територіях чи поблизу лінії розмежування. Програма передбачає низку заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічних, особистих та культурних прав даної категорії осіб. Ми виділили основні тези зі спічу Раноєва.

1. Боротьба із холодом

Із початком збройного конфлікту значного удару зазнала вся інфраструктура регіону. Найбільшу ж небезпеку спричинили закриті шахти – через нестачу вугілля було паралізовано систему центрального опалення. У результаті, багато людей замерзають у своїх оселях, а понад 50 тисяч домовласників взагалі залишилися напризволяще, оскільки їхні будинки було зруйновано чи пошкоджено. У ООН пропонують вирішити проблему комплексно. По-перше, для котелень буде поставлено необхідну кількість вугілля з інших країн. По-друге, буде запроваджено програму енергоефективності, у рамках якої жителі тимчасово окупованих територій матимуть змогу утеплити свої будівлі. Людям же, які внаслідок бойових дій втратили свої оселі, обіцяють допомогти із їхнім відновленням: надати будівельні матеріали та робочу силу.

2. Розмінування

За словами Раноєва, територія у радіусі 20 км від лінії розмежування має високий рівень мінної небезпеки. Життя та здоров‘я людей перебуває у постійному ризику. Для вирішення проблеми у ООН пропонують запросити місію саперів, які вже мають досвід роботи у «гарячих точках», задля безпечного знешкодження боєприпасів.

3. Відновлення інфраструктури

Представник ООН також каже про критичний стан об’єктів інфраструктури. Розбиті дороги, зруйновані лікарні, обірвані лінії електропередачі – все це перешкоджає реалізації мешканцями низки соціально-економічних прав: на охорону здоров‘я, на соціальне забезпечення, на достатній життєвий рівень, на працю, на підприємницьку діяльність. Окрім того, страждають і особисті права осіб: наприклад, право на свободу пересування. Валоєв називає проблему відновлення інфраструктури найбільш важкою для вирішення, однак, відзначив її важливість для забезпечення нормальної життєдіяльності населення. Він відзначив, що з боку української влади необхідні роботи вже ведуться, однак, не мають бажаних темпів. У ООН хочуть допомогти – і розробили план взаємодії задля спільної реставрації об’єктів інфраструктури.

4. Підвищення ефективності функціонування контрольно-пропускних пунктів

За 2018 рік лінію розмежування було пересічено понад мільйон разів. Однак, ефективність роботи контрольно-пропускної системи залишається на низькому рівні. Вона не здатна адекватно врегульовувати численні транспортні потоки, внаслідок чого створюються масштабні затори. Це несе ризики, пов‘язані із невчасним постачанням соціально важливих товарів, а також перешкоджає свободі пересування осіб. Валоєв наголошує на недостатній кількості КПП як для ділянки довжиною 427 км. Окрім створення додаткових пунктів пропонується запровадити більш ліберальні правила перевірки та пропуску транспорту, які змогли б значно прискорити процес перетину лінії розмежування та нівелювати ризик виникнення заторів.

5. Психологічна реабілітація

За 5 років постійних вибухів, смертей та бідного життя – мешканці окупованих територій зазнали значного психологічного удару. Валоєв розповів, що у ООН планують надіслати місію досвідчених спеціалістів із постконфліктної реабілітації для дослідження соціально-психологічного стану населення та вироблення заходів щодо його покращення. Окрім того, щоб «повернути людей до нормального життя», представники міжнародної організації сприятимуть проведенню культурних заходів (фестивалів, концертів, кінопоказів) у населених пунктах на Сході країни.

Підсумуємо. План гуманітарної допомоги ООН має стати важливим та, сподіваємося, ефективним кроком для забезпечення прав населення окупованих територій. Чудово, що у міжнародній організації до вирішення проблеми підійшли комплексно: і окрім ситуації із правами, що лежать на поверхні (соціально-економічних та особистих), приділили увагу культурним та психологічним проблемам людей. У ООН закликають більше говорити про ситуацію Донбасі як у ЗМІ, так і на дипломатичному рівні. Оскільки, фактично конфлікт не є «замороженим» – режим припинення вогню порушується чи не щоденно – а якнайшвидше розв‘язання протистояння задля забезпечення прав і свобод людей становить інтерес не тільки для України, а й для всього міжнародного співтовариства.

Події, факти, долі...

03.02.2019 | мониторинговая группа ХПГ

Обзор событий в январе 2019 года на ОТДЛО

   

Харьковская правозащитная группа продолжает сбор и обработку информации, связанной с нарушениями прав человека на временно оккупированных территориях Луганской и Донецкой областей. В январе 2019 года на территории т.н. "ЛНР" и "ДНР" нами выявлены следующие события, которые содержат признаки нарушений прав человека согласно международным стандартам.

Луганская область

15 января

В результате обстрела п.Донецкий повреждения получил многоквартирный дом

31 января

«Военный суд ЛНР» признал жительницу Луганска виновной в совершении преступления, предусмотренного ст. 335 („Государственная измена“) "Уголовного кодекса ЛНР" и назначил ей наказание в виде лишения свободы сроком на 12 лет

 «Государственная измена в форме шпионажа» выражалась в том, что Виктория, якобы была завербована СБУ и якобы собирала информацию о социально-политической обстановке на оккупированной территории, сведения военного характера, а также «привлекала к негласному сотрудничеству» других местных жителей. Также женщину обвиняют в распространении в соцсетях информации, «которая могла дестабилизировать ситуацию» в ОРЛО.

Донецкая область

1 января

В результате обстрела города Докучаевска повреждено домовладение по адресу: ул. Ленина, д. 98, кв. 12.

8 января

В Донецке в результате взрыва погиб мужчина 1983 г.р.

10 января

Трое пожилых мужчин умерли на пункте пропуска «Майорск» со стороны оккупированной Горловки. Причиной смерти во всех трех случаях стал сердечный приступ

В 7 часов утра врачи «Скорой помощи» констатировали смерть Фаршадова Василия Анваровича, 1959 года рождения. Часом позже, в 08:15, скончался Кушков Юрий Иванович, 1939 года рождения. После полудня, в 13:17, умер Шаповалов Василий Алексеевич, 1949 года рождения. 

10 января

В районе п.Крутая балка во время проведения работ по расчистке дороги к насосной станции Южнодонбасского водовода, в результате обстрела ранения различной степени тяжести получили трое мужчин – сотрудников КП «Вода Донбасса». Также произошло возгорание служебной машины.

13 января

В результате обстрела г.Докучаевск повреждение остекления получил жилой дом по адресу ул. Полевая, д. 9, кв. 1

14 января

В соответствии с требованиями "закона" "О воинской обязанности и военной службы" в отделе "военного комиссариата ДНР" по городу Горловка проходят мероприятия, связанные с первоначальной постановкой на воинский учет граждан 2002 года рождения. 

В "документе" говорится, что постановке на воинский учет подлежат все граждане мужского пола в год достижения ими 17 летнего возраста, постоянно или временно проживающие на территории города Горловка, за исключением граждан других государств и лиц, не имеющих гражданства. 

Постановке на воинский учет подлежат также граждане "ДНР" старшего возраста, которые своевременно не поставлены на воинский учет по каким-либо причинам. 

16 января

В результате обстрела п.Жабичево произошло возгорание дома по ул.Зеленая. 

16 января

На пункте пропуска «Майорск» в Горловке умерла женщина, 1948 г.р., Кахидзе Л.И.

17 января

В результате обстрела территории, прилегающей к Васильевской насосной станции первого подъема ЮДВ, повреждения получили два гражданских автомобиля.  

17 января

В результате обстрела г.Горловка повреждения получилединый центр связи «Почта Донбасса». 

23 января

Под обстрел попала территория насосной станции первого подъема Южнодонбасского водопровода в н.п.Васильевка Ясиноватского района.

В результате чего повреждения получили проходная станции, а также здания хлораторной и аккумуляторной.

25 января

В результате обстрела г.Горловка повреждено остекление квартиры по адресу ул. Шашурина, д. 7, кв. 47. 

30 января

В результате обстрела с.Коминтерново произошло возгорание жилого дома по ул. Ватутина, 11. 

Законодавство

21.01.2019 | Володимир Глущенко

Маю право обирати

   

В Україні 31 березня цього року відбудуться вибори Президента, а 27 жовтня – вибори депутатів Верховної Ради України.

Проголосувати на виборах Президента зможуть внутрішньо переміщені особи, які офіційно зареєстровані як переселенці та проживають на підконтрольній Україні території, так і громадяни України, що проживають на непідконтрольній території.

Таке рішення ухвалено Центральною виборчою комісією на черговому засіданні, яке відбулося 5 вересня.

Нові правила встановлені для жителів тих населених пунктів, межі й перелік яких визначаються Президентом України в порядку, передбаченому Законом «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях».

Згідно зі змінами, виборці, виборча адреса яких міститься на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій і Луганській областях, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їхнього голосування.

Для цього потрібно звернутися у відділення органів Державного реєстру виборців та заповнити форму заяви із зазначенням адреси виборчої дільниці, де ви маєте намір проголосувати. Перелік адрес таких відділень з розбивкою на області та райони розміщено на сайті Центральної виборчої комісії. За більш детальними роз’ясненнями можна звернутися до міської або районної адміністрації.

Подавати заяву про тимчасову зміну місця голосування необхідно не пізніше ніж за п’ять днів до дати проведення виборів. Зробити це можна в органах Держреєстру лише особисто – надсилати її поштою або заповнити онлайн не можна. Приймання заяв для участі у президентських виборах стартувало 31 грудня і закінчиться 25 березня.

Коли президентські вибори проходитимуть у два тури, то після першого заяву про зміну місця голосування необхідно подавати знову. Цю ж процедуру необхідно буде повторити і для участі в парламентських виборах у жовтні.

Для жителів окупованих територій

Ті, хто зараз мешкає на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей або в анексованому Криму, можуть тимчасово змінити місце голосування за вище перерахованим алгоритмом. Для цього їм потрібно виїхати на підконтрольну Україні територію. Для голосування на президентських виборах знадобиться двічі перетинати лінію зіткнення – для подачі заяви та безпосередньо для голосування в день виборів. Якщо ж буде другий тур, виїжджати доведеться чотири рази.

Для подачі заяви про зміну місця голосування достатньо мати із собою паспорт громадянина України з регістрацією в Криму або на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. Додаткові документи для подачі заяви непотрібні.

Постановою ЦВК від 5 вересня 2018 року для мешканців Донецької та Луганської областей необхідність надавати довідку переселенця для участі у виборах було скасовано. Для мешканців Криму це питання було вирішено ще в 2014 році.

У разі, коли 18 років людині виповнилося після окупації, інформація про таких виборців не потрапить до реєстру автоматично, бо адресу їхньої реєстрації зазначено на непідконтрольній території. У цьому випадку необхідно звернутися із заявою про внесення до Державного реєстру виборців. Слід звернути увагу, що тут може стати на заваді довідка переселенця.

Переселенці з Криму, Донецької та Луганської областей позбавлені права голосу на місцевих виборах – виборах міського голови чи депутатів міськради. На парламентських виборах вони зможуть проголосувати лише за депутатів, які обираються за партійними списками, а не в одномандатних округах.

Статтю створено в рамках спільного проекту УГСПЛ і Норвезької ради у справах біженців.
#NorwegianRefugeeCouncil #NRC #ПрямуємоРазом

Аналітика

22.01.2019 | Юрий Асеев

Сложности избирательной кампании в зоне вооруженного конфликта

   

Ну что ж, выборы Президента «набрали скорость», процесс выдвижения и регистрации идет, и уже скоро мы подойдем к следующему этапу – формированию и запуску комиссий, которые и будут фиксировать персональные симпатии избирателей к тому или иному кандидату.

Длительное время отслеживая соблюдение прав человека (и особенно их нарушения) на Донбассе, мы решили проверить как ЦИК видит проведение выборных процедур на территориях, где продолжается вооруженный конфликт. Рассмотрим текущий момент; проанализируем, как на этих территориях проводились выборы в 2014 и 2015 годах; а также попробуем подытожить, что из этого может получиться…

Итак, ЦИК 27 декабря 2018 года публично огласила о начале  избирательной кампании, дав старт процедурам выдвижения кандидатов, регистрации кандидатами в Президенты Украины, регистрации их доверенных лиц, и так далее. До вышеуказанной даты ЦИК приняла ряд постановлений, которыми в соответствии с требованиями ЗУ «О выборах Президента Украины» регламентировала ряд требуемых Законом «О выборах…» подготовительных процедур. Среди которых вносила изменения в конфигурацию одномандатных округов. Напомним, еще в 2012 году ЦИК принял постановление о создании постоянных одномандатных избирательных округов.  С тех пор конфигурации ряда округов (видимо под тяжестью политконьюктуры) испытали ряд трансформаций. В настоящий момент избирательные округа Донецкой и Луганской областей выглядят весьма причудливо. Рассмотрим детальнее их конфигурацию…

В Луганской области осталось 11 округов (во время выборов Президента в 2014 году их было 12). Из которых ПОЛНОСТЬЮ на оккупированных территориях расположено 5 округов (ТИО №№ 104,108,109,110,111). Остальные 6 округов имеют в своем составе в разном процентном соотношении те или иные оккупированные территории. Единственный 113 ТИ округ не имеет в своем составе административных единиц, относящихся к оккупированным территориям.

В Донецкой области остался 21 округ (во время выборов Президента в 2014 году из было 22).  Из которых ПОЛНОСТЬЮ на оккупированных территориях расположено 9 округов (ТИО №№ 41, 42, 43, 44, 53, 54, 55, 56, 61). Не имеют в своем составе административных единиц, относящихся к оккупированным территориям 6 избирательных округов (№№ 47, 48, 49, 50, 57, 58). В остальных округах конфигурация включает в себя административные единицы, входящие в перечень оккупированных территорий (ТИО №№ 45, 46, 51, 52, 59, 60).

Далее, ЦИК 20 декабря 2018 года обращается к областным ВЦА Донецкой и Луганской области с предложением дать рекомендации о возможности организации и проведения выборов «на окремих територіях, які входять до складу територіальних виборчих округів». Естественно, с целью «забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян України». Конечным сроком получения этих выводов комиссией обозначено 28 декабря 2018 года. До настоящего момента ЦИК пока не принимала постановлений о том, на территории каких округов выборы будут точно проведены.

Однако подобные обращения  к областным ВЦА от ЦИК уже имели место, например, в 2015 году при организации выборных процедур в ряде административных единиц Донецкой и Луганской областей именно на основании «информации, полученной в представлениях Донецкой и Луганской военно-гражданских администраций» было принято решение о невозможности проведения выборов ряда местных органов самоуправления.  «…за твердженням військово-цивільних адміністрацій надало їм обґрунтовані підстави вважати неможливим гарантування з боку влади законності та правопорядку, свободи передвиборної агітації та інших прав і свобод виборців під час проведення чергових місцевих виборів 25 жовтня 2015 року на території відповідних рад» - эта формулировка сделала невозможным проведение в 2015 году выборов местных советов на территории ряда населенных пунктов , находящихся в том числе на значительном расстоянии от линии разграничения.  

Чем были вызваны опасения по поводу организации избирательного процесса в Бахмуте, Часов-Яре, Константиновке, Соледаре, Волновахе и других населенных пунктов – так и осталось «за кадром», ответственность за «обґрунтоване подання» ЦИК переложил на ОВЦА, однако эти рекомендации лишили избирателей права выбрать себе органы самоуправления в 84 населенных пунктах Донецкой и 31 населенном пункте Луганской области, которые расположены на подконтрольной территории.

Чтобы разобраться, насколько «безопасность избирательного процесса» коррелируется с политической целесообразностью, а также с целью контраргументации в вопросе «обоснованности» лишения жителей некоторых районов Донецкой и Луганской областей их избирательных прав, обратимся к информации о проведенных выборах на подконтрольных территориях в период 2014 года.

Итак, выборы Президента 25 мая 2014 года проходили в Донецкой и Луганской области в условиях уже начавшегося вооруженного конфликта. В ряде районов уже велись боевые действия (Славянск, Краматорск, Мариуполь), ряд районов находился под контролем НВФ, государственные органы уже не могли осуществлять свою деятельность в ряде регионов. Голосование в мае 2014-го состоялось в следующих округах:

в Донецкой области – в 47 округе (центр Александровка, проголосовали 19 избирательных участков из 114), в 49 округе ( центр Доброполье, проголосовали  77 участков из 109), в 50 округе (центр Красноармейск (Покровск), проголосовали 55 участков из 137), в 58 округе (центр Мариуполь, проголосовали 112 участков из 116), в 59 округе (центр Мариуполь, проголосовал 91 участок из 100) , в 60 округе (центр Великоновоселовка, проголосовали 64 участка из 148), в 61 округе (центр Волноваха, проголосовал 101 участок из 123), в 62 округе (центр Старобешево, проголосовали 82 участка из 140);

в Луганской области – в 114 округе (центр Беловодск, проголосовали 98 участков из 197) , в 115 округе (центр Сватово, проголосовали 187 участков из 200) (обращаю внимание, что нынешняя нумерация округов отличается от нумерации округов в 2014 году).

Таким образом, в мае 2014 года выборы Президента во время самого начала вооруженного конфликта смогли состояться на 8 округах из 22 в Донецкой области, и 2 из 12 – в Луганской. В тот момент все окружные комиссии были созданы, проводили заседания, принимали различные решения. Но до дня голосования смогли «дойти» только вышеуказанные округа, в остальных проведение выборов было сорвано вооруженными людьми.

Немного иная ситуация сложилась во время проведения досрочных выборов депутатов ВР осенью 2014 года.

ЦИК не изменяла конфигурацию округов, были созданы все окружные комиссии, включая и ОИК на оккупированных территориях. Никаких рекомендаций по поводу безопасности избирательных процедур не запрашивалось ни у СБУ, ни у МВД с МОУ, а тем более – у областных администраций. 

Выборы в Луганской области были проведены в следующих округах:

В 106 округе – центр  Северодонецк , проголосовали 57 из 108 участков, в 107 округе – центр Лисичанск, проголосовали 48 из 92 участков , в 112 округе – центр Рубежное, проголосовали 23 из 105 участков, в 113 округе – центр Сватово, проголосовали 199 из 200 участков, в 114 округе – центр Станица Луганская (ОИК перенесена в Беловодск), проголосовали 101 из 197 участков.

В Донецкой области выборы  были проведены в следующих округах:

В 45 округе – центр Донецк (ОИК перенесена в Славянск), проголосовали 4 из 110 участков, в 46 округе  – центр Артемовск (Бахмут), проголосовали 151 из 153 участков, в 47 округе – центр Славянск,  проголосовали все 153 участка, в 48 округе –  центр Краматорск , проголосовали все 89 участков , в 49 округе – центр  Константиновка, проголосовали все 128 участков, в 50 округе  – центр Красноармейск (Покровск), проголосовали все 116 участков, в 52 округе – центр Дзержинск (Торецк), проголосовали 46 из 109 участков, в 53 округе –  центр Енакиево (ОИК перенесена в Краматорск), проголосовали 11 из 116 участков, в 57 округе –  центр Мариуполь, проголосовали все 116 участков , в 58 округе –  центр Мариуполь, проголосовали все 100 участков, в 59 округе  – центр Марьинка (ОИК перенесена в Великоновоселовку), проголосовали 111 из 155 участков, в 60 округе –  центр Волноваха , проголосовали 75 из 161 участка.

Соответственно, в каждом из этих округов были избраны депутаты Верховной Рады, включая 45 округ, в котором голосование состоялось на 4 избирательных участках в селах Ясиноватского района и приняло участие в выборах всего 2064 избирателя, а также 53 округ, где на 11 участках проголосовали чуть более 3,5 тысяч избирателей Углегорска и Ольховатой, по состоянию на октябрь 2014 года еще находившихся под контролем украинского правительства.

Что интересно – ряд окружных избирательных комиссий тех округов, которые находились на оккупированных территориях, все же начали работу по организации выборных процедур несмотря на то, что осенью 2014 года уже были Минские соглашения, оккупированные территории провозгласили свою автономность от Украины и во всех населенных пунктах ввели свои администрации. Примеры – 41 округ , 43  округ  , 44 округ , 55 округ , 56 округ  , 61 округ , 104 округ .

ЦИК приняла в сентябре 2014 года постановление о переносе местонахождения окружных комиссий 53 и 59, опираясь на представление Донецкой ОГА, 45 и 51 , и аналогичные по 114 ОИК в Луганской области и 104 ОИК  .  

В то же время ЦИК, решая вопрос о невозможности открытия кандидатами в депутаты ВР счетов избирательных фондов в округах, расположенных на оккупированных территориях, разрешил открывать такие счета в любых отделениях банков на территории Луганской и Донецкой областей.

Ситуация с выборными процедурами в 59 округе рассматривалась ЦИК отдельно.

В итоговом протоколе про установление результатов голосования,  ЦИК не учитывала ряд округов, где голосование не состоялось. Никаких отдельных мнений членов ЦИК по поводу обстоятельств, которые препятствовали  реализации избирательных прав граждан в некоторых районах Донецкой и Луганской областях найдено на сайте ЦИК не было.

Таким образом, вопросы безопасности при проведении выборов Президента в мае 2014 года и выборов депутатов ВР в октябре 2014 года, не поднимались и документально не фиксировались…

При подготовке к местным выборам в 2015 году вопрос безопасности организации выборных процедур и реализации избирательных прав граждан стал ключевым.

Выше мы уже писали о том, что ЦИК переложила ответственность за определение территорий , где проведение выборов «…у зв’язку із здійсненням Російською Федерацією збройної агресії проти України не в змозі забезпечити безпеку громадян України, проведення виборів з дотриманням стандартів проведення виборів Організації з безпеки і співробітництва в Європі…» невозможно на областные военно-гражданские администрации. 

Мы тщательнейшим образом проанализировали все округа и избирательные участки, которые в 2015 году по мнению Луганской и Донецкой ОВГА не соответствовали критериям безопасности ОБСЕ. Увы, снижение интенсивности боевых действий в 2015 году, точное определение подконтрольности тех или иных территорий, и ряд иных факторов не могут подтверждать «обоснованные опасения» сотрудников ОВГА, готовивших рекомендации для ЦИК. 80 % административных формирований, где, по мнению областных ВГА, местные выборы в 2015 году проводить было небезопасно (а значит, невозможно), к таковым нельзя было относить.

В настоящий момент  ЦИК снова обратилась к областным ВГА с предложением сформировать выводы о том, в каких округах возможна организация избирательных процедур. Так как вопрос касается избирательных прав граждан, мы хотели бы более детально проанализировать сложившуюся конфигурацию организации избирательных процедур в Донецкой и Луганской областях…

В Донецкой области невозможно проведение голосования в таких округах (полностью находятся на оккупированных территориях) –  № 41,42,43,44,53,54,55,56,61. В остальных округах конфигурация включает в себя административные единицы, входящие в перечень оккупированных территорий  - № 45,46,51,52,59,60.

В Луганской области невозможно проведение голосования в таких округах (полностью находятся на оккупированных территориях) –  № 104,108,109,110,111. Остальные избирательные округа (кроме ИО № 113) имеют в своем составе в разном процентном соотношении те или иные оккупированные территории – 105,106,107,112,114.

ЦИК разместила на своем сайте информацию  «про адреси місцезнаходження приміщень, які надаватимуться окружним виборчим комісіям з виборів Президента України» . Документ не имеет юридического статуса – это скорее подсказка для ОВГА, какие округа, по мнению ЦИК, можно будет «запускать в работу» и выводы по которым ожидают от ОВГА  в ЦИК.

В Донецкой области предлагаются использовать адреса помещений для комиссий в округах с 45 по 52, и с 57 по 60, в Луганской области – для комиссий округов 106, 107, 112, 113, 114.

ЦИК также изменила и границы избирательных участков и адреса помещений для голосования и нахождения участковых комиссий , в ряде случаев даже вынеся их за пределы как избирательного участка, так и вынеся их в иные населенные пункты.

Крайне интересна позиция и ЦИК, и Донецкой ОВГА по 51 избирательному округу – на подконтрольной Украине территории находятся лишь 2 (два) избирательных участка из 95, по которым еще и изменены адреса помещений для голосования и нахождения участковых комиссий. Эти два участка находятся – один в пгт.Зайцево, до начала конфликта входившее в состав Горловского горсовета,  второй – вокруг нынешнего КПВВ Майорск, бывшая жд-станция Майорское. Адрес комиссий совпадает с адресом ВЦА поселка Зайцево. Часть поселка Зайцево (с.Жованка) находиться под контролем Украины, вторая часть – под контролем НВФ. В 51 округе будут созданы – окружная комиссия и две участковых, примерное количество избирателей не превысит 450 человек. В списке рекомендуемом  ЦИК списке адресов для окружных комиссий, также указано помещение бывшего садика жд-станции Майорск, по все тому же адресу на "ноле". Это находится даже за линией паспортного контроля КПВВ Майорск в сторону оккупированной Никитовки, метрах в 250 перед украинским «нолем» .

Однако тут у нас теперь возникает вопрос по 105 округу. В его конфигурацию входит территория г. Счастье Луганской области. В списке рекомендованных адресов для окружных комиссий нет адреса помещения для окружной комиссии 105 округа. Таким образом, пока ЦИК не вернется к рассмотрению выводов областных ВГА по возможности организации выборных процедур в конкретных населенных пунктах, непонятно как планируется поступить в этом конкретном случае – по четырем избирательным участкам города Счастье. И это касается избирательного права как минимум 9,5 тысяч граждан Украины, проживающих в г.Счастье. И вопрос безопасности касаемо 105 округа на десяток порядков менее тревожен, нежели организации работы избирательной комиссии в «нолевой зоне». Поэтому данный вопрос мы будем держать на контроле…

Кроме всего вышеперечисленного стоит обратить внимание и на возможность голосования группы граждан Украины, которых иногда называют «туристы». В основном, это пенсионеры, проживающие на оккупированных территориях, и которых государственные органы понуждают каждые два месяца визуабельно подтверждать свое физическое существование. Все они вынуждены искать адреса регистрации на подконтрольных территориях для предоставления данных о своем «переселении» социальным службам. Таким образом, в ряде населенных пунктов вблизи переходов через линию разграничения (КПВВ) имеет место массовая регистрация лиц «с неправильной пропиской».

Это касается таких населенных пунктов – Станицы Луганской, Беловодска, Северодонецка, Попасной, Бахмута, Авдеевки, Марьинки, Курахово, Новотроицкого, Волновахи, Мариуполя и других городов.

Мы сейчас совсем не касаемся вопроса возможных политических предпочтений граждан, проживающих в зоне вооруженного конфликта. Мы говорим о соблюдении базовых принципов прав человека, которое государство Украина обязано выполнять.

Госреестр избирателей приводит данные о том, что всего лишь около 3 % избирателей Донецкой и Луганской областей временно изменили свои избирательные адреса. Данные о количестве временного изменения избирательного адреса граждан Донецкой и Луганской областей, на наш взгляд, следует до дня голосования обновлять еженедельно.

Вероятно, областным ВГА нужно более ответственно подходить к своим рекомендациям ЦИК в вопросе формирования понимания, где действительно должен стоять вопрос безопасности, а где просматривается коньюктурный подход.

К сегодняшнему дню, у правозащитников, журналистов, волонтеров, и других, работающих в зоне проведения АТО и ООС, граждан, сложилось реальное и объективное мнение о жизнедеятельности ряда населенных пунктов на линии разграничения. И если ЦИК переносит адрес помещения для голосования и адрес нахождения избирательной комиссии из п.Опытное на самой линии разграничения в с.Орловка (ИУ № 140585), через которое идет междугороднее сообщение Авдеевки и вопрос безопасности уже не аргументируется, то нет проблем сделать это и для других и избирательных участков.

Также мы считаем что ЦИК следует обратиться к органам, отвечающим за вопросы координации с военными структурами о разъяснении низовым структурам всех подразделений о неукоснительном соблюдении действующего законодательства и ответственности за препятствование или вмешательство в выборные процедуры в населенных пунктах вблизи линии разграничения.

Аналітика

24.01.2019 | Влад Боднар

Як впливають на довкілля заводи Донеччини та Луганщини

   

Минулого разу ми розповідали про великі металургійні підприємства Запорізької області, які не тільки забруднюють довкілля, а ще й не мають усіх необхідних документів, що підтверджують право власності. Левова частина найкрупніших підприємств України розташовані в Донецькій та Луганській областях. На превеликий жаль, багато з цих підприємств зараз – на тимчасово окупованих територіях.

ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»

Одне з найкрупніших підприємств Луганській області – ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», який розташований на тимчасово окупованій території. Через це ми не маємо змоги дізнатися, які екологічні норми зараз порушує цей комбінат. Усі матеріали інспекційних перевірок підприємства до 2015 року залишились у місті Луганську, до якого зараз немає доступу.

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

ПрАТ «МК „Азовсталь“»

Останню перевірку ПрАТ «МК „Азовсталь“» проведено Інспекцією з 2 по 10 жовтня 2018 року на підставі звернень громадян та отриманого погодження на позапланову перевірку Державною регуляторною службою України. Під час перевірки були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства: невиконання умов наданого дозволу на викиди, порушення правил технічної експлуатації установок очищення газів. За результатами перевірки до адмінвідповідальності притягнуто 15 винних осіб за ст. 78 ч. 1, ст. 79 ч. 2 КУпАП. Сума накладених штрафів складає 2 040 гривень.

ПрАТ «ММК ім. Ілліча»

Останню перевірку ПрАТ «ММК ім. Ілліча» проведено з 11 по 24 грудня 2018 року на предмет перевірки раніше наданих приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. Під час перевірки були виявлені порушення законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме: невиконання умов наданого дозволу на викиди; порушення правил технічної експлуатації установок очищення газів, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв; скид зворотних вод, з концентрацією забруднювальних речовин, що перевищує встановлені норми; порушення правил первинного обліку відходів, змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. За результатами перевірки до адмінвідповідальності притягнуто 64 винних особи за ст. 188-5 КУпАП. Сума накладених штрафів складає 24 565 гривень.

За матеріалами проведених перевірок до Державної екологічної інспекції України направлено подання щодо анулювання дозволів на викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря ПрАТ «МК „Азовсталь“» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Останню перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Оздоровчий заклад «Азов») проведено з 25 серпня по 9 вересня 2016 року (планова перевірка). Під час перевірки були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. За результатами перевірки до адмінвідповідальності притягнуто винну особу за ст. 82 ч. 4 КУпАП та накладено штраф на суму 85 гривень.

Місто Маріуполь

Місто Маріуполь входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Тому, у зв’язку з дією Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», до плану заходів із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2015–2018 рр. суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території міста Маріуполя, Донецької області, не включались, перевірки не проводились.

Аналітика

27.01.2019 | медиагруппа ХПГ

Сложности избирательной кампании в зоне вооруженного конфликта. Часть 2

   

Продолжение, начало тут

Продолжаем тему организации выборных процедур на территории Донецкой и Луганской областей.

В ряде средств массовой информации проскочили нотки изумления по поводу состояния данных в реестре избирателей, а также безопасности организации голосования на территории некоторых районов Донбасса. В ЦИК дали понять, что в ближайшее время примут решение о том, где голосование точно состоится.

Давайте разберемся, какая ситуация с количеством избирателей, которые могут быть включены в списки для голосования на выборах Президента Украины.

Итак, госреестр избирателей дает следующие данные – по состоянию на 31.12.2018 в реестре есть данные о  35 602 855 избирателях, включая 985 375 избирателей с отметкой о выбытии. Таким образом, общее количество уникальных избирателей составляет на сегодня 34 617 482 человек.

Теперь подсчитаем количество избирателей, которых можно будет включить в список для голосования на избирательных участках. Из общего количества нужно вычесть избирателей Крыма и некоторых районов Донбасса. Госреестр избирателей дает возможность просмотреть количество избирателей в разрезе «адміністративно-територіальних одиниць», в первую таблицу мы включим те админединицы, которые полностью находятся на оккупированных территориях

Админединица

кол-во избирателей по реестру

отметка об убытии

всего избирателей

м.Севастополь

301759

7500

 

Автономна Республіка Крим

1511092

24354

 

Донецька область

 

 

3201342

Амвросіївський р-н

35877

761

 

Бойківський р-н

11558

83

 

Новоазовський р-н

21524

250

 

Старобешівський р-н

40003

455

 

м.Дебальцеве

20695

285

 

м.Докучаєвськ

17410

300

 

м.Єнакієве

87932

1208

 

м.Жданівка

9681

230

 

м.Сніжне

51599

764

 

м.Харцизьк

83914

2230

 

м.Хрестівка

19413

667

 

м.Чистякове

61312

1052

 

м.Шахтарськ

49509

904

 

м.Ясинувата

26155

443

 

м.Горлівка

202176

3924

 

м.Донецьк

671759

15668

 

м.Макіївка

287723

6612

 

Луганська область

 

 

1720176

Антрацитівський р-н

24718

192

 

Довжанський р-н

9465

69

 

Лутугинський р-н

53098

623

 

Перевальський р-н

50309

1090

 

Слов’яносербський р-н

36391

424

 

Сорокинський р-н

21915

210

 

м.Алчевськ

83449

2411

 

м.Антрацит

59289

715

 

м.Брянка

38802

932

 

м.Голубівка

25191

337

 

м.Довжанськ

76849

869

 

м.Кадіївка

78286

1618

 

м.Первомайськ

29397

827

 

м.Ровеньки

64239

1075

 

м.Сорокине

79499

1301

 

м.Хрустальний

95088

2181

 

м.Луганськ

341736

6237

 

итого

4678812

88801

4590011

 

Во вторую таблицу мы внесли только отдельные избирательные участки административных единиц, находящиеся на оккупированных территориях в районах, расположенных частино на оккупированных, частично на подконтрольных территориях, с указанием количества избирателей, которые ЦИК указывала при их создании в 2012 году

Админединица

кол-во избирателей по реестру

отметка об убытии

кол-во участков на ОТ

количество избирателей на ОТ

Бахмутський р-н

84740

1743

12

14871

Волноваський р-н

80464

1329

7

6864

Мар’їнський р-н

63802

1053

7

8747

Ясинуватський р-н

21227

278

3

3177

Попаснянський р-н

58255

1034

8

4433

Станично-Луганський р-н

38825

643

2

2403

итого

 

 

 

40495

 

Для абсолютной точности, укажем, на каких именно избирательных участках в Донецкой области невозможна организация голосования:

в Волновашском районе - №№ 140379, 140392, 140157, 140158, 140162, 140163, 140176;

в Марьинском районе - №№ 140333, 140334, 140335, 140336, 140337, 140348, 140349;

в Ясиноватском районе - №№ 140584, 140586, 140567;

в Бахмутском районе - №№ 140883, 140884, 140885, 140886, 140887, 140893, 140894, 140895, 140896, 140897, 140898, 140899.

В Луганской области организация голосования невозможна на таких избирательных участках:

в Попаснянском районе - №№ 440401, 440402, 440403, 440404, 440414, 440416, 440417, 440418;

в Станично-Луганском – №№ 440521, 440522.

Подытожим.

Автономна Республіка Крим

1780997

Донецька область (часть)

1696063

Луганська область (часть)

1153446

Всего

4630506

 

Именно эту цифру и нужно вычесть из общего количества избирателей реестра (34 617 482 – 4 630 506 = 29 986 976 ). Получаем  количество избирателей на сегодняшнюю дату – 29 миллионов 986 тысяч 976 человек. Цифра не абсолютно точная (точность +- 0,03%), ибо при подсчете избирателей, чьи адреса голосования находятся на оккупированных территориях, посредством вычленения отдельных избирательных участков, мы не учитывали данные о количестве выбывших избирателей в разрезе административной единицы.  Точности ради отметим, что всего в 6 районах, указанных во второй таблице, есть данные о 6 080 выбывших избирателях, но мы не можем их учитывать, так как они касаются статистики по всей админединице, и по отдельным избирательным участкам не могут быть корректно применены. Даже если мы добавим их к итоговому количеству избирателей, общая цифра не превысит 30 млн. граждан, которых будет следует включить в списки для голосования.

Итоговая цифра 29,99 млн. избирателей уже не так травмирует сознание, но проверим действительно ли такое количество избирателей соответствует количеству избирателей, включаемых в списки для голосования на предыдущих выборах.

Количество избирателей, которые были включены в списки для голосования в октябре 2014 года находим в итоговом протоколе ЦИК. В графе «Кількість виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії» проставлено число 34 607 220. Бюллетеней изготавливают на 1% больше от списочного количества избирателей. Таким образом, отняв 1% получим 33 833 629 избирателей, включенных в списки для голосования в октябре 2014 года.  Если от этого количества избирателей отнять выведенное нами ранее количество избирателей, чьи адреса голосования находятся на оккупированных ныне территориях АРК и частей Донецкой и Луганской областей (33 833 629 – 4 630 506 = 29 203 123) получим 29 млн. 203 тысячи 123 избирателя. Это тоже не совсем корректная цифра, точность расчетов в этом случае +- 1,5%. Однако, она показывает, что сейчас избирателей в реестре больше на 783 853 человека, чем по состоянию на осень 2014 года.

Отметим, что в протоколе ЦИК в графе «Кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях, на яких голосування було організовано і проведено» общее количество избирателей не является верным, ибо формулировка «…на яких голосування було організовано і проведено» вносит весьма существенные коррективы.

На выборах Президента в мае 2014 года, ЦИК в итоговом протоколе указывала в графе «Кількість виготовлених виборчих бюлетенів» число 34 692 976. Таким образом, мы можем вывести количество избирателей в списках для голосования, отняв 1%.

Получаем 34 346 047 избирателей, а применив вычитание ныне оккупированных территорий, получаем   (34 346 047– 4 630 506 = 29 715 541)  -  29 млн.715 тысяч 541 избиратель.  

Все равно нынешнее количество избирателей на 271 тыс. 435 записей в госреестре превышает количество избирателей в списках для голосования в мае 2014 года.

На выборах депутатов ВР в 2012 году в графе «Кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях» ЦИК указала данные о 36 213 010 избирателях. Применив вышеописанный способ подсчета, получим (36 213 010 – 4 630 506 = 31 582 504), то есть 31 млн. 582 с половиной тысячи избирателей. Что на 1,6 млн. избирателей больше от нынешнего количества избирателей (без учета АРК и частей Донецкой и Луганской областей). Погрешность при подсчетах в двух последних примерах может достигать порядка 3%. Но даже в этом случае, цифры совершенно не сопоставимы…

Резюмируем. Ошибок в госреестре избирателей, скорее всего нет. Количество избирателей, которые будут включены в списки для голосования в конце марта, скорее всего не превысит 30 млн. Сейчас нужно следить за количеством избирателей, которым будет временно изменен адрес голосования.

ЦИК при рассмотрении вопроса о территориях, где голосование возможно, нужно более внимательно отнестись к информации от Донецкой и Луганской ОВГА. Теперь такую информацию в ЦИК называют экспертными выводами. Однако, любые выводы экспертов нуждаются в серьезной аргументации и обосновании. В случае, если вопросы организации выборных процедур в населенных пунктах вдоль линии разграничения, будут упрощены до эмоциональных формулировок «Потому что могут стрелять», вероятно субъектам избирательного процесса  потребуется некоторая настойчивость для восстановления избирательных прав жителей таких территорий. Ибо, как мы видим, вопросы безопасности могут использоваться в подобных случаях как прикрытие – ЦИК вполне может перенести пару десятков избирательных участков на линии разграничения в более спокойное месте, не лишая граждан возможности реализовать свое избирательное право…

В случае, если ЦИК при рассмотрении информации (выводов) ОВГА о возможности проведения голосования на отдельных избирательных участках, придет к выводу о несоразмерности опасений сотрудников ОВГА в этом вопросе, то никто не сможет помешать коллегии ЦИК запросить и МОУ, и МВД, и НП, и даже СБУ о реальном положении с безопасностью в тех районах, избиратели которых могут быть лишены избирательных прав. И любые решения ЦИК, направленные на урегулирование вопроса проведения выборных процедур (кроме банального  «нет возможности»), будут только приветствоваться как самими избирателями, так и представителями НГО, отслеживающих соблюдение прав избирателей. Без сомнения, и международное сообщество, будет также приветствовать любые такие смелые решения ЦИК, не ущемляющие избирательные права граждан…

Ну, если они конечно будут...

Аналітика

31.01.2019 | Юрий Асеев

О судебном «подполье» на Донбассе в 2014 году

   

Продолжительное время детально отслеживая все процессы, проистекающие в «молодых республиках», часть задокументированного сложилась в особую отдельную тему – «хронология потери Украиной контроля над госорганами на оккупированных территориях».  Сюда попали эпизоды того, как и когда прекращалась деятельность различных государственных органов и учреждений на территориях, где весной-летом в 2014 году начались вооруженные столкновения на Донбассе, –  школ, больниц, дошкольных учреждений, прокуратур, управлений МВД, судов, ПФУ, налоговых и таможенных органов, ПСУ, МЧС и тому подобных.

Работая над данными о деятельности судов т.н. «ДНР и ЛНР» - со списками фамилий  судей, оставшихся работать на оккупированных территориях – вновь открываю не совсем приятные вещи. Судьи, которые работают в судах т.н. «ЛНР», продолжают числиться в списках украинских судов оккупированных городов и районов. Примеры – Алчевск , Брянка ,Красный Луч  и т.д.  При этом значительная часть этих судей находится на сайте «Миротворец». Кстати, Высший совет правосудия только в 2017 году уволил с должностей 30 судей, которые уже к тому моменту два года «вершили правосудие именем молодых республик».

Однако больший интерес вызывают последние месяцы работы украинских судов в городах и районах территорий, которые сейчас относятся к оккупированным, а также тех городов и районов, которые в 2014 году находились под контролем НВФ «республик» и были освобождены ВСУ, вернувшись под контроль Украины.

Напомню, что ВССУ только 2 сентября 2014 года принял решение №27/0/38-14  о переносе судов из «опасных городов» на подконтрольную территорию. Ряд судов переносили несколько раз (Дебальцевский, Станично-Луганский, Марьинский).

Приведу такую табличку:

Название суда

Номер постановления ВССУ

Куда перенесен

Дата последних дел

Луганська область

 

 

 

Апеляційний суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Апеляційний суд Харківської області

24.09.2014

 

16.02.2015 №11/0/38-15 

м. Сєвєродонецьк

 

Алчевський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Лисичанський міський суд Луганської області

05.09.2014

Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Старобільський районний суд Луганської області

09.07.2014

Брянківський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Лисичанський міський суд Луганської області

18.07.2014

Кіровський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Кремінський районний суд Луганської області

25.07.2014

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Сватівський районний суд Луганської області

29.07.2014

Краснолуцький міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Новопсковський районний суд Луганської області

25.07.2014

Лутугинський районний суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Білокуракинський районний суд Луганської області

18.07.2014

Первомайський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Рубіжанський міський суд Луганської області

22.07.2014

Ровеньківський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Біловодський районний суд Луганської області

31.07.2014

Свердловський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Біловодський районний суд Луганської області

30.12.2014

Стахановський міський суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Сєвєродонецький міський суд Луганської області

06.08.2014

Станично-Луганський районний суд Луганської області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Новопсковський районний суд Луганської області

27.06.2014

 

25.01.2016 №6/0/38-16 

Біловодський районний суд Луганської області

 

Артемівський районний суд міста Луганська

02.09.2014 №27/0/38-14 

Білокуракинський районний суд Луганської області

23.07.2014

Жовтневий районний суд міста Луганська

02.09.2014 №27/0/38-14 

Троїцький районний суд Луганської області

28.07.2014

Кам’янобрідський районний суд міста Луганська

02.09.2014 №27/0/38-14 

Марківський районний суд Луганської області

02.07.2014

Ленінський районний суд міста Луганська

02.09.2014 №27/0/38-14 

Сватівський районний суд Луганської області

04.07.2014

Новоайдарський районний суд Луганської області

12.09.2014 №29/0/38-14 

Рубіжанський міський суд Луганської області

02.09.2014

 

14.11.2014 №45/0/38-14 

Новоайдар

 

Слов’яносербський районний суд Луганської області

12.09.2014 №29/0/38-14 

Марківський районний суд Луганської області

11.09.2014

Перевальський районний суд

08.12.2014 №56/0/38-14 

Лисичанський міський суд

28.11.2014

Донецька область

 

 

 

Апеляційний суд Донецької області  (крім справ, які знаходяться на розгляді в Апеляційному суді Донецької області, в місті Маріуполі)

02.09.2014 №27/0/38-14 

Апеляційний суд Запорізької області

19.08.2014

 

21.05.2015 №33/0/38-15 

м. Артемівськ

 

Авдіївський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.07.2014

 

31.03.2016 №18/0/38-16

Селидівський міський суд

 

Амвросіївський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Оріхівський районний суд Запорізької області

22.08.2014

Дебальцевський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Олександрівський районний суд Донецької області

22.07.2014

 

14.11.2014 №45/0/38-14 

Дебальцево

 

 

27.03.2015 №19/0/38-15

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

 

Докучаєвський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Пологівський районний суд Запорізької області

03.09.2014

Єнакіївський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

11.08.2014

Жданівський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

25.07.2014

Кіровський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Чернігівський районний суд Запорізької області

12.08.2014

Мар’їнський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Покровський районний суд Дніпропетровської області

07.07.2014

 

06.04.2015 №22/0/38-15 

Красноармійський міськрайонний суд

 

 

25.01.2016 №5/0/38-16 

м. Курахове

 

Новоазовський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Приазовський районний суд Запорізької області

21.08.2014

Сніжнянський міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Куйбишевський районний суд Запорізької області

29.08.2014

Старобешівський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Токмацький районний суд Запорізької області

22.08.2014

Торезький міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

23.09.2014

Тельманівський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Приморський районний суд Запорізької області

18.08.2014

Харцизький міський суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.08.2014

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

21.07.2014

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Дружківський міський суд Донецької області

08.07.2014

Калінінський районний суд міста Г орлівки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області

25.07.2014

Микитівський районний суд міста Г орлівки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області

18.07.2014

Центрально-Міський районний суд міста Горлівки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області

17.07.2014

Будьоннівський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

04.09.2014

Ворошиловський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Селидівський міський суд Донецької області

14.07.2014

Кіровський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

05.08.2014

Київський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

20.08.2014

Калінінський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

11.08.2014

Куйбишевський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

21.08.2014

Ленінський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Дзержинський міський суд Донецької області

14.08.2014

Петровський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Краснолиманський міський суд Донецької області

11.07.2014

Пролетарський районний суд міста Донецька

02.09.2014 №27/0/38-14 

Дзержинський міський суд Донецької області

22.08.2014

Кіровський районний суд міста Макіївки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Краматорський міський суд Донецької області

14.08.2014

Совєтський районний суд міста Макіївки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Краматорський міський суд Донецької області

01.08.2014

Гірницький районний суд міста Макіївки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Краматорський міський суд Донецької області

02.09.2014

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

27.08.2014

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки

02.09.2014 №27/0/38-14 

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

08.08.2014

Волноваський районний суд Донецької області

02.09.2014 №27/0/38-14 

Великоновосілківський районний суд Донецької області

07.10.2014

 

26.11.2014 №53/0/38-14 

Волноваха

 

 

Теперь освежим рекогносцировку контроля территорий весной-летом в 2014 году. Мы провели достаточную аналитическую работу по восстановлению точных данных о том, какие населенные пункты Донецкой и Луганской областей находились под чьим контролем в каждый месяц 2014 года. Отправной точкой в наших исследованиях всегда была дата 14 апреля 2014 года – первый день официально объявленной антитеррористической операции . Условная граница контроля территорий Донецкой и Луганской областей вооруженными формированиями т.н. «республик» проходила в апреле-мае 2014 года по такой линии:  от границы с РФ в Луганской области возле города Червонопартизанск, через населенные пункты  - Свердловск, Ровеньки, Антрацит, Красный Луч, Снежное, Торез¸ Шахтерск, Зугрес, Иловайск, Моспино, Ларино, Александровка, Марьинка, Донецк, Авдеевка, Константиновка, Дружковка, Краматорск, Славянск, Лиман, Рубежное, Северодонецк, Новоайдар и Станица Луганская.

Боевые действия в апреле-мае 2014 года велись в Славянске, Мариуполе и Краматорске.

 

Рис. Контроль территорий в мае 2014

К примеру, Славянский горрайонный суд не осуществлял правосудие в период с 23 апреля по 21 июля 2014 года. Напомню, Славянск перешел под контроль ВСУ 5 июля 2014 года. В реестр судебных решений (РСР) внесена информация о нескольких делах, рассмотренных судом в вышеуказанный период, однако внесены они были в реестр в 2016 году - идентификаторы таких решений в реестре начинаются с цифры «59», хотя внесенные в реестр решения суда того периода в 2014 году начинались с цифр «38» и «39».

Краматорский суд работал как часы до 23 июня 2014 года. Возобновил работу 14 июля. Краматорск перешел под контроль ВСУ 5 июля 2014 года. Напомню, что в период апрель-июль и Славянск, и Краматорск находились под контролем НВФ, и на территории этих населенных пунктов велись боестолкновения.

В Мариуполе 4 районных суда – Приморский, Орджоникидзевский, Жовтневый  и Ильичевский – не прекращали свою работу ни на день до дня перехода города под контроль ВСУ 13 июня.

Не прекращалась работа и Краснолиманского суда – город Лиман был освобожден 3 июня 2014 года, Артемовского суда (Бахмут перешел под контроль ВСУ 6 июля), Дружковского и Константиновского (6 и 8 июля), Дзержинского (Торецк, 21 июля), Рубежанского (20 июля), Северодонецкого и Лисичанского (22 и 24 июля), Новоайдарского (оставался в «серой» зоне до начала июня), Попаснянский (принимавший решения даже в период боев за освобождение Попасной 18-22 июля).

Станично-Луганский суд последние решения принимал 27 июня. В это время на окраинах Станицы уже шли бои, 2 июля был жесткий авиаудар по Станице. Только в сентябре 14-го его перенесли в Новопсков (позже вернув поближе к Станице в Беловодск).

Марьинский районный суд Донецкой области последние свои решения принимал 4 июля. В это время вокруг Марьинки шли бои (Марьинка перешла под контроль ВСУ 5 августа).

3 июля  принимал свои последние решения Авдеевский суд (перешла под контроль ВСУ 28 июля).

Дебальцевский суд – дважды «переселенец». 29 июля город перешел под контроль ВСУ. Последние решения суда внесены в реестр 22 июля, в это время вокруг Дебальцево уже велись боевые действия (19 и 21 июля освобождались Светлодарск и Новолуганское, севернее Дебальцево). 2 сентября Дебальцевский суд был перенесен в Александровск. 14 ноября 2014 ВССУ вновь возвращает суд в Дебальцево. В феврале 15-го мы теряем само Дебальцево, и ВССУ, спустя месяц, 27 марта 2015 г, опять переносит Дебальцевский суд теперь уже в Константиновку.

Рис. Перешли под контроль ВСУ летом 2014 г.

Рис. Перешли под контроль НВФ осень 2014 г.

Теперь посмотрим, как работали суды в населенных пунктах территорий, которые мы сейчас называем оккупированными.

Находились в населенных пунктах, контролируемых украинским правительством до конца августа 2014 года, такие суды:  Тельмановский (последние решения 18 августа), Докучаевский (последние решения 3 сентября, оба перешли под контроль т.н. «ДНР» в начале сентября), Новоазовский, Старобешевский, Амвросиевский (22 августа последние решения, все перешли под контроль т.н. «ДНР» 27 августа).

В Луганской области только Славяносербский (принимал до 1 августа) и Лутугинский (принимал до 18 июля) суды на короткое время (июль-август 14-го) вместе с территориями переходили под контроль украинских властей.

Все остальные суды, расположенные на территориях,  контролировавшихся тогда, летом 2014-го, НВФ «республик», продолжали принимать решения вплоть до 2 сентября, пока ВССУ не перенес адреса судов с неконтролируемых территорий на подконтрольные.

5 сентября 2014 был «первый» Минск. Украина отвела свои вооруженные силы на согласованную линию.

Рис. Линия разграничения

Всего тогда осталось на оккупированной территории:

в Макеевке 5 районных судов, в Донецке – 9, в Горловке – 3,  в Луганске – 4; 13 гор- и районных в Луганской области, и 14 гор- и районных в Донецкой. Всего – 48 судов.

Теперь о самом интересном. Первое. Как вы помните, в мае 2014-го т.н. «республики» провели т.н. «референдумы» и приступили к строительству своей государственности. Так, в т.н. «ЛНР», уже 30 июня 2014 года принимают т.н. «Закон о прокуратуре №17-1  и 15 июля 2014  в т.н. «ДНР» , а также сразу обязали всех действующих прокуроров принять присягу на верность «республикам». Таким образом, в ряде судов, а также их решениях, внесенных в реестр, наличевствуют фамилии, которые нынче украшают собой, опять таки, сайт «Миротворец». Как судей, так и прокуроров. Проверяйте!

Далее, в ряде решений судов, имеются решения об изменении меры пресечения или освобождении от отбытия наказания. Такие ходатайства представлялись в суды либо от руководства пенитенциарных учреждений, либо от представителей криминально-исполнительной инспекции, либо … от наблюдательного (консультационного, общественного) совета при каком-либо органе самоуправления. Таких общественных советов в апреле-июне 2014-го при органах местного самоуправления в населенных пунктах, ныне относящихся к оккупированным территориям, было создано тогда вдоволь! И вот эти вот дорадчі органи при местных ОМС, начали вытягивать себе своих бойцов в окопы через еще действующие украинские суды из донбасских колоний. Напомним, что на оккупированных территориях осталось – в Донецкой области 14 и в Луганской – 14 пенитенциарных учреждений. Примеров сколько угодно – фильтруйте в реестре судебных решений Донецкая область, Горловка, Макеевка, Донецк, период май-август 2014 г, криминальное, и выбирайте. Количество решений огромно, затраты времени на подсчет статистики – очень велики, поэтому мы тут обойдемся без статистических данных. Однако выборочный метод дает основания говорить о том, что таким образом из колоний были выведены сотни и десятки сотен отбывавших наказания. Позиции представителей ИК, КИИ, прокуроров в этих решениях – «клопотання підтримуємо».

Анализируя решения судов того периода хронологически видны «издалека и сверху» все трансформации работы. Самым ярким примером самоотверженности конечно же стал Перевальский районный суд. Который вершил «именем Украины» правосудие в глушайшей оккупации аж до конца ноября 2014 года. Причины, по которым Перевальский суд не был перенесен ВССУ в сентябре, увы, не известны. Однако организация рассмотрения дел вполне «тянет на медаль». Прокурор по видеоконференции участвует в рассмотрении дел у трех судей, находясь физически еще у одного. Местом принятия решений судом указывается Перевальск. Этот город находиться южнее Алчевска, и с начала «русской весны» под контроль Украины никогда не переходил. С сентября по ноябрь 2014-го Перевальский суд принял по всем категориям дел 678 решений, внесенных в реестр. Опять таки – находясь за 30 км от ближайшей линии фронта в глубине оккупированных территорий!!! Увы, рамки статьи не позволяют приводить тут слепки информации, о которой мы сейчас говорим. Однако, любой дотошный читатель, может сам это проверить в реестре. Или посмотреть на нашем сайте (Луганская  и Донецкая ).

Резюмируем. Органы госвласти с огромной инерцией реагируют на возникающие осложнения. Все лето 2014-го на территории Донбасса велись ожесточенные бои, оргомные территории переходили под контроль противоборствующих сторон. «Сбойнули» все местные системы - МВД, СБУ, прокуратуры, ПСУ, и т.д. Однако самой стойкой и бесстрашной оказалась судебная ветвь власти…

 

Хто винний?

30.01.2019 | Юрий Асеев

Шпаргалка для кандидатов

   

И снова хотелось бы поднять одну тему, которая не может пройти мимо внимания кандидатов в Президенты, и, соответственно, найти вариант своего решения в предвыборных штабах… Мы уже неоднократно публично поднимали эту проблему и призывали все стороны, кого это касается, найти вариант ее решения.

Проблема состоит в следующем. С 2014 года, когда подразделения сил АТО начали восстанавливать контроль над некоторыми районами Донецкой и Луганской области, в ряде населенных пунктов, находящихся непосредственно на линии боевых столкновений, бойцы начали занимать жилые дома местных жителей. С различными целями – где-то организовать перевалочную базу, где-то опорник, где-то казарму, где-то хоздвор, где-то «бытовку» возле блокпоста, и т.д. В большинстве случаев занимали помещения, где в тот момент либо не было хозяев, либо жилье было разрушено, либо не имело признаков проживания. И в тех местах, где линия разграничения не менялась с сентября 2014 года (февраль 2015-го коснулся лишь населенных пунктов Светлодарской дуги), эти домостроения до сих пор используются украинскими подразделениями для своих нужд.

В чем же проблема? А в том, что у каждого подобного домостроения есть свой собственник. К каждому такому домостроению подведены какие-то коммуникации, предоставляются коммунальные услуги и производятся начисления за потребленные ЖК-услуги соответствующими предприятиями. Естественно, на собственника жилого объекта. В перечне – электрическая энергия, вода и канализация, теплоноситель, газ и другое. Каждый из нас оплачивает коммунуслуги и прекрасно знает, сколько что стоит…

В связи с чем, на собственника такого жилого объекта начисляются весьма внушительные суммы долга поставщиками коммунуслуг. За четыре с половиной года военных действий, в ряде случаев были зафиксированы эпизоды, когда суммарный долг собственника жилья в населенном пункте вблизи линии разграничения переваливал за сотню тысяч гривен. И да – у представителей предприятия-поставщика коммунуслуг нет шансов отключить подобное домостроение от коммуникаций за долги, если оно используется военными…

Данная проблема касается таких населенных пунктов – Станица Луганская, Болотенное, Малиновое, Нижнетеплое, Счастье, Лобачево, Старый Айдар, Трехизбенка, Кряково, Крымское, Новотошковка, Золотое, Попасная, Троицкое, Луганское, Новолуганское, Зайцево, Кодемо, Южное, Новгородское, Верхнеторецкое, Авдеевка, Красногоровка, Марьинка, Новотроицкое, Гранитное, Павлополь, Чермалык, Бердянское, Гнутово и других, расположенных дальше от линии разграничения вглубь наших территорий.

В каждом населенном пункте десятки, а в некоторых и сотни, домохозяйств были заняты военнослужащими сил АТО, где то – с ведома собственников, где-то – без ведома.

В тех случаях, когда наши мониторы фиксировали обращения граждан и принимали претензии о нерешенности подобных проблем, мы пытались найти ответственное лицо с целью решить проблему в досудебном порядке. Ибо МОУ отвечало, что подобные вопросы решаются путем заключения договоров с собственниками недвижимости, и бюджет МО учитывает финансирование подобных расходов. Однако в полевых условиях лишь в одном случае нам стало известно об официальном решении подобной ситуации.

Итак, что мы имеем? Мы имеем несколько тысяч граждан Украины, чья недвижимость используется военными подразделениями для каких-то целей. Собственникам таких объектов недвижимости в населенных пунктах на линии разграничения или вблизи ее, коммунальными предприятиями, поставляющими коммунальные услуги, выставляются начисления за потребленные коммунуслуги. В ряде случаев, суммы задолженностей уже достигают значений, сопоставимых со стоимостью недвижимости.  За 4 с половиной года, проблема коснулась тысяч и десятков тысяч человек, а значит имеет системный характер, и вышла за рамки региональной проблемы. В финансовом выражении сумма убытков может превышать миллиард гривен.

Уверен, для кандидатов в Президенты, видение механизмов решения этой проблемы может стать лакмусовой бумажкой. Уклоняться от решения данной ситуации и дальше делать вид, что нет никаких проблем в данной теме, уже нельзя – собственники такой недвижимости скоро на миг превратятся в судьбовершащих избирателей. И когда еще, как не перед выборами, этим людям еще надеяться на решение своих проблем…

Года полтора назад, в Марьинке, а подъезде разрушенной пятиэтажки, поднял с пола целую пачку почтовых уведомлений жителям подъезда, от некой коллекторской компании из Киева. Угрожали всякими карами, если жильцы не погасят просроченные коммунальные платежи, которые исправно начислялись коммунальными предприятиями за весь период конфликта. В том подъезде не проживала ни одна живая душа тогда… Но почта исправно носила «приветики» от коллекторов, раскладывая их среди обломков стен в подъезде…

И никто до сих пор так и не поднял «флаг борьбы» за права граждан, кто проживал и проживает до сих пор на линии боевых действий. Кто не бросил свой дом, кто нашел в себе мужество жить под обстрелами, бомбежками. Кто еще верит в наличие и силу государственной справедливости. Чьи права для кого-то могут стать дорожной картой… Той точкой, с которой начнется возвращаться вера в сильное, зрелое и справедливое украинское общество…

 

Хто винний?

31.01.2019 | Соломея Снег

"Нашему правительству нужны только территории, но не люди", - говорят жители освобожденного Гладосово

   

В сети появилось видеообращение жителя хутора Гладосово к депутатам Верховной Рады Украины с просьбой вернуть ему и его односельчанам заработанную пенсию. Информация о гуманитарной ситуации на хуторе стала известна, когда координатор гуманитарной миссии «Пролиска» Евгений Каплин обнародовал ее у себя на странице в фейсбук. 

Анатолий Александрович живет на хуторе Гладосово. В том самом, который овободили 24 ноября 2017 года бойцы 54-й бригады вместе с батальоном «Айдар».

Анатолий Александрович, как и еще 4 человека с хутора по состоянию на сегодняшний день не получает украинскую пенсию, проживая постоянно на территории Украины. Еще порядка 30 пенсионеров хутора Гладосово находятся в зоне риска и периодически им также отрезают беспрепятственный доступ к пенсиям.

Задолженность по невыплате пенсии у Анатолия Александровича на настоящий момент составляет за период 5 месяцев 2018 года и первый месяц 2019 года. Получит ли свою пенсию в следующем месяце Анатолий Александрович и его односельчане - не ясно. Но с большой долей вероятности можно сказать, что нет.

Более года назад села Травневое и Гладосово на "Светлодарской дуге" взяли под контроль вооруженные силы Украины. В графе о месте регистрации в паспорте у местных жителей стоит отметка, что они проживают на улице Гладосовской пгт.Гольмовского г.Горловка. В этом и заклюается основная проблема бесприпятственного доступа к социальным выплатам и пенсиям. Когда установилась линия соприкосновения, то улицу Гладосовскую, которая де-факто отошла под контроль украинского правительства, стали считать отдельным хутором.Но до сегодняшнего дня де-юре Гладосовская(Гладосово) является территорией города Горловка, которая не контролируется правительством Украины. С юридической точки зрения это значит, что на пенсионеров и получателей социальных выплат, проживающих в этом населенном пункте распространяются нормы законодательства, согласно которым они могут получать пенсии и социальные выплаты лишь выехав на постоянное место проживания за пределы населенного пункта и оформив себе справку переселенца.

В феврале 2018 года при внесении изменений в распоряжение №1085 оба населенных пункта попали в статус таких, на территории которых органы государственной власти временно не осуществляют свои полномочия.

У пенсионного фонда Украины в данном случае отсутствуют правовые механизмы для беспрепятственной выплаты людям пенсионных выплат.

Местная власть, в качестве временного урегулирования вопроса, приняла решение о выдаче пенсионерам, проживающим на улице Гладосовской фиктивной справки ВПЛ без назначения адресной помощи.

По мнению администрации до того, как данная проблема решится законодательно, пенсионеры могли бы получать свои пенсии, не выезжая с Гладосово.

Однако, пенсионеров поджидали новые проблемы с получением собственных пенсий даже при такой расстановке приоритетов. Люди попали под другие законодательные нормы, обязывающие их проходить верификацию и физическую идентификацию. Несоблюдение данных процедур ведет к тому, что пенсионеры стали попадать в «черные списки» базы «Аркан», и им также начали приостанавливать пенсионные выплаты. То есть сегодня ситуация выглядит таким образом: люди попадают в «Аркан», даже постоянно проживая на освобожденной территории Украины, им приостанавливают пенсионные выплаты, далее требуется от одного до шести месяцев для восстановления пенсии, но при этом та задолженность, которая образовалась за период от блокировки до возобновления выплат растет и вероятность того, что пенсионер ее когда-либо получит, едва отличима от нуля.

На протяжении 2018 года каждый пенсионер, проживающий на улице Гладосовская(хутор Гладосово), прошел тропу борьбы с украинским государством только потому, что решение о том, чтобы отделить освободившееся Гладосово от захваченного поселка Гольмовского уже год, как застряло в парламенте,а четыре десятка пенсионеров стали заложниками народных (казалось бы) депутатов.

Единственным возможным на сегодня способ решить возникшую ситуацию – голосование депутатов Верховной Рады в поддержку законопроекта №8576 .

Права людини на південному сході України, 2019, №01

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль