MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Російське вбиває, але чому ми про це забуваємо?

05.09.2018   
Наталка Ковальчук
«Російське вбиває!». Але чому ми про це забуваємо? Чому даємо чужинцям можливість використати себе, неначе безмовних ляльок-маріонеток, не розуміючи, що кожна гривня, заплачена за російський товар сьогодні, завтра буде відлита в кулю для російської зброї, котра забере ще чиєсь життя в Україні? А якщо це буде життя когось з ваших рідних…

Серед мирних акцій, які поширювалися в Україні з початком російської агресії, були й флешмоби «Російське вбиває», котрі влаштовувалися з ініціативи громадянського руху «Відсіч». Активісти закликали українців відмовитися від російських товарів, поширюючи гасла «Ні копійки окупантам!», «Російське купив – війну оплатив!» тощо.

Відтоді минуло не так вже й багато часу. Флешмоби і заклики припинилися, і російські товари знову почали захоплювати український ринок, українці знову почали купувати «російське», фінансуючи агресора.

У зв’язку з цим ось така історія.

Молодій мамі потрібно було купити засоби догляду за маленькою дитиною. Зазвичай вона користувалася дитячою косметикою на натуральній основі, яку випускає одна з відомих українських фірм. Але цього разу на полицях з цим сегментом товарів не знайшла продукції українського виробника. Натомість там стояло доволі багато засобів, на яких країною-виробником позначалася Російська Федерація. Втім, напис, як користуватися засобом, був і українською мовою. Правда, жінку здивувало, що склад продукту зазначено виключно англійською мовою. Та, непогано знаючи англійську, вона взялася перекладати те, що написане на упаковці. І вжахнулася: серед складників взагалі не було обіцяних на ярлику натуральних компонентів – тільки різні хімічні елементи, причому такі, які зазвичай навіть у косметичних засобах для дорослих не використовуються. Тобто застосовувати ці засоби для дитини однозначно було б небезпечно.

Разом з тим усю цю «російську хімію» дуже гарно і доступно розставили на полицях, а от натуральні товари українського виробника, як згодом з’ясувалося, виявилися «засунутими» у такий глухий кут, де відразу їх і не побачиш.

Історія ця трапилася в одній з торговельних мереж Харкова. Але могла відбутися й у будь-якому іншому місті.

Адже, як свідчать статистичні дані Національного банку України, за перші три місяці 2018 року Україна збільшила товарообіг з Росією порівняно з аналогічним періодом минулого року на 14,9%. Причому, йдеться про негативне сальдо: імпорт російських товарів зріс, тоді як експорт  українських до Росії скоротився. https://biz.nv.ua

Розказаний вище випадок примусив провести і власне невелике дослідження, яке показало, що російських товарів досить таки немало як у звичайних торговельних мережах, так і у Інтернет-магазинах, що працюють на українському ринку.

При цьому варто завважити – це не якісь виключні товари. Практично такі самі  зразки продовольства, косметичні чи побутової хімії  випускаються і в Україні. Тобто маємо й своє. Не гірше, а часто, й краще.

Але є один важливий момент. Російські товари нерідко коштують дешевше, ніж українські. Тобто, з одного боку, російські виробники відверто використовують демпінгові ціни, аби залишатися на українському ринку і навіть розширювати тут  свій вплив.

З іншого, - виникає думка, що дешевша вартість цих товарів може цілком реально свідчити, що потрапляють вони до нашої країни як контрабанда: без сплати мита, акцизів, податків.

Тож, купуючи  російське, ми одночасно підтримуємо і країну-агресора, яка отримані кошти використовує для того, щоб вбивати українців, і ті контрабандні схеми, якими ці товари потрапляють до України.

Про значний рівень контрабанди з Росії до України свідчать, зокрема, повідомлення про випадки, коли незаконний ввіз цих товарів на територію держави було виявлено і зупинено.

Скажімо, недавно у Сумській області прикордонникам, тільки застосувавши зброю, вдалося затримати автомобіль, що намагався незаконно прорватися на територію України. У машині виявили значну кількість контрабанди – одяг, у тому числі шуби, дублянки, шкіряні куртки, пуховики, трикотижні вироби, біжутерію, наручні годинники. https://etcetera.media

Так само за останній час зупиняли ввіз забороненої книжкової продукції з Росії. https://politeka.net

Судячи зі схожих повідомлень, можна зробити висновок, що постійного характеру набула котрабанда пального з країни-агресора. http://unn.com.ua. Ввозяться також автомобілі й чимало інших товарів, аж до спеціальних технічних засобів для таємного отримання інформації. https://ukrinform.ru

Незважаючи на це, підтримка російських товарів на українському ринку сягає досить далеко: аж до реклами на всеукраїнських телеканалах продукції, виготовленої у Росії. Тобто замість того, щоб доносити до суспільства відомості про те, що російські товари є небезпечними, часто контрабандними, українські мас-медіа ше й просувають їх на вітчизняному ринку.

Принаймні, тільки за останній час на очі постійно потрапляла реклама зубної пасти, окремих видів чаю та кави, пива фактичним чи прихованим виробником яких є Росія. Думаю, що це далеко не весь перелік.

Так, часто, купуючи товари під іноземними брендами, ми навіть не здогадуємося, що насправді вони є російськими. До того ж з початком військової агресії проти України деякі російські компанії зареєстрували дочірні підприємства у нашій країні, і з «чистою  совістю» позначають виробником Україну, у тому числі й на штрих-коді. Тобто і у цьому випадку діє традиційна російська формула про «ихтамнетов».

Зрозуміло, що російському бізнесу не хочеться втрачати досить значний український споживчий ринок, з якого росіяни не одне десятиліття успішно викачували гроші. І якщо їм дозволять, то вони звідсіля  й не підуть.

Треба сказати, що в той час, коли відбувалися громадські акції спротиву під гаслами «Не купуй російське!» і «Російське вбиває!», в Україні була майже тотальна налаштованість на бойкот російських товарів, і звучали повідомлення, що імпорт з Росії відчутно падає.

Однак сьогодні знову все навпаки.

Відтак є запитання до відповідальності, чи, правильніше сказати, безвідповідальності українського бізнесу, який працює в сегменті торгівлі і послуг, і нині стає промоутером російської продукції на українському ринку, фактично усвідомлюючи той факт, що цим підтримується російська агресія, дається можливість окупанту отримувати додаткові кошти, які потім використовуються для війни з Україною.  Є запитання і до певних державних інституцій, які також мали б дбати про підтримку власного виробника, а не чужого, тим більше з країни-агресора.

«Російське вбиває!». Але чому ми про це забуваємо? Чому даємо чужинцям можливість використати себе, неначе безмовних ляльок-маріонеток, не розуміючи, що кожна гривня, заплачена за російський товар сьогодні, завтра буде відлита в кулю для російської зброї, котра забере ще чиєсь життя в Україні? А якщо це буде життя когось з ваших рідних…

 

 

 

 Поділитися