MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Ніко Ланґе: після рішення КС з’явилося багато відкритих питаньКонституційні зміни та їх скасування як віддзеркалення роздоріжжя української демократіїРозширений політико-правовий коментар до рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2010 рокуДепутати сперечаються щодо термінів«Реформа», рефлекси і революціяЖодної толерантності до путінського режиму! Звернення вчених світуПро Генріха АлтунянаЕтичний потенціал та етична потужність України: метапідхідЯк у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочиниУ Росії Нобелівського лавреата звинуватили в ‘реабілітації нацизму’У Ради Європи є питання щодо адекватності та доступності новоствореного механізму перегляду довічних вироків в Україні Моніторинговий візит до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)»Геноцид у Маріуполі. Військові дії Росії в УкраїніКОНЦЕПЦІЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ЯК УНІВЕРСАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ РОЗУМУ: МЕТАПІДХІДЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 58-59/ Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.01.2021 ‒ 31.01.2021 Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 53-54. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.11.2020 ‒ 30.11.2020 Процедура відбору суддів до Європейського суду з прав людиниЕТИЧНА ПОТУЖНІСТЬ СИСТЕМИ: МЕТАПІДХІДДмитро Вовк: право в Україні зовні нагадує європейське, але працює ‘не зовсім так’Пам’яті Сергія Ковальова

Томас Маркерт: “Рішення Конституційного суду створило проблему легітимності влади в Україні”

05.10.2010    джерело: eunews.unian.net
Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт ділиться своїми думками рішення Конституційного суду України, яким фактично було скасовано Конституцію 2004 року і відновлено дію Конституції 1996 року

Рішення Конституційного суду від 1 жовтня, яким фактично було скасовано Конституцію 2004 року і відновлено дію Конституції 1996 року, викликало багато обговорень та запитань, як в Україні, так і в світі. Хтось каже про державний заколот, хтось навпаки, про відновлення стабільності та керованості. Влада активно намагається зменшити негативний ефект від рішення Конституційного суду, активно проводячи роботу із західними партнерами. Втім, один з найважливіших партнерів – Венеціанська комісія, поки, здається, залишилася поза увагою МЗС. Принаймні, до сьогодні цей орган Ради Європи який як в цій організації, так і в ЄС вважається найважливішим відповідальним за конституційні реформи, і досі немає пояснень з Києва щодо здійснених змін. Про це, а також про те, які наслідки може мати рішення Конституційного суду України проекту “УНІАН-Новини ЄС” Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт.

Як би ви могли оцінити рішення Конституційного суду України? Багато українських експертів кажуть, що суд, в принципі, міг визнати зміни 2004 року неконституційними, однак не міг своїм рішенням відновити дію Конституції 1996 року. Чи згодні ви з такими оцінками?

Т.М.: Я згоден, що це рішення є досить незвичним, тому що минуло практично 6 років з моменту схвалення змін і це дуже незвично, щоб зміни скасовувалися після настільки тривалого періоду часу. Це створює багато проблем, які ми обговорюватимемо пізніше. Я менш впевнений в тому, що проблема  є у відновленні Конституції 1996 року, є і багато інших наслідків скасування поправок до оригінального тексту. І ви не можете цього уникнути. Тому, ця критика , можливо, не найважливіша.

Що ж тоді найважливіше?

Т.М.: Я маю сказати, що ми поки не аналізували це рішення, воно, наскільки мені відомо, не було офіційно перекладено англійською, але ця ситуація, звичайно, турбує, бо, виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції. І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності. Так, наприклад, на попередніх виборах виборці голосували за кандидатів на підставі нової Конституції, як під час парламентських, так і президентських виборах.

Це стосується і місцевих виборів, які відбудуться невдовзі?

Т.М.: Можливо, тут немає прямого зв’язку з місцевими виборами, тому що конституційні зміни не стосуються напряму місцевих виборів.

Ви сказали, що плануєте обговорити зміни до Конституції...

Т.М.: Так, наприкінці наступного тижня у Венеції відбудеться чергова сесія, і наша комісія, передусім буде поінформована про це рішення. Потім буде можливість обговорити його. Яким буде продовження цих дискусій я поки не готовий сказати, це може також залежати від інформації з боку української влади, від того, наскільки вона захоче співпрацювати з Венеціанською комісією в імплементації цього рішення.

Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлут Чавушогу взаявив, що Асамблея очікує на роз’яснення від української влади. Ви, зі свого боку, будете просити українську сторону про певні роз’яснення?

Т.М.: Я думаю, що звичайно, було б бажано мати таку додаткову офіційну інформацію, зокрема, переклад рішення, а також, можливо, певну інформацію щодо намірів на майбутнє.

Які конкретні кроки українська влада мала б здійснити, щоб спробувати, скажімо так, забезпечити певну легітимність схваленого рішення на майбутнє?

Т.М.: Я думаю, що поки завчасно перед засіданням Комісії давати всеосяжну відповідь на це запитання. Але, що точно має бути зроблено, і це виходить напряму зі схваленого рішення, це те, що окремі закони мають бути гармонізовані тепер з текстом Конституції 1996, яка знову набула чинності.

Опозиційні лідери в Україні кажуть, що після рішення Конституційного суду Президент і парламент мають бути переобрані. Це, певною мірою, співзвучно з тим, що ви сказали про питання їхньої легітимності. Чи згодні ви з тим, що нові вибори були б кращим варіантом?

Т.М.: Думаю, це дуже складне питання, оскільки ми маємо дуже незвичну ситуацію. Ми дійсно не маємо європейського досвіду щодо цього. І тому я би не хотів казати нічого до нашого наступного засідання.

Така ситуація вперше в європейській історії?

Т.М.: Принаймні, мені не відомо про такі ситуації.

Ви особисто добре знаєте обидва варіанти української Конституції. Який з них, на вашу думку, потребує менших змін?

Т.М.: Дуже важко дати кількісну відповідь. Але я думаю, що Конституція 1996 року була більш послідовною і узгодженою. Більше того, вона була зовсім непоганою, однак вона вела до надмірної концентрації влади в руках Президента. З іншого боку,  Конституція 2004 року мала певні суперечливі моменти в тексті. Не кажучи вже про традиційно складний момент щодо повноважень прокуратури. Таким чином, я думаю, що ідеальним рішенням було б схвалення третього варіанту.

Президент України вже заявив про намір розпочати конституційну реформу. Чи будете ви співпрацювати з Києвом?

Т.М.: Якщо вони нас попросять, то ми, звичайно, готові до співпраці.

Розмовляв Сергій Воропаєв.

 Поділитися