У Харківському військовому комісаріаті комісували… пенсію
У вересні 2011 року підполковник Л. був звільнений з військової служби відповідно до пункту «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку із закінченням строку контракту, з правом носіння військової форми одягу.
На день звільнення загальна вислуга років Л. складала більше 33 років, з яких на посадах льотного складу – понад 20 років. Оскільки п. «г» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначає, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, які займали посади льотного складу Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку, Л. набув право на пенсію за вислугу років та мав її отримувати з жовтня 2011 року.
Згідно з вимогами Постанови Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Л. подав до Головного управління Пенсійного фонду України через Харківський обласний військовий комісаріат заяву про призначення пенсії за вислугу років, до якої долучалися всі документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до вищезазначеної Постанови, уповноважений структурний підрозділ (у даному випадку – Харківський обласний військовий комісаріат) у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформлює всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії – за місцем проживання особи.
А вже органи Пенсійного фонду України на підставі документів, що надійшли з обласних військових комісаріатів, визначають право заявників на пенсію за вислугу років, а також розміри та терміни призначення цих пенсій.
Але, замість того, щоб виконати встановлену законодавством процедуру, Харківський обласний військовий комісаріат самоправно вирішив, що Л. пенсію… не заслужив. Про що й надіслав відставнику лист №ФХ-120567/1208П, в якому повідомив, що Л. відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Право людини, яка не один десяток років віддала служінню Батьківщині, на соціальне забезпечення, виявилося зневаженим через чиновницьке свавілля сучасних військових «комісарів».
І тоді Л. був вимушений звернутися до громадської приймальні Чугуївської правозахисної групи. Адвокат Роман Лихачов, який сам служив офіцером у Збройних Силах та знає, наскільки нелегким є хліб військовослужбовця, взявся за справу. Правник з’ясував, що, згідно з положеннями ст.10 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу з 1 січня 2007 року призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Крім того, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.06 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», військовий комісаріат не має права приймати рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.
Також, відповідно до п.4.6 наказу Міністра оборони України від 15.02.2010 р. №61 «Про затвердження Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України», право відмови у призначенні пенсії належить органам, що призначають пенсії.
Було підготовлено адміністративний позов до Харківського обласного військового комісаріату. У ньому зазначалося, що ст. 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.
А відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, зазначив адвокат, Харківський обласний військовий комісаріат при відмові Л. в призначенні пенсії вийшов за межі своїх повноважень, оскільки прийняття такого рішення належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а тому дії Відповідача є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, Чугуївський міський суд Харківської області дійшов висновку, що «заявлені вимоги про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню».
Суд визнав дії Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови в призначенні пенсії Л. неправомірними та зобов’язав надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подання і всі необхідні документи для призначення пенсії Л. за вислугу років з 13.10.2011 року.
Військові комісари, вочевидь, вирішили «воювати до кінця, яким би він не був» та подали апеляцію на рішення Чугуївського суду. Втім, Харківський апеляційний адміністративний суд у жовтні поточного року залишив рішення у силі. Таким чином Л. відновив у судовому порядку своє право на пенсію – через рік з того часу, як вона повинна була йому виплачуватися.