Чому Міністерство фінансів нехтує законами України?

Останнім часом Міністерство фінансів України, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.02.2016 № 151 «Про затвердження порядку взаємодії Міністерства фінансів, органів Державної казначейської служби та установ, які здійснюють виплати пільг, субсидій, інших соціальних виплат, під час перерахування таких виплат» вимагає  від медичних закладів, в тому числі психіатричних, кожно-венерологічних, протитуберкульозних, надавати персональні дані осіб, які перебувають на обліку в цих закладах і потребують безоплатного забезпечення ліками.

Такі вимоги суперечать Конституції України, нормам Закону «Про захист персональних даних».

До Харківської правозахисної групи звернулися родичі хворих з психічними розладами, які скаржаться на порушення прав хворих.

ХПГ звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, до Комітету Верховної Ради з прав людини.

Від Уповноваженої ВР з прав людини ми отримали дуже кваліфіковану і ґрунтовну відповідь. Вони погодилися з нами, що збір персональних даних пацієнтів спеціальних лікарень є незаконним, порушує права громадян. Але Міністерство фінансів України діяло в рамках норм Бюджетного кодексу, дотримуючись змін, внесених ВР наприкінці 2015 року. Як висновок – офіс Уповноваженої ВР з прав людини взяло це питання під контроль.

На превеликий жаль, Комітет Верховної Ради не став розбиратися, хто винний в цьому порушенні, а відіслав наше звернення до Міністерства фінансів. Хоча насправді, в порушенні Конституції України і норм Закону України «Про персональні дані» винні саме депутати Верховної Ради, які, приймаючи зміни до Бюджетного кодексу, не звернули уваги на вже існуючі норма законодавства. Як такі грубі порушення пропустила юридична служба Верховної Ради? Або депутаті не звернули уваги на науковий висновок стосовно таких змін?

Днями ми отримали відповідь від Міністерства фінансів, в якій нас повідомили, що, оскільки в реєстрах для отримання безкоштовних ліків не вказується діагноз громадянина, то і ніякого порушення прав громадян не існує. Хіба чиновники не розуміють, що сам факт внесення громадянина до списку осіб, які отримують безкоштовні ліки для лікування психічних хвороб вже є розкриттям тієї обставини, що людина хворіє на психіатричну хворобу? І що це зроблено без її згоди або згоди її опікуна?

Таке безвідповідальне ставлення до законодавства України, на жаль, останнім часом дуже характерно для нової влади. Є необхідність (з їх точки зору!), а на закони наплювати. Це дуже тривожний симптом тяжкої хвороби нової (?) влади. Нехтування законами України і нормами Конституції останнім часом і дивує, і лякає. Бо, якщо державні установи на рівні міністерств нехтують вже не тільки правами громадян, а й законодавчими актами, то чого нам ще чекати?

Для пересічних громадян таке зухвале ставлення до виконання Законів України призведе не тільки до порушення прав людини, а й викличе відповідну реакцію: якщо влада порушує закони, чому ми, громадяни України, повинні виконувати закони? Невиконання законів – це хаос в суспільстві, який в дуже непростих умовах призведе до серйозних наслідків.

Реально складається ситуація: психічнохворі пацієнти, або пацієнти, які хворіють соціально небезпечними хворобами, стануть перед вибором: або надавати відомості про себе і бути внесеними до списку психічнохворих у спеціалізованому закладі, або не давати своїх даних і, як наслідок, не отримувати необхідного лікування.

З такими ж проблемами стикнуться хворі на ВІЛ/СНІД, хворі на туберкульоз і венеричні хвороби. А суспільство отримує ситуацію, коли хворі люди будуть їздити у транспорті, працювати і жити поряд із здоровими людьми.

Нові норми бюджетного кодексу і дії Міністерства фінансів порушують не тільки права пацієнтів, а й підставлять головних лікарів і адміністрацію лікувальних закладів під кримінальну відповідальність. Підписуючи реєстр з персональними даними хворих, головний лікар наражається на ризик судових позовів, і переслідування з боку правоохоронних органів. Як їм бути в такій ситуації! І резонне запитання: влада довіряє головним лікарям якісне надання медичних послуг громадянам, певні матеріальні цінності, але не довіряє конкретно розподілення безкоштовних ліків? Які підстави для цього?

Харківська правозахисна група вважає, що норми Бюджетного кодексу і дії Міністерства фінансів України порушують і права пацієнтів, і права керівників медичних закладів. Ми вимагаємо від Верховної Ради, Кабінету Міністрів України привести норми Бюджетного кодексу і відповідних підзаконних актів у відповідність до Конституції України і Закону України «Про захист персональних даних».