MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 120 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.04.2017 – 14.04.2017

22.05.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 96 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 34 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням парламентських слухань, ініціативою відставки міністра та інших високопосадовців, достроковим припиненням повноважень народного депутата, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо. 

Надійшло 96 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 34 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням парламентських слухань, ініціативою відставки міністра та інших високопосадовців, достроковим припиненням повноважень народного депутата, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0143 від 11.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди про спільне виробництво фільмів і співробітництво у сфері кінематографії між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль.

Угоду було вчинено 22 грудня 2015 р. у м. Єрусалим. Угода врегульовує питання спільного виробництва фільмів, розкриває основні положення такого виробництва та подальшого прокату. В статті 14 Угоди зазначається, що з метою розвитку спільного кіновиробництва та розбудови кінематографу в своїх державах компетентні органи сторін-учасниць погоджуються в рамках компетенції надавати можливого сприяння щодо: участі у кінофестивалях, які проводяться в двох державах, інших міжнародних заходах, а також організації «Тижнів / Днів кіно» одна-одної; підготовки кадрів у сфері кінематографії, участі в освітніх програмах; проведення консультацій та здійснення необхідних заходів для розвитку базової та вищої освіти, підвищення фахової майстерності авторів і спеціалістів кінематографічної галузі; розвитку співпраці між фільмофондами та іншими установами, відповідальними за зберігання кіноархівів держав сторін-учасниць, а також національними спілками, іншими професійними об’єднаннями та організаціями у сфері кіно; тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 6372 від 13.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців.

Запроваджується новий перелік військових звань, серед яких збільшується кількість сержантських звань та їх назви наближаються до традицій армій блоку НАТО (штаб-сержант, майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер-сержант), натомість повністю ліквідовано склад прапорщиків і мічманів (фактично кількість неофіцерських звань збільшилася на одне). Розширено перелік заохочень військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу. Аналогічно, хоча і в меншій мірі розширено перелік стягнень та обмежено кількість осіб, які можуть їх накладати. Інші зміни є переважно редакційними та похідними від названих.

Маємо зазначити, що очікуваної реформи із переведенням військових звань та посад на традиційні українські, а рівно й реформи щодо скорочення кількості генеральських і суттєвого розширення кількості звань рядового та старшинського складу не відбулося.

Проект 6268-2 від 14.04.2017 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців.

Альтернативний проектам 6268 від 31.03.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (див. Бюлетень № 118) та 6268-1 від 07.04.2017 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (див. Бюлетень № 119). Повністю повторює обидва названі проекти з єдиною відмінністю: названі ініціативи застосовуються, якщо смерть колишнього військовослужбовця настала не протягом трьох місяців (основний проект) чи року (проект 6268-1), а протягом 18 місяців (проект 6268-2) після звільнення з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Інших відмінностей між проектами немає.

Як видається, обрання належного строку з пропонованих варіантів залежить виключно від волі народних депутатів, адже жоден з проектів свою цифру не аргументує.

Проект 6380 від 14.04.2017 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей визнання гуманітарною допомогою та реєстрації транспортних засобів, ввезених у початковий період проведення антитерористичної операції на територію України для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Черговий проект на цю тему. Серед його попередників слід назвати проект 2609 від 08.04.2015 (Юринець О. В.) про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо запровадження спрощеної процедури визнання вантажів гуманітарною допомогою) (див. Бюлетень № 17), який 03.02.2016 було повернуто на доопрацювання ініціатору звернення та проект 4728 від 30.05.2016 (Хміль М. М.) про визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції (див. Бюлетень № 76). Головним елементом нового проекту є пропозиція доповнити названий закон новою досить осяжною статтею 9-1 «Особливості визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів, ввезених у початковий період проведення антитерористичної операції на територію України для отримання і використання військовими формуваннями та/або спеціальними органами України». Як зазначається у пояснювальній записці, пропонується встановити порядок визнання гуманітарною допомогою та реєстрації транспортних засобів (далі – ТЗ), ввезених на територію України з 14 квітня 2014 року (день початку АТО) до 6 вересня 2015 року (поява законодавчого механізму визнання ТЗ гуманітарною допомогою) для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Передбачено, що ініціювати цей процес може особа-волонтер, яка ввезла ТЗ. Проте усі військові формування незалежно від подання таких заяв будуть зобов’язані у двомісячний строк з дня набрання цим законом чинності провести інвентаризацію усіх отриманих від волонтерів автомобілів та направити відповідний перелік до Мінсоцполітики із наявними документами (їх копіями), що підтверджують обставини митного оформлення та передачі ТЗ до військової частини. Обов’язковою передумовою визнання транспортного засобу гуманітарною допомогою буде відсутність відомостей про його розшук, арешт в усіх держреєстрах та банку даних Генерального секретаріату Інтерполу. Враховуючи надзвичайний характер умов експлуатації цих автомобілів, зокрема, загибель частини автомобілів або втрату документів під час бойових дій, передбачено відновлення фактичних обставин ввезення автомобілів за їх ідентифікаційними номерами, що містяться у базах даних (реєстрах) ДФС, МВС, інших державних органів. У інформаційних системах ДФС є інформація щодо кожного транспортного засобу, завезеного і не вивезеного з митної території України, а саме: дата ввезення, ідентифікаційні номери автомобіля, персональні дані особи, яка ввезла. ДФС має надавати необхідну інформацію по автомобілям, які інвентаризовані військовими формуваннями, для контролю дати їх ввезення. За відсутності документа про дарування ТЗ військовим (пропозиції донора) передбачено здійснювати публікацію переліку ТЗ з відкритою пропозицією до їх власників (донорів) надати протягом 30 днів свою згоду або заперечення на визнання цих транспортних засобів гуманітарною допомогою. Встановлено, що рішення про визнання транспортного засобу гуманітарною допомогою буде підставою для проведення його відомчої реєстрації із обов’язковим внесенням до реєстраційних документів відмітки «Гуманітарна допомога для АТО. Продаж заборонено», митного переоформлення, а також звільнення особи, яка ввезла відповідний транспортний засіб на митну територію України, від адміністративної та фінансової відповідальності саме за порушення митних правил і несплату митних платежів при ввезенні цього автомобіля. Для запобігання будь-яким зловживанням та створенню протиправних схем при визнанні гуманітарною допомогою «волонтерських автомобілів», переданих для потреб АТО, запропоновано обмежити вік таких авто, які мають бути вироблені не пізніше 1 січня 2010 року. Крім цього, запропоновано, що відповідно до цього закону завезені у перші 17 місяців АТО автомобілі можна буде визнавати гуманітарною допомогою лише протягом одного року з дня набрання чинності цим законом.

Проект заслуговую на увагу, проте викладення майже усіх змін в одній статті робить її переобтяженою та ускладнює її сприйняття та застосування.

Проект 6383 від 14.04.2017 (Логвинський Г. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення дискримінації громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Назва проекту (з яскравим політичним забарвленням) є значно ширшою за його реальний зміст. Пропонується внести зміни до Законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», якими забезпечити територіально доступні для кримчан адміністративні і соціальні послуги, послуги банків і нотаріусів; передбачити можливість здійснення нотаріальної діяльності в пунктах виїзду-виїзду на тимчасово окуповану територію; завершення усіх процедур щодо прийняття спадщини у іншого нотаріуса, не на тимчасово окупованій території, надання технічної можливості нотаріусу вносити до реєстру записи за місцем звернення особи; визначити загальний порядок виїзду з тимчасово окупованої території і скасувати деякі норми, які стосуються обмеження свободи пересування фізичних осіб; зобов’язати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадових осіб вести облік документів, виданих окупаційною владою, підприємствами, установами і організаціями, що функціонують в тимчасово окупованому Криму. Також прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачається ряд заходів щодо практичної реалізації закону та заохочення окремих категорій громадян з числа військовослужбовців та державних службовців, які відмовились служити державі-окупанту та повернулись на материкову частину України.

Проект справляє неоднозначне враження. Окремі його пропозиції безперечно заслуговують на увагу. Водночас повним нонсенсом виглядає ідея «вести облік» юридично нікчемних «документів, виданих окупаційною владою, підприємствами, установами і організаціями, що функціонують в тимчасово окупованому Криму», які не можуть породжувати ніяких юридичних наслідків.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 6330 від 11.04.2017 (Княжицький М. Л) про Звернення Верховної Ради України до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та інших правоохоронних органів щодо вжиття невідкладних заходів з метою виявлення та притягнення до відповідальності організаторів та виконавців провокативних акцій проти дипломатичних та консульських установ Республіки Польща на території України та польських місць національної пам’яті.

Суть проекту цілком викладена в його назві. Крім власне звернення до правоохоронних органів, пропонується висловити глибоке занепокоєння Верховної Ради України спробами Російської Федерації та її агентури в Україні і Республіці Польща посіяти ворожнечу і розбрат між братніми українським і польським народами. Зазначається, що останнім прикладом реалізації цієї агресивної політики є чітко спланована та добре зорганізована акція нищення пам’ятників на українських похованнях і місцях національної пам’яті на території Польщі та пам’ятників на польських похованнях і місцях національної пам’яті на території нашої держави. Пропонується засудити ці акції російської агентури як прояв терористичної та провокаторської діяльності державних структур Російської Федерації та намагання створити другий, західний фронт гібридної війни, яку уже протягом трьох років Росія віроломно веде проти Української держави.

З розумінням сприймаючи весь політичний пафос цього звернення, хотілось все ж мати впевненість, що воно ґрунтується на неспростовних доказах вини російської агентури, про які, на жаль, не згадується у пояснювальній записці.

Проект Постанови 6332 від 11.04.2017 (Юринець О. В.) про відзначення 1165-річчя заснування Української державності.

В проекті постанови зазначається, що у 2017 році виповнюється 1165 років з часу утворення держави Русі, яка стала початком історичного відліку Української державності. Таким чином Українська держава належить до десятки найстаріших держав Європи. Пропонується 24 серпня 2017 року на державному рівні урочисто відзначити 1165-річчя заснування Української державності.

Маємо зазначити, що політичні оцінки історичних подій мають бути вкрай обережними. Дата 882 р. є напівміфічною легендарною звісткою про об’єднання під одним правлінням Новгорода та Києва. Втім, якщо вже шукати легендарні основи української державності, то їх слід шукати в більш давніх часах, хоча б з огляду на те, що згідно з «Повістю временних літ» князь Олег вже знайшов в Києві 882 р. владу на чолі з князями Аскольдом і Діром.

Вже наступного дня (12.04.2017) проект було відкликано.

Проект 6341 від 11.04.2017 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення енергетичної безпеки України).

Передбачається позбавити уряд права підготовки і подання на затвердження Верховній Раді України переліку об’єктів електроенергетики, які не підлягають приватизації, а залишити цю справу самому парламенту. Також пропонується установити, що у разі загрози національній енергетичній безпеці України Верховна Рада України може прийняти рішення про повернення об’єктів електроенергетики, які були приватизовані, у державну власність шляхом включення їх до переліку стратегічних об’єктів електроенергетики. Об’єкти, включені до цього переліку, після їх повернення в державну власність не підлягають приватизації. Відповідно Закон України «Про електроенергетику» доповнюється статтею 6-1 «Порядок повернення об’єктів електроенергетики у державну власність», в якій, зокрема, зазначається, що повернення об’єктів електроенергетики, які перебувають у приватній або комунальній власності, у державну власність здійснюється власником через відчуження такого об’єкту електроенергетики державі в особі Фонду державного майна протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону, яким об’єкт електроенергетики включений до переліку стратегічних об’єктів електроенергетики. Не пізніше наступного дня з моменту набуття чинності названим законом, Фонд державного майна приймає рішення про запровадження тимчасової адміністрації на відповідному об’єкті електроенергетики. Під час тимчасової адміністрації Фонд державного майна має повне і виняткове право управляти майном, яке належить до стратегічного об’єкту електроенергетики. Вартість об’єкта електроенергетики визначається на підставі оцінки і не може перевищувати суми, сплаченої власником під час приватизації такого об’єкту електроенергетики, з урахуванням суми витрат, понесених внаслідок поліпшення об’єкта електроенергетики, а також з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час з моменту набуття об’єкту електроенергетики у власність до моменту його повернення у державну власність. Якщо об’єкт електроенергетики не відчужений власником у строки, визначені частиною першою цієї статті, об’єкт електроенергетики підлягає примусовому продажу державі за рішенням суду на підставі заяви Фонду державного майна. Вартість об’єкта електроенергетики відшкодовується колишньому власникові за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом обміну на довгострокові державні облігації України зі строком погашення не менше двадцяти років. Фондом державного майна відносно об’єктів, включених до переліку стратегічних об’єктів електроенергетики, проводиться перевірка щодо законності приватизації таких об’єктів. У разі встановлення незаконності приватизації об’єкту електроенергетики, підтвердженим рішенням суду, повернення такого об’єкту електроенергетики у державну власність здійснюється без відшкодування вартості об’єкта електроенергетики. Відповідно, пропонується внести зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» і затвердити перелік стратегічних об’єктів електроенергетики в який пропонується включити 34 ТЕС і ТЕЦ.

Проект має передусім політичний характер, як, власне, будь-яка націоналізація власності. Втім, деякі положення проекту видаються вельми дискусійними, зокрема це і порядок визначення вартості об’єкта електроенергетики, і форма відшкодування через довгострокові державні облігації України зі строком погашення не менше двадцяти років.

Проект Постанови 6346 від 12.04.2017 (Ляшко О. В.) про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України.

Пропонується з метою невідкладної зміни державної економічної політики для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України, керуючись Конституцією України, рекомендувати Президенту України, Кабінету Міністрів України та Національному Банку України у межах їх повноважень реалізувати Антикризовий план розвитку економіки, який полягає у такому: 1) радикальні інституційні реформи та подолання корупції: повна заміна суддівського корпусу та прокуратури; удосконалення системи державного управління; встановлення персональної відповідальності чиновників та запровадження інституту громадського обвинувачення в кримінальному провадженні; 2) фінансова стабілізація: розширення мандату НБУ відповідно до кращого міжнародного досвіду; реструктуризація державного боргу України; деофшоризація економіки; подолання контрабанди; 3) здобуття енергетичної незалежності: масштабна програма енергомодернізації; збільшення видобутку природного газу в Україні та на цій основі – відмова від його імпорту; зниження комунальних тарифів до економічно-обґрунтованого рівня; 4) новий економічний курс: створення системи державних інститутів та механізмів розвитку економіки; прискорення економічного розвитку; стимулювання експорту українських виробників і селективне імпортозаміщення; підвищення купівельної спроможності громадян;. акумуляція міжнародної фінансової допомоги та винайдення внутрішніх резервів для фінансування прискорення економічного розвитку; 5) сучасна інфраструктура: демонополізація доступу до транспортної інфраструктури; розбудова та модернізація інфраструктури; відновлення інфраструктури на звільнених від окупантів територіях; 6) розвиток села: розвиток фермерства та сільськогосподарської кооперації відродження тваринництва; розвиток агропереробки на селі; 7) соціальний розвиток: національна програма зайнятості; національна програма здоров’я та піклування; національна програма культури, просвітництва та розвитку компетенцій. Кожна з названий позиції розкривається положеннями від 1–2 абзаців до декількох сторінок.

Проект є політичною декларацією про наміри, яка не містить реальних аргументів, зокрема і фактичних обрахунків на користь відповідних ініціатив.

Проект Постанови 6364 від 13.04.2017 (Бригинець О. М.) про вшанування пам’яті загиблих Соловецького тюремного етапу від масових розстрілів під час Великого терору 1937–1938 рр. в урочищі Сандармох.

Пропонується 3–4 листопада 2017 р. на  державному рівні відзначити 80-річчя від дня масових розстрілів  відомих діячів культури, науки, військових, технічної інтелігенції, священства, державних діячів та інших під час Соловецького тюремного етапу у 1937 р. в лісовому урочищі Сандармох у Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія. Передбачається утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо вшанування пам’яті загиблих, розробити та затвердити відповідний план заходів, зокрема, організувати тематичні теле- і радіопередачі та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з цим.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 6320 від 10.04.2017 (Голуб В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Пропонуються зміни до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим». Зокрема,, Уряду передбачається надати право «в разі потреби передавати виконання окремих своїх повноважень центральним органам виконавчої влади з одночасною передачею їм у разі потреби необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів». Йдеться передусім про передавання функцій з призначення очільників територіальних підрозділів міністерств та інших високо посадовців. Пропонується значно змінити перелік основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, а саме, крім уточнення чинних функцій, додати такі: «1) аналіз стану справ в одній чи декількох сферах, за які відповідає міністерство, виявлення проблемних питань, вироблення альтернативних варіантів їх розв’язання, оцінювання потенційного впливу всіх альтернативних варіантів на соціально-економічний розвиток та підготовка відповідних пропозицій; 2) моніторинг та оцінка результатів впровадження державної політики, дослідження її впливу на соціально-економічний розвиток та, в разі необхідності, підготовка пропозицій щодо коригування державної політики; 3) забезпечення здійснення фахових комунікацій, консультацій із заінтересованими сторонами, соціального діалогу на галузевому рівні з метою залучення заінтересованих сторін до процесу вироблення державної політики». Серед інших змін значна увага приділена структурним питанням, зокрема знову запроваджується можливість мати декілька заступників міністра, але скасовується посада першого заступника, уточнюється порядок призначення керівників державних установ (підприємств, організацій), заснованих міністерствами тощо. Відповідно, вносяться зміни щодо перерозподілу повноважень між різними посадовими особами міністерства. Переглядаються положення щодо порядку призначення, звільнення, функцій та порядку діяльності державного секретаря міністерства. Що до інших органів виконавчої влади, то пропонується виключити з числа осіб, які мають право бути присутніми на засіданнях Верховної Ради України і виступати з питань, що обговорюються, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Як зазначається у пояснювальній записці, 10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу», яким запроваджено нові правові та організаційні засади державної служби, зокрема, введено посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, державних секретарів міністерств, змінено умови вступу, проходження за припинення державної служби. Тому виникла необхідність приведення у відповідність до згаданого Закону положення інших законів України, зокрема тих, що визначають організацію і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

Проект дещо виходиться за межі заявленої мети. Слід зазначити, що його ініціатори, окрім наведеного тексту, ніяк не пояснюють доцільність саме таких змін.

Проект 6325 від 10.04.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» та до Регламенту Верховної Ради України щодо посилення парламентського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції та спрощення порядку звільнення Голови та членів агентства.

Проект розвиває ініціативи проекту 6294 від 06.04.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення вимог контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції) (див. Бюлетень № 119) щодо подальшого переходу контролю за Національним агентством з питань запобігання корупції до Верховної Ради України. Зокрема, пропонується визначити, що Національне агентство утворюється не Кабінетом Міністрів України, а Верховною Радою України та є відповідальним, підконтрольним та підзвітним лише перед Верховною Радою України. Радикально змінюється принцип формування названого органу, а саме зазначається, що Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входять члени Національного агентства, кількість яких відповідає кількості депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України. Члени Національного агентства призначаються на посаду Верховною Радою України. Кандидатури осіб на посади членів Національного агентства попередньо обговорюються в усіх депутатських фракціях та групах у Верховній Раді України, які делегують на строк повноважень Верховної Ради України відповідного скликання свого представника до Національного агентства, а їх призначення і звільнення здійснюється постановою Верховної Ради України. Повноваження члена Національного агентства починаються і припиняються від дня  прийняття відповідної постанови Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України щодо зміни складу Національного агентства приймаються з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій і груп. Повноваження члена Національного агентства припиняються Верховною Радою України достроково у разі неналежного виконання своїх обов’язків. Голова Національного агентства може бути звільненим з посади  до закінчення строку своїх повноважень Верховною Радою України, а також за заявою про недовіру Голові Національного агентства, оголошеною на будь-якому засіданні  Національного агентства не менше як трьома членами агентства. Повноваження Голови Національного агентства припиняються зокрема, в разі прийняття постанови Верховної Ради України про звільнення Голови Національного агентства та висловлення заяви про недовіру Голові агентства, оголошеної на будь-якому засіданні  Національного агентства не менш як трьома членами Національного агентства. Відповідно Регламент Верховної Ради України пропонується доповнити статтею 208-4 «Порядок  призначення та звільнення членів Національного агентства з питань запобігання корупції».

Як видається, за пропонованих радикальних змін діяльність Національного агентства як незалежного антикорупційного органу буде цілковито паралізована, а саме агентство фактично перетвориться на підрозділ Верховної Ради України із особливим статусом. Черговий раз буде порушено і принцип поділу влади.

Проект 6335 від 11.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Проект по суті є альтернативним попередньому проекту, а також проектам 6278 від 03.04.2017 (Москаленко Я. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підстав дострокового припинення повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції та 6294 від 06.04.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення вимог контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції) (обидва див. Бюлетень № 119). Головна відмінність від попередніх проектів – посилення повноваження уряду, а не парламенту. Зокрема, пропонується установити, що у разі наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) діяльності Національного агентства про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов’язків його Головою та/або Спеціальним уповноваженим, Кабінет Міністрів України приймає рішення про дострокове припинення повноважень Голови Національного агентства та/або Спеціального уповноваженого. Це положення фактично є тотожним аналогічному положенню проекту 6278, звісно, з певними особливостями кожного з проектів. Так само пропонується установити, що щорічний звіт Національного агентства заслуховується на засіданні Кабінету Міністрів України, а в названих проектах – в парламенті. Серед інших змін слід назвати запровадження посади Спеціальних уповноважених з питань антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції, які власне і формують собою колективний (5 осіб) склад Національного агентства, з їх числа один є Головою Національного агентства, а ще двоє – заступниками. Положення про конкурс та Регламент роботи конкурсної комісії, а також і її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України. Конкурсна комісія вносить на розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури всіх відібраних нею кандидатів на посади Спеціальних уповноважених, за яких проголосувало п’ять і більше членів конкурсної комісії, для прийняття рішення щодо призначення з числа таких кандидатур: однієї кандидатури на посаду Голови Національного агентства; чотирьох кандидатур на посади чотирьох Спеціальних уповноважених. Також пропонується змінити порядок обрання 4 членів від громадськості до складу конкурсної комісії: чотири особи, запропоновані громадськими об’єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються шляхом відкритого рейтингового Інтернет-голосування громадян у порядку, визначеному Положенням про конкурс. Проект містить і ряд інших ініціатив.

Положення проекту викликають неоднозначне ставлення. Зокрема пропозиція запровадження «відкритого рейтингового Інтернет-голосування громадян» видається цілковито недоречною на існуючому в державі рівні розвитку відповідних технології та обізнаності з ними населення.

Проект 6387 від 14.04.2017 (Чумак В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Фактично альтернативний попереднім. Є найбільшим за обсягом змін серед перелічених проектів. Більшість ініціатив торкаються тих же питань, що й в інших проектах: вимоги до кандидатів в члени Національного агентства з питань запобігання корупції, порядок формування та діяльності комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства, порядок проведення незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) діяльності Національного агентства, подання Головою Національного агентства щорічних звітів. Особливістю цього проекту є ініціатива запровадити інститут уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Для цього Закон України «Про запобігання корупції» пропонується доповнити однойменною статтею 13-1, в якій передбачити, що Національне агентство взаємодіє з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування через уповноважені підрозділи (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції (далі – уповноважені підрозділи), які утворюються (визначаються) у: 1) апараті (секретаріаті), що забезпечують діяльність визначених Конституцією України посадових осіб, колегіальних державних органів, Національного банку України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) апараті та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, апараті Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних державних адміністрацій. Завданнями уповноважених підрозділів є: 1) розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням; 2) виявлення ризиків вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень в діяльності посадових і службових осіб відповідного органу, внесення керівнику відповідного органу пропозицій щодо їх усунення; 3) надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання законодавства щодо запобігання корупції; 4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, що були вжиті для його врегулювання; 5) надання допомоги у заповненні декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 6) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства та інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Головну увагу слід звернути на те, що фактично існує 5 альтернативних проектів, однак це не зазначено формально. На нашу думку, профільний Комітет з питань запобігання і протидії корупції мав би взяти на себе роботу із їх перегляду та запропонувати новий проект з урахуванням усіх найважливіших ініціатив.

Проект 6293-1 від 11.04.2017 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо професійних вимог до членів Кабінету Міністрів України).

Альтернативний проекту 6293 від 06.04.2017 (Бахтеєва Т. Д.) про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо професійних вимог до членів Кабінету Міністрів України). Порівняно з основним проектом змінився склад вимог до потенційного міністра: членами Кабінету Міністрів України можуть бути: громадяни України, які мають право голосу та ступінь вищої освіти не нижче магістра/спеціаліста у відповідній галузі знань або в таких галузях знань, як «управління та адміністрування», «публічне управління та адміністрування», та досвід роботи на керівних посадах не менше п’яти років; та володіють державною мовою. Перелік відповідних галузей знань до кожної посади члена Кабінету Міністрів встановлюється Кабінетом Міністрів. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення».

Ще один «технократичний» проект, який вимагає від політиків, якими є міністри, бути спеціалістами в галузі управління.

Проект 6339 від 11.04.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр виборців» щодо законодавчого забезпечення процедури відкликання депутата місцевої ради та сільського, селищного, міського голови за народної ініціативи.

Проект продовжує лінію, започатковану проектом 6133 від 24.02.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», щодо підтвердження фактичної наявності підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (див. Бюлетень № 113). Наразі пропонується поширити положення частини 2 статті 26 «Цілі використання персональних даних Реєстру» щодо того, що персональні дані Реєстру можуть бути використані для проведення перевірки достовірності відомостей про виборців, які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради та сільського, селищного, міського голови за народної ініціативи. Відповідні зміни вносяться і до ст. 29.

Проект є по суті технічним і ці положення слід було б врахувати в проекті 6133. Втім слід зазначити, що наразі готується до другого читання проект 3693 від 22.12.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо відкликання депутатів місцевих рад) (див. Бюлетень № 54), який передбачає дещо інший підхід до проблеми відкликання депутатів місцевих рад.

Проект 6342 від 11.04.2017 (Шверк Г. А.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо уточнення порядку обговорення законопроектів при розгляді в другому читанні).

Пропонується установити, що обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини може бути проведено виключно за наполяганням народних депутатів, які є членами головного комітету.

Як видається, проект не враховує важливої, але все ж допоміжної ролі головних комітетів у прийнятті законопроектів і проголошує одних народних депутатів (членів головного комітету) «рівнішим» за інших.

Проект 6343 від 11.04.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» щодо визначення зобов’язань України в рамках співпраці з МВФ.

Пропонується включити до названої статті таке положення: підписання будь-якого документа, який визначає зобов’язання України в рамках співпраці з Фондом щодо соціально-економічної та фінансової політики, здійснюється Міністром фінансів України або іншою особою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України, після попереднього схвалення Верховною Радою України. Також проект містить у прикінцевих положеннях таку імперативну норму: Вважити припиненою дію Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом від 2 березня 2017 року.

Проект є черговим у низці висунутих останнім часом проектів щодо всеосяжного контролю парламенту за усіма діями уряду.

Проект 6386 від 14.04.2017 (Головко М. Й.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо обов’язковості надання згоди Верховної Ради України на одержання кредитних коштів від іноземних держав, банків та  міжнародних фінансових організацій).

Проект є ідейно близьким до попереднього. Пропонується доповнити статтю 30 названого кодексу рядом положень, якими передбачити, що одержання Кабінетом Міністрів України позик, кредитів і економічної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій потребує надання обов’язкової згоди Верховною Радою України.

Як і попередній, цей проект спрямований на посилення контролю парламенту над урядом.

Проект 6352 від 12.04.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо підвищення ефективності пленарних засідань Верховної Ради України).

Проект спрямований на вирішення питань того ж виду, що й проект 6281 від 03.04.2017 (Парубій А. В.) про внесення зміни до статті 19 Регламенту Верховної Ради України (див. Бюлетень № 119).

Пропонується уточнити, що Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України не просто оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцій (депутатських груп), за умови використання цього права депутатською фракцією (депутатською групою) впродовж одного пленарного засідання, а лише за процедурним рішенням Верховної Ради України.

Проект 6362 від 13.04.2017 (Ківалов С. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо правового врегулювання резюме amicus curiae і висновків amicus ombud Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) в роботі Конституційного Суду України і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини).

У проекті пропонується: 1) внести зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України», надавши Конституційному Судові України право в процесі провадження у справі звернутися до Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) із проханням про надання резюме amicus curiae з питань, що стосуються справи, та наділити, з цією метою; 2) внести зміни до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», надавши Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини право звертатися до Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) із проханням про надання висновків amicus ombud з питань, віднесених до компетенції Уповноваженого цим Законом.

Проект не викликає якихось застережень, окрім того, що наділення  Голови Конституційного Суду України повноваженням представляти Конституційний Суд України у відносинах з органами державної влади України та органами інших держав, міжнародними органами, міжнародними міжурядовими організаціями та їх органами загалом суперечить дотеперішній концепції розуміння Конституційного Суду України як виключно колегіального органу, де жодний суддя, зокрема, і голова суду не має права виступати від імені суду. Власне, ця ініціатива виходить і далеко за межі предмету регулювання цього проекту, в якому йдеться лише про відносини з Венеціанською Комісією.

Проект 6365 від 13.04.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо забезпечення підвищеної ефективності роботи Верховної Ради України у зв’язку з проведенням антитерористичної операції).

Пропонується доповнити названий закон новим Розділом VІІ «Перехідні положення» такого змісту: «1. На період, визначений частиною першою статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», пленарні засідання Верховної Ради України не можуть оголошуватись закритими до повного розгляду усіх питань, включених до порядку денного пленарного засідання, підготовленого у відповідності до частини першої статті 25 цього Закону».

Технічно проект знову містить плутанину між статтями Регламенту та статтями Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Що ж до самої ініціативи, то вона є суто політичною. Втім, як видається, популістська складова в ній переважує здоровий глузд, адже підстави, які не дадуть змоги протягом пленарного засідання розглянути весь порядок денний, можуть бути цілковито різними.

Проект 6388 від 14.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг.

Проект передбачає значну кількість доволі різносторонніх змін, зокрема, пропонується поширити дію названого закону на відносини щодо набуття прав на конкурсних засадах та стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу, здійснення регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; визначити поняття і можливість надання адміністративних послуг за декларативним принципом. Також дається визначення та запроваджується порядок застосування погоджувальних процедур під час надання адміністративних послуг; визначається перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги: подання суб’єктом звернення не в повному обсязі документів, необхідних для одержання адміністративної послуги, або їх невідповідність встановленим вимогам; виявлення в документах, поданих суб’єктом звернення, недостовірних відомостей; отримання відмови у результаті погоджувальної процедури; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для надання адміністративних послуг, у випадках, установлених законом. Також визначається перелік підстав, з яких суб’єкт надання адміністративної послуги анулює результат наданої адміністративної послуги: подання заяви суб’єктом звернення, який отримав адміністративну послугу; припинення юридичної особи, яка отримала адміністративну послугу; припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка отримала адміністративну послугу. У разі анулювання результату наданої адміністративної послуги з підстав, не передбачених законом, результат адміністративної послуги підлягає поновленню за рішенням суб’єкта надання адміністративної послуги або суду, або в інший передбачений законом спосіб. Строк дії безпідставно анульованого результату наданої адміністративної послуги продовжується на строк, протягом якого такий результат адміністративної послуги вважався анульованим. Також запроваджується окрема стаття 12-1, в якій зазначаються функції та повноваження керівника центру надання адміністративних послуг. Пропонується також скасувати положення щодо переліку завдань, які забезпечує єдиний державний портал адміністративних послуг. Причини такого скасування у пояснювальній записці не подаються.

Загалом проект потребує додаткової аргументації на користь пропонованих ініціатив. Наразі на центри надання адміністративних послуг покладено досить багато функцій, запровадження ж нових форм їх діяльності та поширення на них додаткових завдань викликає занепокоєння через можливість перевантажити їх, що може мати наслідками погіршення якості та швидкості надання послуг населенню.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 6326 від 10.04.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення принципу конституційності податків та зборів, приведення податкового законодавства у відповідність до цього принципу шляхом скасування оподаткування пенсій і відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку.

Пропонується декілька рівнів змін. Зокрема, у статті 4 «Основні засади податкового законодавства України» пропонується пункт 1 доповнити підпунктом про те, що податкове законодавство України ґрунтується на принципі «встановлення податків та зборів у відповідності до Конституції України». Також статтю пропонується доповнити пунктом 6 такого змісту: забороняється включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також здійснювати інше оподаткування суми пенсії, отримувану платником податків з Пенсійного фонду України чи бюджету. Виключаються відповідні положення статей 164, 165 та 167. Також пропонується доповнити перехідні положення кодексу пунктом 42 такого змісту: «Податок на доходи фізичних осіб, сплачений з суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, у період з 1 січня 2015 року до дня набрання Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення принципу конституційності податків та зборів та приведення податкового законодавства  у відповідність до цього принципу шляхом скасування оподаткування пенсій і відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку», підлягає відшкодуванню платникам такого податку з резервного фонду державного бюджету України протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення принципу конституційності податків та зборів та приведення податкового законодавства  у відповідність до цього принципу шляхом скасування оподаткування пенсій і відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Звісно, оподаткування пенсій рано чи пізно має бути скасоване, а от ідея щодо відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку без зазначення більш реального джерела, ніж  «резервний фонд державного бюджету України» виглядає неприкритим популізмом.

Проект 6350 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Пропонується зрівняти усиновлювачів у праві на отримання відпустки при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування незалежно від віку дитини та статі усиновлювача.

Проект 6361 від 13.04.2017 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо щорічної грошової допомоги.

Пропонується в частині п’ятій статті 12, частині п’ятій статті 13, частині п’ятій статті 14, у частині п’ятій статті 15 та пункті 1 частини першої статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у частині третій статті 6-1, частині третій статті 6-2, частині третій статті 6-3 і частині третій статті 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», слова «у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України» замінити чіткими розмірами щорічної грошової допомоги.

Проект 6371 від 13.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пропонується уточнити, що під час перебування пенсіонера не лише в місцях позбавлення волі, а й в місцях обмеження волі виплата призначеної йому пенсії здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому законодавством. Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07.09.2016, яким було доповнено Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» новою статтею 48-1 щодо виплати пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк. Водночас статтею 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії під час перебування пенсіонера лише в місцях позбавлення волі, у зв’язку з чим виникла необхідність внесення зміни до цієї статті.

Маємо констатувати, що останнім часом збільшилася кількість подібних проектів, спрямованих на усунення явних недоліків щойно прийнятих законів, причиною чого є зазвичай недостатнє опрацювання проектів і поспішний їх розгляд.

Проект 6063-д від 14.04.2017 (Палатний А. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям.

Проект є наслідком доопрацювання в Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму проектів 6063 від 09.02.2017 (Ільюк А. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям (див. Бюлетень № 111) та 6063-1 від 27.02.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (див. Бюлетень № 114).

Здебільшого положення доопрацьованого проекту збігаються з ініціативами названих проектів. Проте доопрацьований проект не містить пропозицій щодо відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також у дещо меншому розмірі, ніж у попередніх проектах, але в більшому, ніж наразі є, визначаються розміри допомоги у зв’язку з народженням дитини. Пропонується й розширити коло пільговиків, які мають право брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України. Інші зміни або повністю співпадають, або вирізняються редакційно чи кількісними показниками.

Проект 6373 від 14.04.2017 (Мураєв Є. В.) про введення мораторію на стягнення заборгованості та нарахування процентів за користування споживчими кредитами, щодо яких було проведено реструктуризацію шляхом зміни валюти зобов’язання.

У преамбулі проекту зазначається, що його метою є захист прав та законних інтересів споживачів – фізичних осіб, які мають непогашені зобов’язання за договорами кредиту в іноземній валюті, та оздоровлення банківської системи шляхом забезпечення умов для повернення фінансово-кредитним установам коштів, наданих за договорами кредиту в іноземній валюті. У статті 2 проекту зазначається, що його дія поширюється на відносини щодо споживчого кредиту в іноземній валюті, який відповідає сукупності таких ознак: відсутність заборгованості станом на 01.01.2014 р. або її погашення до дати проведення реструктуризації; строк повернення кредиту станом на 01.01.2014 р. не настав; загальна сума несплачених зобов’язань за основною сумою заборгованості, відсотками та комісіями за яким загалом не перевищує: а) щодо кредитів в іноземній валюті, які було надано позичальнику для придбання нерухомого майна або під його заставу – 2,5 млн. гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 01.01.2015 року; б) щодо кредитів в іноземній валюті без майнового забезпечення або забезпечених заставою майна, відмінного від нерухомості – 400 тисяч гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 01.01.2015 року; в) щодо кредитів в іноземній валюті, наданих позичальнику для придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло – без обмеження суми несплачених зобов’язань. Дія цього Закону поширюється також на відносини щодо споживчого кредиту в іноземній валюті, реструктуризація зобов’язань за яким до набрання чинності цим Законом вже була проведена за погодженням кредитора та позичальника, внаслідок чого відбулась зміна валюти виконання зобов’язань, з урахуванням особливостей таких відносин. Мораторій на стягнення вводиться щодо простроченої заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті у період з 1 січня 2014 року й до дати проведення реструктуризації зобов’язань за кредитом згідно з цим Законом, та яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованих та несплачених відсотків та штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені). Мораторій вводиться на три роки з дати проведення реструктуризації зобов’язань по кредиту згідно з положеннями цього Закону. На час дії мораторію не нараховуються штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, а штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2014 року і до дати введення в дію мораторію, не підлягають стягненню. Заборгованість, яка виникла в результаті нарахування таких штрафних санкцій, визнається безнадійною та підлягає списанню. Також проект містить положення щодо інших вимог до порядку застосування мораторію, щодо порядку та умов реструктуризації зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, порядку звернення стягнення на предмет іпотеки та порядку відступлення права вимоги за кредитним договором. Крім того, мораторій на нарахування та стягнення процентів за користування кредитом вводиться щодо реструктуризованої на умовах цього Закону заборгованості на такі строки: на три роки з дати проведення реструктуризації зобов’язань за договором кредиту в іноземній валюті відповідно до вимог цього Закону – для договорів споживчого кредиту, строк повернення яких настає менше, ніж через сім років, але не менше, ніж через три роки від дати проведення реструктуризації; на п’ять років з дати проведення реструктуризації зобов’язань за договором кредиту в іноземній валюті відповідно до вимог цього Закону – для кредитних договорів, строк повернення яких настає більше, ніж через сім років від дати проведення реструктуризації. У прикінцевих положеннях також вказується, що через 12 місяців після опублікування цього Закону визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Проект видається доволі слушним в існуючій економічній ситуації, але конкретні його положення мають бути ретельно вивчені спеціалістами з метою подальшого їх уточнення.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 6232-1 від 10.04.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.

Альтернативний президентському проекту 6232 від 23.03.2017 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (див. Бюлетень № 117).

Враховуючи, що проект не менш комплексний (790 сторінок змін до 30 законів і кодексів),  ніж основний, розкрити відмінності між проектами в межах цього огляду не видається можливим. Ініціатори цього проекту у пояснювальній записці щодо президентського проекту зазначають наступне: «Вперше в історії України в тексті одного законопроекту пропонується викласти в новій редакції одразу три процесуальні кодекси, внести зміни додатково до семи кодексів України та одночасно внести зміни до вісімнадцяти законів України, незважаючи на те, що передбачені зміни стосуються абсолютно різних сфер суспільних відносин та мають подаватися окремими законопроектами. Об’єднання всіх запропонованих змін в єдиний законопроект фактично унеможливлює: ґрунтовне опрацювання, аналіз законопроекту та всебічне обговорення проекту, яке має відбуватися відповідно до законів України; ефективну роботу профільного комітету між першим та другим читанням; навіть оприлюднення законопроекту у разі його прийняття, відповідно до Конституції України, в «Голосі України» чи «Урядовому кур’єрі», оскільки обсяг законопроекту на сьогодні складає 794 сторінки. Таким чином, автором законопроекту грубо проігноровано норми Регламенту ВРУ та вимоги законодавчої техніки («Методичні рекомендації Апарату ВРУ «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки»), а також здоровий глузд». Що ж до власного проекту та його співвідношення з основним зазначається таке: 1) пропонується виключити наступні положення: зміни до законодавства про міжнародний комерційний арбітраж, в яких Президент пропонує виключити Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України та Положення про міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України; неприпустимі положення про автоматичний арешт коштів на рахунках осіб, котрі мають заборгованість, та надання виконавцям доступу до банківських даних про таких осіб; неприпустимі положення про Інтернет-оповіщення учасників судового процесу, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, оскільки такі зміни можуть призвести до суттєвих зловживань та правової невизначеності; 2) враховуючи те, що проектом Закону України № 6232 Президент України вводить оригінальну практику об’єднання в тексті одного законопроекту положень щодо врегулювання абсолютно непов’язаних між собою сфер суспільних відносин, вважаємо за можливе запропонувати додати до даних змін ще цілу низку важливих положень, а саме: щодо врегулювання питань дипломатичної служби, соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та осіб, захоплених в заручники, що дасть змогу в дуже стислий строк вирішити велику кількість існуючих проблем.

Проект потребує уваги з боку спеціалістів, особливо щодо питань, які пропонується відкинути порівняно з основним проектом.

Проект 6321 від 10.04.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо порядку відвідування установ виконання покарань деякими категоріями осіб).

Пропонується названу статтю доповнити частиною другою такого змісту: «Спеціально уповноважені представники посадових осіб, визначених частиною першою даної статті, у тому числі помічники-консультанти народних депутатів України, представники засобів масової інформації мають право відвідувати установу виконання покарань, в якій вони відбували покарання, лише на загальних підставах та в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. На таких осіб не поширюються повноваження, передбачені частиною четвертою даної статті». Пояснювальна ж записка зводиться до того, що особи з кримінальним минули, переважно з числа помічників народних депутатів та представників ЗМІ, використовують своє право неналежним чином для задоволення власного інтересу, зокрема: «порушуючи при цьому права осіб, які відбувають покарання у цих установах (часто приходять у нічний час, будять осіб, які відбувають покарання, заважають робочому процесу таких осіб, схиляють їх до написання необґрунтованих скарг на адміністрацію установи тощо)».

Навіть такий короткий за обсягом проект містить принциповий технічний недолік – нова частина друга посилається на порядок передбачений знов таки частиною другою, хоча мало б бути посилання на частину третю. Що ж до самої ідеї проекту, то кому як не особам, які раніше перебували у відповідних закладах, знати їх порядки та протидіяти можливим порушенням з боку адміністрації. Пояснювальна записка не містить посилань на випадки порушення законів при перевірках, а лише на численні скарги адміністрацій колоній. Тому підстави для пропонованих змін не видаються достатньо аргументованими.

Проект 6344 від 11.04.2017 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації порядку застосування окремих інститутів кримінального права до європейських стандартів.

Передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про пробацію» та «Про оперативно-розшукову діяльність», спрямовані на удосконалення нормативного регулювання та практики застосування умовно-дострокового звільнення та заміни покарання або його невідбутої частини більш м’яким, призначення та виконання покарання у виді довічного позбавлення волі, відповідно до європейських стандартів і на виконання рішень Європейського суду з прав людини. Пропонується удосконалення порядку застосування умовно-дострокового звільнення та заміни покарання або його невідбутої частини більш м’яким через запровадження «презумпції виправлення». Водночас передбачається можливість впровадження цих заохочувальних інститутів і до засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі. Закріплюється чіткий перелік обставин, які є перешкодою для застосування цих інститутів щодо конкретної особи. Оновлена редакція положень статті 539 Кримінального процесуального кодексу спрямована на зміну процедурного порядку вирішення питань умовно-дострокового звільнення та заміни покарання або його невідбутої частини більш м’яким через виключення з переліку суб’єктів, які не беруть участь у їх розгляді. Очікується, що реалізація положень проекту сприятиме адаптації порядку застосування окремих інститутів кримінального права, зокрема, умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким та покарання у виді довічного позбавлення волі,  до європейських стандартів, що дасть змогу забезпечити захист прав та законних інтересів засуджених та суспільства загалом, неухильне додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув’язненими. Водночас створиться можливість скорочення чисельності засуджених до цього виду покарання з одночасним забезпеченням безпеки суспільства та держави.

Проект 6351 від 12.04.2017 (Рибак І. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Пропонується доповнити названий кодекс чотирма новими статтями: 41-4 «Ухилення роботодавця або його представника від участі в примирних процедурах», 41-5 «Відповідальність сторін колективного трудового спору (конфлікту) за невиконання зобов’язань за угодою, досягнутою в результаті примирних процедур», 188-49 «Порушення законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» і 188-50 «Невиконання законних вимог посадових осіб державного органу, що реалізує державну політику з питань сприяння врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), щодо утворення примирних органів або створення перешкод для діяльності цього органу», якими встановити відповідальність за: «ухилення роботодавця або його представника від участі в примирних процедурах (утворення примирної комісії, трудового арбітражу)», «невиконання сторонами або їх представниками зобов’язань за угодою, досягнутою в результаті примирних процедур», «порушення законодавства посадовими особами центральних органів виконавчої влади, державних органів та органів місцевого самоврядування про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в частині ухилення від утворення примирних органів» і за «невиконання законних вимог посадових осіб державного органу, що реалізує державну політику з питань сприяння врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), щодо усунення порушень законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) або створення перешкод для діяльності цього органу» відповідно. Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою виконання пункту 4 Прикінцевих положень та статті 29 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) шляхом збільшення максимального розміру штрафу до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За цими словами криється відсутність такого виду адміністративної відповідальності, хоча вона передбачена названою ст. 29 і мала б бути розроблена та внесена до парламенту урядом відповідно до вимоги пункту 4 Прикінцевих положень.

Видається, що пояснювальна записка до проекту мала б містити не лише загальні ідей, а й певну практичні данні щодо реальної потреби у такого виду правовому регулюванні. Звертає на себе увагу і певна мовна кострубатість запропонованого тексту.

Проект 6353 від 12.04.2017 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку запобігання та протидії дискримінації в Україні.

До статті 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і частини 3 статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»  пропонується внести однакове положення про те, що не вважається дискримінацією встановлення різних видів і розмірів кримінальних покарань, порядку їх виконання та відбування. Також до статті 64 «Довічне позбавлення волі» Кримінального кодексу України пропонується внести норму про те, що довічне позбавлення волі не застосовується до жінок, які вперше вчинили злочин.

Якщо перші дві зміни не викликають заперечень, то остання є більш неоднозначною. Як видається, стать сама по собі не може слугувати чинником послаблення відповідальності за злочини, які можуть мати наслідком відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі.

Проект 6363 від 13.04.2017 (Ємець Л. О.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення гарантій прозорості під час проведення конкурсу на посаду судді).

В проекті уточнюється, що не лише інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а й копії робіт, виконаних кандидатами в ході кваліфікаційного іспиту. Зазначається, що названа інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті невідкладно після прийняття нею рішення про визначення рейтингу кандидатів. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту має обов’язково містити дані про кількість балів, виставлених за виконане кандидатами анонімне письмове практичне завдання кожним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводив його оцінювання, та кваліфікаційні вимоги практичного завдання, включаючи всі критерії оцінювання, елементи цих критеріїв, а також максимальну кількість балів, яка може бути виставлена за результатами оцінювання зазначених критеріїв або їх елементів. Щодо самих завдань зазначається, що тестові та практичні завдання іспиту складаються в електронному вигляді. Також пропонується уточнити, що окрім інших перелічених в законі осіб, повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) повинні мати також і члени Громадської ради доброчесності. В прикінцевих положеннях проекту міститься вимога про те, що копії виконаних суддями (кандидатами на посаду судді) на іспиті робіт, а також інформація про результати іспиту, який був проведений після набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів», але до набрання чинності цим Законом, повинні бути оприлюднені в порядку, передбаченому статтею 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом семи днів з дня набрання чинності цим Законом.

Проект, як видається, передбачає занадто високий рівень бюрократичного контролю з боку громадськості і стимулюватиме нездоровий ажіотаж щодо оцінки виконання тих чи інших контрольних завдань. Утім, у нинішніх умовах тотальної недовіри до влади, загалом, і судової влади, зокрема, слід очікувати такого підходу.

Проект 6366 від 13.04.2017 (Кришин О. Ю.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері облаштування місць базування, реєстрації та організації безпечної експлуатації суден флоту рибної промисловості.

Пропонується Главу 10 названого кодексу доповнити такими статтями: 118-1 «Порушення вимоги до облаштування місць базування суден флоту рибної промисловості та організації їх безпечної експлуатації», 118-2 «Порушення реєстрації суден флоту рибної промисловості», 118-3 «Порушення правил експлуатації суден флоту рибної промисловості», 118-4 «Порушення дистанційного контролю риболовних суден» і 118-4 «Найм, працевлаштування та плавання осіб на судна флоту рибної промисловості без кваліфікаційних документів». Також пропонується практично повністю переписати статтю 240 «Органи рибоохорони», змінити її назву на «Орган, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства» та перелічити, які саме органи та посадові особи мають право від імені названого в назві статті органу накладати адміністративні штрафи. Порівняно з чинною редакцією цим особам пропонується надати право накладати стягнення відповідно до названих статей 118-1 – 118-4, а також статей: 116 «Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах», 116-1 «Порушення правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа» і 116-3 «Порушення правил реєстрації торговельних суден».

Слід звернути увагу на доволі неохайне оформлення проекту. Так, у проекті двічі з різними назвами та змістом названа стаття 118-4. При чому ця помилка не виправлена і в статті 240. З суті змін виходить, що цими ж органами мали б розглядатися справи передбачені статтею 116-2 «Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах» (саме в ній йдеться і про лов риби), а не 116-3 тощо.

 

Культура та освіта

 

Проект 6334 від 11.04.2017 (Кремінь Т. Д.) про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо деяких питань ліцензування освітньої діяльності.

Пропонується уточнити, що ліцензуванню підлягає «освітня діяльність з урахуванням особливостей, встановлених законодавством у сфері освіти» (в чинній редакції – «освітня діяльність закладів освіти»). Також передбачається доповнити названий закон положеннями про те, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, порушення законів, що регулюють освітню діяльність. Крім того, пропонується установити, що закладам дошкільної та загальної середньої освіти державної та комунальної форми власності, які мають чинне рішення про визнання навчального закладу атестованим, ліцензія на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної та загальної середньої освіти видається на основі цих рішень до 31 грудня 2017 р.

Слід зазначити, що перша з ініціатив з непринциповими відмінностями присутня в проекті нового закону «Про освіту» (3491-д від 04.04.2016; див. Бюлетень № 68), який наразі прийнятий в першому читанні і який був підготовлений за участі народного депутата Т. Д. Креміня. Втім, практика реєстрації декількох проектів, якими передбачені одній й ті самі зміни, є сумною рисою нинішнього парламенту. Інші зміни принципових заперечень не викликають, хоча, на думку ГНЕУ, їх можна було б викласти й іншим чином.

Проект 6348 від 12.04.2017 (Подоляк І. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розвитку та використання мов національних меншин в Україні.

Останнім часом після негласного мораторію, викликаного провокаціями навколо мовного питання у контексті подій на Сході України, виріс інтерес парламентарів до проблеми застосування мов в Україні. На розгляді у Верховній Раді України нині перебувають, зокрема, проекти 5556 від 19.12.2016 (Лесюк Я. В.) про мови в Україні, 5669 від 19.01.2017 (Головко М. Й.), про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні, 5670 від 19.01.2017 (Подоляк І. І.) про державну мову (див. Бюлетені № 105 і 108). Поданий новий проект має бути доповненням проекту 5670 про державну мову, в якому є пряме посилання, що порядок застосування мов національних меншин під час здійснення повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування визначається Законом України «Про права осіб, що належать до національних меншин». Утім, схоже, ініціатори обох проектів відмовилися з часом від ідеї нового «первинного» закону про мовні права національних меншин, оскільки  проект 6348 повністю складається з пропозицій про внесення змін до чинних Законів України «Про національні меншини в Україні» (більшість ініціатив), «Про культуру», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про вибори народних депутатів України». Тим не менш у проекті 6348 є посилання на Закон України «Про державну мову», якого, власне кажучи, ще не існує. Головною ідеєю цього проекту є пропозиція щодо механізму визнання території села, селища та міста місцем компактного проживання національних меншин: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин на підставі відповідного рішення сільської, селищної, міської ради ухвалює рішення про визнання території села, селища чи міста місцем компактного проживання національної меншини, або надає обґрунтовану відмову. Надалі в місцях компактного проживання національних меншин мають бути створені умови для використання поряд з державною мовою мов національних меншин під час здійснення повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування; у сферах культури та освіти; у засобах масової інформації; у рекламі; у географічних назвах тощо.

Найбільшим недоліком проекту є те, що він зберігає правову невизначеність щодо змісту конструкції «поряд з державною мовою». Адже, на жаль, ні у чинному законодавстві, ні у тлумаченнях Конституційного Суду України немає роз’яснення, що мається на увазі під словом «поряд». Чи це означає «додатково до», чи – «замість»? Окрім того, ініціатори проекту ніяк не пояснили, чому вони взяли за критерій «компактне проживання національних меншин», а не більш популярний в законодавстві пострадянської доби критерій «проживання більшості громадян інших національностей». І чи є якийсь об’єктивний покажчик для визначення «компактності проживання», окрім позиції відповідного органу місцевого самоврядування.

Проект Постанови 6381 від 14.04.2017 (Тимошенко Ю. В.) про відзначення 120-річчя з дня народження українського вченого зі світовим ім’ям, ректора Українського вільного університету в Празі, першовідкривача Празької культури, археолога Івана Івановича Борковського.

Враховуючи визначний внесок Івана Івановича Борковського у  боротьбу за державність України як четаря Української Галицької Армії, а згодом – великий науковий внесок ученого у дослідження раннього слов’янства, відкриття Празької культури, що стало гідною відповіддю українців на відкриття Трипільської культури чехом Вікентієм Хвойкою, здобуття великим українцем значної підтримки Президентів Чехословаччини Томаша Масарика та Едварда Бенеша, значення постаті Івана Борковського як такої, що сьогодні об’єднує український та чеський народи, пропонується у 2017 році урочисто відзначити на державному рівні 120-річчя з дня народження Івана Івановича Борковського.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 6327 від 10.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів.

Проект посідає важливе місце в урядових заходах на виконання Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1013-р 30 листопада 2016 р. Його метою проголошено  створення ефективного механізму фінансування надання медичних послуг і лікарських засобів  належної якості за рахунок бюджетних коштів для забезпечення збереження та відновлення здоров’я населення України через систему державного соціального медичного страхування. Обсяг медичних послуг та лікарських засобів, вартість яких покривається страхуванням та ступінь покриття, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті. В межах державного гарантованого пакету держава гарантуватиме повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування необхідних медичних послуг та лікарських засобів на екстреному, паліативному та первинному рівні, та частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медичних послуг. Застраховані особи можуть отримати медичні послуги та лікарські засоби повністю або частково за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування в закладах охорони здоров'я будь-якої форми власності та у фізичних осіб-підприємців, що одержали ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики, та уклали договори про медичне обслуговування населення. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях завжди буде оплачуватись державою у повному обсязі. Реалізацію державної політики у сфері організації фінансування  надання медичних послуг та лікарських засобів здійснюватиме новий центральний орган виконавчої влади (далі – «єдиний національний замовник»). Єдиний національний замовник безпосередньо виконуватиме функції страховика та єдиного національного замовника медичних послуг і лікарських засобів, забезпечуватиме цільове використання бюджетних коштів та контролюватиме добросовісне виконання постачальниками договорів про медичне обслуговування населення. Проектом передбачено прийняття нового первісного закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», що включає коротку преамбулу, 15 статей і 8 пунктів прикінцевих положень, якими, зокрема, передбачено внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законів України «Про публічні закупівлі», «Про страхування», «Про захист персональних даних» та «Про державну службу».

Через значний обсяг і вагомість проекту більш докладний його аналіз у рамках цього огляду не видається можливим. Також маємо зауважити, що проект 18.05.2017 не дістав підтримки народних депутатів для включення до порядку денного.

Проект 6328 від 10.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення.

Основу цього проекту, який логічно доповнює попередній, становлять такі положення: Держава гарантує особами, які зазначені в пунктах 19—20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування медичних послуг та лікарських засобів, які входять до державного гарантованого пакета та передбачені деталізованим описом, які необхідні для лікування поранень, контузій або каліцтв, отриманих такими особами у бойових діях під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Передбачені цією статтею гарантії застосовуються незалежно від надання особі статусу учасника бойових дій на момент звернення за наданням медичних послуг та лікарських засобів.  

Утім, і цей проект 18.05.2017 не дістав належної підтримки народних депутатів для включення до порядку денного.

Проект 6347 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пропонується установити, що дія названого закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є медичні послуги та лікарські засоби, передбачені державним гарантованим пакетом, згідно з деталізованим описом, закупівля у постачальників медичних послуг або реімбурсація яких здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів.

Згідно з пояснювальною запискою, цей проект є складовою реформи запропонованої проектом 6327.

Проект 6367 від 13.04.2017 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів).

На думку ініціаторів проекту, організація державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих міжнародних організацій породила низку проблем. Особливо неефективною була закупівля через міжнародних посередників від вітчизняних виробників і постачальників. Натомість державні закупівлі через систему «Прозоро» показали свою ефективність під час закупівель ліків за місцеві бюджети. Проте ця система не поширюється на закупівлі через міжнародні організації, які проходять непрозоро, а стосовно ЮНІСЕФ – навіть без оголошення тендерів, що унеможливило участь вітчизняних виробників ліків у цих закупівлях. Тому пропонується скасувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» від 19 березня 2015 р., всі згадування про процедуру закупівлі із залученням спеціалізованих міжнародних організацій у Законі України «Про лікарські засоби» та  про маркування лікарських засобів, медичних виробів, які підлягають закупівлі за такою процедурою, в Законі України «Про засади державної мовної політики».

Порушене питання, як видається, не стільки належить до сфери права, скільки має бути розглянуто з позицій звичної господарської доцільності, але з уникненням лобіювання приватних інтересів і з урахуванням можливих корупційних ризиків.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 6355 від 12.04.2017 (Рибак І. П.) про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Метою проекту проголошено забезпечення сільськогосподарських товаровиробників якісним страховим захистом, за умови сплати ними лише частини ринкової вартості страхової премії, а також запровадження державного планування та регулярного фінансування програм субсидованого агрострахування в Україні. Згідно з пояснювальною запискою пропонується змінити концептуальні підходи щодо державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, а саме: запроваджується модель державної фінансової підтримки сільськогосподарського страхування, що передбачає оплату сільгосптоваровиробниками   частини страхового платежу (у розмірі не більше 50%), а інша (субсидована державою) частина страхового платежу перераховується страховикам  через Аграрний страховий пул України; на рівні закону визначаються особливості планування та фінансування державних програм субсидованого агрострахування в Україні, сутність яких полягає в тому, що  грошові кошти на виплату субсидії для здешевлення страхових платежів щорічно передбачаються у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, в обсязі, який передбачений Програмою здешевлення страхових платежів; запроваджуються вимоги щодо наявності у страховиків фінансового забезпечення для виконання зобов’язань перед страхувальниками та гарантій того, що державні кошти будуть використані за цільовим призначенням; створюється Аграрний страховий пул України; надається доступ до агрострахування з державною підтримкою не лише сільськогосподарським підприємствам, ае й особистим селянським господарствам.

Утім, через значний обсяг (47 сторінок) проекту докладніший його аналіз у рамках цього огляду не видається можливим.

Проект 6368 від 13.04.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українського села та відродження фермерства.

Метою проекту проголошено створення стабільних умов для розвитку та функціонування сімейних фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів через врегулювання відносин власності на землю. Для цього передбачено: встановлення порядку та надання власнику земельної ділянки права на дострокове припинення договору оренди земельної ділянки або договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у разі прийняття ним рішення про створення сімейного фермерського господарства або сільськогосподарського кооперативу на такій земельній ділянці, якщо інше не передбачене договором або у разі відмови землекористувача – за рішенням суду;  запровадження поетапності проведення земельних торгів (аукціонів) на земельні ділянки державної та комунальної власності; встановлення додаткових вимог до учасників земельних торгів (аукціонів) на земельні ділянки державної та комунальної власності; встановлення можливості поновлення договору оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності виключно на земельних торгах, запровадження додаткових видів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Проект 6369 від 13.04.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження українського села та відродження фермерства та Проект 6370 від 13.04.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збереження українського села та відродження фермерства.

Зазначені проекти є складовими єдиного пакету з трьох законодавчих актів, у якому консолідовані пропозиції щодо посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів, а також створення стабільних умов для розвитку фермерства. Зміни до Податкового кодексу України та до Бюджетного кодексу України через вимоги Регламенту вносяться окремими проектами.

Через складність і суперечливість сучасних аграрних відносин в Україні весь пакет пропозицій потребує неквапливого і дуже фахового розгляду.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 6322 від 10.04.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо уточнення деяких положень подання регресного позову).

Пропонується усунути колізію між диспозицією пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 та положень підпунктів 33.1.2.і 33.1.4 частини 33.1 статті 33, яка виникла через те, що у статтю 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» були внесені зміни Законом № 3045-VI від 17.02.2011, згідно з яким, зокрема, було викладено в іншій редакції п. 33.1. та змінено місцями норми п. 33.1.2. та 33.1.4., водночас як у п. 38.1.1. посилання на п. 33.1.2. не замінено на посилання на п. 33.1.4.

Проект 6323 від 10.04.2017 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними пакетами акцій господарських товариств та підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Пропонується в Законах України «Про електроенергетику» і «Про приватизацію державного майна» закріпити положення про те, що «Управління державними пакетами акцій господарських товариств та підприємствами паливно-енергетичного комплексу, стосовно яких прийнято рішення про приватизацію, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах, до моменту завершення приватизації».

Проект 6324 від 10.04.2017 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо запровадження обліку природного газу в одиницях енергії.

Пропонується замінити у першій же статті поняття «природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі – природний газ)» на просто «природний газ», визначити його зміст так: «суміш метану як основного компонента з іншими вуглеводнями та невуглеводневими компонентами, яка відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами до природного газу, і є товарною продукцією». Далі пропонується уточнити, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про якість та обсяги природного газу в одиницях енергії та/або в одиницях об’єму під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання за допомогою вузла обліку та засобів визначення фізико-хімічних показників природного газу, на підставі якої проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу: 1) з використанням одиниць об’єму (норма діє до 1 липня 2018 р.); 2) з використанням одиниць енергії (норма діє з 1 липня 2018 р.). Також уточнюється, що за умови наявності вузла обліку природного газу здійснюється не тільки постачання природного газу споживачам, а і приймання-передавання природного газу між іншими суб’єктами ринку природного газу в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи, газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG та від об’єктів, пов’язаних із видобутком природного газу. Ініціатори проекту вважають, що облік природного газу з урахування його енергетичних показників є більш об’єктивним. При цьому забезпечується більш коректне, справедливе та просте ціноутворення щодо обсягів природного газу за кількістю енергії переданого-отриманого газу, полегшується складання енергетичного балансу підприємств та стає більш прозорим аналіз ефективності використання газу у порівнянні з іншими енергоносіями.

Проект передбачає доволі суттєву реформу у сфері газопостачання, зокрема цілковито новий засіб обліку газу. На жаль, в проекті не зазначається, як це вплине на облаштування користувачів індивідуальними приладами обліку з огляду на вимоги щодо «засобів визначення фізико-хімічних показників природного газу».

Проект 6374 від 14.04.2017 (Мураєв Є. В.) про систему обов’язкового державного страхування вкладів фізичних осіб.

Проект має дуже великий обсяг (97 сторінок), що унеможливлює його належну оцінку у цьому огляді. Звернемо увагу на те, що левову частку обсягу становлять зміни до інших законів, зокрема Закон України «Про банки і банківську діяльність» доповнюється новою Главою 15-1 «Тимчасова адміністрація. Виведення несплатоспроможного банку з ринку» у складі статей 76-1 – 76-16, Главою 16-1 «Громадський контроль та оскарження рішень» (статті 78-1, 78-2) , а також блоком нових статей 77-1 – 77-11 (загальний обсяг змін 56 сторінок).

Проект, як видається, вимагає особливої уваги з боку спеціалістів, зокрема й у царині банківського права.

 Поділитися