поиск  
Права Человека в Украине. Информационный Портал Харьковской Правозащитной Группы

Новости

В этом разделе собраны сообщения сайта Харьковской Правозащитной Группы только на русском языке. У нас нет отдельной полнофункциональной русскоязычной версии сайта, однако, вы можете подключить в свой агрегатор новостей нашу русскоязычную версию новостной RSS-ленты

версия для печати
17.01.2019 | Денис Волоха

Держава без церкви та церква без держави

   

Україна – світська держава. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Проте, важливою подією останнього місяця стало отримання томосу про автокефалію і створення 15-го грудня канонічної Православної церкви України. Ця подія, безумовно, має історичне значення. І на історичність моменту можна було би навіть списати поїздку Президента та спікера Верховної Ради до Стамбула на отримання згаданого документа. Але як щодо стосунків держави та релігії загалом?

Відповідно до Конституції та Закону України «Про освіту», освіта в Україні не має зазнавати втручань релігійних організацій. Проте, на шкільних «лінійках» часто присутні церковнослужителі, представників релігійних організацій з дозволу відділу освіти пускають до шкіл, де вони роздають літературу релігійного змісту. Трапляються вчителі та викладачі, які відверто пропагують певну релігію і при тому не притягуються до дисциплінарної відповідальності, що можна трактувати як порушення з боку держави права на свободу віросповідання (стаття 35 Конституції України), а також ст. 31 Закону України «Про освіту» (державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер) і засад державної політики у сфері освіти (стаття 6 Закону «Про освіту»).

© Бориспільська єпархія УПЦ

Вже згадане отримання томосу про автокефалію збіглося в часі з початком передвиборчих перегонів, і чинний Президент не цурається використовувати це у власних політичних інтересах, вирушивши у так званий «томос-тур» країною. Зовнішня реклама Петра Порошенка акцентує увагу на питанні віри та важливості створення помісної церкви.

© Волинські новини

Але особисті зацікавлення президента не мають впливати на інтереси держави, не дивлячись на те, що «послужний список» за майже п’ять років каденції у чинного Президента містить не так багато пунктів. Тим паче, якщо такі зацікавлення Глава держави відстоює у порушення її законів. За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова, більшість, а саме 52,1 % опитаних українців у 2017-у році вважали, що церква не повинна втручатися у відносини між людиною і владою. Згідно з опитуванням, на православ’я припадає 68,2 % від кількості вірних (яких в Україні 67,1 % населення), іншими словами, православних в Україні – 45,76 % населення. Серед вірних 7,8 % відносять себе до греко-католиків, 1 % – до римо-католиків, 0,8 % – протестантизму, 1,3 % – іудаїзму, 0,2 % – ісламу.

Не зважаючи на це, співвідношення кількості прибічників різних релігій, агностиків та атеїстів не є підставою для нехтування законом, адже держава повинна дбати про захист прав усіх громадян, особливо слідкуючи за дотриманням прав меншості. Очевидно, що глава світської ліберально-демократичної держави не повинен виокремлювати певну релігію з-поміж інших.

© Центр Разумкова

(таблиця в кращій якості)

Ситуація на рівні місцевого самоврядування кардинально не відрізняється: ледь який публічний захід за участі влади провінційного українського містечка відбувається без участі священиків, а офіційні особи квапляться привітати населення ледь не з кожним релігійним святом. Можна нескінченно довго кепкувати з північно-східної держави-сусіда, в якій прийнято освячувати кожну ракету (яку запускають до Казахстану), а за гру на телефоні в приміщенні храму можна сісти за ґрати на 3 роки, проте, доводиться констатувати, що ми не так далеко попереду в питаннях світськості.

Звісно, якщо вже мова йде про сусідів, то варто згадати Польщу, у якій, починаючи з 2019-го року на релігійному підґрунті магазинам законодавчо дозволено працювати у неділю лише раз на місяць (в останню неділю), а з 2020-го буде діяти повна заборона на роботу в неділю. Але такі законодавчі обмеження важко назвати корисним прикладом як з політичної, так і з економічної точок зору.

Освячення нової сонячної електростанції потужністю 20 МВт у селі Терновиця Яворівського району за участі першого віце-прем’єра Степана Кубіва та голови ЛОДА Олега Синютки, 26 жовтня 2017 року © Павло Паламарчук, ZAXID.NET

Відомим став скандал, спричинений заявою міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа про доручення «освятити» храм Потоцьких, у якому, у ході проведення фестивалю Porto Franko, відбувся закритий виступ українського гурту «Хамерман Знищує Віруси». «Тут питання не в тому, що я міський голова, я в першу чергу християнин, людина, яка має реагувати на такі речі, що відбулися в Івано-Франківську», – заявив пан Марцінків, чомусь згадавши при цьому гей-спільноту і необхідність захисту «сімейних цінностей». Його прагнення підтримала однопартієць, депутат Верховної Ради Ірина Фаріон.

Також депутати «колиски українського християнства» і за сумісництвом Івано-Франківської обласної ради звернулися до центральних органів держави з вимогою заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, в тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо та ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму». На їхню підтримку висловився Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, опублікувавши об’ємне звернення на свої сторінці у Фейсбуці.

Те, що ми називаємо моральним імперативом, по суті є Закон Божий. І ті, хто присвоюють собі право змінювати його на догоду своїм інстинктам і порокам, перетворюючи суспільство на сукупність осіб без статі, без моралі, наближають описаний в Біблії Армагеддон. Бо як тільки люди втратять свою сутність, Богом дану ідентичність, перестануть бути мужніми чоловіками і ніжними турботливими дружинами, втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець. І цей сумний фінал буде повний болю і страждань.

            Олександр Турчинов, Секретар РНБО України

Посадовець називає захисників прав ЛГБТ «неомарксистами» і вважає, що релігійні догми дозволяють визначати політику держави щодо прав людини.

Політикам варто припинити спекулювати на темах релігії і затямити, що сучасне демократичне суспільство не може існувати на підставі релігійних догм, а ставлення держави до релігії має бути якщо не індиферентним, то зводитися лише до забезпечення дотримання прав людини. Натомість, багато українських політиків не здатні розділяти свої релігійні переконання та сферу їхньої компетенції, а Україна залишається єдиною державою на планеті, в якій Різдво святкується двічі на рік.

Рекомендовать этот материал
X




забыл пароль

регистрация

X

X

выслать мне новый пароль